Позакласний захід «Свято Букваря»
Танець «Ми – першокласники». Діти під музику заходять до залу.
1.Любі гості, мами й тата,
В нас - Букварикове свято,
Добре. що прийшли до нас
Ви усі у перший клас.
2.Буде в нас сьогодні свято,
Першокласників зберем.
Хай приходять всі малята
Попрощатись з букварем.
3.В небі сонечко сіяє,
Заглядає в перший клас,
І воно, напевно, знає,
Що сьогодні свято в нас!
4.В першім класі урочистий
День прощання з букварем.
Пригадай-но, як колись ти
Був маленьким школярем.
Сцена №2
(Звучить музика. Виходять учні)
1.І від дзвінка і до дзвінка
Робота наша нелегка:
Рахуй, пиши, а ще читай,
Учителю відповідай
2.Та все це не лякає нас,
Бо ми старанний перший клас!
У школі нас всього навчать,
І роки весело промчать!
3.Ми ─ школярі, ми ─ перший клас,
Щасливі дні чекають нас!
4. Я прийшов до школи вчитись,
Бо поставив за мету:
Скоро стану президентом,
Тільки трохи підросту.
5.Я також прийшов учитись,
Бо вже вирішив давно:
Буду, мабуть, футболістом,
6. А я буду зіркою кіно.
7. Поки ще казати рано,
Може в бізнес я піду,
Чи фотомоделлю стану,
Як за ростом підійду.
8. Я банкіром хочу стати ─
Полюбляю рахувати.
9. А я буду депутатом,
Бо люблю голосувати.
10. А я в лікарні після школи
Всім робитиму уколи.
11. А я в письменники подамся,
Або, навіть, в моряки.
12. А я вчителькою стану ─
Буду вчити малюків.
13. Мрію стати альпіністом,
Коли трохи підросту.
А, можливо, парашутистом ─
Полюбляю висоту.
14.Мріємо! Мріяти не рано!
15. Кажуть, роки швидко мчать.
16. Якщо будемо старанні,
17. В школі нас всього навчать.
Пісня
Сцена №3
1.Є книг багато – рідкісних, повчальних,
цікавих, барвистих…
Але одна з них – усім книжкам начальник,
і називається вона…Буквар.
2. Свято наше вже триває,
А Букварика немає.
Тож давайте погукаєм
Та із святом привітаєм.
(Вбігає сорока, облітає коло.)
Сорока
Скре – ке –ке! Скре – ке –ке!
Чи ви чули отаке?
Нині свято Букваря,
А Букварика нема.
Не прийшов до діток вчасно,
Може трапилось нещастя?
Під пісню «Незнайка на Луне» (В. Меладзе), забігає Незнайко, обходить коло, з усіма вітається за руку
Незнайко. Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався!
Ведучий 1. Що це за несподіваний гість? Ви, діти, його впізнали? (Так)
А звідки ви його знаєте?
Діти. Він до нас на математику приходив, задачі нам задавав.
Йому шматочок Сонця на голову впав.
Він машину казкову сиропом заправляв.
Незнайко. Добрий ранок!
Ведучий 2. Який ранок? Адже це день.
Незнайко. А я не знаю чи ранок, чи день, чи вечір.
Ведучий 1. А чому це ти так репетував?
Незнайко. Та то я від злодія втікав.
Ведучий 2. Від злодія? Від якого?
Незнайко. Від звичайного, який хотів у мене украсти мою шапку.
Ведучий 1. Твою шапку? А навіщо вона йому?
Незнайко. Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більша шапка, тим розумніша голова!
Ведучий 2. Ой, Незнайко! Не сміши нас! В тебе розумна голова? Ось ми зараз перевіримо, що ти знаєш та вмієш! (Показує літеру К). Яка це літера? Незнайко. Пів жука.
Ведучий 2. А точніше?
Діти. Літера К.
Ведучий 2. (показує літеру О). А оце?
Незнайко. Та це кругле яйце!
Ведучий 2. А ви, діти, як вважаєте?
Діти. Це літера О.
Ведучий 1. Ну, що ж, Незнайку, нам тебе шкода! Літер ти не знаєш, читати не вмієш. А загадки зможеш відгадати?
Незнайко. А як же, це я вмію.
