Що таке права людини, чому вони важливі?

Що таке права людини, чому вони важливі?

I етап Вступ (2 хв.):

Показником гуманізму суспільства та держави є ставлення до дитини

Діти є найвищою цінністю кожного народу..Саме тому Всеукраінський Комітет захисту дітей та Міжнародний Захист дітей(секція Нідерланди) за підтримки Міністерства освіти і науки Украіни започаткували освітній проект „Права дитини в Україні”Проект спрямований на впровадження в Украіні ст.42 Конвенції ООН про права дитини згідно з якою, „держави –учасниці зобов*язуються, використовуючи належні і дійові засоби широко інформувати про принципи і положення Конвенції як дітец. Так і дорослих”Проект має на меті покращення інформаційного рівня з прав дитини серед освітян і самих дітей України.

Сьогодні ми розглянемо деякі урокі з цієї програми

„

II етап Вправа "Людина" (10хв.)

Кожний учасник отримує аркуш кольорового паперу А-4. Необхідно скласти аркуш вертикально навпіл, а потім без ножиць, тільки руками, "вирізати" силует людини.

До уваги педагога: Для виконання вправи "Людина " краще підготувати аркуші різних кольорів.

Після цього кожний учасник пише на паперовому силуеті людини свою мрію, захоплення, книгу, улюблену страву та місце відпочинку, розташовуючи таким чином, як показано на малюнку (див. додаток №1).

Час виконання: (3 хв.)

На наступному етапі учасники підводяться зі своїх місць і, підходячи один до одного, мають знайти й записати на відповідних частинах паперовому силуеті людини імена тих учасників, з ким у них співпала одна або кілька позицій

Час виконання: (3 хв.)

Після виконання завдання, учасники повертаються на свої місця і педагог проводить коротке обговорення.

Запитання для обговорення:

— У кого з вас співпали всі позиції?

— У кого співпала одна позиція?

— У кого співпало декілька позицій?

— Чи є учасники, в яких не співпала жодна з позицій?

— Про що говорять відмінності?

Педагог дає короткий коментар:

"Наші відмінності свідчать про те, що всі ми різні, підкреслюють нашу індивідуальність".

А зараз розмістіть розмістіть паперові силуети людини на великому аркуші паперу.

Далі педагог запитує:

— Що нагадує вам ця картина? (клас, суспільство в якому ми живемо)

— Що допомагає нам, не зважаючи на наші відмінності, жити в злагоді? (правила, права)

III етап Усвідомлення змісту теми

Інтерактивна гра «Як ви думаєте?» (23хв.)

На початку вправи педагог зазначає, що слово "права" — всім добре відоме; його дуже часто чують

,

Давайте ми з вами продовжимо речення"Права — це....

і записує відповіді учасників на дошці.

Педагог зазначає, що можна виділити три найбільш поширених значення поняття "права":

1. Звичайні права — норми поведінки, засновані на звичаях.

2. Моральні права — норми поведінки, засновані на принципах добра, справедливості, прийняті в суспільстві.

3. Юридичні права — норми поведінки, регульовані законом.

Поряд з юридичними правами існують природні права, права, які людина має одразу від моменту появи на світ, або права людини.

Права людини — це те, чим, згідно з нормами моралі, наділена кожна особа як людська істота

А зараз ми з вами об;єднаємось в групи і виконаємо вправу.

На наступному етапі педагог об'єднує підлітків в групи з 4-5 осіб

(роздаю карточки з правами )

роздає набори карток (додаток 2) аркуш (А-1), на яких зображені три колонки:

У ДЕЯКИХ ВИПАДКАХ

У БІЛЬШОСТІ ВИПАДКІВ

ЗАВЖДИ

Завдання:

"На І етапі

прочитайте те, що написано на картках, і покла­діть кожну в ту колонку на листі, де, як ви вважаєте, вона повинна знаходитися. Наприклад, на одній з ваших карток написано: "Не можна катувати ". Якщо ви вважа­єте, що заборона діє ЗАВЖДИ, покладіть картку в цю колонку Якщо ви вважаєте, що це правильно У БІЛЬШОСТІ ВИПАДКІВ, покладіть її у середню колонку. Якщо вважає­те, що ця заборона діє тільки У ДЕЯКИХ ВИПАДКАХ, покладіть її на крайнє поле"

На другому етапі

"Підготуйте аргументи, чому саме в цій колонці, на вашу думку, повинна бути розміщена картка.

Час виконання: (7 хв.)

По закінченню роботи групи презентують свої напрацювання.

Після презентацій педагог пояснює, що картки на центральному полі описують ті права, які, на думку підлітків, повинні мати всі люди, незалежно від статі, віку, кольору шкіри, тобто за будь-яких обставин. Педагог звертає увагу учасників, що перелік складений ними схожий на Загальну декларацію прав людини, оскільки в ній перераховуються всі основні права і свободи.

