Квіти біля нашої хати

квіти біля нашої хати

Мета: розширити знання дітей про квітковий світ рідного краю, ознайомити з легендами про квіти, з творчістю Катерини Білокур, з рослинами – символами: розвивати почуття прекрасного в природі й мистецтві, прагнення жити в гармонії з природою; виховувати пошану до національних традицій свого народу, усвідомлення до причетності до його культури й духовності.

Вчитель: Мабуть найбільшу насолоду й радість, найпалкішу любов до рідного краю,. до життя, викликає спілкування з природою. Вона завжди чарувала. хвилювала душу людини. Шепіт прозорої води, зелених гаїв,. спів пташок,. запах розмаїття квітів – усе це дороге серцю.

Здавна люди вірили в богів, покровителів усього живого на землі.

Були у матері – природи

дві донечки такої вроди:

хто їх побачив хоч на мить, -

не міг забути й розлюбить.

Голубооку звали флора,

У неї очі, наче зорі,

Завжди замріяна, тендітна,

ласкава, ніжна і привітна.

А Фауна – швидка, як вітер.

могла за птахом полетіти.

Живуть в легендах і понині

живого світу дві богині.

Сьогодні ми з вами побуваємо в гостях у однієї з сестер – Флори. Зокрема помандруємо країною квітів, які зустрічалися і зустрічаються донині у наших садках.

Легенда « Господь і квіти» (Слайд « Квіти на дачі»)

Коли ми вимовляємо: калина, верба, чорнобривці, любисток, барвінок, мальви – перед нами постає образ України, нашої Батьківщини.

До нас у гості завітали етнограф, лікар – фітотерапевт, знахарка, літературознавець, мистецтвознавець і флорист.

Перед тим, як відправитися у подорож, прослухайте вірш « Мова квітів».

Слайд « Багаторічні квіти»

Що каже свіжих квітів жмутик?

Про що їх мова непроста?

Верба – одвертість, айстра – смуток,

лілея біла – чистота.

Конвалія – любов таємна,

мак – юний цвіт, що не згаса.

Лавр – завжди успіх, слава певна,

а мальва – холодність. краса.

Дзвіночок польовий – то вдячність,

троянда – то любов свята.

Нарцис – то горда необачність,

волошка – ніжність, простота.

Саранка – лілія – сміливість

півонія – життя багато літ,

фіалочка – сором’язливість,

любов минуща – первоцвіт.

Ми любим квіти дарувати,.

й коли настане слушний час –

все те, що хочемо сказати,.

букетик висловить за нас.

Етнограф: Етнографія – це історична наука, яка вивчає культуру, звичаї і побут народу. У наших предків було своєрідне ставлення до всього живого. Цілий ряд рослин наділявся цілющими властивостями, а деякі й чудодійними. Рідко біля якої хати не росли кущі калини.

Презентація про калину

Літературознавець. Не було колись хати, біля якої не кущувала б калина. Як забіліють квіти, дівчата ними коси прикрашали. А вже коли кетяги достигали, їх вішали попід стріхою. Йдеш, бувало, селом, а хати наче в намисті, червоніють до пізніх заморозків.

- З якою піснею про калину ми з вами знайомилися на уроці української літератури?

Відеоролик « Червона калина»

- Як пісня пов'язується з сучасністю?

Знахарка: В народній медицині найкращими ліками від застуди вважався калиновий чай. Свіжі ягоди з медом та водою вживалися при кашлі. Соком навіть начищали обличчя, щоб рум’янилося.

Етнограф: А як потрібна була калина в численних обрядах, особливо у весільному. Коли випікали коровай, неодмінно прикрашали його кетягами калини. Кущ калини відтворює духовний потяг до землі, свого берега, своїх традицій. Калина нероздільно пов'язана з вербою, яка однією з перших розквітає. У народних прислів'ях говориться « Де вербиця, там і водиця». Під вербою копали криниці. Настоєм з кори верби лікували рани козаки на Запорозькій Січі.

