Діагностика рівня економічної безпеки підприємства

Нагорна І. І.

Доцент кафедри менеджменту безпеки підприємства

ПВНЗ «Європейський університет»

ДІАГНОСТИКА РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

Актуальність проблеми. Процеси, які відбуваються в економіці України, спрямовані на реформування всього господарського механізму в зв’язку з його переорієнтацією на ринковий тип господарювання. У цій ситуації прагнення суб’єкта економічної діяльності стабільно та успішно розвиватися зіштовхується зі складністю діагностики рівня економічної безпеки підприємства або її цілковитою відсутністю. Тому діагностика економічної безпеки держави, регіону, галузі або підприємства останнім часом має особливу актуальність. Формування методики оцінки стійкої економічної безпеки підприємства потребує з’ясування визначень економічної безпеки та стійкої економічної безпеки і її складових. Великий інтерес вітчизняних і зарубіжних вчених і практиків, більш присвячено різним аспектам національної і регіональної безпеки, і в значно меншій мірі – питанням економічної безпеки підприємства. Методика оцінки стійкої економічної безпеки підприємства потребує: визначеність з набором складових економічної безпеки підприємства; формалізований опис ди­намічних властивостей підприємства з точки зору забезпечен­ня його економічної безпеки, у взаємозв’язку з діями дестабілізуючих факторів; визначеність складу оціночних критеріїв складових економічної безпеки, а також їхньою гра­дацією для різних рівнів безпеки;

Аналіз останніх наукових досліджень. Вирішенням проблем діагностики економічної безпеки займаються багато вчених, серед них можна визначити Е. А. Олійника [1], який пропонує оцінювати рівень економічної безпеки на основі семи складових. Даний підхід можна назвати ресурсно-функціональним. Визначення сукупного критерію економічної безпеки підприємства виглядає не досить вірогідним, оскільки в розрахунку цього критерію задіяна суб’єктивна думка експертів, а стверджувати про відповідну кваліфікацію цих працівників на вітчизняних підприємствах дуже складно. Дуже складно також передбачити й розраховувати сукупні втрати згідно функціональних складових. Таким чином, практичне застосування ресурсно-функціонального методу для діагностики рівня економічної безпеки підприємства, можна вважати дуже складним і недоцільним через його недостатню вірогідність.

Також оцінкою економічної безпеки займаються і Р. Дронов [2], І. Євдокимов та іна [3], В. Забродський [4] та інші. Вони дають свої тлумачення економічної безпеки від вузького до дедалі ширшого значення, пропонують різні підходи до оцінки стану економічної безпеки з використанням інтегрального показника - рівня економічної безпеки, системи показників за частковими функціональними критеріями економічної безпеки, індикаторів економічної безпеки та показників прибутку, як передумови для визначення стану економічної безпеки тощо. Однак усі ці підходи не завжди можна пристосувати до сучасних умов, які створюються під впливом нових ринкових відносин, оскільки деякі обчислювання є складними, а їх практичне застосування не завжди можливе.

Мета роботи. Метою роботи є дослідження кожної складової стійкої економічної безпеки підприємства для формування методики оцінки рівня їх безпеки.

Викладення основного матеріалу дослідження. Під економічною безпекою промислового підприємства нами пропонується розуміти такий стан збалансованої економічної системи внутрішнього середовища|середи| підприємства, що здатний|здібний| адекватно реагувати на динаміку зовнішнього середовища|середи|.

Оскільки підприємства розраховують на довгострокову стабільну роботу, виникла необхідність у застосуванні поняття стійкої економічної безпеки. Нами пропонується визначати стійку економічну безпеку як стан економічної системи внутрішнього середовища, здатний протягом усього життєвого циклу підприємства успішно нейтралізувати як власні внутрішні, так і зовнішні загрози без істотних для себе ресурсних витрат.