До уваги педагога:

Для закріплення матеріалу можна запропонувати учням порівняти інформацію на картках із статтями декларації прав людини, наприклад:

- право на життя (картка № 1);

- заборона тортур, нелюдяного або принизливого ставлення, покарання (картка № 2);

- заборона рабства (картка № 5);

- заборона незаконного арешту (картка № 13);

- свобода зборів (картка № 2);

- право на справедливий суд (картка № 8);

- право на повагу приватного і сімейного життя (картка № 4);

- свобода думки і слова, релігії (картка № 12, 14);

- право на труд (картка № 6) ;

- право вільно пересуватися по своїй країні і переїжджати в іншу країну(картка № 11).

Далі педагог проводить евристичну бесіду про права людини:

Евристична бесіда (8 хв.)

„Для того, щоб людина могла існувати як біологічна жива істота, їй потрібна можливість мати їжу, одяг, житло. Оскільки людина живе у суспільстві, їй, як члену суспільства, необхідно мати можливість вчитися, працювати, бути вільною і рівноправною з усіма іншими людьми. Оскільки людина живе у державі, вона має з нею правовий зв'язок. Отже, їй потрібні також можливості брати участь у житті цієї держави, вимагати від держави захисту від будь-якихчпосягань тощо.

Можливості людини мати певні матеріальні, соціальні, культурні та духовні блага, які необхідні їй для нормального існування і розвитку, називаються правами людини.

Права людини призначені захищати ті можливості, які є необхідними для гідного життя людини, можливості існувати та розвиватися як особистість

Права людини — це забезпечені державою можливості задоволення людиною своїх життєвих потреб та інтересів.

В основі концепції прав людини лежать дві основні цінності. Перша - це людська гідність, а друга — рівність.

Основні засади прав людини, такі як повага до життя людини та її гідності, можна знайти у більшості світових релігій і філософії.

Ці засади проголошені загальною Декларацією прав людини. Яка була прийнята ООН 10 грудня 1948 року.

Цей день відзначається у усьому світі як День прав людини. У преамбулі Декларації підкреслено, що визнання гідності, рівних і невід'ємних прав людини є основою' мирного розвитку, свободи і справедливості.

Сила Декларації є в тому, що в ній вперше комплексно сформульовані всі основні права і свободи та обґрунтовується необхідність їхнього захисту, (додатки 3, 4, 5, 6)

Ознаки прав людини

• Права людини не можна купити, заробити чи успадкувати. Людина має їх від народження — це "природні права" кожної людини.

• Права людини є однаковими для всіх людей, незалежно від раси, статі, віровизнання, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження. Всі ми народжені вільними і — рівними у гідності та правах — права людини "універсальні".

• Права людини не можна відібрати - ніхто не сміє позбавити іншу людину цих прав за будь-яких умов. Люди наділені ними навіть тоді, коли закони їхніх країн не визнають прав людини чи коли уряди порушують їх: наприклад, коли в країні існує рабство, раби все одно мають права, хоч ті й порушуються — права людини "невід'ємні".

• Для того щоб жити з гідністю, всі люди наділені правом на свободу, безпеку та гідні людини норми громадського життя — права людини "неподільні".

Коли ми говоримо, що права людини притаманні кожному, ми розуміємо під

Цим також, що кожен із нас має обов*язок поважати права іншої людини.

IV етап Рефлексія: Підведення підсумків (2 хв.)

Педагог запитує учасників: ,

Про що ви дізнались під час уроку?

Чого ви навчились, коли виконували вправи?

Методичний коментар

Чи досягнута мета уроку?

Які методи техніки були використані?

Чи відповідають віку?

Чим даний урок відрізняється від традиційного?

Плюси і мінусию

Про що ви дізналися?

Якщо дозволяє час, можна провести вправу „Питання — відповіді".

Вправа „ Питання і відповіді2 Що таке «права людини» ?

Права людини - це те, чим, згідно з нормами моралі, наділений кожний мешкаючий в світі просто внаслідок того, що він - людина. Домагаючись реалізації наших прав, ми звертаємося, як правило, до власного уряду з позицій моралі: так поступати не можна, тому що це - вторгнення в сферу моєї моралі і образа моєї людської гідності. Н-І-Х-Т-0, ні людина, ні уряд, ніколи не може відібрати у нас наших прав людини.

Звідки вони взялися?

Вони виникли тому, що людина крім фізичної, має також моральну і духовну суть. Права людини потрібні для того, щоб захистити і зберегти людську суть кожного, щоб забезпечити кожній людині гідне життя - життя, яке людина заслуговує.

Чому хтось «повинен» їх поважати?

Передусім тому, що людська суть включає і етичну складову. Більшість людей, якщо їм вказати на те, що вони ущемляють чиюсь людську гідність, постараються цього не робити. Як правило, люди не хочуть заподіювати зла іншим. Однак тепер крім моральних санкцій власної або чужої совісті в більшості країн світу існують закони, які зобов'язують уряди поважати основні права своїх громадян, навіть якщо їм цього, можливо, і не хочеться.

Хто володіє правами людини?

Всі до єдиного. Злочинці, керівники держави, діти, чоловіки, жінки, африканці, американці, європейці, біженці, безробітні, працюючі, банкіри, працівники благодійних установ, вчителі, балерини, космонавти...

