Справа

F

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 000/64/13-а

Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач:

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді:

суддів: Матохнюка Д. І.

при секретарі: Копійчук О. В.

за участю представників сторін:

представника позивача – ОСОБИ_1

представників відповідача – ОСОБИ_2, ОСОБИ_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції (Калинівське відділення) на постанову Вінницького окружного адміністративного суду    від 21 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛА-5" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції (Калинівське відділення) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції (Калинівське відділення) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду  від 21.02.2013 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції (Калинівське відділення) № та № від 27.12.2012 року.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану постанову   та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її вимоги.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заперечення проти задоволення вимог апеляційної скарги, а також додані матеріали для долучення до справи та просили суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, з підстав, викладених у запереченнях.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін, з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як правильно встановлено судом І інстанції, ТОВ "Вела-5" як суб'єкт господарювання знаходиться на податковому обліку у Козятинській об'єднаній державній податковій інспекції Вінницької області з 05.10.2010 року за № 000/10. У періоді, за який проводилась перевірка, ТОВ "Вела-5" зареєстроване як платник податку на прибуток. В період з 03.12.2012 року по 06.12.2012 року службовими особами Козятинської ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ "Вела-5", а саме уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року вх. № від 05.11.2012 року та податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2012 року вх. № від 05.11.2012 року, результати якої оформлено актом №/ від 07.12.2012 року (а. с.8-13). Суть виявлених порушень зводиться до того, що завищення суми грошового зобов'язання та зменшення суми від'ємного значення ТОВ "Вела-5" з податку на прибуток підприємств відбулося за рахунок того, що, платником податків допущено помилку при визначені податкового зобов'язання першого півріччя 2012 року, а саме: в додатку ЦП (цінні папери) податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року перенесено в п.1.3 від'ємний фінансовий результат попереднього звітного періоду в сумі грн., тобто 100%, а потрібно перенести 25%, що складає грн., а отже підприємство отримало прибуток від операцій з акціями. Відтак при перенесенні даної суми прибутку у додаток ІД (інші доходи) в р.03.20 відповідно збільшило дохід, який враховується при визначенні об'єкта оподаткування в декларації з податку на прибуток. На підставі даного акта відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № від 27.12.2012 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 100 грн. та № від 27.12.2012 року про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму ,50 грн., в тому числі за основним платежем - грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 450 грн., у зв'язку з порушенням позивачем п.3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України (а. с.14-15). Дані рішення податкового органу і є предметом оскарження у даній справі.

Приймаючи оскаржуване рішення суд І інстанції виходив з того, що висновки викладені в акті перевірки від 07.12.2012 року обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Колегія суддів погоджується із висновком суду І інстанції, з таких підстав.

Спір між сторонами виник з приводу застосування до обліку операцій з цінними паперами приписів п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Прикінцевих та перехідних положень ПК України, яким врегульовано особливості застосування у році приписів ст.150 ПК України та визначає порядок визначення податку на прибуток.

Пунктом 153.8 ст. 153 ПК України встановлено, що платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав.

Вказаним пунктом передбачено, що якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Пункт 1 ст. 150 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин і на даний час, передбачає порядок, відповідно до якого розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином із системного аналізу п. 153.8 ст. 153 та п. 1 ст.150 ПК України вбачається, що від'ємний фінансовий результат від операцій з цінними паперами переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів з наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Жодного іншого порядку перенесення від'ємного значення фінансових результатів від операцій з цінними паперами законодавством не передбачено.

Законом України від 24.05.2012, "Про внесення змін до ПК України щодо удосконалення деяких податкових норм", на який посилається відповідач, законодавець вніс зміни до п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ ПК України та передбачив лише особливі умови перенесення від'ємного значення об'єкту оподаткування, а саме: у 2роках таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік), то сума цього значення підлягає включенню до витрат; звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

Відтак апеляційний суд погоджується з судом І інстанції, що порядок перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток і порядок перенесення від'ємного фінансового результату від операцій з торгівлі цінними паперами не є ідентичними за своєю економічною сутністю поняттями. Посилання податкового органу як на підставу для висновку про допущення помилки ТОВ “Вела-5” на п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ ПК України є безпідставним, оскільки, як вбачається із самого змісту даної норми, він стосується лише особливостей перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, а тому не може бути застосований на порядок перенесення від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами, який за своєю економічною суттю не є об'єктом оподаткування.

Виходячи з змісту норм ПК України, лише в разі якщо доходи від продажу перевищують витрати внаслідок придбання цінних паперів протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами), буде мати місце прибуток від операцій з цінними паперами, який і включається до складу доходів платника та тільки після цього збільшує об'єкт оподаткування з податку на прибуток.

Дана позиція знаходить своє підтвердження у п. 134.1 ст. 134 ПК України, який дає визначення об'єкту оподаткування податку на прибуток, а саме: це прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Враховуючи норми ст. 134 ПК України, позитивний результат від торгівлі цінними паперами, розрахований згідно до ст. 153.8 ПК України, включається до доходів у декларації. Даний результат як окремий показник не може призвести до виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування, якого стосуються норми п.3 підрозділу 4 “Особливості справляння податку на прибуток підприємств ” Перехідних положень ПК України.

Таким чином, від'ємний фінансовий результат від операцій з торгівлі цінними паперами в будь-якому разі не може бути перенесений на витрати в такому ж самому порядку, як від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, оскільки він є нічим іншим, як витратами на придбання цінних паперів (не проданих на даний час), понесеними в минулих податкових періодах.

Правова позиція відповідача спростовується також листом Верховної ради України від 10.09.2012 року № 04-39/10-990, відповідно до якого обмеження розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування для врахування в наступних звітних періодах при застосуванні ст. 150 ПК України не передбачалось Законом № 000 при застосуванні п. 153.8 ст. 153 ПК України для визначення прибутку від операцій з цінними паперами і ніяким чином не обмежувало право платника податку враховувати повну суму від'ємного показника фінансових результатів від операцій з цінними паперами в наступних податкових періодах, оскільки це різні за економічним змістом і значенням показники при визначенні податкових зобов'язань.

Таким чином, Закон України “Про внесення змін до ПК України щодо удосконалення деяких податкових норм ” від 24 травня 2012 року N 4834, жодним чином не обмежує право платника податку врахувати повну суму від'ємного показника фінансових результатів від операцій з цінними паперами в наступних податкових періодах.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.09.2011 року № 000 “Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств”, платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в додатку ЦБ.

Відповідно до п.135.5.11 ст.135 ПК України, доходи визначені відповідно до статей 146,147,153 і 155-161 цього Кодексу є іншими доходами.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується із висновком суду І інстанції, що від'ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами не є від'ємним значенням об'єкту оподаткування з податку на прибуток, а тому викладені в акті перевірки від 07.12.2012 року обставини не знаходять свого підтвердження.

По-скільки, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального  права,   які призвели   до неправильного вирішення справи, тобто   прийнята   постанова   відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм   матеріального   і процесуального права. Не може   бути скасоване правильне по суті   рішення суду з одних лише   формальних підстав.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції (Калинівське відділення) залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду    від 21 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 24 травня 2013 року.

Головуючий

Судді

І.