Загальновідоме поняття економічної безпеки підприємства включає фінансову, інтелектуальну, кадрову, техніко-технологічну, політико-правову, екологічну, інформаційну та силову складові [1, с. 139]. У зв’язку з новими умовами господарювання, які постійно змінються під впливом НТП, виникає необхідність додати до загальновідомих складових ще дві, не менш важливі складові, такі як ретроспективна та інноваційна. Виходячи з цього, можна виділити 10 домінантних складових економічної безпеки: фінансову, інтелектуальну, кадрову, техніко-технологічну, політико-правову, екологічну, інформаційну, силову, інноваційну, ретроспективну.

Проблема діагностики рівня економічної безпеки підприємства є слабоструктурованою проблемою, яка має яскраво виражену ієрархічну, багаторівневу структуру. Складові економічної безпеки мають, як правило, якісні характеристики, що ускладнює використання формалізованих методів для їх оцінки. Запропоновані складові економічної безпеки пропонуємо вимірювати за шкалою порядку, яка застосовується для опису належності об’єкта до певного класу та встановлення пріоритетів і порівнянь. Будується ця шкала за таким правилом: усім об’єктам одного і того ж класу присвоюється одне і те ж число; також це виконується для об’єктів різних класів. Ця шкала широко використовується при експертному оцінюванні, яке здійснюється з метою упорядкування об’єктів.

Для визначення кожної складової обираємо ті показники, які найбільш відповідають характеристиці даної складової. Статистичним методом визначаємо верхні та нижні границі показників кожної складової економічної безпеки. Отриманні інтервали поділили на рівні проміжки (кількість проміжків дорівнює кількості рівнів відповідної складової, які відповідають рівню стану безпеки). За допомогою експертів було визначено вагомість кожного показника відповідної складової. Після визначення рівня стану економічної безпеки за показниками відповідної складової кожному показнику призначили відповідне число. Для визначення узагальненого показника відповідної складової нами пропонується використовувати формулу середньозваженості. Після цього за узагальненим показником можна визначити рівень безпеки промислового підприємства. Для визначення рівня економічної безпеки підприємства здійснюємо розрахунки границь показників кожної складової.

Фінансова складова. Характеризує фінансову забезпеченість підприємства. Дана складова показує, наскільки ефективно використовуються корпоративні ресурси. Існують три загальновідомих показника, що характеризують фінансову стійкість підприємства [5, с. 41]: надлишок або нестача власних оборотних коштів; надлишок або нестача власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел формування запасів; надлишок або нестача загальної величини основних джерел формування запасів. Ці показники відповідають показникам забезпеченості запасів і витрат джерелами їхнього формування. Після проведення розрахунків наведених вище показників за критерієм фінансової стійкості підприємство може бути віднесене до одного з чотирьох рівнів: абсолютна фінансова безпека, задовільна фінансова безпека, незадовільна фінансова безпека, критична фінансова безпека.

Інтелектуальна складова. Дана складова відповідає за збереження та розвиток інтелектуального потенціалу підприємства, тобто охорону сукупності прав на інтелектуальну власність, а також на використання накопичуваних знань і професійного досвіду працівників підприємства.

Рівень інтелектуальної складової ми пропонуємо визначати за допомогою таких коефіцієнтів:

- коефіцієнт кваліфікації працівників підприємства ():

, (1)

де – сукупна величина кваліфікаційно-освітнього рівня працівників, тобто кількість працівників, що мають вищу та середню освіту;

О – загальна чисельність працівників підприємства;

- інтелектуальноозброєність ():

, (2)

де Він – вартість інтелектуальної власності, до якої можна віднести вартість винаходів, корисних моделей, промислових зразків, товарних знаків, знаків обслуговування, фірмового найменування, раціоналізаторських пропозицій, „ноу-хау” тощо;

- норма доходності співробітників підприємства від використання інтелектуальної власності ():

, (3)

де Діп – дохід, який одержує підприємство від використання інтелектуального потенціалу.

