Тема. Складання і розігрування діалогів до запропонованих ситуацій у дистантному й контактному спілкуванні. Моделювання телефонної розмови

Тема. Складання і розігрування діалогів до запропонованих ситуацій у дистантному й контактному спілкуванні. Моделювання телефонної розмови.

Мета: поглибити знання учнів про діалогічне мовлення; удосконалювати вміння й навички складати й розігрувати діалоги, використовуючи невербальні засоби спілкування, а також оформляти їх письмово; збалансувати словниковий запас учнів; виховувати культуру поведінки.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.

Тип уроку: розвиток комунікативних умінь.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

а) Бесіда

– Що таке вербальні й невербальні засоби спілкування?

– Які невербальні засоби можуть стати на заводі встановленою контакту з аудиторією?

– Що ви можете сказати про значення невербальних засобів спілкування?

– Яку будову має діалог?

– Який відмінок вживається при звертанні?

б) Гра «Голосую» (відповідають учні з символічними «руками», де червоний колір – ні, жовтий - так )

Чужа мова – це мова іншої особи, не автора, не мовця? Так

Спосіб передачі чужої мови без збереження лексичних, синтаксичних особливостей – це пряма мова? Ні

Дослівне відтворення чужої мови - це пряма мова? Так

Непряма мова становить складносурядне речення? Ні (СПР)

Змістове ядро у конструкції з прямою мовою становлять слова автора? Ні (пряма мова)

Невласне пряма мова поєднує в собі елементи прямої та непрямої мови? Так

Різновидом прямої є діалог? Так

Нова репліка діалогу записується з нового рядка? Так

Репліки діалогу інколи беруться в лапки? Так (Коли? – коли записуються підряд, не з абзацу, а між ними ставимо тире)

Цитати завжди беруть в лапки? Ні (Не беруться, якщо цитується віршований текст)

З малої літери пишеться цитата? Так (Коли? – коли є частиною речення)

Мовлення кожної людини залежить від професії? Так

II. Оголошення теми, мети й завдань уроку

III. Мотивація навч діяльності учнів

Завдання та проблемні запитання

– Пригадайте створені у формі діалогу, наприклад, пісні чи поезії. По пам’яті продекламуйте їх.

– Чому, на ваш погляд, у цих творах прийнятна та доречна діалогічна форма?

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матерілу

1) Робота з пам’яткою.

Запам’ятай

Діалог – це спосіб передавання чужої розмови, різновид прямої мови.

Діалог – це дослівно відтворена розмова двох осіб. Він складається з реплік.

Репліка – це вислів одного з учасників розмови. Кожна репліка діалогу записується з нового рядка, без лапок, перед нею ставиться тире.

– Який жах! – обурювався пасажир. – Ніякої пошани, вихованості.

– А що вам, власне кажучи треба? Юнак поступився вам місцем.

– Я-то сиджу, але моя дружина стоїть.

– І в руках вашої дружини такі важкі сумки…

– Я не сприймаю вашої іронії.

– Це не іронія, це, справді, жахливо.

Якщо репліка супроводжується словами автора, то у висловлюванні ставлять ті самі розділові знаки, що й при прямій мові.

Різновид діалогу – полілог. У полілозі беруть участь кілька осіб (троє і більше).

2) Робота в групах за картками.

3) Контактне та дистантне спілкування.

4) Робота з підручниками.

5) Прочитати теоретичний матеріал підручника на с. 166

6) Розповідь учителя.

За характером зв’язку спілкування поділяється на:

– контактне (безпосереднє, один на один);

– дистантне (за допомогою письмових чи технічних засобів).

Одним із різновидів ділового спілкування є телефонна розмова. Вона розширює, прискорює ділові контакти, дає можливість оперативно передати чи прийняти певне повідомлення.

Умовно телефонну розмову можна поділити на офіційну та приватну. Кожна з них вимагає певного етикету.

Офіційно-ділова розмова має діловий характер. Телефонна розмова починається з привітання. І тут же слід відрекомендуватися й запитати, з ким розмовляєте (якщо адресат незнайомий). Потім треба повідомити, сказати, з якого питання.

Приватна розмова теж має загальновизнані норми телефонного етикету. Наприклад, безтактно телефонувати без крайньої потреби знайомим чи друзям надто пізно чи рано. Некоректно обтяжувати інших по телефону своїми невдачами чи проблемами. Неетично говорити про того, кого співрозмовник не знає.

Розмова по телефону має бути спокійною, розбірливою, лаконічною.

За етикетом завершує телефонну розмову як у діловому та і приватному спілкуванні її ініціатор, якщо розмовляють чоловік і жінка, то перевага надається, безперечно, жінці.

Завершуючи телефону розмову, обов’язково треба попрощатися.

Варто пам’ятати, що надмірна ввічливість, улесливість не прикрашають співрозмовника, а навпаки свідчать про його низький етичний рівень і можуть викликати роздратування.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Попрацюйте в парах. Використовуючи етикетні формули, змоделюйте телефонну розмову (10-14) реплік, можливу між:

А) лікарем та пацієнтом

Б) дівчиною та хлопцем, який має намір запросити її в кіно;

В) працівником туристичної фірми і громадянином, який хоче купити путівку;

В) перукарем і клієнтом;

Г) перукарем і власницею перукарні

Практична робота.

Поставте подані іменники у форму кличного відмінка.

Микола Петрович, земля, Галя, мрії, Соломія, Ілля Ігорович, душа, сім’я, Ірина Михайлівна, Тетянка, Марія Степанівна, бабуся, країна, друзі, сестра, круча, Дмитро Сергійович, надія, радість, пан Яковенко, лікар Шевчук, сестра Ярина, друг Ярослав.

VI. Підбиття підсумків уроку

Заключна бесіда.

– Які основні правила діалогічного спілкування?

– Від чого залежить характеристика телефонної розмови?

– Якими словами телефонного етикету ви послуговуєтесь?

– Які ви знаєте загальновизнані норми телефонної розмови?

– Хто за етикетом завершує розмову?

VII. Домашнє завдання

1. Вивчити теоретичний матеріал підручника на с. 166.

2. Виконати вправу 288.