Історія вітчизняних соціологічних теорій і вчень (стр. 10 )

3. Як радянські представники марксистського напрямку соціології у кінці 20-х років ХХ ст. сприймали інші напрямки академічної соціології?

- загалом як буржуазні - ідеологічно чужі, ворожі, ненаукові і тому - шкідливі;

- як такі, що доповнюють марксистську науку;

- толерантно – як рівноправні альтернативні напрямки соціологічної науки.

4. Під проводом якої наукової академічної установи почали проводитися у СРСР конкретні соціологічні дослідження на початку 1960-х років?

- Наукового товариства імені Шевченка (НТШ)

- Інституту філософії АН СРСР

- Українського соціологічного інституту (УСІ)

5. Що є типовим “тлом” для сучасних вітчизняних соціологічних досліджень?

- трансформаційні суспільні процеси пострадянського і (або) глобального рівня;

- надбання вітчизняних соціологів, які працювали у еміґрації;

- масив теоретичних підходів, який був напрацьований зарубіжними науковцями.

6. Чи виконувала вітчизняна гуманітарна наука і соціологія зокрема, націотворчу функцію?

- ні, вона їй не властива в принципі;

- виконувала і продовжує виконувати завжди;

- ця доволі невластива науці функція активізувалася під час іноземної ідеологічної, релігійної, культурної експансії.

7. У XVII – початку ХІХ століття українська суспільно-наукова думка була почасти спрямована на:

- пошук якісних відзнак автохтонних культурних процесів від “великорусских” – не у плані протиставлення, а для пошуку причин занепаду перших;

- віднайдення особливостей, які відрізняють вітчизняні традиційні культурні, політичні процеси від існуючих у католицькому і мусульманському світах;

8. Для гуманітарної науки XVII – ХІХ століть був характерний:

- пошук найоптимальнішої державної форми і визначення стратегічних векторів політичної спрямованості руху Російської імперії;

- активний збір ентузіастами етнографічних матеріалів і різних жанрів народного фольклору – соціально-побутових, історичних, козацьких, чумацьких пісень, дум, міфів, легенд, апокрифів, казок, магічних культів, прислів’їв, казок і т. ін., що допомагало відстоювати національну самобутність;

- обидва названі варіанти;

9. Передумови для виникнення самобутньої вітчизняної соціологічної традиції виникли:

- у середині ХІХ ст.;

- на початку ХХ ст.;

- у кінці ХХ ст;

- існували завжди.

10. Українська соціологія від європейської відрізняється тим, що базується на здобутках:

- філософії, політології;

- економіки, правничих наук;

- історіографії, культурознавства.

11. Українська соціологія у кінці ХІХ – на початку ХХ сторіччя:

- розвиває традиційну культурознавчу та історіографічну тематику;

- здебільшого потрапляє під потужний вплив позитивізму та марксизму і аналізує традиційні для європейських соціологів теми (прогресу, суспільної еволюції, норм, стратифікації, мобільності тощо);

12. Сучасними дослідниками вітчизняної історії соціології вказується, що поняття “соціологія” перший з українських соціологів застосував:

- М. Драгоманов;

- М. Грушевський;

- Ф. Прокопович.

Кожна вірна відповідь на окреме запитання оцінюється у 3,6 бали

V. Критерії підсумкового оцінювання ЗНАНЬ

з дисципліни

Таблиця відповідності оцінювання ECTS з національною системою оцінювання в Україні та системою ДонДУУ

Оцінка за шкалою ECTS	Визначення	За національною системою	За системою ДонДУУ
1	2	3	4
А	Відмінно – виконання завдання лише з незначною кількістю помилок	5 “Відмінно”	100 – 90
В	Дуже добре – з кількома помилками	4 “Добре”	89 – 82
C	Добре з помітною кількістю значних помилок		81 - 75
D	Задовільно – непогано, але зі значною кількістю помилок	3 “Задовільно”	74 – 69
1	2	3	4
E	Достатньо – виконання завдання задовольняє мінімальні критерії		68 - 60
FХ	Незадовільно – студент допускається до здачі підсумкового іспиту	2 “Незадовільно”	59 – 35
F	Незадовільно – необхідний обов’яз­ковий повторний курс		34 - 1

VІ. Плани проведення семінарських занять з кожного змістового модуля з зазначенням літературних джерел, індивідуальних завдань та переліком питань до самоконтролю

Семінар 1.

Зм. модуль 1. Предметна сфера, об’єкт та проблематика дисципліни (2 години)

П Л А Н

1. Історико-культурний детермінізм гуманітарного знання.

2. Експлікація терміну „протосоціологія”

3. Об’єктно-предметна сфера та специфіка історії вітчизняної соціології.

Контрольні Запитання

1. Хто сьогодні виявляє інтерес до історії вітчизняного гуманітарного і, зокрема, соціологічного знання?

2. Чим пояснюється цей інтерес, ознакою чого він є?

3. Які принципові питання постають перед дослідниками історії вітчизняної науки?

4. Що входить до об’єктно-предметної сфери історії вітчизняної соціології?

5. На які базові блоки сучасні вчені поділяють цю науку?