Чим вище значення коефіцієнтів кваліфікації працівників, інтелектуально озброєності та коефіцієнта норми доходності співробітників підприємства від використання інтелектуальної власності, тим вище рівень інтелектуальної безпеки підприємства. Інтелектуальна безпека підприємства, як і фінансова, має чотири рівні: абсолютний, задовільний, незадовільний та критичний. За допомогою методу математичної статистики нами досліджені та встановлені порогові значення рівнів інтелектуальної безпеки, наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Зведена таблиця показників за рівнями інтелектуальної безпеки

Показ-ники	Рівень інтелектуальної безпеки
	Абсолютна безпека	Задовільна безпека	Незадовільна безпека	Критична безпека
	>0,105	0,105³> 0,072	0,072³> 0,039	£ 0,039
	>19,75	19,75³>14,5	14,5³>9,25	£9,25
	>72,87	72,86³>48,73	48,72³>24,59	£ 24,58

Якщо показник має абсолютний рівень, то йому присвоюється значення 4, задовільний – 3, незадовільний - 2, критичний - 1. Застосовуючи формулу середньозваженості, визначають рівень інтелектуальної безпеки за узагальненим коефіцієнтом.

Кадрова складова. Характеризує кадрову забезпеченість підприємства.

Розрахунок рівня безпеки для кадрової складової ми пропонуємо виконувати за такими показниками:

- коефіцієнт плинності кадрів ():

, (4)

де Чу – кількість працівників, які були звільнені або скорочені за розрахунковий період;

О – загальна чисельність працівників підприємства.

- коефіцієнт фізичного старіння кадрів ():

, (5)

де Ов – кількість працівників, які за віком фізично старі, старі їх знання та кваліфікація;

- фондоозброєність працівників ();

- фондоозброєність працівників підприємства фондами невиробничого призначення ();

Чим нижче значення коефіцієнта плинності кадрів та коефіцієнта фізичного старіння кадрів і чим більше фондоозброєність працівників фондами виробничого та невиробничого призначення, тим вище рівень кадрової безпеки підприємства. Як і охарактеризовані вище складові економічної безпеки, кадрова безпека підприємства має чотири рівні: абсолютний, задовільний, незадовільний та критичний. За допомогою методів математичної статистики нами досліджені та встановлені порогові значення рівнів кадрової безпеки, наведені в табл. 2

Таблиця 2

Зведена таблиця показників за рівнями кадрової безпеки

Показники	Рівень кадрової безпеки
	Абсолютна безпека	Задовільна безпека	Незадовільна безпека	Критична безпека
КП	0,003£ КП < 0,052	0,052£ КП < 0,102	0,102£ КП < 0,152	0,152£ КП < 0,2
Кв	0,2£ Кв<0,255	0,255£ Кв <0,311	0,311£ Кв <0,367	0,367£ Кв <0,423
Фо	182³ Фо >139	139³ Фо>95	95³ Фо>51	51³ Фо >11
Фно	106 ³Фно > 142	69 ³ Фно > 106	32 ³ Фн> 69	0 ³ Фно> 31

Якщо показник має абсолютний рівень, то йому присвоюється значення 4, задовільний – 3, незадовільний - 2, критичний - 1. Застосовуючи формулу середньозваженості, визначають рівень кадрової безпеки за узагальненим коефіцієнтом.

Техніко-технологічна складова. Характеризує ступінь відповідності застосовуваної на підприємстві техніки та технології сучасним світовим аналогам щодо оптимізації витрат ресурсів. Пропонується використовувати нижченаведені показники, які характеризують технічний і технологічний потенціал підприємства (природно, з урахуванням економічних результатів їх діяльності):

- частка продукції підприємства, що перевершує та відповідає кращим світовим аналогам ():

- частка технологічного устаткування, що відповідає світовим аналогам ():

- частка продукції, що випускається підприємством, яка захищена патентами ():

Чим вище значення даних показників, тим вище рівень техніко-технологічної безпеки підприємства. Техніко-технологічна безпека, як і охарактеризовані раніше складові економічної безпеки підприємства має чотири рівні: абсолютний, задовільний, незадовільний та критичний. За допомогою методів математичної статистики нами досліджені та встановлені порогові значення рівнів техніко-технологічної безпеки, наведені в табл. 3.

