Чистота довкілля – найкращий показник розвитку країни

Ольга Ворожбит

Чистота довкілля – найкращий показник розвитку країни

Про Швецію як країну, де енергозберігаючі технології є частиною життя, можна було б написати не один матеріал. Оскільки наша подорож до Швеції передбачала зустрічі у Стокгольмі, у цій статті йтиметься про міську політику Стокгольма щодо сталого розвитку та енергозберігаючих технологій.

Хто забруднює, той платить

На мої запитання: «Що спричинило такий бурхливий розвиток концепції сталого розвитку у Швеції?» депутат Риксдагу Крістіан Холм сказав, що все завдяки одному простому правилу: «Хто забруднює, той платить». Це правило дуже добре працює у випадку зменшення викидів CO2 – «чим більші викиди, тим більше потрібно платити», тобто все вирішується через обкладання високими податками тих, хто спричиняє забруднення навколишнього середовища. Наприклад, Швеція – одна з країн, які застосовують вуглецевий податок вже понад двадцять років, і, якщо у дискусіях про застосування цього податку в Україні основний аргумент – економічна недоцільність його використання, то шведський досвід доводить протилежне: рівень викидів вуглецю в атмосферу порівняно із 1980 роком зменшився більш ніж на 40 %, а у економіці країни протягом рр. спостерігався зріст на рівні приблизно 2,8% щорічно.

У місті створено всі умови для того, щоб громадських транспорт (який використовує паливо з переробки відходів) став найзручнішим засобом пересування по місту – високий податок на в’їзд та паркування автомобіля цьому також сприяє. Таким чином, навіть депутати вважають громадський транспорт комфортнішим. Цікавим видався аргумент Ларса Нордгрена – політичного радника з ради округу Стокгольм: «У громадському транспорті можна почитати, а за кермом ви цього не зробите».

Підвищення енергоефективності міста є однією із шести ключових стратегій розвитку Києва до 2025 року, проте програма цієї ініціативи поки перебуває на набагато нижчому рівні у застосуванні інноваційних технологій у цій галузі. Якщо порівнювати Київ та Стокгольм, то столиця України знаходиться на 10-15 років позаду. Важливим є також той факт, що шведські урядовці намагаються інтегрувати питання турботи про навколишнє середовище та сталого розвитку в інші галузі розвитку міста. Такий міжгалузевий підхід робить екологічні питання частиною роботи кожного.

Крім того, для якнайякіснішого використання усіх можливостей влада Стокгольма вдається до інноваційних технологій. У Зеленій ІТ Стратегії міста Стокгольма зокрема передбачено широке застосування ІТ для забезпечення енергоефективності міста. Завдяки такому підходу можна буде краще контролювати теплозбереження у квартирах та будинках. До речі, погана теплоізоляція у будинках (через погано утеплені вікна, наприклад) є однією з найважливіших причин неефективного використання тепла в Україні. Для контролю та регулювання енергоефективності шведські урядовці пропонують застосовувати високі технології.

Все починається з дрібниць

Для шведів сортування сміття є настільки ж звичним як і будь-яка щоденна рутина. Для українців – це поки ноу-хау, тому, часто контейнери передбачені для певного виду відходів, або пустують, або заповнюються пакетами несортованого сміття.

Більше того, започатковане у районі Гаммарбі Шйостад опалювання та охолодження через переробку органічного сміття тепер поширюється й на інші райони Стокгольма. Разом із тим, використання біогазу у домашніх печах вперше було чи не наймасовіше застосовано у цьому районі. На сьогодні біогаз застосовується не тільки у домашніх печах, але і як паливо для громадського транспорту (станом на 2012 рік 2000 автобусів у Стокгольмі працювало на біогазі). Цікавим також є походження цього біогазу. Наприклад, біогаз, що використовується у районі Гаммарбі Шйостад отримують завдяки переробці стічних вод цього ж району.

Це, звісно, лише невеликий ескіз до того, що називається екологічним урядуванням, проте завдяки цьому у місті можна дихати повітрям на повні груди і відчувати в ньому запах озера Меларен, а не вихлопних газів автомобілів, що «дрейфують» у поруч у пробках, а у крані готельного номеру вода смакувала не згірше, ніж джерельна.