Навіть злочинці і глави держави?

Абсолютне всі. Злочинці і глави держави - також люди. Сила прав людини полягає в тому, що вони визнають всіх рівними з точки зору володіння людською гідністю. Хтось часом може порушити чим-небудь права або стати загрозою для суспільства, і тому може виникнути необхідність тим або іншим способом обмежити права таких людей, щоб захистити права інших, але тільки в певних межах. Ці межі визначаються як мінімум, необхідний для збереження людської гідності.

Хто стежить за дотриманням прав людини?

Всі ми повинні за цим стежити. Існують закони, як національні, так і міжнародні, які обмежують свободу дій урядів відносно своїх громадян, але якщо ніхто їм не вкаже на те, що своїми діями вони порушують міжнародні норми, уряди можуть безкарно продовжувати порушення. Кожний з нас, як особистість, повинен у повсякденному житті поважати права інших. Системи захисту прав існують для того, щоб всі ми могли ними скористатися.

Як я можу захистити свої права?

Постарайтеся звернути увагу інших на те, що ваші права були порушені; вимагайте дотримання ваших прав. Дайте опонентові зрозуміти: вам відомо, що ніхто не МАЄ права поводитися з вами таким чином. Пошліться на відповідні статті Загальної декларації прав людини, Європейської конвенції про права людини або інших міжнародних угод, на відповідні закони власної країни. Повідомте іншим про те, що трапилося: дайте повідомлення в засоби масової інформації, напишіть вашому депутату і главі держави, проінформуйте про це неурядові організації, що займаються правами людини. Запитайте у них поради. Якщо є можливість, поговоріть з адвокатом. Постарайтеся, щоб уряду стало відомо про ваші дії. Дайте зрозуміти, що ви не маєте наміру відступати. Продемонструйте підтримку, на яку ви можете розраховувати. Нарешті, якщо все інше не допомогло, ви можете звернутися до суду.

Як мені звернутися до Європейського Суду?

Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод дійсно передбачає процедуру подачі як індивідуальних скарг, так і скарг однієї держави на іншу. Однак прийняття справ до розгляду регламентується суворими вимогами. Наприклад, до подачі справи в Європейський Суд ви повинні підтвердити, що були використані всі засобинаціонального захисту. Якщо ви хочете спробувати, і вважаєте, що ваша скарга відповідає встановленим вимогам, її можна представити на офіційному бланку, який можна отримати в Секретаріаті. Однак краще звернутися за порадою до юриста або неурядових організацій, діючих в цій галузі, і пересвідчитися, чи дійсно у вас є реальний шанс на успіх. Майте на увазі, що винесенню остаточного рішення може передувати тривалий і складний процес.

У кого мені вимагати дотримання моїх прав?

Ви повинні вимагати від уряду вашої країни, або від офіціних посадових осіб держави дотримання майже всіх основних прав людини, зазначених в міжнародних угодах, . Права людини захищають ваші інтереси від посягання держави, тому ви повинні вимагати їх дотримання від держави або від її представників. Якщо ви вважаєте, що ваші права порушуються, наприклад, вашим роботодавцем або сусідом, ви не можете прямо посилатися на міжнародні норми про права людини, за винятком тих випадків, коли уряд вашої країни був зобов'язаний вжити заходів, щоб не допустити таких дій роботодавців або сусідів.

Хто несе відповідальність за хахист моїх прав?

Права не мають сенсу, якщо на когось не покладена відповідальність і обов'язок за їх отримання. Моральний обов'язок не посягати на вашу гідність покладена на кожну людину, але уряд вашої країни, підписавши міжнародні угоди, несе не тільки моральну, але і юридичну відповідальність.

Сьогодні розділ про права людини — найголовніший у більшості сучасних конституцій.3 Але історія прав людини — це історія боротьби, часом трагічної. Поступово природні права епохи Просвіти (свобода, рівність, право на життя, особисту власність та ін.) доповнювались все новими цінностями; і тепер ми називаємо їх просто права людини. Деякі права мають назву "свободи", наприклад: свобода слова, свобода думки. Тому говорять: "Права і свободи людини".

Картка № 1

Не можна вбивати

Картка № 2

Людям дозволяється критикувати свій уряд

Картка № З

Не можна катувати

Картка № 4

Люди можуть розмовляти і зустрічатися з коханою людиною

Картка № 5

Не можна мати рабів

Катка № 6

Не можна примушувати людину працювати

Картка № 7

Досягнувши певного віку, людина може одружуватися з ким хоче

Картка № 8

Людина, звинувачувана у скоєні злочину, повинна бути судима тим, хто не маєвідношення до справи

Картка № 9

Люди можуть Іт-ворити і писати те, що хочуть

Картка № 10

Люди можуть подорожувати і покидати свою країну, якщо вони того бажають.

Картка № 11

До всіх людей треба ставитись однаково, незалежно від статі, зовнішності, віку або

країни, з якої вони приїхали.