( Пісня « Чорнобривці», презентація )

Етнограф: Із давніх – давен в українців особливе ставлення до квітів. І коло найбіднішої хатини під вікнами красувався квітничок,. у якому були мальви й чорнобривці. м'ята і любисток, кручені паничі й рута, хрещатий барвінок.

Презентація про барвінок

Літературознавець: Блискуче зелене листя цієї квітки не в'яне ні взимку, ні влітку, а навесні звеселяє блакитними зірочками цвіту. В Україні шанували ті вічнозелену рослину. Плели з барвінку весільні вінки молодим. Його завжди садили на могилі.

Розповідають, що колись чужоземець побачив українську дівчину й закохався в неї дуже. Навіть ставши перед Богом по смерті, попросив Творця пустити до коханої ще раз. І Господ. повернув його на землю квіткою барвінку, який вився всюди, де ступала нога дівчини, а по смерті – виріс на її могилі.

Під віконцями на сонці

у весняному саду у земельку,

як в постельку,

я насіннячко кладу.

Сонце смійся, дощик лийся!

Линьте краплі до землі,

щоб на грядках у зернятках

кріпли паростки малі.

Прийде літо, будуть квіти,

будуть в мене восени

у віночку на голівці

чорнобривці запашні.

Етнограф. Любисток – житель гір півдня Європи – давно прижився в Україні. У нас виник цілий ряд назв цієї рослини: усі вони пов'язані з повір'ям про те, що любисток – це зілля, яким можна приворожити когось, примусити любити себе. Через те у нього є цілий ряд схожих назв: любчик, любця, люби мене, любися, приворотне зілля…

Знахарка. Любисток оспіваний у піснях про нещасливе кохання. Використовувався він у народній медицині як засіб від головного болю, для лікування нервових та шлункових захворювань. Любистком українські дівчата мили волосся, щоб було густим і блискучим.

( Пісня « Волошки», презентація)

Мистецтвознавець. Немов маленькі шматочки неба розкинулися по полю. Це волошки. З них дівчата залюбки плели собі вінки до свята й на щодень, їх вишивали на рушниках, настоєм волошкового цвіту лікували хвороби очей.

Легенда розповідає, звідки взялася назва цієї рослини. Жив у одному селі гарний ставний парубок з голубими очима. Одного разу в полі він побачив дівчину небаченої вроди. Закохався в неї хлопець. Запропонувала йому дівчина піти з нею житами до далекого села. Ішли вони кілька днів, а села все не було видно. Придивився хлопець до дівчини. Помітив її легку ходу,. що трави під ногами в неї не вгинаються, а очі міняють свій колір. Здогадався Василь, що то не дівчина була, а русалка. Кинувся від неї тікати та заплутався житі і впав. Підбігла русалка до нього і не захотіла відпустити. І стала замість Василя блакитна квітка волошка, яку ще васильком називають.

Вчитель. Не було садка, де б не зустрічався мак. « Дівка гарна, як маків цвіт», « Пройшов мій вік, як маківка одцвіла» « Голівка, як маківочка» - так говорять народні приказки.

Знахарка. На свято Маковія ( 14 серпня) – у церкві разом з іншими квітами святили мак і зберігали його протягом року. Вважалося, що сила макового зерна може відвернути лихо. Обсипали маком хату, пороги стаєнь, хлівів і саму худобу, щоб відьма не ходила.

Пісня про тюльпани

Розповідь учня про тюльпани

Вчитель. Дуже часто у квітниках ми зустрічаємо мальви, троянди та півонії.

Про них теж існує легенда.

Презентація « Мальви, троянди, піони»

Мистецтвознавець. Колись це були три сестри, які лікували людей. Одного разу залетів до них вітер і попросив допомоги, бо не може здолати Мороз. Сестри не захотіли йому допомогти, адже він нічого доброго не зробив людям. Тоді розсердився вітер, дмухнув на дівчат, і перетворилися вони на квіти. А люди навесні висадили їх у квітник: мальву – ближче до вікна, троянду – до сонця, а півонію – до води. Так і ростуть сестри, своєю красою людей милують. У віночку ж це символ віри, надії і кохання.

