Концепція проведення благодійної акції VІ-й „Аукціон надій”

К онцепція проведення благодійної акції VІ-й „Аукціон надій”

Слоган: «Не осліпни серцем!»

Обрана проблема.

Щороку кількість сліпих у світі зростає на 1-2 мільйони осіб. Кожні 5 секунд втрачає зір одна доросла людина, кожну хвилину – одна дитина. У нашій країні незрячих більше 50 тисяч, у Львові – більше 1200 осіб.

70-80 відсотків інформації про оточуючий світ ми отримуємо через зір. Незрячі позбавлені такої можливості. За визначенням ВООЗ, сліпота вважається найтяжчою формою інвалідності, тож незрячим людям дуже важко інтегруватися в сучасне суспільство, самореалізуватися в ньому. Незрячий виживає лише тоді, коли опиняється серед зрячих людей.

Люди з особливими потребами, можливо, слабкі фізично, але сильні духом. Вони не просять жалюгідних подачок, їм потрібні нормальні умови для життя, достойне ставлення з боку суспільства. Всі вони прагнуть читати, вчитися, здобувати знання. І скільки б влада не розповідала про покращення їхнього життя, однак на практиці в Україні вирішення проблем незрячих знаходиться в зародковому стані.

Однією з актуальних на сьогодні проблем незрячих є їх незабезпечення літературою, а відтак можливістю черпати інформацію та отримувати знання. Ця категорія населення є найбільш обділена інформацією.

Людина з вадами зору не має змоги отримувати інформацію з багатьох джерел, що доступні зрячим людям. Сліпота ставить перешкоду у читанні звичайних газет, перегляді телепрограм, відвідуванні театрів, музеїв. Лише за допомогою спеціальних книг у сліпих формуються правильні уявлення про навколишню дійсність.

Книжка для незрячої людини так само важлива, як і для зрячої. Без Брайля людина з вадами зору не може бути грамотною. Сліпих дітей так само навчають читати і писати. Звичайно, великий масив літератури випускається в аудіоформаті, такі книжки зручніші за традиційні завдяки своїй компактності (видання шрифтом Брайля мають достатньо великі розміри). Але прочитати книжку і прослухати її – це велика різниця, кожна здорова людина сама може відчути переваги друкованого слова. Слухають зараз більше, ніж читають, але якщо це грамотна людина, то їй не обійтися без Брайля. Прочитати – це інше, ніж прослухати, читач стає співтворцем цієї книжки, це дає можливість їй побачити, підкріплювати свої знання з граматики, збільшувати власний словниковий запас.

Інваліди зору люблять читати, мабуть, більше, ніж зрячі. Вони сприймають інформацію про навколишній світ лише кінчиками пальців або на слух, відповідно, їм потрібні особливі книги. Читаючи за Брайлем, слухаючи аудіозаписи, покладаючись на власну пам’ять, лише небагатьом незрячим людям вдавалося отримати гарну освіту, зробити кар’єру.

За статистичними даними, в Україні пересічні громадяни, які користуються бібліотекою, в середньому за рік читають 10-12 книг, сліпі ж – 50-52 книги. Тобто в 5 разів більше.

Цього року українська держава не дала на видання для незрячих людей жодної копійки!

Незрячі знаходяться на межі бідності і більшість з них мають місячний дохід у розмірі 800 грн.

Українська влада вже який рік «благополучно»не згадує про існування людей з вадами зору і вже тим більше – про необхідність друкувати для них книжки та періодичні видання шрифтом Брайля. Єдиним закладом, що спеціалізується на друці літератури для незрячих та записах аудіокнижок, є Республіканський будинок звукозапису та друку УТОС. Проте з липня 2009 року через відсутність фінансування УТОС в цьому напрямі не працює. На цей рік обіцяють виділити кошти, але обіцянки лишаються обіцянками, а жодних рішень з цього приводу не приймається. Існують також проблеми з сировинним забезпеченням. В Україні не випускають і не завозять з інших країн спеціального паперу для друку шрифтом Брайля, тому книжки друкують на картоні, що робить їх недовговічними.

Припинилось фінансування трьох єдиних брайлівських видань для сліпих. В Україні на 50 тисяч членів товариства сліпих всього три газети шрифтом Брайля - "Промінь", "Школяр", "Заклик", і існують вони з 1934 року. Наприклад, у Швеції, де незрячих 14 тисяч, 86 брайлівських спеціалізованих видань.