Картка № 12

Приватні листи не можна читати, а розмови – підслуховувати

Картка № 13

Люди, які знаходяться у в'язниці, повинні знати, чому їх там тримають

Картка № 14

Люди можуть мати або не мати релігійних переконань

Стаття ЗО

ДОДАТОК № 4 Загальна декларація прав людини

Прийнята Генеральною асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. (у скороченому викладі)

Стаття 1. Право на свободу і рівність.

Стаття 2 Свобода від дискримінації.

Стаття 3. Право на життя, волю й особисту недоторканність.

Стаття 4. Свобода від рабства.

Стаття 5. Свобода від жорстокого і принижуючого гідність ставлення.

Стаття б. Право на визнання суб'єктом права.

Стаття 7. Право на рівність перед законом.

Стаття 8. Право на судовий захист компетентним судом.

Стаття 9. Право не бути свавільно заарештованим, затриманим і вигнаним.

Стаття 10. Право на справедливий публічний судовий розгляд.

Стаття 11. Право вважатися невинним до винесення обвинувачувального вироку (презумпція невинуватості).

Стаття 12. Свобода від втручання в особисте життя, в родину, право на недоторканність житла, на таємницю кореспонденції, право на честь і репутацію.

Стаття 13. Свобода пересування і вибору місця проживання.

Стаття 14. Право на притулок від переслідування в інших країнах.

Стаття 15. Право на громадянство і волю його змінювати.

Стаття 16. Право на створення родини і сімейне життя.

Стаття 17. Право на власність.

Стаття 18. Свобода совісті й релігії.

Стаття 19. Свобода переконань і право на інформацію

. Стаття 20. Право на мирні збори й асоціації.

Стаття 21. Право на участь у керуванні державою і на вільні вибори.

Стаття 22. Право на соціальне забезпечення.

Стаття 23. Право на вибір роботи, захист від безробіття, право на рівну оплату за рівну працю, право на вступ у профспілки.

Стаття 24. Право на відпочинок і дозвілля, право на оплачувану відпустку.

Стаття 25. Право на адекватний життєвий рівень.

Стаття 26. Право на освіту.

Стаття 27. Право на участь у культурному житті суспільства.

Стаття 28. Право на такий суспільний порядок, у якому дотримуються права людини.

Стаття 29. Обов'язок виконувати забов'язання перед суспільством.

Загальна декларація прав людини (адаптована для дитини)

Преамбула

Оскільки для миру й справедливості в світі важливо, щоб усі люди були рівні в своїх правах і щоб ці права поважались, щоб кожен міг думати й говорити без страху все, що хоче, ООН прийняла 10 грудня 1948 року Загальну декларацію Прав людини, проголосивши цей день Днем прав людини.

Стаття 1

Гідність людини недоторкана! Під цим розуміється, що кожна людина на Землі кожну іншу людину повинна зустрічати з повагою, по-братерськи, з розумінням, справедливо. Тому що кожна людина - цінність.

Стаття 2

Кожна людина має однакові права! Незалежно від того, жінка вона чи чоловік. Хай

навіть при цьому вона:

• розмовляє іншою мовою;

• маєінший колір шкіри;

• не так думає, як ти;

• сповідує іншу релігію;

• є багатшою або біднішою за тебе;

• походить з іншої країни.

Все одно вона має на Землі такі ж самі права, як і ти.

Стаття З

Кожна людина має право на життя

Стаття 4

Ніхто не має право поводитися з тобою, як з рабом, і ти не маєш права робити це з іншою людиною.

Стаття 5

Ніхто не має права мучити тебе й ти не маєш права робити це з іншою людиною.

Стаття 6

Ти маєш право бути захищеним законом і в такий же спосіб, як і інші люди.

Стаття 7

Закон поширюється на всіх людей, застосовується однаково до всіх.

Стаття 8

Коли хтось порушує твої права, гарантовані тобі законом, ти можеш перед судом домагатися їх поновлення.

Стаття 9

Ніхто не має права безпідставно посадити тебе до в'язниці, тримати там або вислати із твоєї країни.

Стаття 10

Коли ти постанеш перед судом, то маєш право на відкритий процес перед незалежним судом, який зможе захистити твої права.

Стаття 11

Тебе вважають невинуватим і відповідно поводяться з тобою так, доки твоя провина не доведена. Якщо тебе звинувачують, ти завжди маєш право на захист.

Стаття 12

Ніхто не має права безпідставно втручатись у твоє сімейне життя, вдиратися до твоєї оселі, відкривати твої листи або поширювати наклепи на тебе.

Стаття 13

Ти маєш право вільно пересуватися по своїй країні так, як ти цього хочеш. Ти маєш право залишити свою країну, переїхати до іншої, а також повернутись, якщо ти цього забажаєш.

Стаття 14

Якщо з тобою несправедливо поводяться, ти маєш право переїхати до іншої країни й просити захисту. Ти втратиш це право, якщо когось уб'єш або сам не будеш поважати того, що записано у цих статтях.