Ведучий 1. Новий дім несу в руці,
Двері в ньому на замку.
А живуть в будинку тім
Книжки, ручки, олівці.
Незнайко. Знаю, знаю, знаю! Це шпаківня.
Ведучий 1. Що не так? Підкажіть, діти!
Діти. Портфель.
Незнайко. Так, правильно! І як я раніше не здогадався?
Я до портфеля дуже звик,
І він без мене ні на крок.
Зі мною йде він на урок.
Його я дуже бережу
(пригортає до себе),
Бо добре сніжної пори
На ньому з’їхати з гори!
Ведучий 1. Воно й видно, як ти його бережеш! Діти, скажіть, хіба це дбайливе ставлення до портфеля?
Діти. Ні!
Ведучий 2. Слухай, Незнайку, наступні загадки. Діти, допомагайте…
- Олівці й ручки поскладали
Усі діти у … (пенали).
Незнайко відвертається, діти відгадують.
- Вона вкладається в книжки,
Щоб не шарпать сторінки.
Дуже проста відгадка:
Цей предмет - … (закладка).
- Нею тільки поведи –
залишаються сліди.
Що за дивна штучка?
Та це просто … (ручка).
Ведучий 1.
- Незнайку, годі сердитись! Слухай наступну загадку.
- Цю найпершу в школі книжку
Знає будь-який школяр.
До усіх книжок доріжку
Прокладає нам …
Незнайко. Самовар!
Діти. Буквар
Ведучий 1. Ну що ти Незнайку! А ось діти відгадали правильно. Мудрий Букварик усього навчить, якщо захочеш.
Незнайко. Годі вже мене вчити!
А де ж ваш буквар про якого ти говориш?
Краще піду, пошукаю його.
Незнайко зникає, а з’являється Баба Яга з букварем.
Сцена №4
Баба Яга. Книгу я знайшла чарівну
В господарстві так потрібну.
По ній буду чаклувати.
Доню магії навчати.
Шукає свою доньку Ягуську.
Баба Яга. Де ж поділася Ягуська –
Моє капосне дівчисько
Зараз мамця почаклує,
Вітерцем тебе придує.
Баба Яга чаклує, дмухає – з’являється Ягуська.
Ягуська. Що це, матінко моя,
невже чорна магія!
Якісь знаки та карлючки,
Мабуть, це Кощія штучки.
А це що?
Баба Яга. Це літера О.
Ягуська. О! Отрута! Не бери! Мерщій викинь! Поклади!
Баба Яга. Не турбуйся ти, Ягусько.
Заспокойся, угамуйся,
Справді книга чари має,
Бо дітей читать навчає.
Будь-який малий школяр
Знає, книга ця – Буквар,
Ось і ти навчись читати,
Досить вже байдикувати
Шістсот років лише й знаєш,
Що гуляєш та гасаєш.
Ягуська. Я – читати? Ти жартуєш?!
Баба Яга. Ти мене погано чуєш?
Я тебе наздожену і за книгу усаджу!
Букви вчи, не йди нікуди,
А то гірше тобі буде.
Ось тобі секундомір,
Потім себе перевір.
А прийде Кощій, наш тато,
Будеш йому звітувати.
Я ж лечу в ліс на нараду.
І даю тобі пораду
Швидше справою займися,
Часу не марнуй, учися!
Баба Яга залишає залу, Ягуська бере буквар, сідає за стіл, підпирає голову руками, чує голос Букварика.
Букварик. Я – Букварик чарівний,
Швидше ти мене відкрий.
Сам тобі допоможу:
Вмить читати навчу!
Ти мене не ображай,
А люби і поважай.
Коли дуже побажаєш,
Все на світі ті впізнаєш.
Ягуська. Хочу, хочу, ну давай.
Мене вчити починай!
Під музику до зали забігає Незнайко.
Ягуська та Незнайко починаюсь сваритися.
Ягуська. Це мій буквар, моя мама його перша знайшла!
Незнайко. А от і ні! Це мій буквар, бо я його перший загубив!
Учень 1. Не сваріться, не дражніться,
Витріть сльози, помиріться,
Бо сьогодні свято гарне,
І сумуєте ви марно!
Ягуська. Ми таємницю збагнули одразу:
Літери – ключики наші до знань,
Що відмикають і речення, й фрази,
Нам лише треба докласти старань.