Основна література для самостійної РОБОТИ:

§ , , . Соціологічна думка України: – К.: Заповіт, 1996 – С

§ Історія соціологічної думки в Україні: Навчальний. посібник. - Львів: Новий світС

§ Мусієздов О. О. Історія української соціології: Навч.-методичний посібник. - Харків: Харківський національний університет імені іна, 20с.

Семінар 2.

Зм. модуль 2. Протосоціологічні ідеї та соціальні факти часів Київської Русі (2 години)

П Л А Н

1. Передумови формування Київської Русі, її структурні елементи.

2. Соціальна стратифікація києворуського суспільства.

3. Гуманітарні і протосоціологічні ідеї києворуських мислителів.

Контрольні Запитання

1. Змалювати основні риси державного устрою Київської Русі.

2. Означити загальні риси геополітичного становища Київської Русі.

3. У чому полягає специфіка формування вітчизняних наукових поглядів у порівнянні з західноєвропейськими?

4. Коли і як починає формуватися український етнос?

5. Яким чином тривало перетворення східнослов’янських племен у народності, у чому полягали відмінності перетворення – для кожного з майбутніх народів?

6. Назвіть спільні риси культури і традицій давніх русичів і сучасних українців.

7. Назвіть основні елементи соціальної структури Київської Русі.

8. Охарактеризуйте специфіку світогляду русичів після прийняття християнства.

ТЕМИ ІЗ

1. Державний устрій Київської Русі, сучасні аналогії.

2. Соціологічні аспекти освіти, ремісництва, науки, мистецтва Київської Русі (за вибором).

3. Специфіка релігійних поглядів у Київській Русі, сучасні аналогії.

4. Спадковість народних язичницьких вірувань і культів (на прикладі певного обряду)

5. Соціокультурні особливості києворуських племен (на вибір студента).

6. Формування проторосійської народності.

7. Соціальні факти у “Слові про Ігорів похід” (або на прикладі іншого твору).

Основна література для самостійної РОБОТИ:

§ , , . Соціологічна думка України: – К.: Заповіт, 1996 – С. 34 – 73.

§ Історія соціологічної думки в Україні: Навч. посібник. - Львів: Новий світС.

§ Українська та зарубіжна культура. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2001. - С.

§ Примуш соціологія. - К.: Професіонал, 2004. - С.

§ , Туленков іологія. - К.: Каравела, 2005. - С.

§ Історія України. - Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 1998. - С.

§ Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: [У 3 кн., 6 т.]. – Факс. вид. – К.: АТ Обереги, 1994.

Семінар 3.

Зм. модуль 3. Соціетальна проблематика

і протосоціологія Козацької доби (2 години)

П Л А Н

1. Формування козацтва як первинно-маргінального руху, згодом – як самобутнього суспільного і державного ладу.

2. Релігійні братства, причини, передумови їх появи, напрямки діяльності.

3. Значення Києво-Могилянської академії для вітчизняної протосоціології.

Контрольні Запитання

1. Назвіть причини та передумови виникнення козацтва як явища.

2. У чому проявляється спадкоємність Київської Русі і Війська Запорозького?

3. Назвіть освітньо-виховні принципи і механізми їх реалізації за часів козацтва.

4. Чим була обумовлена поява релігійних братств, які функції вони виконували?

5. Охарактеризуйте феномен Києво-Могилянської колегії, його значення для консолідації народу?

6. Які потужні народотворчі сили діяли на теренах нашої держави XІV-XVIIІ сторіч?

7. Як розглянута доба позначилася на специфіці протосоціологічних, а згодом і класичних соціологічних вітчизняних штудій?

ТЕМИ ІЗ

1. Поява, основні етапи становлення козацтва, соціетальне тло цього явища.

2. Суспільний лад доби розвинутої Козацької республіки (Гетьманщини).

3. “Козацький тест” - умови і ритуали прийняття до Війська Запорозького.

4. Виникнення козацьких прізвищ, їх носії сьогодні.

5. Найбільш впливові братства, напрямки їх діяльності, значення для розвитку протосоціології.

6. Національна еліта XVI-XVIIІ сторіччя, її значення для консолідації українського народу.

7. Вихідці з Києво-Могилянської колегії – інтелектуальні захисники самобутності народу (на прикладі конкретних вчених).

8. Козацькі ритуали і сучасні аналогії.

Основна література для самостійної РОБОТИ:

§ , , . Соціологічна думка України: – К.: Заповіт, 1996 – С. 75 – 133.

§ Історія соціологічої думки в Україні: Навчальний. посібник. - Львів: Новий світС.

§ Українська та зарубіжна культура. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2001. - С.

§ Примуш соціологія. - К.: Професіонал, 2004. - С.

§ , Туленков іологія. - К.: Каравела, 2005. - С.

§ Історія України. - Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 1998. - С.

§ І. Історія запорізьких козаків (у 3-х томах). – Львів: Світ, 1990.

§ Енциклопедія українознавства (репринт рр.). – Львів: НТШ, 2000.

§ Українське козацтво: Мала енциклопедія. – К.: Ґенеза; Запоріжжя: Прем’єр, 2002. – 568 с.

§ Довідник з історії України (у 3-х томах). – К.: Генеза, 1995.

Семінар 4.

Зм. модуль 4. Специфіка протосоціології

Григорія Сковороди (2 години)