Робоча програма навчальної дисципліни «експертиза холодної зброї» (стр. 2 )

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1.	Тема 1-3. Історія розвитку холодної зброї. Визначення холодної зброї. Класифікація холодної зброї.	2
2.	Тема 4-5. Криміналістичні вимоги до холодної зброї. Правові, наукові, організаційні та методичні положення криміналістичної експертизи холодної зброї.	2
3.	Тема 6-7. Загальні положення методики експертного дослідження холодної зброї. Особливості дослідження найбільш розповсюджених зразків холодної зброї.	2
	Всього годин	6

6. Теми практичних занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1.	Тема 1-3. Історія розвитку холодної зброї. Визначення холодної зброї. Класифікація холодної зброї.	2
2.	Тема 4-5. Криміналістичні вимоги до холодної зброї. Правові, наукові, організаційні та методичні положення криміналістичної експертизи холодної зброї.	2
3.	Тема 6-7. Загальні положення методики експертного дослідження холодної зброї. Особливості дослідження найбільш розповсюджених зразків холодної зброї.	20
	Всього годин	24

7. Самостійна робота

Вимоги до організації самостійної роботи курсантів магістратури та структура навчальних завдань визначаються робочими навчальними програмами дисципліни.

Самостійна робота є основним засобом засвоєння курсантом магістратури навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача.

Основними завданнями самостійної роботи курсантів є підготовка і виконання поточних семінарських занять, практичних занять, а також самостійне вивчення окремих тем під керівництвом викладача.

Інформаційно-методичним забезпеченням самостійної роботи курсантів магістратури є перелік питань для самостійної підготовки, що передбачені планами семінарських занять, практичних, а також список літератури до теми.

Загальною методичною вимогою вивчення навчальної дисципліни є вироблення особистісно-практичного відношення курсантів магістратури до проблем криміналістичної експертизи холодної зброї на основі осмислення навчальної і наукової літератури. Основною рекомендацією із самостійного одержання і поглиблення знань з дисципліни може слугувати опрацювання та критичне осмислення рекомендованої літератури, насамперед першоджерел.

Самостійна робота курсантів магістратури забезпечується всіма навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, навчально-лабораторним обладнанням, інтерактивними навчально-методичними комплексами дисциплін, електронно-обчислювальною технікою тощо.

Курсантам магістратури також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання.

Самостійна робота курсантів магістратури над засвоєнням навчального матеріалу з навчальної дисципліни «Експертиза холодної зброї» може виконуватися в бібліотеці, навчальних кабінетах і лабораторіях, комп’ютерних класах, а також у домашніх умовах.

Результативними прийомами вивчення навчальної дисципліни «Експертиза холодної зброї» є конспектування праць науковців з проблем судово-експертної діяльності та безпосередньо експертизи холодної зброї і написання доповідей та рефератів. При вивченні проблем з експертизи холодної зброї варто виробляти навички самостійного формулювання питань за підсумками опрацювання матеріалу, питань до можливих опонентів. Крім того, ефективним є вивчення дисципліни на основі аналізу типових і нестандартних проблемних ситуацій та їх осмислення.

Методичне забезпечення самостійної роботи курсантів магістратури повинне передбачати й засоби самоконтролю (тести, пакет контрольних завдань тощо).

Проблемно-пошукові питання до кожної з тем курсу покликані підготувати курсанта магістратури до проведення ним самостійної дослідницької роботи.

З метою поглиблення вивчення варіативної навчальної дисципліни «Експертиза холодної зброї» та набуття навичок і вмінь самостійного аналізу та обґрунтування висновків у процесі вивчення навчальної дисципліни, курсанти магістратури готують наукові повідомлення, виконують реферат, тема якого враховує специфіку профільної спрямованості. До кожної з проблем дисицпліни пропонуються теми для підготовки рефератів. Реферат має засвідчити, що курсант магістратури самостійно опрацював обрану проблему.

Самостійна робота курсантів магістратури покликана сприяти досягненню мети, яка поставлена перед дисципліною. Приступаючи до самостійної роботи, курсант магістратури має усвідомити мету навчальної дисицпліни та ті завдання, які стоять перед ним.

Завдання для самостійної роботи спрямовані на закріплення навчального матеріалу. Їх виконання передбачає засвоєння основного змісту тем дисципліни. Разом з тим, виконання таких завдань потребує творчого підходу з боку курсанта магістратури, вміння самому ставити додаткові питання та давати на них відповіді, оцінювати результати власної роботи та порівнювати їх з іншими, застосовуючи загальнокультурні та професійні компетенції для аналізу типових і нестандартних ситуацій.

Викладач визначає обсяг і зміст самостійної роботи, узгоджує її з іншими видами навчальної діяльності, розробляє методичні засоби проведення поточного та підсумкового контролю, здійснює діагностику якості самостійної роботи курсанта (зазвичай, на індивідуальних заняттях), аналізує результати самостійної навчальної роботи кожного курсанта магістратури.

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1.	Тема 1-3. Історія розвитку холодної зброї. Визначення холодної зброї. Класифікація холодної зброї.	12
2.	Тема 4-5. Криміналістичні вимоги до холодної зброї. Правові, наукові, організаційні та методичні положення криміналістичної експертизи холодної зброї.	12
3.	Тема 6-7. Загальні положення методики експертного дослідження холодної зброї. Особливості дослідження найбільш розповсюджених зразків холодної зброї.	12
	Всього годин	36

8. Індивідуальні завдання

З метою поглиблення вивчення навчальної дисципліни «Експертиза холодної зброї» та набуття умінь і навичок, аналізу та висновків у процесі вивчення дисципліни, курсанти магістратури виконують навчальні експертизи, теми індивідуальних занять розробляються з урахуванням специфіки профільної спрямованості ВНЗ, і проводяться в інструктивно-методичних комплексах.

