Матеріали до єдиного дня
інформування населення району
Розвиток туризму на Хмельниччині
Сьогодні, Україна формує конкретні плани сталого розвитку. І не другорядну роль у цих планах займає туризм. Туризм увійшов у ХХІ століття і став глибоким соціальним і політичним явищем, яке істотно впливає на світове співтовариство й економіку багатьох країн світу. Сьогодні особливо зростає значення регіональної туристичної політики. Одним з регіонів перспективного розвитку туризму в нашій країні є Хмельниччина. Це пояснюється вигідними особливостями її географічного розташування, сприятливим кліматом, багатством природно-ресурсного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалу. Хмельниччина має величезні ресурси для динамічного розвитку туристично-екскурсійних послуг. На її території зосереджена значна кількість історико-культурних пам’яток, добре розвинута транспортна мережа.
Серед туристичних центрів Хмельниччини особливо слід виділити Державні історико-культурні заповідники «Межибіж» та «Самчики».
Меджибізький замок - легендарне давньоруське укріплення, що успішно протистояло татарським навалам. Місто розкинулося на високому лівому березі Південного Бугу, в який впадає притока Бужок. Звідси й походить назва Меджибожа. Уперше укріплення згадується в Російському літописі в 1146 р. На території фортеці увагу туристів привертають палац, церква та вежі з мурами. Поруч із замком знаходяться руїни домініканського костьолу. У містечку збереглися два цікавих турецьких обеліски XVII ст., які стояли над могилами турецьких воєначальників і оборонна каплиця-ротонда XVІ-XVІІ ст. З Меджибожем пов’язано безліч історичних подій.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. за № 000 на базі комплексу пам’яток замку у смт Меджибіж створено Державний історико-культурний заповідник «Межибіж». Дирекцією заповідника проводиться планомірна робота по створенню туристичного бренду «Меджибізький замок» з метою залучення більшої кількості відвідувачів та створення туристичного продукту. З цією метою в 2011 р. було проведено ряд заходів, направлених на популяризацію культурної спадщини стародавнього Меджибожа та фортеці.
Однією із складових створення туристичного бренду є участь заповідника у міжнародному русі історичних фестивалів. В січні 2012 року було проведено історичну реконструкцію подій XVI ст. під назвою «Зимова вежа» та відтворення подій Визвольних змагань 1920-х рр. «Зимова тактика у Меджибожі».
З метою залучення туристичних фірм для співпраці з працівниками заповідника проводяться круглі столи, присвячені відкриттю туристичного сезону в Меджибізькій фортеці. Представники ДІКЗ «Межибіж» є постійними учасниками Міжнародної туристичної ярмарки в Києві та інших регіональних туристичних заходів. Вже третій рік успішно діє Інтернет-сайт заповідника, який відвідало майже 5 млн. осіб. На згадку відвідувачі заповідника можуть придбати сувеніри та літературу. Меджибізька фортеця стала учасником міжнародного проекту «Туристична марка».
Ще однією туристичною перлиною Хмельниччини є палацово-парковий ансамбль “Маєток Самчики” – один з найблискучіших в Україні творів архітектури та садово-паркового мистецтва періоду зрілого класицизму. До комплексу ансамблю входять: палац, китайський будинок, мур з ворітьми початку XX ст., ворота XVIII ст., дві офіцини XVIII ст., споруда “сад в мурах”, фонтан початку XX ст., комора.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1997 р. за № 000, з метою збереження пам’яток національної культурної спадщини, був створений Державний історико-культурний заповідник “Самчики”. Територія палацово-паркового ансамблю займає 18,8 га. На території заповідника діють два музеї: історії села Самчики (був відкритий в Китайському будинку 30 червня 1974 р., а 6 лютого 1976 р. ухвалою колегії Міністерства культури УРСР музею присвоєно звання “народний”) та меморіальний музей ’юка, що був відкритий у будинку, поряд парадного в’їзду до маєтку, 2 листопада 1980 р. 30 липня 1986 р. музею присвоєно звання “народний”.
Самчиківський палац збудовано у стилі ампір з білокамінними колонами. Недалеко від нього розташувалися ошатні будиночки китайського павільйону, два прибрамні корпуси з парадною брамою і старий будинок палацу. Гостей садиби зустрічає кам’яний лев, що усміхається, а проводжає його брат-близнюк, що засумував. Круглий газон перед парковим фасадом прикрашає фонтан 1904 року. Збереглося ліплення в Круглому (Блакитному), Великому (Червоному) і Римському парадних залах, де колись влаштовувалися пишні бали й прийоми. Родзинкою палацу є Японський кабінет, єдиний збережений в Україні з пам’яток такого роду, який розписаний за мотивами епохи Едо. Маєтковий парк площею 16,6 га створений відомим пейзажним архітектором Діонісієм Мак Клером.
Для розвитку туристичної привабливості заповідника проводяться робити із збереження існуючих й відтворення втрачених основних складників маєткового ансамблю, створення нових в стилістиці культури XVIII-XIX ст.. Також здійснюються ремонтно-реставраційні та відновлювальні роботи деталей та фрагментів автентичних оздоб споруд, будівель їх фасадів та інтер’єрів.
Відтворюються типологічні інтер’єри XVIII-XIX ст., створюються нові й відроджуються первісні об’ємно-просторові композиції маєткового парку – пам’ятки садово-паркового мистецтва за історичними документами, іконографічними матеріалами та типологічними аспектами культури палацово-паркового мистецтва XVIII-XIX ст.. Збагачується породний та видовий деревостан. Постійно проводяться роботи з утримання в належному стані об’ємно-просторових композицій парку, зокрема прокладаються нові паркові алеї та стежки, доглядаються існуючі та створюються нові рекреаційні ділянки для відпочинку туристів та відвідувачів.
Популяризація заповідника здійснюється через видавничу, експозиційну діяльність, електронні й друковані засоби масової інформації, лекції, наукові конференції, семінари тощо. Щорічно видається науково-краєзнавчий збірник «Маєток» та календар «Маєток Самчики». Експонуються постійно діючі стаціонарні виставки та експозиції, які розповідають про історію створення маєтку його власників та гостей, життя та уклад тогочасного суспільства, ідеї маєткових парків краю, а також традиційного народного декоративно-прикладного мистецтва села Самчики. Щорічно проводяться масові культурно-просвітницькі заходи, такі як: традиційне народне свято «Ой, на Йвана, на Купала», народна забава «Зелені свята», музичні концерти «Дивертисмент маєтку «Самчики» із залученням хорових та струнно-смичкових професійних і аматорських колективів, театралізовані екскурсії «Маєток Самчики» із елементами театральних дійств основаних на історичних фактах.
Поруч із позитивними сторонами туристичної політики та туристичних можливостей історико-культурних заповідників Хмельниччини, необхідно посилення маркетингового компоненту. В першу чергу необхідно створення технічних, інформаційних та сервісних умов для реалізації туристично-рекреаційних пропозицій на рівні міжнародних стандартів. Також не останню роль відіграє створення регіональної інформаційної інфраструктури туризму, яка б органічно доповнювала загальнонаціональну і надавала гостям Хмельниччини, а також зацікавленим особам більші можливості щодо пошуку інформації, бронювання та резервування туристичних послуг у заповідниках. Необхідна також розробка і проведення регулярних рекламних кампаній у ЗМІ для поширення інформації та популяризації найпривабливіших туристично-рекреаційних пропозицій, що базуються саме на заповідниках