Стаття 15

Ти маєш право бути громадянином будь-якої країни, ніхто не може без підстав перешкодити тобі прийняти громадянство іншої країни, якщо ти цього забажаєш.

Стаття 16

Кожен має право одружуватись і мати дітей. При цьому не може бути перешкодою колір шкіри, країна, з якої походить людина, або її релігія. Жінка чи чоловік мають однакові права в подружжі й після розірвання шлюбу. Ніхто не може бути змушений вступить в шлюб. Уряд мусить захищати твою сім'ю.

Стаття 17

Ти маєш право на власність. І ніхто не може її відібрати в тебе.

Стаття 18

Ти маєш право вільно вибирати релігію. Ти також маєш право змінити свою релігію й сповідувати її сам або разом з іншими.

Стаття 19

Ти маєш право думати й говорити те, у що віриш, і ніхто не може тобі цього заборонити. Ти можеш обмінюватися думками з людьми інших країн, незважаючи на кордони.

Стаття 20

Ніхто не може змушувати тебе належати до якоїсь організації, але, кожен має право організовувати збори або належати до якоїсь спілки, щоб мирно співпрацювати з іншими людьми.

Стаття 21

Кожен має право брати участь у виборах керівництва своєї країни. Кожен має право обиратися. Голоси чоловіка й жінки рівні.

Стаття 22

Суспільство, в якому ти живеш, мусить надати тобі можливість бути та проявляти себе вільною особистістю. Це означає, що ти можеш брати участь у всіх відкритих економічних, суспільних, культурних заходах, у виставках, демонстраціях для того, щоб виробити власну думку й висловлюватти її.

Стаття 23

Ти маєш право на роботу, право вільного вибору професії та такої оплати, яка дає тобі змогу підтримувати гідний життєвий рівень. Коли чоловік і жінка виконують однакову роботу, вони повинні отримувати однакову оплату. Всі люди, які працюють, мають право об'єднуватись, щоб захищати свої інтереси.

Стаття 24

Робочий час не може бути задовгим, тому що людина має право на вільний час і

відпочинок. Кожна людина, повинна регулярно отримувати оплачувану відпустку.

Стаття 25

Ти маєш право па підтримку від держави, коли не можеш працювати через безробіття,

хворобу чи старість. Ти маєш право на підтримку, коли не зі своєї вини потрапив у біду.

Стаття 26

Ти маєш право навчатись у школі й це навчання повинно бути безкоштовним. .Тобі

має бути надана можливість оволодіти професією або, за бажанням, продовжити

навчання. У школі ти повинен мати можливість розвинути свої здібності, виробити

вміння розуміти інших людей.

Стаття 27

Ким би ти не був - митцем, письменником чи науковцем - ти повинен уміти співпрацювати з іншими людьми й мати користь із того, над чим ви разом працюєте. Твої авторські роботи повинні захищатися законом.

Стаття 28

Для того, щоб твої права і твоя свобода шанувались у твоїй країні та в інших країнах

світу, мусить існувати такий лад, при якому права й свободи, про які тут йдеться,

охоронялися б законом.

Стаття 29

Виходячи з того, що сказано вище, ти маєш обов'язки щодо людей, з якими ти живеш.

Законний лад не позбавляє тебе прав і свобод, поки ти не порушуєш права й свободи

іншої людини. Такий лад дає можливість кожній людині поважати інших людей і бути

вшанованою ними.

Стаття ЗО

У цілому світі жодна країна, жодне суспільство, жодна людина не можуть дозволити собі посягнути на права й свободи, про які ти, власне, тут прочитав.

УРОК "Історичне підґрунтя розвитку прав дитини"

Мета:

ознайомити учнів з історією прав дитини, показати як відбувалася зміна поглядів на дитину та її права; акцентувати увагу не необхідності вивчення прав дитини в школі.

ХІД УРОКУ:

I етап Вступ (2 хв.):

На початку уроку педагог знайомить учнів з метою уроку та коротко інформує про те, як зароджувались права дитини, як змінювалась з роками громадська думка щодо прав дитини.

Міжнародний рух захисту прав дитини був реакцією на злиденне становище, в якому опинилися діти під час світових воєн:

Організація „Врятуймо світ” та Женевська декларація;

Організація ЮНІСЕФ та декларація ООН з прав дитини;

Конвенція ООН з прав дитини.

II етап Актуалізація знань (10 хв.)

2. ПРАВА ЛЮДИНИ

1. КЛАСИЧНІ ПРАВА-СВОБОДИ

>» ДЕРЖАВА: НЕ РУШ!

2. ФУНДАМЕНТАЛЬНІ СОЦІАЛЬНІ ПРАВА

>» ДЕРЖАВА: ДІЙ!

Коментар

Є два різновиди (групи) прав людини.

СВОБОДИ

Перша група містить так звані класичні права-свободи, наприклад, свобода слова, свобода віросповідання, їхнє коріння виростає з ідеології Конституції Сполучених Штатів Америки (1776) та Французької революції (1789).

