Педагогічна характеристика на учня загальноосвітньої школи

Педагогічна характеристика на учня загальноосвітньої школи

1. Загальні відомості про учня: прізвище, ім'я, школа, клас, скільки років навчався у цьому класі і в попередніх.

2. Успішність учня і його загальний розвиток. Тут обов'язково необхідно говорити про успішність з кожного предмета окремо, здібності до навчання: як сприймає матеріал, як засвоює його, чи намагається зрозуміти чи зазубрює. Відзначати особливості пам'яті учня, здатність запам'ятовувати на­вчальне завдання і виконувати його (чи утримує в пам'яті завдання чи швидко його забуває). Вказати на особливості мислення: чи доступне дитині логічне мислення, чи вміє абстрактно мислити, розв'язувати приклади, задачі, встановлювати у прочитаному або прослуханому причинно-наслідкові зв'язки. Обов'язково слід зазначити особливості мовлення (обсяг словника, граматична правильність, зв'язність, послідовність мовлення, мовленнєві порушення, невміння вимовляти окремі звуки, а також обсяг, знань про навколишню дійсність, здатність орієнтуватись у навколишньому житті, досвід дитини. Варто зазначити, які здібності і нахили має дитина, її інтереси.

3. Дисциплінованість. Тут необхідно вказати як негативні, так і позитивні риси, а саме сумлінність, працьовитість, щирість, лінощі, грубість, некультурність поведінки, упертість, агресивність образливість, замкненість, стриманість, охайність.

4. Взаємини з колективом: чи товаришує з іншими учнями, чи конфліктує з ними, причини конфліктів.

Така докладна і всебічна характеристика буде свідченням того, що вчитель масової школи добре вивчив дитину і зробив усе, щоб допомогти їй у навчанні. Водночас така характеристика допоможе членам медико-педагогічної консультації поставити правильний діагноз і тим самим вирішити питання про долю дитини.

Велику користь характеристики можуть принести тоді, коли у них відбиватимуть не лише успіхи або невдачі дитини у навчанні, її поведінка, а й буде зазначено особливості розвитку пізнавальної діяльності, ставлення до завдань і доручень учителя, до товаришів, зазначатимуться труднощі, які виникають у дитини у процесі навчання.

Розглянемо зразок такої характеристики.

Характеристика учня 1 класу Івана В.

"Під час навчання у 1 класі у Івана було виявлено патологічні особливості у поведінці. На уроках хлопець жодної хвилини не сидів спокійно: він рвав папір, грався папірцями, ходив по класу, на перервах завжди був дуже збудженим.

Дуже великих труднощів зазнає учень під час засвоєння навчального матеріалу, особливо це відчувається на уроках математики. За цілий рік він навчився рахувати лише до 20 на конкретному матеріалі, задачі розв'язувати не вміє, навіть зовсім легкі на одне питання. Читати по складах Іван почав лише наприкінці року після великої кількості додаткових індивідуальних занять. Переказувати прочитане не вміє, на питання до змісту оповідання не відповідає, а відтворює частину самого запитання.

За період навчання не вдалося навчити його правильно писати, навіть при списуванні він робить такі помилки, яких не допускають інші діти. Так, замість слова "ходи­ти" він пише "ходт, замість "м'яч" пише "мчя", замість "слон" - "слн". Часто в добре знайомих йому словах допускає подвоєння букв. Своє ім'я "Ваня" він деколи пише «Ваан", слово "діти" пише "діііти". Виконувати завдання, як правило, починає раніше, ніж учитель закінчить пояснювати його. Щоб запобігти цьому, я вимагаю, повторити завдання. Проте, навіть повторивши його, хлопець швидко забуває зміст завдання. Характерно, що він погано користується допомогою, яку я йому надаю, ставлячи запитання. Не вміє він використовувати знання, які здобуває на уроках, під час екскурсій. Ваня не має у класі друзів, хоча він нікого і не ображає, але дружити з ним діти не хочуть.

Обсяг знань у хлопчика дуже невеликий. Він погано орієнтується у навколишньому житті. До цього часу плутає дні тижня, їх послідовність. Неспокійно Ваня поводить себе під час прогулянок: бігає, штовхає дітей, рве траву, нічого його не цікавить. Коли після прогулянки проводжу бесіду з дітьми, Ваня на жодне запитання не може дати відповідь".

