7.05.2014
7.05.2015 «Порядок денний»
В студії працює Юрій Табаченко. Сьогодні надійшла довгоочікувана інформація про те, що перший транш кредиту МВФ перераховано Україні. Очевидно, що зовсім скоро ми отримаємо ці гроші і зможемо ними розпорядитись. А от про те, яким чином це найкраще зробити, який ефект ми розраховуємо отримати від кредиту, як не повторити помилок, які припускалися з попередніми аналогічними кредитами. Про це все ми сьогодні поговоримо в рамках нашої програми «Порядок денний». Говорити про це будемо з ректором Міжнародного інституту «Бізнес» Олександром Савченком. Близько трьох мільярдів цей перший транш. Як же його використати, там же є і обмеження, встановлені угодою, але, очевидно, якийсь для маневру простір є?
САВЧЕНКО: Обмежень немає. Просто, один мільярд піде в резерви Національного банку, 2,2 мільярда йде до державного бюджету. Кошти, які пішли в державний бюджет будуть використовуватися згідно з розписом державного бюджету на будь-які статті, які передбачені законом про Державний бюджет України. Кошти, які поступили до резервів Національного банку можуть бути використані на нашу монітарну політику, в тому числі, і на підтримку критичного імпорту, чи, навіть, на виплату радніших боргових зобов»язань.
ВЕД: Давайте тоді по черзі поговоримо про ці дві складових. Бюджетна складова. У нас проблем багато, у нас дефіцит бюджету серйозний. Він і запланований був не маленький, і, навіть, незважаючи на всі заходи економії і закон про запобігання фінансовій катастрофі, тим не менше, всеодно, багато питань. Ясно, що на соціальні якісь виплати, на якісь поточні, є куди використати. Але, разом з тим, потрібно робити якісь кроки, очевидно, більш перспективні, на розвиток економіки.
САВЧЕНКО: Звичайно, але набагато краще дозволити бізнесу займатися економікою, ніж за рахунок бюджетних коштів. На жаль, наша практика показує, що ми не можемо раціонально інвестувати, і тому, моя порада, використовувати ці кошти, перш за все, на соціальні потреби, на науку, культуру, Збройні сили. Треба радикально збільшувати фінансування Збройних сил і переглядати це, а зробити так, щоб бізнес займався економікою. І тоді все це раціонально. Тобто, ви знаєте, що МВФ передбачає рекапіталізацію українських банків на суму приблизно 15 мільярдів гривень. Це правильно, тому що під час кризи, банки втратили багато капіталу. Буде запропоновано власникам банків збільшити їх капітали для того, щоб ці структури могли кредитувати економіку. Якщо вони це зробити не зможуть, то, на жаль, знову держава буде збільшувати капітал банків, і тут є велика небезпека, що кошти можуть бути розворовані, як це раніше траплялося.
ВЕД: Але, це ж не з цих 2 мільярдів, які до бюджету надійшли, чи, якраз, з них?
САВЧЕНКО: Бачите, гроші у нас не мають мітки. Все, що поступає до Державного бюджету є вже надходження, в тому числі, і запозичення. Тому, треба залучити чесних професійних банкірів до використання цих коштів, щоб різні, я так скажу, непрофесійні, темні люди не опікувались цими грошима. Ви пам»ятаєте, скільки було скандалів через нові державні банки, які з»явилися через ре капіталізацію приватних банків державою. Кошти використовувалися не раціонально, і тут є велика небезпека, тому приватна власність має бути, а держава має створювати умови для конкуренції і не втручатись.
ВЕД: Рекапіталізація з використанням бюджетних коштів – це означає, що якась частка власності комерційних банків стане державними. Держава зможе контролювати якісь банки. У нас вже і так є 5 банків, які контролюються майже повністю державою, і, значить, з»являться ще якісь банки підвладні державі.
САВЧЕНКО: Сподіваюсь, що так не має трапитись, і держава має робити так, як це робиться за кордоном – Англії, США. Вона збільшує капітал не за рахунок простих акцій, а за рахунок субординованого капіталу, тобто, дає по-суті довгострокові депозити під невеликі відсотки, але, всеодно, це треба повертати назад. І може міняти менеджмент. Я не розумію, як можна давати гроші в руки менеджменту старого, який допустив до таких провалів. Їх треба замінювати, рекомендувати професійних людей, у нас їх досить багато чесних, і лише за таких умов надавати оцей субординований капітал, який оці приватні банки мають повернути державі. Більш того, ті банки, які отримують кошти держави, в тому числі і на рефінансування, мають переходити на державну форму оплати праці, тобто, обмеження по заробітній платі, бонусах. Не може так бути, що банк бере державні кошти, а зарплата президента банку 100-200 тисяч гривень, а може й більше на місяць.
