1. Розробка уроку розвитку зв’язного мовлення на тему: «Сонце — джерело життя на землі»
Побудова казок за самостійно обраним сюжетом і за робочими матеріалами на основі вражень від уроку мислення на природі «Сонце — джерело життя на землі».
Тема. Сонце — джерело життя на землі.
Мета. Пояснити, що Сонце — небесне світило, яке має найбільше значення для життя на Землі. Вчити спостерігати різні явища в природі, їх зміни, відшукувати причини цих явищ і змін. Поповнити словник дітей образними висловами про сонце. Вчити послідовно і логічно висловлювати свою думку.
Місце проведення. Шкільне подвір'я, гайок біля школи. Галявина в ньому.
Учитель виводить дітей на шкільне подвір'я, ставить півколом. Світить сонце.
Відгадування загадки Л. Глібова «Котилася тарілочка» з метою постановки завдань уроку.
Що таке крута гора? Що таке чорна баба? Що таке золота тарілочка? (Небо, ніч, сонце.)
Як у загадці названо сонечко? (Золотая, хорошая тарілочка, як жар горить, ясна.)
Чому люди називають сонечко найкращими словами? (Тому що воно дає нам світло і тепло.)
Учитель. А що ж таке сонечко?
Це небесне світило, величезна вогняна куля із розжарених газів. Там така висока температура, що до Сонця і на тисячу кілометрів не можна наблизитися.
Сонце від нас знаходиться дуже далеко. Щоб до нього можна було доїхати швидким поїздом, то на це й життя б не вистачило. Сонце безперервно посилає нам на землю світло і тепло, які необхідні для життя на землі.
Постановка проблемних завдань. Чи задумувалися ви над тим, що сталося б на землі, якщо б погасло Сонце? (Настала б чорна ніч, усе б померло.)
Так. Якби раптом погасло Сонце, то не стало б на землі ні зелених полів, ні садів, ні річок, ні морів, ні лісів. Загинули б люди, звірі, птахи.
Пригадайте, які дні і ночі взимку? Які тіні посилає Сонце, коли ходить по небу низько і високо? (Коли Сонце ходить по небу низько, то посилає довгі тіні, а коли високо, то короткі.)
Як узимку надворі? Яка температура? Чому? (Узимку холодно. Стоять морози тому, що Сонце мало буває на небі, низько ходить над землею і недостатньо гріє.)
Що сталося з деревами? Травою? (Опадає листя з дерев, кущів. Перестають рости.) А чому це відбувається? (Не вистачає тепла, вологи, замерзає земля, і дерева своїми корінцями не можуть з неї пити воду. Тому взимку вони сплять.)
А пригадайте пташок. Чого вони бояться? Як поводять себе звірі? Як пристосовуються. до зими люди?
Отже, взимку чого не вистачає рослинам, тваринам, людям? (Тепла.) Що ж треба, щоб існувало життя на землі? (Сонячне тепло.)
Далі розглядаємо стебла споришу, який виріс на сонці і у тіні.
Діти встановлюють, що рослина, яка росла на сонці, темно-зелена, розкішна, а та, що росла у затінку, — бліда, видовжена, з тоненькими листочками, бо тяглася до сонця. Чого бракує траві, що росте під деревами? (Сонячного світла.) Чому ж у гущавині дерева ростуть дуже високі? (Бо вони тягнуться до сонця.) Учень розповідає казочку про яблуньку, яка росла за високим парканом.
За високим парканом росла маленька яблунька. Там було темно і холодно. Вона ніколи не бачила сонечка, а побачити дуже хотілося. Ось і почала вона тягнутися вгору. Та поки дотяглася, стала вищою за паркан, стала тоненька-тоненька, зате побачила сонце і могла на ньому грітися.
Переходимо до каменя.
Подивіться під камінь. Чи росте під ним травичка? Яка вона? Чому? Учні міркують: волога є, тепло і повітря є, немає світла. * Робимо висновок: без сонячного світла рослина Тине. Чому влітку люди прагнуть засмагнути?
Навіщо в кімнатах треба робити великі вікна? (Щоб більше проникало світлав кімнату. Сонячні промені вбивають хворотворні бактерії. Туди, де рідко заглядає сонце, часто заглядає лікар. Сонцем виліковують різні хвороби (ревматизм, радикуліт.)
Загадуємо загадки.
Гарне, добре, на всіх дивиться, а людям на себе дивитися не дає (Сонце.) Золотий пішов, а срібний прийшов. (Сонце й місяць.)