Головна думка полягає у тому, що держава повинна надати громадянину свободу та не повинна втручатись у думки та дії людей, особливо в ідеї й переконання (політичні, філософські, релігійні).

СОЦІАЛЬНІ ПРАВА

Друга група прав спрямована до цілком протилежної мети - це заклик до держави діяти. Фундаментальні соціальні права — це право на освіту, на охорону здоров'я, на житло, на достатній життєвий рівень, на працю. Держава зобов'язана гарантувати своїм громадянам ці основні права.

Роздаю кольогрові квадратики, висять малюнки з правами дітей,

Кожний підходить і приклеює куди вважає за потрібне

Найважливіше

Найменш важливе

Частіше порушується в Україні

. 3. ЗМІСТ КОНВЕНЦІЇ ООН ПРО ПРАВА ДИТИНИ

ТРИ "ЗА"

ЗА 1: ЗАХИСТ

ЗА 2: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЗА 3: ЗАЛУЧЕННЯ

Коментар

Ці три "За" втілюють всі потреби дітей:

— захист від насилля, експлуатації;

— забезпечення їжею, освітою, охорона здоров'я, розваги;

— залучення: свобода слова, віросповідання, об'єднань, таємниця особистого життя, право бути почутим, право на інформацію.

4. РОЗВИТОК ПРАВ ДИТИНИ

1924 ЖЕНЕВСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ ЗАХИСТ

1959 ДЕКЛАРАЦІЯ ООН ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1989 КОНВЕНЦІЯ ООН ЗАЛУЧЕННЯ

Коментар

Якщо порівняти історичний розвиток зі змістом Конвенції, то можна побачити, що три головні історичні сходинки віддзеркалюють розвиток змісту прав дитини. Це процес накопичення: Заі у 1924 році + За2 у 1959 році + ЗаЗ у 1989 році.

III етап Усвідомлення змісту теми (23 хв.)

Зараз на прикладі цієї вправи ми зможемо прослідкувати як змінювалися погляди на дитину та її права

Учням роздається таблиця історичної перспективи

. Педагог зачитує висловлювання педагогів, державних діячів та філософів різних часів. Учні мають розташувати ці висловлювання згідно історичної хронології.

Права дітей - історична перспектива

Давні часи (1000дон. з.-500)
епоха Середньовіччя ()
Епоха відродження ()
епоха просвітництва і Романтизм ()
Промислова Революція ()
Інформатизація і Глобалізація (1950 - до нашого часу)

1. Діти всіх станів в Україні вміють читати і писати

2. Діти не мають іншого вибору, ніж наслідувати професію свого батька

3. Діти не мають прав, лише обов'язки, включаючи обов'язкову освіту

4. Тисячі дітей подорожують до Нью-Йорку з інформацією про свої права

5. Заклання дітей богам дозволено: батько є абсолютним володарем дитини

6. Діти народжуються у гріху. Для того, щоб вони стали кращими їх необхідно карати.

7. Виховання дітей — це органічний процес, не можна сконструювати освіту

8. Кожна дитина має право на дитинство

9. Діти подорожували до Святої Землі для того, щоб звільнити її від ворожої релігії

10. Дитинство — перехідний період, спрямований у майбутнє

11. Права дітей визнані у всьому світі

12. Діти мають економічну цінність: вони роблять свій внесок у сімейний доход

13. Сучасна молодь далека від ідеалу

14. Дітей ростять, продовжуючи ставитися до них, як до дітей

15. Діти — це наші співгромадяни

16. Виховання дітей — це те ж саме дресирування

17. Про дітей піклуються гільдії і монахи

18. Багато дітей вимушені працювати на фабриках

19. Діти виховуються як майбутні воїни, державні діячі, чи мудреці

20. Діти народжуються позитивними, але потім стають жертвами культури

21. Діти — не більше ніж предмет освіченості, батьки є їхніми учителями

22. Якщо ви не будете дітьми, ви не обрящете царства небесного

23. Діти — це майбутнє

24. Починається дискусія про права дітей

Давні часи

(1000 д. н.з.- 500)

• Заклання дітей богам дозволено: батько є абсолютним володарем дитини (5)

• Виховання дітей — це те ж саме дресирування (16)

• Діти виховуються як майбутні воїни, державні діячі, чи мудреці (19)

• Якщо ви не будете дітьми, ви не обрящете царства небесного (22)

Середньовіччя

(

• Діти мають економічну цінність: вони роблять свій внесок у сімейний доход (12)

• Діти не мають іншого вибору, ніж наслідувати професію свого батька (2)

• Про дітей піклуються гільдії і монахи (18)

• Діти подорожували до Святої Землі для того, щоб звільнити її від ворожої релігії (9)

Відродження (1

• Дитинство — перехідний період, спрямований у майбутнє (10)

• Діти всіх станів в Україні вміють читати і писати (1)

• Дітей ростять, продовжуючи ставитися до них, як до дітей (15)

• Діти народжуються у гріху. Для того, щоб вони стали кращими їх необхідно

карати (6)

Епоха просвітництва і Романтизм ()

• Діти народжуються позитивними, але потім стають жертвами культури (20)

