Прекрасне завжди поруч

Прекрасне завжди поруч

, завідувач

_________________________________________________________

Духовне відродження, що відбувається нині в Україні, значно активізує увагу суспільства до проблем виховання духовно багатої, гармонійно цілісної, творчої, тобто естетично розвиненої особистості.

Використання образотворчої діяльності в естетичному розвитку дошкільників стає все актуальнішим, відчутно впливає на емоційно-чуттєву сферу особистості, поглиблює знання, формує естетичну культуру, що цілком відповідає завданням естетичного виховання в баченні – «навчити дитину бачити у красі навколишнього світу, у красі людських відносин духовне благородство, доброту, сердечність і на цій основі стверджувати прекрасне в самому собі» (4, 369.)

Взявши за основу надбання великого педагога, педагогічний колектив першого в Україні дошкільного закладу імені В. Сухомлинського, головним завданням організації образотворчої діяльності дошкільників вважає виховання естетичних почуттів.

У дитячому садку № 24 створені необхідні умови для того, щоб усе. що оточує дітей, було для них з естетичного боку неоціненним, тобто, щоб у все було вкладено велику працю, піклування, хвилюючі почуття (4, 385.)

Завдяки наполегливій праці педагогів, батьків, шефів у дошкільному закладі - хороша матеріальна база для роботи з цього питання. На допомогу вихователям у методичному кабінеті зібрані та розроблені методичні рекомендації з естетичного виховання дошкільників засобами образотворчої діяльності; створено Кімнату казок, кімнату-музей «Бабусина світлиця» зі зразками предметів народно-прикладного мистецтва і українських майстрів декоративного розпису; картинну галерею з репродукціями художників; студію для занять образотворчою діяльністю, куточки краси і творчості: зібрано фонотеку, діатеку, альбоми; літературу, ілюстративний та довідковий матеріал. Батьки допомагають оформляти інтер'єр приміщень та виготовлювати поробки, іграшки, вишивають рушники і серветки В естетичному відношенні ці умови дуже сприятливі. Вони допомагають з раннього віку розвивати естетичні почуття дітей, швидше і яскравіше виявляти їх природну обдарованість.

Другий рік на базі дошкільного закладу працює обласна творча лабораторія з проблеми "Естетичне виховання дошкільників на засадах педагогіки В Сухомлинського" під керівництвом ІППО.

Для педагогів міста вихователь-методист дошкільного закладу 3.Таран проводить засідання клубу "Кольорові листочки", де передає свій досвід роботи з естетичного виховання дітей засобами декоративно-прикладного мистецтва.

В закладі, при методичному кабінеті, працюють творча група «Естетичне виховання та використання образотворчої діяльності в роботі з дітьми, згідно практики » (керівник - методист Т. Ніколаєнко) та педагогічний клуб «Свічка» по вивченню творчості великого педагога (керівник - вихователь Т. Махиня), до складу яких входять творчі, ініціативні й наполегливі педагоги. Вони, дослухаючись до порад філософа дитячого щастя, прагнуть навчити дітей розуміти красу навколишнього світу через образотворче мистецтво і самі цього вчаться.

Щоб розкрити красу творів образотворчого мистецтва перед дітьми, самі вихователі повинні мати відповідну підготовку в галузі естетичної культури, постійно поглиблювати свої знання. Педагог

Г. Мезенцева проводить заняття з вихователями, присвячені образотворчому мистецтву. Бо «пізнаючи цінність мистецтва, людина пізнає людське в людині, підносить себе до прекрасного, переживає насолоду. Пізнаючи мистецтво, пізнаєш душу» (3, 544.)

Педагоги дошкільного закладу вважають, що найблагодатнішою діяльністю для виховання почуттів дошкільників є малювання. Дуже важливо навчити малюка бачити, чути, відчувати цей світ, сприймати його як диво. Майже усі діти люблять малювати, відтворюючи на аркуші паперу світ своїх думок і почуттів.

Заняття з малювання, які проводять вихователі 3.Таран і О. Кухарішина, стають зустрічами дітей з творами мистецтва, казкою, одним із предметів навколишнього світу або явищем, загадковими для них. Такі зустрічі вчать дошкільнят помічати красу, радість й дивування їй, виражаючи свої почуття. Необхідною умовою успіху є творча атмосфера на заняттях з малювання. Адже тільки розкута дитина здатна глибоко відчувати і передавати свої почуття.

Особливе місце в естетичному вихованні займає живопис. Вихователі 3.Таран і Г. Мезенцева надають великого значення умінню дітей бачити і відчувати красу. Вихованню цього вміння підпорядковане розглядання творів живопису. «Сфера дій живопису починається там, де закінчується мова. Те, що неможливо передати словом, можна сказати гармонією фарб» (1, 181.) Вихователі прагнуть побудувати практичну роботу так, щоб перед вихованцями дедалі глибше розкривався світ прекрасного, відображеного у живопису.

Єдиною вимогою при доборі творів мистецтва для розглядання дошкільнятами є краса, її розуміють і дорослі, і малюки. Вона здатна викликати почуття здивування й захвату, бажання ще і ще милуватися нею. Починаючи малювати, дитина немовби вступає в новий світ взаємин. Фарби, пензлі, папір, олівці для неї не просто засоби зображення. Вони - добрі друзі, які допомагають передавати настрій, стан душі маленького художника.