Мету, мету — не вимету, несу, несу — не винесу, прийде пора — сам піде. (Сніг.) Товариш товариша здоганяє і один від одного втікає. (Сонце, Місяць.) Що сходить без насіння? (Сонце.)
Іде лісом — не шелестить, іде водою — не плюскотить. (Проміння.) Про що ви дізналися на уроці?
Ми дізналися, що Сонце — величезна вогняна куля. Якби Сонце погасло, то б зникло життя на землі. Сонце безперервно посилає нам тепло, а тепло необхідне для життя. Сонце — джерело життя на землі. Проводимо ігри. Гра «Сонечко сходить».
Ведучий говорить: «Сонечко сходить — все оживає!» — діти бігають.
Ведучий: «Сонце заходить — все засинає!» — діти присідають. Вибігає Сова і ловить того, хто не встиг приєіти. Гра «Місяці року».
Ведучий дає кожній дитині назву якогось місяця. Потім викликає пори року. Наприклад: «Весна!» — вибігають і стають по порядку весняні місяці..
Хоровод «Веснянка» («А вже красне сонечко припекло», слова О. Олеся).
Тепер уважно придивіться довкола і доберіть собі казочку, у якій би ви довели, що сонце люблять всі і з нетерпінням чекають. А на наступному уроці кожний напише свою казочку.
2. Розробка уроку розвитку зв’язного мовлення на тему «Складання казки про Сонце»
Тема. Складання казки про Сонце.
Мета. Вчитись образно зображувати те, що вражає уяву. Активізація уявлень про Сонце.
— З чим ми познайомилися на попередньому уроці?
Ви щодня зустрічаєтесь із сонечком, але не задумувалися, яке його значення для життя на землі.
Сьогодні Сонечко почуло, що ви про нього говорили. Йому сподобалися ваші відповіді. Сонечкові хочеться почути казочку. Воно до нас на урок прийшло. Яке ж сонечко? (На дошці намальовано усміхнене Сонечко і хмарки. До нього тягнуться кульбабки, троянда. Жучок-сонечко летить назустріч променям Сонця.)
Учні. Гарне, яскраве, золоте, як золота тарілочка, красне. Схоже на паляничку. Схоже на Соняшник.
Учитель. Що дає Сонце людям, рослинам, тваринам? (Тепло і світло. Багатство і красу. Дає нам життя. Свої промінці дарує.)
Щедре сонечко. Чому? Яку людину називають щедрою? Сонечко чим ділиться?
Постановка мовленнєвих завдань.
Які ж казкові пригоди, історії могли б статися із Сонечком? (В казці можна розповісти, як Сонечко допомогло квітці, деревцеві чи комашці. Когось вилікувало. Якийсь лиходій схотів викрасти Сонечко.) Самостійна побудова і запис казок до виготовленої книжечки.
Перший варіант — за самостійно дібраним сюжетом; другий — із використанням ілюстрованих карток, до яких вміщено різні види опори.
Картка 1. Малюнок — усміхнене Сонечко. До нього тягнуться кульбабки.
Малюнок: СОНЕЧКО І КУЛЬБАБКА | ||
Зачин | Жило-було Сонечко. Було воно добрим'і привітним. Удень по небу гуляло, а увечері йшло на спочинок у чарівний сад. | |
Головна частина | Одного разу Сонечко побачи; Якою вона була? Що зробило Сонечко? Що відкрила враз квіточка? | по на лузі... сумна і невесела; погладило її по...; своє очко і посміхнулася; |
Заключна частина | Що зробило Сонечко і Кульбабка? 3 тих пір Кульбабка завжди г закриває свої оченята, коли С | подружилися... ірокидається, як тільки Сонечко погладить її'. А Іонечко йде спати. |
Картка 2. Малюнок — усміхнене Сонечко у небі. До нього тягнуться кульбабки. | ||
Малюнок: | СОНЕЧКО І КУЛЬБАБКА | |
Зачин | Жило-було Сонечко. Було воно добрим і привітним. Вдень по небу гуляло, а увечері йшло на спочинок у чарівний сад. | |
Головна частина | Одного разу Сонечко побачило на лузі... Якою вона була? сумна і невесела. Що зробило Сонечко? її по Що враз відкрила своє очко. квіточка? Що зообили Сонечко і і полружилися. Кульбабка? | |
Заключна частина | 3 тих пір Кульбабка завжди прокидається, як тільки Сонечко погладить її. А закриває свої оченята, коли Сонечко йде спати. |
Картка 3. Малюнок — усміхнене Сонечко і поникла, засмучена Берізка.