Презентація « Віночки»

Флорист: Всього в українському віночку 12 квіточок і кожна – лікар, оберіг.

Найпочесніше місце належало деревію. Цу символ нескореності і довголіття.

Барвінок – символ життя.

Безсмертник дарує здоров'я нашому роду людському.

Цвіт вишні та яблуні – символ материнської любові.

Калина – символ дівочої вроди, символ України.

Мальва, троянда, півонія – колись були дівчатами, лікували людей від серцевих хвороб.

Ромашка – приносить не лише здоров'я, але й доброту, і ніжність.

Хміль – символ гнучкості й розуму.

Цвіт маку долучають у віночок лише ті дівчата, у чиїх родинах хтось загинув у боротьбі з ворогом. Це символ печалі і туги.

Етнограф: Починали носити віночок дівчата з трьох років. Перший – для трирічної дівчинки – плела мама, вимочувала у росах, сушила, коли на небі сонце зійде протягом семи днів. У віночок вплітала чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки.

Знахарка. Кожна квіточка лікувала дитину: чорнобривці допомагали позбутися головного болю, незабудки та барвінок зір розвивали, а ромашка серце заспокоювала.

Мистецтвознавець. У чотири рочки плівся інший віночок. Кінчики усіх квіточок, що входили до нього, були розсічені. Доплітався безсмертник, листочки яблуні. У шестирічної доньки вплітали мак,. щоб зберігав спокійний сон та ясну думку. Вплітали й волошку.

Етнограф. Для семирічної дівчинки плели вінок з семи квіток. Цвіт яблуні приносив здоров'я та щасливу долю. У центрі віночка було гроно калини – символ краси дівочої, далі – квітки незабудки, барвінку, любистку,.. чорнобривців чи нагідок, безсмертника.

Лікар – фітотерапевт. Справді, з давніх – давен наші предки знали цілющі властивості багатьох рослин. Так, запарені пшеничні висівки покращують роботу шлунку. Просо лікує серце й печінку. барвінок лікує серце, зміцнює рани, лікує хвороби шкіри. Будь – які застуди лікують калиновими напоями. Материнка лікує шлунок, горло. Здавна в народі шанували подорожник, суниці, любисток, ромашку, черемху, полин, чебрець та багато інших рослин. Усього й не назвеш.

Мистецтвознавець. Квіти надихали багатьох людей на творчість. А велика народна художниця Катерина Білокур усе життя малювала квіти. На її полотнах казкове плетиво кручених паничів, троянд, мальв, півоній красуль, чорнобривців глибоко зворушує серця, приносить естетичну насолоду.

Презентація про Катерину Білокур

Про квіти - талісмани

Конкурс « Хто більше назве пісень, де б згадувалися квіти»

Підсумок: Про які квіти ми сьогодні говорили? Що вам найбільше запам'яталося?

Надворі весна. Час попрацювати на клумбах у своїх квітниках. Тож не забудьте про чудові квіти – символи України. Сійте чорнобривці, кручені паничі, садіть руту, любисток. Нехай вони оберігають вашу хату і ваші душі

від зла, будуть джерелом душевного спокою, приносять свято і в буденне життя й нагадують: земля – наш спільний дім, природа – наша мати.

Пісня «Квіти»

КВІТИ – ТАЛІСМАНИ

Січень – гвоздика, лютий – фіалка, березень – нарцис,. квітень – горошок пахучий, травень – лілія, червень – троянда, липень – козолист, серпень – гладіолус, вересень – айстра, жовтень – календула, листопад – хризантема, грудень – нарцис.

ЖИВИЙ ГОДИННИК

Час закриття Час відкриття

пелюсток пелюсток

4 – 5 шипшина 19 – 20

4 – 5 цикорій 14 – 15

5 мак 14 – 15

5 – 6 кульбаба 14 – 15

6 – 7 картопля 14 – 15

6 --- 7 льон 16 – 17

7 – 8 лілія водяна біла 18 – 19

9 нагідки 20 – 21

9 – 10 кислиця 17 – 18

9 – 10 мати – й – мачуха