_______________________________________________________________

Щоразу, коли ми випускаємо учнів четвертого класу, постає про­блема: як написати характеристи­ки? Адже за сухими, на перший погляд, словами стоїть людина, її особистість і душа.

Це питання не складне для пе­дагога, який не думає про майбутнє своїх учнів. Зустрічаються вчителі, що пишуть одну характеристику на кількох учнів, підставляючи лише потрібне прізвище. Таким чином у класі із тридцяти учнів виявляється чотири-п'ять груп дітей з абсолют­но схожими рисами характеру, мо­тивами поведінки, психологічними особливостями.

Гірко, коли вчитель пише по­гані характеристики на учнів із сі­мей зі складними умовами життя. Виявляється, що дитина не по­трібна не тільки своїм батькам, а й тим людям, які мають за обов'я­зок побачити проблему і допомог­ти. Прикладом такого ставлення є характеристика учениці однієї зі шкіл нашого міста Цей документ був написаний при переведенні дівчинки із загально­освітньої школи до школи-інтер­нату. Ось невеликий уривок, який дає можливість скласти психоло­гічний портрет дівчинки: «Дити­на не була готова до навчання. Зді­бна. З дітьми спілкується. За час навчання інтересу до знань не ви­явила. До школи ходила дуже рідко. Рівень знань дуже низький. Букви не засвоїла. Читає, складаючи по буквах. Слабо списує, під диктовку не пише. Висловити свою думку не може, погано запам 'ятовує прави­ла, вірші. Неуважна. Спокійна. Фі­зично розвинена добре, часто хворіє. З ГПД утікає. Невдячна».

Як ви гадаєте, яке ставлення до дитини провокує така харак­теристика?

Саме характеристика цієї уче­ниці (адже вона зі школи-інтернату потрапила у мій клас) наштовхну­ла мене та інших учителів почат­кових класів нашої школи на роз­думи щодо того:

— за яким планом має бути на­писана характеристика;

— яким вимогам повинна від­повідати;

—як написати характеристи­ку з найменшою негативною кон­стантою.

І головне: що повинно бути в характеристиках, щоб учителі, які працюватимуть з цими учнями в середній і старшій ланках освіти, виходячи із концепції особистісно орієнтованого навчання, змогли побудувати свою роботу, спираю­чись на індивідуальні та психоло­гічні особливості дітей.

Отже, перш ніж розпочати ро­боту з написання характеристик, я склала для себе план, за яким на­далі й працювала. План написання психолого-педагогічної характеристики учня (учениці) 4-го класу

І. Навчальна діяльність.

1.Термін навчання в даній школі.

2.Рівень навчальних досягнень, лінія успішності (причини її не­рівномірності), системність і міц­ність знань.

3. Усвідомлення обов'язків школяра, інтерес до навчання (до яких саме предметів).

4. Ставлення до оцінювання своєї навчальної діяльності педа­гогами.

5. Самооцінка своїх успіхів у навчанні, її мотивація.

6. Особливості процесів пам'я­ті, мислення, сприймання, мов­лення.

7.Ступінь сформованості вмін­ня вчитися, планувати свою роботу,
контролювати себе.

II. Трудова діяльність.

1.Участь у різних видах суспіль­но корисних заходів.

2.Працелюбність.

III. Загальна характеристика.

1.Дисциплінованість.

2.Реакція на зауваження дорос­лих, емоційна вразливість.

3.Місце у класному колективі (формальне чи неформальне лідер­ство, позиція «підлеглого» тощо).

4. Ініціативність, співпраця у груповій роботі.

IV. Психологічні особливості.

1. Настрій.

2. Мобільність, комунікабель­ність.

3. Врівноваженість, стрима­ність.

V. Рекомендації для вчителів, що надалі працюватимуть з дитиною.

Керуючись планом, мені вда­лося намалювати психолого-педагогічний портрет кожного учня, а також надати рекомендації щодо використання позитивних рис, усунення проявів негативізму, по­долання певних психологічних перешкод та підняття рівня зна­чущості кожного члена класного колективу.