Справжня дружба
Жило-було Сонечко. Одного разу гуляло воно по небу і раптом почуло плач. Дивиться, а то... Продовжіть казку. .
Картка 4. Малюнок — усміхнене Сонечко. До нього летить Жучок.
ДЯКУЮ, СОНЕЧКУ! | |
Зачин | Якось занедужав Жучок. Цілісінький день пролежав під торішнім листком. Дуже засумував та й почав плакати. |
Головна частина | Що раптом відчув Жучок? Що зробив він? Хто посміхнувся йому? | торкаються до нього... підняв свою злетів на...; |
Заключна частина Незабаром ... |
Виразне читання, колективне обговорення та редагування складених казок. Виконання малюнків до своїх творів.
Прослухайте казки, створені дітьми за самостійно обраним загбловком. Що вам подобалося в них?
Чого Сонечко не світить?
Чи знаєте ви, чому інколи Сонечко не виглядає із свого віконечка? Його тітонька Хмара не пускає.
Одного разу відпустила тітка Сонечко погуляти. Та воно не вбереглося, простудилося, бо скупалося у холодній річці. Тяжко захворіло. Лікує його тітонька. Чаєм із малиною напуває. Гуляти не пускає.
Тож як Сонечка не видно, знайте, що воно захворіло. Його хмарки теплою ковдрою вкривають і від хвороби лікують.
Подарунок
Було Це давним-давно, коли ще білочки ходили в сіреньких шубках.
Одного разу бігла білочка лісом, шукала грибочки. Бачить, а Баба-Яга ховає сонце в чорну скелю. Закувала його в залізні ланцюги. А як скінчила роботу, полетіла до Змія.
Білочка вибралася із своєї схованки. Побігла Сонечко виручать. Перегризла залізні ланцюги — випустила його на волю.
Сонечко подякувало своїй рятівниці і подарувало їй золоту шубку. Тепер білочка має дві шубки. Одну вдягає взимку, а другу — навесні.
Сонечко і Берізка
Жила-була собі Берізка. Звали її Білокорочкою. Одного разу пішла вона в ліс. Глянь — а в небі випливає жовтенька тарілочка. Білокорочці стало дуже цікаво. Зупинилася вона і чекає. А тарілочка скотилася прямо до неї.
— Хто ти? — запитала Білокорочка.
— Я Сонечко. А ти хто?
— Я Берізка-Білокорочка. А як тебе звати?
— А мене звати Промінчастик. Давай дружити!
— Давай! — погодилася Берізка.
Стали вони дружити. Берізка все тягнеться до Сонечка. А Сонечко свій перший золотий промінець дарує Берізці.-
Горда Троянда і скромна Ромашка
На зеленому кущі розквітла червона Троянда. Була вона гордою і неприступною. Пишалася своєю красою і з усіх насміхалася. А найбільше знущалася із сором'язливої Ромашки.
Побачило Сонечко таку несправедливість. Ромашці подарувало золоту перлинку, а Троянді — гострі колючки.
Зрозуміла Троянда, Що треба жити дружно. І з тих пір вже ні з кого не глузувала. Прослухайте твори Наталки та Віки, побудовані за поданим заголовком і початком (картка 3). Підготуйтесь розповідати їх виразно в особах.
Справжня дружба
Жило-було Сонечко. Одного разу гуляло по небу і раптом почуло плач. Дивиться, а то — Берізка плаче.
— Берізонько, Берізонько! Чого ти плачеш?
— Як мені не плакати, мені дуже-дуже сумно без Сонечка ясного.
— Це ж я, Сонечко ясне!
— Здрастуй, красне Сонечко! Давай дружити! Тепер вони щодня на галявині зустрічаються і граються.
Справжня дружба
Жило-було Сонечко. Одного разу гуляло воно по небу і раптом почуло плач. Дивиться, а то Берізка плаче.
— Чого ти плачеш, Білокорочко? — запитало Сонечко.
— Сонечку, вигрій мене! Коли була зима, я застудилася і захворіла.
Погладило, попестило Сонечко Берізку. Засміялася Білокорочка. З того часу Берізка і Сонечко стали дружити.
Зіставлення дитячих висловлювань із віршем Л. Українки «За морем сонечко сідає». Добір музичного супроводу, виконання словесних та графічних малюнків за мотивами поезії.
