1.
Мовою мистецтва малюємо зиму
Розробка виховного заходу
«Мистецька вітальня» для учнів 5-6 класів
Грає музика. Виходять хлопчик і дівчинка, одягнені в кожушки.
Презентація «Віхола. зимові пейзажі»
Хлопчик. От сьогодні зима розгулялась! Холодно!
Дівчинка. А от і ні!
Хлопчик. Що ні?
Дівчинка. А те, що зовсім і не холодно! А дуже гарно! Поглянь, яка зима-красуня! Усе в білому вбранні, ніби наречена стоїть ялинка, бачиш?
Хлопчик. Та бачу, воно й справді прекрасно, тільки трохи холодно!
Дівчинка. На те й зима, щоб холодно було. А як хочеш зігрітись, то треба... в сніжки пограти. (Кидає на хлопчика «сніжкою» — ватною кулькою).
Хлопчик. Ах, то ти он яка! Гляди ж мені! (Біжить за дівчинкою, кидає у неї такою ж «сніжкою»).
Звучить пісня « Перший сніг» ( вокальна група)
Дівчинка. Ну, що, Івасю, тепер скажеш? Зима холодна?
Хлопчик. А тепер скажу, що не холодна, а жарка! Бо і справді жарко, що хоч пальто скидай!
Дівчинка. Ай справді стало гаряче, можна й роздягнутися. (Скидають пальта-кожушки.)
Івасю, нам вчителька казала знайти такі слова, щоб ними можна було зиму змалювати. Ти зробив це завдання?
Хлопчик. Зробив, а хіба можна не зробити, як тільки за ворота — а там чудеса, ніби сама казка запрошує в гості.
Дівчинка.
Це не зовсім звичайна пора року: стільки краси, стільки різних чудес:
Зима-чаклунка, біла чарівниця —
Це казка незбагненна і жива.
Поглянь, яка білесенька вербиця!
Червоне сонце колесом сплива...
Вона щодня відкриває перед нами чудові сторінки чарівної і живої казки. Ми заходимо в неї, читаємо її, живемо в ній.
Хлопчик.
Вона чарує нас, дивує, заворожує і в кожному серці лишає на згадку щось незвичайне, сокровенне, чарівне, що запам’ятовується на все життя... Я зі своїми товаришами приготував вірші, ось ми їх зимі прочитаємо, хай слухає, як ми її любимо.
Грає музика, під музику виходить Зима. Вона обходить круг, повертається до дітей.
Зима. Я — Зима, я справді чарівниця, мені приємно почути, що тут мене так люблять діти, що так про мене знають багато віршів,пісень, я із задоволенням теж послухаю їх, а вам сніжку підсиплю, от буде весело всім та радісно!
Грає музика, до залу заходить художник. У руках у нього пензлі, фарби.
Художник.
Зима красуня, біля чарівниця!
В ній стільки дива дивного, краси!
І снігу білого нанесено по вінця,
І віхол та хурделиць голоси!
Поглянь, які ялиночки красиві:
Зелене гілля в білому сніжку.
А часом враз прийдуть тумани сиві —
2.
Як не любити казку отаку!
Подивіться, як майстерно художники пишуть зиму!
Презентація візуальних творів «Зимонька»
Я сьогодні теж намалював зиму, погляньте! Це для того, щоб не забути тієї краси, що навколо нас, щоб залишити на згадку чарівні хвилини, коли ти був у казці. (Показує присутнім картину).
Хлопчик. Наші діти також намалювали зиму, ось погляньте! (Показує дитячі роботи, малюнки, аплікації, вироби).
Презентація дитячих малюнків
Дівчинка. (Виносить малюнок і розказує вірш).
Сніг білий, великий, лапатий
Кружляє, танцює, летить.
Не клич нас, матусю, до хати:
Ми в казці побудемо мить.
Поглянь, як навколо красиво:
Змінився і сад наш, і луг...
Летить і летить біле диво —
Все стало чарівне навкруг.
Ми тихо заходимо в казку:
Зима-чарівниця стоїть,
Тримаючи ключиків в’язку,
Щоб нам таємницю відкрить.
А сніг і легкий, і лапатий
Чарує, летить і летить...