• Кожна дитина має право на дитинство (8)

• Діти — це майбутнє (23)

Промислова Революція (1

• Багато дітей вимушені працювати на фабриках (18)

• Діти не мають прав, лише обов'язки, включаючи обов'язкову освіту (3)

• Діти — не більше ніж предмет освіченості, батьки є їхніми учителями (21)

• Починається дискусія про права дітей (24)

Інформатизація і Глобалізація (1950 — до нашого часу)

• Виховання дітей — це органічний процес, не можна сконструювати освіту (7)

• Діти — це наші співгромадяни (15)

• Тисячі дітей подорожують до Нью-Йорку з інформацією про свої права (4)

• Права дітей визнані у всьому світі (11)

На всі часи

• Сучасна молодь далека від ідеалу (14)

Підбиття підсумків

Рефлексія

Вправа "Знайомство з текстом Конвенції" (ЗО хв.)

Педагог об'єднує підлітків у чотири групи,

розподіляє статті Конвенції між групами:

перша група - статті 1-10

друга - статті 11-20

ретя - статті 21-30;

четверта - статті 31-40

і дає завдання:

передати в малюнках-символах зміст статей Конвенції ООН про права дитини, об'єднавши окремо статті, в яких йдеться про захист, окремо статті — про участь, окремо статті — про забезпечення дитини.

Кожна група отримує 3 аркуша формату А-3 .

Час виконання : 10 хв.

По завершенні роботи групи презентують результати за такою схемою:

спочатку всі групи по черзі розповідають про статті, які гарантують захист. Напрацювання учасників розміщуються під заголовком "Захист" .

Потім йде розповідь про статті, що гарантують забезпечення.

Напрацювання учасників розміщуються під заголовком "Забезпечення" .

Потім йде розповідь про статті, що гарантують участь.

Напрацювання учасників розміщуються під заголовком "Участь" .

Педагог уточнює інформацію стосовно статтей, які відповідають принципам: захист, розвиток, участь.

Запитання для обговорення:

— Для чого ООН була прийнята Конвенція про права дитини?

Підбиття підсумків

IV етап. Рефлексія

Педагог запитує учнів:

— Які знання ви отримали під час уроку?

— Як ви можете використати знання, що отримали під час уроку у

— повсякденному

"ЗАЛУЧЕННЯ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ

Що є і що не є залученням?

Драбина залучення

Незалучення

Крок 0: Жодної гадки

Крок 1: Правління дорослих

Крок 2: Дорослі правлять м 'яко

Передзалучення

Крок 3: Маніпулювання

Крок 4: Декоративність

Крок 5: Токенізм

Залучення

Крок 6: Запрошення

Крок 7: Консультації

Крок 8: Спільні рішення

Крок 9: Діти керують/дорослі допомагають

Крок 10: Діти є відповідальними

Коментар:

Драбина залучення була розроблена Роджером Гартом як початок типологізації

участі дітей у проектах.

Найнижчим кроком є незалучення дітей, найвищим — повноцінна участь.

Незалучення

Крок 0: Жодної гадки: на дітей не звертають жодної уваги, їм не допомагають, їх

ігнорують

Крок 1: Правління дорослих: дорослі приймають усі рішення, дітям лише кажуть те,

що вони мають робити

Крок 2: Дорослі правлять м'яко: дорослі приймають усі рішення, дітям кажуть, що

вони мають робити і пояснюють чому

Передзалучення

Крок 3: Маніпулювання: дорослі вирішують, що робити, і питають дітей, чи вони

згодні (діти повинні погодитись). Приклад: діти несуть політичні транспаранти,

зміст яких не розуміють.

Крок 4: Декоративність: дорослі вирішують, що робити, участь дітей зводиться до

співів, танців чи участі у церемоніях. Приклад: дітям видають теніски, вони

співають і танцюють під час благодійних акцій не розуміючи, що відбувається, чи не маючи змоги висловитись про організацію заходу.

Крок 5: Токенізм: дорослі вирішують, що робити. Потім дітям дозволяють прийняти рішення з дрібних питань. Приклад: дитину включають до складу президії чи комітету не надавши потрібної інформації, і відповідно, дитина не може брати участі на рівних.

Крок 6: Запрошення: дорослі запитують думку дітей, але самі приймають рішення з

власних міркувань.

Крок 7: Консультації: дорослі радяться з дітьми і ретельно розглядають їхню думку,

потім дорослі приймають рішення, беручи до уваги всі думки.

Крок 8: Спільні рішення: дорослі й діти спільно приймають рішення на рівних

Крок 9: Діти керують/дорослі допомагають: діти керують процесом прийняття

рішень за допомогою дорослих

Крок 10: Д/'/ш/ є відповідальними: діти вирішують, що робити. Дорослі втручаються

лише тоді, коли діти попросять допомоги.

6. Вправа

Продемонструйте кілька випадків. Попросіть групу вирішити:

На якій сходинці драбини залучення зараз знаходяться діти?