Учень 2. Сьогодні ми зібралися на свято,
Щоб разом з вами, друзі, вшанувати
Чудову книжку, що нас грамоти навчала,
Свої скарбниці всім подарувала.
Учень 3. Завдяки їй навчилися ми читати,
В слова і речення всі літери складати.
Цю книжку завжди ставимо в відзнаку,
Висловлюємо їй свою подяку!
Сцена №5
Ведучий 1. Ми Букварика чекаєм…
(розгублено) А його усе немає…
Де ж так довго забарився?..
Може, в лісі заблудився?
Ведучий 2. Букварику! Букварику!
У цей святковий час
Ми дуже тебе просимо
Приходь, приходь до нас.
- О, чуєте, хтось пісеньку співає
(Буквар співає пісеньку)
Буквар. Добрий день, друзі!
Я мандрую по країні,
Я з абеткою дружу.
І малечу як зустріну
Грамоті одразу вчу
Звертається до Незнайки та Ягуськи
Добре літери вивчай,
Потім — у склади складай.
Як складеш їх у слова —
Розпочнуться вмить дива.
Все зумієш прочитати:
Що читають мама й тато,
Назви вулиць та казки,
Вірші та товсті книжки
Про русалку чарівну,
Про Ягу стару й страшну,
І про лицарів чудових,
І про гномиків казкових...
Тож ні маму, ані тата,
Ні сестричку, ані брата
Не проси та не чекай,
Просто сядь та почитай!
Ведучий 1. Ну, що зрозуміли, Незнайку і Ягусько, навіщо треба вчити букви?
Незнайко. Зрозумів. Букви треба знати, щоб багато хороших книжок читати. А можна я у вас на святі посиджу? Може ще чомусь навчусь?
Ведучий 2. Сідай, будь ласка. Нам приємно, що ти бажаєш вчитися.
Ягуська. А я піду до своєї матусі і все їй розповім. (Музика)
Ведучий 2. Букварику, послухай яку пісеньку підготували тобі діти.
Пісня. Мій Букварик.
Ведучий 1. Букварику, а де ж твої друзі, герої казок? Ти запросив їх на свято?
Буквар. Так, але мої друзі не змогли приїхати і прислали вам телеграми. Тільки, на жаль, вони забули підписатися. Сподіваюся, ви відгадаєте, хто їх прислав.
Ведучий 2. Давайте, діти, відгадаємо, хто прислав нам святкові телеграми.
Ведучий читає телеграми. Малюнки героїв казок з’являються на екрані. Презентація
1. Дорогі малята! Не змогла прийти на ваше свято, бо висиджую золоте яєчко. Зі святом вас! (Курочка Ряба.)
2. Розумники і розумнички! Котився на свято і прокотився повз вас. Прийміть мої вітання! (Колобок.)
3. Любі діти! Хотіла прийти до вас на свято, та загубила черевичок. Щасти вам у навчанні! (Попелюшка.)
4.Закінчились солодощі, не працює двигун, тому святкуйте без мене. Ваш…(Карлсон)
Ведучий 1.
Спасибі, Букварику, твоїм друзям за привітання. А зараз сідай на почесне місце і подивись, яке свято підготували тобі діти.
Літери
- Ми літери відомі,
Ми всякому знайомі!
- Але про кожну літеру
Ви знаєте не все!
- Ми літери незвичні,
Ще й дуже симпатичні!
- Бо кожна жарт, чи віршик,
Чи казочку несе!
Пісня « 33 подружки»
Ведучий 2. Ви бачите, які в нас діти!
Уміють все вони робити.
Ведучий 1. Давайте ще більше дізнаємось про шкільне життя наших першокласників.
Презентація, присвячена 1-Б класу
Сцена №6
Учень
Знайте, хто сміється,
Тому добре живеться.
Хай про перші наші кроки
І круті стежинки
Нагадають вам сьогодні
Веселі смішинки.
Проспав
Школярика вчитель спитав
- Хто приклад тобі розв'язав?
Бабуся, матуся чи тато?
- Не можу я точно сказати, -
Бо вчора зарано ліг спати.
Сценка «Брудний зошит»
Виправдався
Як вернувсь Івась додому:
не шапка – а клоччя.