Наводячи приклади, хочу по­чати із нової характеристики Тетя­ни Т. До речі, після того, як я ви­вчила її індивідуально-психологічні особливості, приділила достатньо уваги, вона дуже змінилася. Це на­дало мені можливість відкрити в ній багато позитивних рис.

навчається в шко­лі «Ор Авнер» з 2003 року. До цьо­го часу дівчинка жила і навчалася в школі-інтернаті, тому що її бать­ків позбавили батьківських прав, а старенька бабуся не має можливості доглядати за Танею.

У 2003 році, під час зарахування до третього класу, Тетянка показа­ла низький рівень знань: не знала де­які букви, не вміла писати диктан­ти, додавати і віднімати в межах 20, дуже погано читала. На кінець 2004/2005 н. р. дівчинка показала середній рівень знань з математики та української мови і достатній та високий рівень — з інших навчальних предметів. Раніше слово «школа» не викликало у Тетяни ніяких почуттів. Зараз у дівчинки прокинулося бажання вчитися, їй подобається сам процес набуття знань. Вона розуміє, для чого потрібно вчитися, що можна досягти, маючи глибокі і міцні знання. її зацікавили такі предмети, як читання, музика, ін­форматика, англійська мова, деякі розділи математики. Тетяна інко­ли занижує самооцінку, їй здається, що вона не зможе подолати перепо­ни і труднощі навчального процесу. Вона вимоглива до себе. Однак Тетянці не все вдається у навчанні. Дівчинка намагається виконувати завдання самостійно, без додатко­вих пояснень і допомоги вчителя, але їй це не вдається. Тетянка не за­вжди повністю розуміє навчальний матеріал, їй важко виділяти істот­ні ознаки, узагальнювати, робити висновки. У неї гарна пам’ять, вона залюбки вчить вірші, уривки з про­зових творів з емоційним забарвлен­ням, однак їй важко запам'ятати сухі граматичні правила. Дівчинка непогано переказує тексти свої­ми словами. У виконанні навчаль­них завдань проявляє себе як напо­леглива учениця. Якщо у неї щось не виходить, то дуже хвилюється, але завдання не кидає, просить по­яснити ще раз і знову береться за виконання. Для цієї учениці харак­терними є спроби планувати свою роботу, хоча виконує вона домашні завдання несистематично, неохай­но. Дівчинці складно перебудувати себе, налаштувати на інший прин­цип роботи. Причиною цього є те, що Тетяна весь перший клас про­гулювала уроки, не вчилася. У цей час батьки кинули дівчинку напри­зволяще, зовсім не контролювали. Вона втратила інтерес до навчання, тому процес його відновлення відбувається через подолання психологіч­них перешкод.

Тетяна має неглибокі, інколи поверхневі знання з навчальних дис­циплін. Вони несистематизовані, не дуже міцні. Дівчинка спостережли­ва, але в її судженнях не вистачає логічності, доказовості. Вона мало читає художньої літератури, тому її словниковий запас дуже бідний: пе­реважають русизми, «суржик». Ді­вчинці важко правильно, ясно і ви­разно висловити власну думку. Вона дуже любите малювати, вчити вір­ші, читати казки, конструювати в техніці орігамі. Тані подобається розповідати різні історії, більшу час­тину яких вона вигадує. Займається у хореографічному гуртку.

Тетяну серед однолітків виділяє вміння і бажання працювати. І хоча дівчинка на сьогодні головною пра­цею вважає навчання, жоден вид суспільно корисних заходів не про­ходить без її участі. Вона завжди прибирає своє робоче місце, допома­гає іншим дівчаткам. Тетянка ви­конує все, що їй доручають. Особли­во полюбляє чергувати в їдальні. На ступінь сформованості психологічної готовності дівчинки до праці сильно вплинуло її перебування в школі-ін­тернаті: вона не завжди усвідомлює, для чого це треба робити, але знає, що повинна виконати роботу. Тетя­на сумлінно і відповідально виконує трудові завдання, проявляє ініціати­ву у підтриманні робочого порядку, у боротьбі з неефективним викорис­танням часу, що відводиться на пра­цю. Доглядає за молодшою сестрою, разом з якою живе в пансіоні.