Не клич нас, матусю, до хати,
Бо ми відкриваємо світ!
Хлопчик зі сніжинкою.
Упала сніжинка мені на рукав:
Яка ж вона гарна, а я і не знав!
Біленька, пухнаста, така чарівна,
А я завжди думав: вона крижана...
Дивився на неї я мить чи хвилинку:
— Ти звідки взялася? — спитав я сніжинку.
І диво маленьке легке, невеличке
Мені відказало. Я просто водичка!
Від сонечка раптом уся заіскрилась,
Краплинкою стала, водою зробилась...
Звучить ______________________________________
Зима. Ну я вас поморозила, то настав час для загадок, щоб зігрілись, подумавши.
3.
1. Донизу взимку виростає,
А тільки сонце припече —
То зразу плакать починає?
А сонце світить і пече,
І крапелька в калюжу булька.
А от без сонця не тече,
І називається... (Бурулька)
2. Легке і біле щось літає.
Можливо, це з кульбаб пушинки? —
Та ні. Тепер кульбаб немає,
Бо ще ж зима, а це — ... (Сніжинки)
3. Холодно, зима лютує,
Хто в цей час на склі ночує? (Мороз)
4.Хто то грізно так співає,
Клуби снігу піднімає? (Вітер)
5.Наче скло тепер калюжа,
Бо прийшла на землю... (Стужа)
6.Що то землю побілило
Ще й периною накрило? (Сніг)
7. Сонце ніжно усміхнулось,
Вам до щічки доторкнулось.
Днина тепла і ясна,
За зимою йде... (Весна)
Хлопчик. Ой, як багато ми про зиму розказали, а можна ще більше, бо вона неповторна, чарівна, весела і...
Дівчинка. І холодна?
Хлопчик. Та ні! Не така вже й холодна, а радісна і...
Дівчинка. Я знаю, що ми зараз зробимо!
Хлопчик. Що?
Дівчинка. Нам діти скажуть, яка буває зима! Ми з Івасем будемо читати початок фрази, а ви будете закінчувати в риму. Згода?
Усі. Згода!
Дівчинка.
Зима! Зима! Усякий знає:
Вона холодною буває.
Летять, кружляють, як пушинки,
Легкі білесенькі СНІЖИНКИ.
4.
Хлопчик.
От випав сніг, Яка обнова!
Зима тоді така ЧУДОВА!
Дівчинка.
Міста чистенькі, білі села —
Зима і радісна, й ВЕСЕЛА.
Хлопчик.
Кружляють вальс сніжинки ніжні,
Зима пухка і БІЛОСНІЖНА.
Дівчинка.
Вона й тоді усім хороша,
Коли мете легка ПОРОША.
Хлопчик.
Мороз у лід озера кута.
Зима тоді, всі кажуть, ЛЮТА.
Дівчинка.
Вона буває і серйозна:
Суха, і вітряна, й МОРОЗНА.
Хлопчик.
А як насуне хмара сива,
Зима по-своєму КРАСИВА.
Дівчинка.
І особлива, і чарівна,
Як королева чи ЦАРІВНА.
Хлопчик.
І завжди неповторна, дивна,
Непередбачена, ЧАРІВНА.
Дівчинка.
А вранці іній — от обнова!
Яка зима у нас КАЗКОВА!
Хлопчик.
Гілок від інею не видно,
Тоді вона, звичайно, СРІБНА.
Хлопчик.
І пташка змерзла і голодна,
Бо видалась зима ХОЛОДНА.
5.
Дівчинка.
А якщо вітер завиває,
То ясно, що зима СПІВАЄ!
Хлопчик.
А вранці небо чисте-чисте,.
Зима святкова, УРОЧИСТА!
Дівчинка. Взимку настають самі чарівні новорічні свята. Для нашої Зими заспіваймо пісню________________________________
Зима. Що ж гарно ви про мене розповіли, багато знаєте. Дякую, вам, діти, час мені до роботи братись, щоб порадувати всіх біленьким килимом снігу, та скувати ще річки та озера льодом, та поморозити вам носики трішки.
Землю треба побілити,
Сніжним килимом покрити.
Хліба щоб було багато,
Нумо землю застеляти!
Під музику Зима виходить із зали.