ВЕД: Тут ми почали змішувати рекапіталізацію і рефінансування. Все таки, щодо ре капіталізації, хочу завершити цю тему. Навіть, за умов ідеального проведення цієї операції, який смисл? Держава використовує 2 мільярди кредитних грошей, що повинні зробити ці банки, щоб принести державі користь більшу, ніж два мільярди?
САВЧЕНКО: Давати чесно кредити в бізнес і людям. Функція банків – це надавати кредити, робити платежі і все. А банки чим займаються? Валютообмінними операціями. Чому? Тому, що Держава в формі економічної влади не може не може створити умови регулювання банків, щоб направити їх займатися своєю базовою діяльністю. Банки були створені для того, щоб акумулювати кошти і надавати кредити. Без кредитів економіка розвиватися не буде. Чому зараз йде падіння темпів – тому, що банки не кредитують. Ми маємо зробити все, щоб банки надавали кредити під відсотки, які лише на 2-3 відсотки більше, ніж інфляція. На жаль, інфляція в цьому році буде досить високою, біля 10 відсотків, але, навіть кредити під 15 річних в гривні, були б цікаві для українського бізнесу і, навіть, людей. От, чим мають займатися банки. Якщо банки беруть гроші, щоб просто займатися спекуляцією, то нам такі банки не потрібні і ніякої ре капіталізації не потрібно. Але є пропорції макроекономічні. На таку велику країну, як Україна, має бути певний капітал банків, щоб він міг залучати кошти і надавати кредити. У нас зараз ці пропорції порушені через поганий менеджмент комерційних банків, через поганий менеджмент Центрального банку, який не може організувати адекватний нагляд за банківською системою, і спрямувати її на розвиток економіки, а не спекулятивні операції.
ВЕД: Далі, про рефінансування… У нас вже за перші два місяці діяльності нової влади, доволі тривожні речі сталися в цьому сегменті. Кілька банків отримали певні суми, як на нинішній час, доволі серйозні, рефінансування. У них виникли проблеми із виплатою депозитів. Вони отримали гроші, збанкрутували - одне, інші продовжують діяти, тобто, гроші прийшли, а депозити так і не повертаються. Куди пішли гроші – не зрозуміло. Навіть пікети Національного банку, звернення до голови Нацбанку, ніякого ефекту не дають.
САВЧЕНКО: Надзірна функція, контрольна функція Нацбанку має стояти на першому місці, принаймні, на такому ж місці, як і монітарна і валютно-курсова політика. Але, ви бачите, провали йдуть по всіх напрямках економічної політики. Це свідчить про некомпетентність. І тут треба теж діяти рішуче. Люди, які не справляються, не розуміють сучасних проблем, їх треба міняти, ставити інших, і в мене великі сподівання на МВФ, Світовий банк, у яких є досить професійний експортний склад, і сподіваюсь, що вони не дозволять неадекватно використати оці гроші, які надійшли, і порадять, як більш адекватно організувати контроль над діяльністю банків. На жаль, наш Центральний банк «застив» у своєму розвитку, і це зараз дуже відстала структура, якщо його порівнювати з центральними банками інших країн, і по рівню компетентності, і по технічному озброєнню, по методах монітарної, курсової, надзірної політики – і все це треба, на жаль, міняти на марші. І давайте будемо сподіватися, і дамо ще один шанс, щоб ситуація була виправлена. Я підкреслюю ще раз, що ті банки, які отримали державні гроші, мають перебувати під тотальним контролем і регулюванням держави. Але, ви знаєте, у нас часто цей контроль регулювання зв»язується не з адекватною ефективною діяльністю, а з участю у всяких схемах – оце треба викорінити. І за все платять люди, які дійсно досить часто не можуть отримати вчасно депозити. І тут ситуація, я згоден, кричуща, але мій досвід показує, що таких банків, на щастя, не багато. Їх треба миттєво ізолювати, людям виплачувати за рахунок фонду гарантування вкладів, і притягувати до відповідальності тих осіб, чому ці кошти були втрачені.
ВЕД: У нас зараз дуже нестандартна ситуація на Сході України – є окремі міста, населені пункти, де банки не працюють, де банки закриваються, є населені пункти, де банки спалюють. Як все це впливає на банківську систему України загалом?