В Україні функціонує 78 спеціалізованих бібліотек для сліпих. Але, на жаль, вони перебувають зараз у скрутному становищі. Сюди роками не надходять нові книги.

Незрячі люди, які, як і ми, живуть в нашому суспільстві, і які, не дивлячись на життєві негаразди, так чи інакше хочуть долучатися до культурних надбань цього суспільства. Сліпі хочуть читати все те, що доступне зрячим.

Сліпі – бачать більше – Ванга

Сліпі – талановиті – Стіві Вандер, Іван Ганзера, Наталя Ковтун, Діана Гурцька

Сліпі – винахідливі – Луї Брайль

Мета Аукціону.

Проект, в першу чергу покликаний привернути увагу до проблем незрячих дітей і людей з вадами зору загалом. Осередком, де збираються незрячі Львівщини, є бібліотека для сліпих. Тут інваліди по зору читають, отримують інформацію, проводять дозвілля тощо. На сьогодні бібліотека знаходиться у жалюгідному стані – архіви не оновлюються, апаратура застаріла, приміщення старі та напівзруйновані, немає необхідних умов для незрячих людей, працівники бібліотеки отримують мізерну зарплату, працюють на третину ставки, яку ще й виплачують з затримкою.

Відтак, вирішено створити у бібліотеці Центр соціокультурної реабілітації інвалідів, шляхом модернізації самої бібліотеки, начинення її новітніми інформаційними технологіями, що допоможуть людям з особливими потребами інтегруватись у сучасне суспільство.

Якщо деталізувати, то мова йде про меблі – нові стелажі, комоди для дисків, столи, стільці; світильники; обладнання – звукоазписуюча та звуковідтворююча апаратура; електронна книга; косметичний ремонт приміщення; брайлівський папір. Орієнтовна сума – 160 тис. грн.

Реалізація мети здійснюватиметься через трьохсторонню угоду між ЛІБС, бібліотекою для сліпих та виконавцями робіт. ЛІБС надає кошти, а вся відповідальність за виконані роботи нестиме УТОС і бібліотека.

У 2012 році до 50-річчя бібліотеки новостворений Центр буде урочисто відкритий.

Місце проведення: внутрішній дворик ЛІБС.

Час проведення: 20 грудня, поч. о 17.00 год.

Кандидати для подачі лотів обрати суто банкірів і підвести це до ідеї відродження руху Ощадності (цьогоріч 20 років НБУ, ювілей гривні), (все популяризація професії банкіра та повернення довіри до них в народі):

1.Сергій Арбузов

2.Володимир Стельмах

3.Віктор та Катерина Ющенко

4.Сергій Тігіпко

5. Арсеній Яценюк

6.Володимир Лавренчук

7.Здіслав Сокаль

8.Еріх Келлер

9. Олександр Сугоняко

10.Дмитро Гриджук, банк «Хрещатик»

11. Борис Тимонькин, ПАТ «Укрсоцбанк».

Очікувані результати:

· здійснення благодійної мети та допомога незрячим;

· популяризація УБС НБУ. Цей захід допоможе сформувати громадську думку про те, що студенти Львівського інституту банківської справи є надзвичайно активними, ініціативними та творчими особистостями. Також це сприятиме формуванню іміджу і про сам навчальний заклад, викладачі та студенти якого насамперед всіляко допомагають потребуючим, а також відстоюють традиції Львова. Адже колись львівські банкіри мали славу меценатів та благодійників і саме ЛІБС доводить, що сучасні працівники банківської сфери є соціально відповідальними;

· популяризація благодійництва. Учасниками аукціону є політична та бізнесова еліта країни, зірки культури, спорту, шоу-бізнесу, які власним прикладом демонструють суспільству, що творити добро та допомагати потребуючим – це моральний обов’язок кожної людини, яка має таку можливість;

· відродження руху ощадності. Захід є логічним продовженням руху Ощадності, відродженого ЛІБС УБС НБУ. Проведення благодійної акції вчить майбутніх банкірів бути соціально відповідальними уже з перших курсів навчання.

· реклама нашого ВНЗ, покращення іміджу, безкоштовне пабілісіті (висвітлення у ЗМІ), розширення контактів ВНЗ та зміцнення існуючих зв’язків.

Вимоги до лотів.

Зважаючи на потрібну суму, необхідно аби лоти мали велику матеріальну цінність і могли розраховувати на відповідний виторг.

Відтак лотами можуть бути цінні книги, картини, раритетні та колекційні речі, антикваріат.