Заслуговує уваги досвід роботи вихователів Т. Подопригори, З. Таран і О. Кухарішиної. Вони прагнуть через споконвічні традиції народного мистецтва звернутися до своїх нащадків, передати їм поетичність сприймання світу, мудрість думок, щирість почуттів, прагнуть допомогти дітям почути той голос, навчити їх розуміти красу всього, що створено людським серцем, руками і розумом.

Пам'ятаючи слова В. Сухомлинського, що «образотворче мистецтво - могутній засіб проникнення в духовне життя народу» (4, 373), педагоги залучають дітей до декоративно-прикладної творчості. Це і розпис писанок та їх виставка на Великдень; виготовлення глиняних фігур та предметів і їх декоративний розпис; створення предметів декоративно-прикладного мистецтва з допомогою пап'є-маше.

Вихователь - творча особистість. Найбільше уваги вона приділяє декоративному ліпленню, пап'є-маше з подальшим декоративним розписом. У техніці виконання педагог використовує як загальні образотворчі закони, так і відшукує свій власний напрям, розширюючи кругозір вихованців у галузі прикладного мистецтва, збагачує їх духовно, розвиває естетично. Вона, як і В. Сухомлинський, глибоко переконана, що «як гімнастика випрямляє тіло, так мистецтво випрямляє душу» (1, 184.)

Педагоги дошкільного закладу широко використовують Кімнату казок у роботі з дітьми довгими осінніми і зимовими вечорами. Там не тільки вчать дітей створювати й слухати казки, а й передавати враження від них у малюнках, аплікаціях, ліпленні. Діти зображують те, що їх хвилює й радує, на папері відкривається світ мрії. Адже, дитячий малюнок, сам процес малювання - це частка духовного життя дитини. «Діти не просто переносять на папір щось із навколишнього світу, а живуть у цьому світі, входять у нього, як творці краси, дістаючи насолоду від неї» (3, 53.)

У Кімнаті казок є альбоми «Казки «Вогника» та «Моя, твоя, його казка», в яких діти ілюструють створені казки Дітям подобається малювати, переглядати альбоми і за малюнками згадувати й розповідати казки. Тут діти складають книжки-картинки на теми створених казок і оповідань.

На території дошкільного закладу є прекрасний, мальовничий куточок - Куточок краси. Тихими, теплими, весняними та літніми днями педагоги Л. Софянчук, Л. Кириченко, О. Кухарішина, З. Таран, Т. Махиня мандрують зі своїми вихованцями у «світ прекрасного», де діти мають можливість не тільки спостерігати за красою навколишнього світу, а й малювати її. Кожна дитина малює найулюбленіший куточок навколишнього світу, розуміючи і створюючи прекрасне стає художником, виникає інтерес і любов до мистецтва. У ті хвилини, коли краса навколишнього світу переживається дітьми особливо яскраво, вони починають малювати. І не слід ламати дитячої мови казкового і прекрасного бачення світу, бо краса облагороджує дитину тоді, коли вона сама створює красу.

Працює в дитячому садку і студія з образотворчого мистецтва для обдарованих дітей, якою керує творчий і мудрий педагог Г. Мезенцева. Галина Максимівна прагне через свою систему роботи з образотворчого мистецтва, поради В. Сухомлинського, передавати дітям реальне сприймання світу, щирість почуттів, навчити їх розуміти красу всього, що створено людиною, її руками і розумом.

Для духовного збагачення дітей проводяться екскурсії у природу, до музеїв та виставочних залів під. час яких діти безпосередньо ознайомлюються з творами мистецтва, що збагачує їх і дає поштовх до пізнання, до творчості і виховання естетично розвиненої особистості.

Як результат роботи студії діти бувають «майстрами» і «художниками», що виконують замовлення для оформлення музичного залу до свят та розваг. Діти виготовляють сувеніри для проведення ярмарок, днів народження дітей, переможців конкурсів та іграшки для Кімнати казок і показу лялькового театру. «Творчість дітей - глибоко своєрідна сфера їхнього духовного життя» (3, 54), серцевина людяності, і тому педагог прагне навчити дітей жити у світі прекрасного, щоб дитина не могла жити без краси, щоб краса світу творила красу в ній самій. Все, що робить педагог з дітьми, приносить їм радість.

У дітей є альбоми для малювання, і вони не тільки малюють у них окремі предмети або їх поєднання у вільний час, а й відображають у малюнках свої почуття.

Діти люблять «подорожувати» у світ природи з вихователем З. Таран. В свої подорожі вони беруть альбоми й олівці. Діти милуються красою навколишнього світу, а потім з захопленням відображають все те, що їх хвилює й радує.

«Справжнє пізнання мистецтва починається там, де дитина осягає прекрасне для себе, для повноти свого духовного життя, живе у світі мистецтва, прагне прилучатися до, прекрасного» (3, 544.) «Невичерпні джерела фантазії, творчості, живої думки відкриваються в дитячій свідомості, коли дитина бачить і відчуває прекрасне» (3, 83.)

Щороку, до дня народження видатного земляка, у дошкільному закладі проводиться конкурс дитячих малюнків за сюжетами його оповідань та казок. А в цих роботах завжди бринить почуття любові, тендітне схиляння перед красою, таємниче прагнення досконалості.

Працюючи над удосконаленням естетичного виховання дошкільників засобами образотворчої діяльності, колектив дошкільного закладу творчо використовує спадщину , його багатий досвід практичної діяльності.