Батько поглядом відміряв:
- Знов учворив, хлопче!...
Мне в руках подерту шапку,
не підводить чола.
- То не я, то хлопці, - каже, -
грали у футбола.
Батько: Ну, а ти дивився,
роззявивши рота?
- Ні! – Підскочив аж Івасик. –
Стояв на воротах!
Чому? Чому?
Учень. Ну і мама! Ну і тато!
Наче справжні дошкільнята!
Нічогісіньки не знають!
Смішно і сказать комусь!
Бо щодня мене питають
Лише одне: Чому? Чому?
- Ти чому образив Віку?
- А чому отримав двійку?
- А чому прийшов так пізно?
- А чому в шкарпетках різних?
- Ти чому такий непослух?
- А чому не стелиш постіль?
- Ти чому цей вірш не вчиш?
- А чому портфель без ручки?
- А чому такий синець?
- Ох, настане мій кінець
Не поясниш їм ніколи
Хоч би дуже захотіла
Треба їх віддать до школи.
Хай питають вчителів.
Танець «Чомучки»
Ведучий 2.
Ми продовжуємо наше свято
Бо є ще танців і пісень багато!
То ж будемо співати, танцювати
Але…
Буквар. Так хочеться пограти…
Ведучий 1. А тепер давайте пограємо у гру «Це все я, це все я, це компанія моя ».
1.Хто до школи чимчикує,
Вранці весело крокує?
2.Пролунав давно дзвінок.
Хто спізнився на урок?
1.Любить хто із вас погратись,
З гірки на санчатах мчатись?
2.Хто із вас, скажіть, малята,
Помагає мамі й тату?
1. Хто уміє посуд мити,
Щоб на друзки все побити?
2. З фізкультурою хто дружить,
Виростає сильним, дужим?
1.А яке, скажіть, дитятко
З вас брудне, як поросятко?
2.Хто, скажіть мені, малята,
Любить з вас пісень співати?
Пісня « Букварі і Читанки»
Сцена №7
Учень 1
Рідний наш букварику,
Ми тебе любили,
Ми з тобою весело й радісно дружили.
Та прийшла пора прощатись,
Час з тобою розлучатись.
Учень 2
Букварику, найперший друже!
Ми не забудемо тебе.
Не зможемо ставитись байдуже
До тебе, любий, відтепер.
Учень 3
Віднині будеш серед книг
На місці першому стояти.
Ти – найдорожчий від усіх,
Бо навчив усіх читати.
Учень 4
Добрий Букварику, перша книжко,
Хочеться, навіть, поплакати трішки.
Жаль розлучатися, хоч і треба –
Ми не забудемо ніколи про тебе.
Учень 5
Спасибі тобі за добру науку,
За паличку першу і першу букву,
За перше слово і першу казку,
За першої вчительки щиру ласку.
Буквар
Хай вам щастить на шляху широкім,
Любі діти мої ясноокі.
Хай підростає ваш перший клас,
Я залишаю вас.
Всі літери прочитані,
Усіх їх 33.
Тепер всіх вас учитимуть
Підручники нові.
Пісня. « Прощання з Букварем»
Ведучий 1
Закінчується наше свято.
Допомагали його готувати:
Ведучий 2
І вчителька перша, і мама, і тато
Слова подяки їм треба сказати!
Учень 6
Бо без батьків чого ми в світі варті?
Без маминої ласки і тепла,
без батьківської строгості і жарту
і без свого родинного тепла?
Учень 7
За вашу працю, ласку і любов
Ми дякуємо вам знов і знов.
Бажаємо вам радості багато –
І дякуємо, що прийшли на свято.
Учень 8
За те, що раненько вставали,
За те, що до школи водили,
За те, що втоми ніколи не знали
Палке вам велике спасибі.
Слово батькам
Ведучий 1
Дитинство веселковими мостами,
Як в казці, швидко-швидко пролетить,
А потім юність росами-стежками…
Всі роки в школі – найсвітліша мить.
Ведучий 2
Тому у дружбі, радості зростайте,
Хай сонце щастя світить вам щораз.
І перше свято це запам’ятайте.
Нехай щастить вам, в добрий час!
Пісня «Сумно, сумно, аж за край»