ЯК ДОТРИМУЮТЬСЯ ПРАВА ЛЮДИНИ В ТВОЇЙ ШКОЛІ?

Вікторина: дізнайся температуру прав людини в твоїй школі

Як визначити температуру прав людини в школі? Уважно прочитай кожне твердження і співвіднеси його з реаліями своєї школи (бери до уваги всіх членів шкільної громади: учнів, вчителів, адміністрацію та штат). Поряд з кожним твердженням постав відповідний бал, керуючись такою шкалою:

1 — ні/ніколи 2 — рідко 3 — часто 4 — так/завжди

______1. Моя школа — це місце, де учні почувають себе в безпеці і під захистом (ст. З, 5). ______2. Всі учні мають рівний доступ до інформації та рівні можливості щодо

навчання і положенні в школіст. 2).

______3. Члени шкільної громади не підлягають дискримінації за спосіб життя,

манеру одягатися приналежність до різних угруповань поза

школою (ст.. 2, 16).

______4. Моя школа надає рівні для всіх учнів можливості щодо користування шкіль-

­ ним приладдям, приміщенням та щодо участі в різних заходах (ст.. 2, 7).

______5. Члени моєї шкільної громади виступлять проти будь-якої дискримінації,

або підозрілих дій, матеріалів чи закликів — в школі (ст. 2, 3, 7, 28, 29).

______6. Якщо хтось порушує чи підозрюється в порушенні прав іншої особи, йому

буде надана допомога чи порада, як виправити свою поведінку (ст.. 26).

______7. Члени моєї шкільної громади дбають як про мій фізичний, так і про

академічний розвиток і намагаються надати допомогу, коли я її потребую

(ст.. З, 22, 26, 29).

______8. У разі назрівання конфлікту, ми намагаємося його вирішити спільно та

мирно (ст.. З, 28).

______9. Адміністративні заходи вживаються як крайня міра при виникненні

труднощів у порозумінні (ст. З, 7).

_____10. При порушенні чи підозрі в порушенні дисципліни, порушники мають

право на чесне, безстороннє поводження співмірно з їх провиною і мірою

покарання (ст. 6, 7, 8, 9, 10).

_____11. Нікого в нашій школі не карають, принижуючи людську гідність особи (ст. 5).

_____12. Кожний, хто підозрюється у скоєнні порушення, визнається невинним,

доки його вина не буде встановлена (ст. 11).

_____13. Моє робоче місце і положення поважаються шкільною громадою (ст. 12, 17).

_____14. Моя шкільна громада поважає учнів, вчителів, адміністрацію і штат школи,

які належать до інших соціальних верств, іншої культури, а також тих

людей, які народилися в іншій країні (ст. 2, 6, 13, 14, 15).

_____15. Я можу вільно висловлювати мої погляди та ідеї (політичні, релігійні,

культурні та інші), не піддаючись дискримінації (ст. 19).

_____16. Члени моєї шкільної громади можуть випускати та розповсюджувати

публікації,- не боячися бути покараними (ст. 19).

_____17. Можливість вибору (виходячи зі статі, раси/етнічної належності, ідеології)

закладена в академічних курсах, підручниках, зібраннях, бібліотеках та на

уроках в моїй школі (ст. 2, 19, 27).

_____18. Я можу виражати свою культуру в музиці, мистецтві та літературі (ст. 20,21, 23).

_____19. Члени моєї шкільної громади можуть відкрито брати участь (індивідуально

чи в об'єднаннях) у прийнятті рішень, які формують шкільну політику та

правила (ст. 20, 21, 23).

_____20. Члени моєї шкільної громади мають право створювати шкільні об'єднання

для відстоювання і захисту своїх прав, чи прав інших людей (ст. 19, 20, 23).

_____21. Члени моєї шкільної громади заохочують один одного до вивчення локаль­них

і глобальних проблем юстиції, екології, бідності та миру (Преамбула та ст.

26, 29).

_____22. Члени моєї шкільної громади заохочують один одного до організації і

під­тримки акцій, спрямованих на вирішенні локальних і глобальних

проблем юстиції, екології, бідності і миру (Преамбула і ст. 20, 29).

_____23. Члени моєї шкільної громади мають право відпочивати під час перерв і

пра­ цювати розумно обумовлену кількість годин в нормальних умовах (ст. 23, 24).

_____24. Персонал моєї школи має достатню заробітну плату, яка відповідає життєво

необхідним нормам для забезпечення здорової життєдіяльності людини та її

родини (утримання житла, харчування, соціальна допомога, захист від

без­робіття та втрати роботи через хворобу та старість) (ст. 22, 25).

_____25. Я несу відповідальність за упередження інших осіб від вчинення дискримі­нації

та інших дій, які б шкодили безпеці та добробуту моєї шкільної гро­мади (ст.. 1, 29).

НОРМАЛЬНА ТЕМПЕРАТУРА = 100 ГРАДУСІВ ПРАВ ЛЮДИНИ

ТЕМПЕРАТУРА В ТВОЇЙ ШКОЛІ_____________________________

підрахуй	бали	примітки
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25