Таблиця 3

Зведена таблиця показників за рівнями техніко-технологічної безпеки

Показники	Рівень техніко-технологічної безпеки
	Абсолютна безпека	Задовільна безпека	Незадовільна безпека	Критична безпека
	Кп. прод. ³0,23	0,15£ Кп. прод.< 0,23	0,07£ Кп. прод.< 0,15	Кп. прод.< 0,07
	Кп. т. ³0,23	0,15£ Кп. т.< 0,23	0,07£ Кп. т.< 0,15	Кп. т.< 0,07
	³0,3	0,2£<0,3	0,1£<0,2	<0,1

Якщо показник має абсолютний рівень, то йому присвоюється значення 4, задовільний – 3, незадовільний - 2, критичний - 1. Застосовуючи формулу середньозваженості, визначають рівень техніко-технологічної безпеки за узагальненим коефіцієнтом.

Політико-правова складова. Основними загрозами безпеці є: недостатня правова захищеність інтересів підприємства в договірній та іншій діловій документації; порушення юридичних прав підприємства та його працівників; умисне або ненавмисне розголошування комерційно важливих відомостей; порушення норм патентного права. Політико-правову безпеку ми пропонуємо визначати за такими показниками:

- питома вага судових й арбітражних справ у загальній сумі господарських договорів підприємства ():

- частка виграних судових й арбітражних справ у загальній кількості юридичних справ, що розглядалися ():

- питома вага одержаних і сплачених штрафних санкцій в загальній сумі зобов'язань за господарськими договорами підприємства ():

- частка витрат на юридичне забезпечення діяльності підприємства в загальній структурі його виробничих витрат ():

Чим вище значення показників частки виграних судових й арбітражних справ, у тому числі й тих, що розглядалися раніше, та частки витрат на юридичне забезпечення діяльності підприємства в загальній структурі його виробничих витрат і чим нижче значення показників питомої ваги судових й арбітражних справ загальній сумі господарських договорів підприємства та питомої ваги одержаних і сплачених штрафних санкцій у загальній сумі зобов'язань за господарськими договорами підприємства, тим вище рівень політико-правової безпеки підприємства. Політико-правова безпека підприємства має три рівні: абсолютний, задовільний та критичний. За допомогою методів математичної статистики нами досліджені та встановлені порогові значення рівнів політико-правової безпеки, наведені в табл. 4.

Якщо показник має абсолютний рівень, то йому присвоюється значення 3, задовільний – 2, критичний - 1. Застосовуючи формулу середньозваженості, визначають рівень політико-правової безпеки за узагальненим коефіцієнтом.

Інформаційна складова. Рівень даної складової економічної безпеки визначається часткою неповної, неточної й суперечливої інформації, використовуваної в процесі ухвалення управлінських рішень.

Таблиця 4

Зведена таблиця показників за рівнями політико-правової безпеки

Показники	Рівень політико-правової безпеки
	Абсолютна безпека	Задовільна безпека	Критична безпека
Кс. ар.	Кс. ар. < 0,25	0,25£ Кс. ар. < 0,41	Кс. ар. ³ 0,41
Квю	Квю ³ 0,29	0,13£ Квю < 0,29	Квю < 0,13
Кш	Кш<0,11	0,11£Кш<0,23	Кш³ 0,23
Кв. юр	Кв. юр ³ 0,13	0,07 £ Кв. юр <0,13	Кв. юр <0,07

Для оцінки рівня інформаційної безпеки ми вважаємо доцільним використання запропонованих С. М. Ілляшенко коефіцієнтів [6, с. 160]: коефіцієнта повноти, коефіцієнта точності інформації, коефіцієнта суперечності інформації.

Обсяг інформації може бути розрахований у сторінках формату А4, кількості символів тексту, Кбайт, Мбайт тощо.

Інноваційна складова. Для українських підприємств, які стикаються з новими для них питаннями конкуренції, виживання в жорстких умовах конкурентного ринкового середовища, саме інноваційна діяльність і її результати є головною умовою успішної та ефективної роботи.