Тетяна усвідомлює і виконує пра­вила поведінки, дисциплінарні вимо­ги дорослих. Уміє володіти собою. Не проявляє ініціативу, їй більше до вподоби виконува­ти чиїсь доручення. Не конфліктує з учнями, інколи докладає зусиль для владання подібних ситуацій. Вона чуйна, ввічлива, чемна, щира. Інколи може брехати. Дівчинка емоційно враз­лива, має прояви невпев­неності, нерішучості.

Для подальшого роз­витку цієї учениці по­трібно багато уваги при­ділити формуванню у неї вміння вчитися. Вона прекрасний виконавець, у колективі бачить себе такою, що йде за ін­шими.

Ще одна характе­ристика на дівчинку, що пішла до школи у 8 років через затрим­ку психічного розви­тку. До цього часу вона перебувала в дитячому будинку, тому що батьки дитини померли.

Марія 3. За час навчання виявила середній рівень знань. Інколи рівень навчальних досягнень дівчинки коли­вався між достатнім і середнім. Це зумовлено тим, що вона не повніс­тю усвідомлює обов'язки школяра, проявляє інтерес лише до окремих предметів (інформатика, фізичне виховання). До оцінювання навчаль­ної діяльності педагогами ставить­ся спокійно, не намагається спере­чатися і доводити несправедливість виставленого балу. Інколи Марійка завищує самооцінку своїх успіхів у навчанні. Не завжди з першого разу сприймає, усвідомлює і розуміє зміст навчального завдання, хоча у біль­шості випадків намагається все ви­конати самостійно. У дівчинки не­достатньо розвинута пам'ять, вона погано запам'ятовує вірші, уривки з прозових творів, правила. Також ви­кликає труднощі виконання завдань з розвитку зв'язного мовлення (точ­не і правильне висловлювання думок, переказ тексту своїми словами). Од­нак, якщо її зацікавлює завдання, вона може довго і завзято викону­вати його, доки не доведе справу до кінця. Якщо ж під час виконання за­вдань дівчинка має труднощі, може залишити справу, не виконати її зо­всім. Марійка 3. має середній ступінь сформованості вміння вчитися, пла­нувати свою роботу, контролювати себе. Дівчинка має певні труднощі у засвоєнні програмового матеріалу з математики, української мови, при­родознавства, що зумовлено затрим­кою психічного розвитку дитини (Марійка вступила до першого класу у вісім років). Дівчинка має потре­бу у здобутті знань, але не працює над собою. Тому її знання не мають глибинності, вони неміцні, інколи по­верхневі. Недостатньо розвинуті у школярки кмітливість, дотепність, процеси сприймання і мислення. У дівчинки достатній словниковий за­пас, яким вона користується з ме­тою спілкування, хоча їй не завжди вдається правильно, чітко і вираз­но висловлювати думки. Марійка із захопленням малює комікси, відвідує хореографічний гурток.

Дуже подобається Марії брати участь у різних видах суспільно ко­рисних заходів, у праці з самообслу­говування. Дівчинка любить працю­вати, усвідомлюючи суспільну важ­ливість своєї роботи та необхідність її виконання. З великою охотою вона чергує у класі та в їдальні, вико­нує доручення вчителя і виховате­ля ГПД.

За роки навчання у школі Ма­рія проявила себе досить дисциплі­нованою ученицею, яка намагаєть­ся виконувати дисциплінарні вимоги дорослих, виявляє ініціативу у під­триманні дисципліни у класному ко­лективі. Позитивно реагує на заува­ження дорослих та однокласників. Вона один із неформальних лідерів класу, вміє повести за собою, на­лаштувати дітей на ті дії, які допоможуть їй досягти власної мети. Під час виконання групового завдання часто бере ініціативу на себе, співпрацює з іншими дітьми. Однак за пев­них умов можуть про­являтися ознаки жор­стокості (стосов­но слабших). Любить відчувати значимість своєї особи.

Марійка практич­но завжди має гар­ний настрій, весела. Швидко забуває обра­зи, але не пробачає не­справедливості. Дів­чинка дуже жвава, рухлива. Неврівноважена, нестримана.

Лідерські якості Марії можна викорис­товувати для подаль­шого зближення членів, колективу, її бажання бути першою — для підвищення рівня навчальних досягнень. За умови покращення самоконтролю та самооцінки можливе позитивне ставлення до навчання.