САВЧЕНКО: Звичайно, негативно впливає. Але, хотів би сказати, що в Нацбанку є досить потужна охоронна система (можливо, одна з кращих в Україні), і тому, я думаю, тут треба застосовувати силу для того, щоб забезпечити стабільність і надійність банківської системи. Я хочу сказати, що така країна, як Швейцарія, почалася саме з охорони банківської системи. Кожен адекватний чоловік отримав зброю і мав захищати, в тому числі, і банківські авуари. І саме така надійність швейцарської моделі безпеки, привела до того, що Швейцарія, по суті, стала фінансовою столицею світу. І тому, я раджу досить рішуче використовувати силу для захисту, як установ центрального банку, так і комерційних банків, бо раніше, ви знаєте, сунутися в банку було дуже небезпечно.
ВЕД: У нас і в мирні часи на інкасаторів нападали і розстрілювали.
САВЧЕНКО: Таке в усіх країнах відбувається, але це були поодинокі випадки. Зараз, я б закликав Національний банк провести профілактичну роботу, дати рекомендації, дати більше дозволів по озброєнню охорони комерційних банків. Щоб люди відчували себе в безпеці.
ВЕД: Чим загрожує, можливо, дальша ескалація конфлікту і, не дай Бог, втрата контролю над окремими регіонами. В принципі, тут можна вже і досвід Криму, напевно, як такого факту використовувати…
САВЧЕНКО: В Криму зараз банки не працюють, розрахунки йдуть готівкою.
ВЕД: Очевидно, і питання подальшого кредитування, я вже мовчу про інвестиційні якісь зрушення, залежні від контролю над територіями.
САВЧЕНКО: Ви праві. Територія, яка перебуває в стані війни, може отримувати кошти тільки від держави, чи від міжнародних фінансових організацій. Ми маємо бути вдячні всім міжнародним фінансовим організаціям, ЄС, США, які в такий важкий час, коли приватні інвестори не будуть інвестувати, почали масову підтримку української економіки, масову підтримку бюджету, в тому числі, і на Сході України. Гроші підуть і на Схід України, і це парадокс, що там деякі люди, які неосвічені, неадекватні воюють за те, щоб бути без грошей. Тобто, вони самі знищують своє майбутнє, майбутнє своїх дітей, економіку регіону, ведуть до того, що на цій території будуть одні збанкрутілі підприємства. Цього не можна допустити, і тому держава повинна діяти дуже рішуче, щоб забезпечити переважній більшості населення не тільки спокійне, алей заможне життя, можливість користуватися банками, і чим спокійніша буде ситуація на Сході, тим швидше гривня буде посилюватися, тим менше буде інфляція, тим швидше буде зростати їх заробітна плата. За що люди борються? За знищення самих себе? І тому треба проводити роз»яснювальну роботу: »Хочете жити краще - треба не воювати, а працювати». Звичайно, ми всі маємо розуміти – децентралізація потрібна, але децентралізація і федералізація – це повні антиподи. Децентралізація веде до переміщення всіх ресурсів на первинні громади, на райони, села, а федералізація веде до створення «удільних князьків», які будуть концентрувати владу у себе в руках, і висмоктувати всі соки з регіонів. І тому, це теж треба людям пояснювати, тобто, децентралізація – порядок функціонування банківської системи, міжнародні кредити, а це запорука заможного життя в Україні.
ВЕД: І та частина, той мільярд, який зараз йде в золотовалютні резерви, яким чином він вплине на стабільність нашої валюти, і на курсову політику Нацбанку?
САВЧЕНКО: Так би сказав, що в умілих руках і головах осмислених, ці гроші не мали б привести до швидкого покращення ситуації з курсом. Тобто, гривня мала би трошки посилитись до рівня 10 з половиною 11, і стабілізуватися на цьому рівні. А далі все буде залежати від економічного розвитку. На жаль, так сталося, що професіоналізм і уряду, і Центрального банку зараз перебуває на досить низькому рівні. На це треба звернути увагу, і чи міняти кадри якнайшвидше, чи посилювати ці структури за рахунок експертів, як міжнародних, так і українських. Тобто, якщо ми вибрали політичну модель влади, то давайте, принаймні, щоб експерти казали що робити. А коли політики не знають, і не розуміють що робити, а орієнтуються лише на короткострокові інтереси – це призводить до того, що навіть наявність доларів, наявність грошей не веде до покращення ситуації з курсом.
ВЕД: Якщо, все таки, вдасться позитив отримати від цієї ситуації, коли його можна очікувати?
САВЧЕНКО: Позитив має бути сьогодні. Сьогодні гроші прийшли – сьогодні знизився курс. Це значить, люди не вірять в адекватність використання цих ресурсів. Що таке банки і гроші – це довіра. Кредит – це довіра. Якщо люди вірять – національна система зростає і посилюється, якщо ні, то ні. Значить, треба робити кадрові зміни.
ВЕД: Дякую вам за розмову. Ректор Міжнародного інституту «Бізнес» Олександр Савченко був в студії Українського радіо. Провів програму Юрій Табаченко.