Інновація характеризується більш високим технологічним рівнем, новими споживчими якостями товару або послуги порівняно з попередніми. Поняття „інновація” застосовується до всіх новітніх змін як у виробничій, так і в організаційній, фінансовій, науково-дослідній, навчальній та інших сферах діяльності. Інновації спрямовані на забезпечення економії ресурсів (матеріальних, кадрових, інтелектуальних та ін.) або на створення умов для такої економії.

Інноваційна складова характеризує функціонування діяльності підприємства на якісно новому рівні. Стосовно підприємства - це сукупність прогресивних, якісно нових змін, що безперервно виникають у часі та просторі. Дану складову ми пропонуємо визначати за допомогою нижченаведених показників:

- коефіцієнт впровадження нових інноваційних видів продукції ():

, (6)

де Ni.n. - кількість інноваційних видів продукції, що випускаються підприємством;

Nз.n. – загальна кількість видів продукції, що випускається підприємством;

- частка інноваційних підходів, які використовуються у виробничому, управлінському та обслуговуючому процесі ():

, (7)

де SВі - сума витрат на інновації;

SВп – загальна сума витрат на виробництво та реалізацію продукції.

За допомогою методів математичної статистики нами досліджені та встановлені порогові значення рівнів інноваційної безпеки, наведені в табл. 5.

Таблиця 5

Зведена таблиця показників за рівнями інноваційної безпеки

Показники	Рівень інноваційної безпеки
	Абсолютна безпека	Задовільна безпека	Незадовільна безпека	Критична безпека
Кі. п.	Кі. п. ³0,272	0,183£ Кі. п. < 0,272	0,094£ Кі. п. < 0,183	Кі. п. < 0,094
Кі. під.	Кі. під. ³0,138	0,09£ Кі. під. <0,138	0,044£ Кі. під. <0,09	Кі. під. <0,044

Чим вище значення даних показників тим вище рівень інноваційної безпеки підприємства. Інноваційна безпека підприємства має чотири рівні: абсолютний, задовільний, незадовільний та критичний.

Якщо показник має абсолютний рівень, то йому присвоюється значення 4, задовільний – 3, незадовільний - 2, критичний - 1. Застосовуючи формулу середньозваженості, визначають рівень інноваційної безпеки за узагальненим коефіцієнтом.

Екологічна складова. Характеризується дотриманням екологічних норм технології та випуску продукції, мінімізацією втрат підприємства від забруднення навколишнього середовища.

Для оцінки рівня екологічної безпеки ми також вважаємо доцільним використання запропонованого С. М. Ілляшенко показника [6, с. 156]: середньозваженого рівня окремих факторів.

Силова складова. До основних нега­тивних дій, які характеризують цю складову, відносять:

- фізичні та моральні дії, спрямовані на конкретних осіб, осо­бливо на керівників та провідних фахівців підприємства, з метою завдання шкоди їх здоров’ю (фізичному й психологічному), а також репутації та матеріальному благополуччю, що є загрозою нормальній дія­льності підприємства;

- негативні дії, які завдають шкоди майну підприємства, загрожують зниженням вартості його активів та втратою еконо­мічної незалежності (доступ до конфіденційної інформації підприємства, промисловий шпіонаж, дезінфор­мація, знищення інформації тощо).

Ми пропонується оцінювати силову складову за нижченаведеними показниками:

- частка витрат на охорону підприємства в загальній структурі виробничих витрат ():

- забезпеченість працівників підприємства службою охорони ():

Чим вище значення даних показників, тим вище рівень силової складової економічної безпеки. Силова складова економічної безпеки підприємства має три рівні: високий, середній та низький. За допомогою методів математичної статистики нами досліджені та встановлені порогові значення рівнів силової безпеки, наведені в табл. 6. Якщо показник має високий рівень, то йому присвоюється значення 3, середній – 2, низький - 1. Застосовуючи формулу середньозваженості, визначають рівень силової безпеки за узагальненим коефіцієнтом. Таблиця 6

Зведена таблиця показників за рівнями силової безпеки

Показники	Рівень силової безпеки
	Висока безпека	Середня безпека	Низька безпека
Кв. ох.	Кв. ох. ³0,17	0,12£ Кв. ох. < 0,17	Кв. ох. < 0,12
Ксб	Ксб ³0,19	0,09£ Ксб <0,19	Ксб <0,09

Ретроспективна складова. Характеризує ретроспективну оцінку ефективності використання всіх ресурсів підприємства. Необхідність вивчення динаміки показників рентабельності ресурсів підприємства зумовлюється тим, що визначивши тенденцію їх динаміки за попередні роки, можна відповідно визначити, що чекає підприємство зараз і в майбутньому.

Для оцінки ретроспективної складової ми пропонуємо визначати нижченаведені показники:

- рентабельність виробництва;

- рентабельність продукції;

- рентабельність продажів;

- рентабельність праці;

- рентабельність необоротних активів;

- рентабельність інновацій.

Для визначення комплексного показника рентабельності пропонується використовувати метод відстаней, який базується на розрахунку близькості об’єктів за порівнюваними показниками до об’єкта-еталона. Еталоном може бути середньостатистичний показник по галузі. У цьому випадку розрахунок комплексного показника ми пропонуємо здійснювати таким чином:

1. ,

де - середній показник рентабельності і-го ресурсу підприємства;

т - номер року в аналізі;

2. ,

де - комплексний показник рентабельності ресурсів підприємства;

Хтах - середньостатистичний показник по промисловій галузі.

Чим нижче значення комплексного показника рентабельності ресурсів підприємства тим вище рівень ретроспективної складової його безпеки. Ретроспективна складова економічної безпеки підприємства має чотири рівні: абсолютний, задовільний, незадовільний та критичний.

За допомогою методів математичної статистики нами досліджені та встановлені порогові значення рівнів ретроспективної безпеки, наведені в табл. 7.

Таблиця 7

Зведена таблиця комплексного показника рентабельності ресурсів підприємства за рівнями ретроспективної безпеки

Показники	Рівень ретроспективної безпеки
	Абсолютна безпека	Задовільна безпека	Незадовільна безпека	Критична безпека
	0£ Кр < 1	1£ Кр < 1,5	1,5£ Кр < 2	Кр >2

Якщо показник має абсолютний рівень, то йому присвоюється значення 4, задовільний – 3, незадовільний - 2, критичний - 1. Застосовуючи формулу середньозваженості, визначають рівень ретроспективної безпеки за узагальненим коефіцієнтом.

Таким чином, за допомогою вказаних коефіцієнтів, показників та критеріїв можна більш достовірно визначити стійку економічну безпеку підприємства за чотирма рівнями: абсолютна, задовільна, незадовільна та критична.

Висновки та перспективи подальших наукових розробок в даному напрямі. Отримані результати поглиблюють і розвивають теоретико-методи­чні основи оцінки стійкої економічної без­пеки підприємства та її складових. Вони можуть бути рекомендовані для практичного використання на підприємствах з метою виявлення „вузьких місць” та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на підвищення економічної безпеки. Подальші дослідження повинні бути направлені на створення математичної моделі процесу забезпечення стійкої економічної безпеки промислового підприємства.

Список використаних джерел.

1. Основы экономической безопасности. ( Государство, регион, предприятие, личность) / Под ред. . – М., 1997. – 288с.

2. Подходы к обеспечению экономической безопасности // Экономист. – 2001. - №2. – С.42 – 45.

3. , Бородина оценки уровня экономической безопасности предприятия // Материалы международной научно – практической конференции « Проблемы обеспечения экономической безопасности». – Донецк: РИАДон НТУ, 2001. – с.97 – 98.

4. Теоретические основы оценки экономической безопасности отрасли и фирмы // Бизнес – информ. 1999. - №15 – 16. – С.35 – 37.

5. Аналіз фінансової звітності. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Х.: Фактор, 2003. – 148 с.

6. Ілляшенко ічний ризик: Навчальний посібник. 2-ге вид., доп. перероб. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 220 с.