Організація і порядок виконання індивідуальних завдань, їх тематика визначаються відповідними методичними вказівками і завданнями до виконання робіт курсантами магістратури.

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1.	Тема 1-3. Історія розвитку холодної зброї. Визначення холодної зброї. Класифікація холодної зброї.	12
2.	Тема 4-5. Криміналістичні вимоги до холодної зброї. Правові, наукові, організаційні та методичні положення криміналістичної експертизи холодної зброї.	12
3.	Тема 6-7. Загальні положення методики експертного дослідження холодної зброї. Особливості дослідження найбільш розповсюджених зразків холодної зброї.	12
	Всього годин	36

9. Методи навчання

1. Словесні, наочні та практичні методи.

2. Пояснювально-ілюстративний (інформаційно-рецептивний) метод.

3. Репродуктивний метод.

4. Частково-пошуковий метод.

5. Дослідницький метод.

10. Методи контролю

Контроль за засвоєнням знань з навчальної дисципліни «Експертиза холодної зброї» здійснюється у таких формах:

– опитування (індивідуальне опитування; фронтальне опитування);

– написання контрольних робіт на семінарських заняттях;

– реферативне повідомлення;

– перевірка навчальних експертиз;

– проведення тестового контролю;

– проведення модульного контролю;

– складання заліку.

Вступний контроль – усне чи письмове опитування, що дає викладачеві можливість визначити рівень підготовленості групи до сприйняття навчальної дисципліни, наявності базових знань в аспекті міжпредметних і міждисциплінарних зв’язків.

Поточний контроль – визначення викладачем якості знань на підставі виконаних курсантом магістратури робіт, в тому числі самостійних, відповіді й доповненнях до відповідей, тестів та інших завдань, з виставленням балів згідно з критеріями і шкалою оцінювання, затвердженими кафедрою. Результати поточного контролю використовуються як засіб стимулювання навчальної діяльності. У процесі поточного контролю проводиться систематичне вимірювання приросту знань та їх корекція. Вони заносяться до журналів обліку відвідування занять із коментарем науково-педагогічного працівника щодо здобутків у навчанні або зроблених похибок, а також можливих шляхів удосконалення самостійної роботи курсанта. Окремою графою виставляються бали за виконання індивідуальних завдань. Результати поточного контролю враховуються під час виставлення підсумкових оцінок.

Проміжний (рубіжний) контроль – діагностика рівня опанування навчальним матеріалом в межах змістового модулю. Викладач самостійно визначає методи проведення такого контролю: фронтальне опитування, тестування, контрольна робота, колоквіум тощо. Результати проміжного (рубіжного) контролю заносяться до журналу успішності групи в окремо відведеній колонці. У випадку відсутності на занятті окремих курсантів магістратури діагностика рівня їх знань здійснюється пізніше під час консультації. Якщо за підсумками проміжного (рубіжного) контролю курсант магістратури показав незадовільні результати, йому виставляються відповідні бали за встановленою шкалою, що передбачає їх обов’язкове подальше перескладання до наступного рубіжного контролю.

Підсумковий модульний контроль – діагностика рівня опанування навчальним матеріалом в межах усієї навчальної дисципліни з оцінюванням результатів за національною шкалою і шкалою ECTS. Форма підсумкового модульного контролю визначається навчальним (робочим навчальним) планом у вигляді заліку.

№ з/п	Оцінювані форми навчальної та творчої діяльності курсанта магістратури	Питома вага позитивної оцінки	Питома вага негативної оцінки
1.	Контрольно-перевірочне заняття з кожної теми	3-5 балів	«–2» бали
2.	Ведення конспекту	макс. = 5 балів
3.	Відвідування занять	–	«–1» бал за кожний невідпрацьований пропуск
4.	Здача навчальних експертиз	3-5 балів	«–2» бали за кожну невчасно здану навчальну експертизу
5.	Написання реферату	макс. = 5 балів
6.	Написання і публікація наукової статті	10 балів
7.	Виступ з доповіддю на науково-практичних конференціях, круглих столах, олімпіадах тощо	5 балів
8.	Членство у гуртках кафедри	5 балів

Оцінювання навчальної діяльності курсанта магістратури

В умовах кредитно-модульної системи підставою для зарахування заліку є 70 і більше балів, набраних курсантом магістратури під час вивчення навчальної дисципліни за 100 бальною шкалою оцінювання.

Якщо курсант магістратури не отримав залік за рейтингом, або у нього є бажання підвищити свій рейтинг – залік виставляється за результатами виконання ним контрольних практичних завдань за матеріалами всіх змістових модулів з демонстрацією набутих компетенцій з предмета, за умови відпрацювання всіх пропущених практичних занять.

За рішенням кафедри діагностика рівня опанування курсантом навчального матеріалу у рамках навчальної дисципліни може виставлятися за результатами його роботи протягом усього періоду навчання, з урахуванням балів за шкалою ЕСТS, набраних під час вивчення змістових модулів і складання проміжних контролів.

11. Розподіл балів, які отримують курсанти магістратури

Оцінка якості засвоєння навчальної програми з навчальної дисципліни «Експертиза холодної зброї» охоплює поточний, проміжний і підсумковий контроль успішності та складання заліку.

Контроль за засвоєнням знань здійснюється декількома способами: застосовуються різні форми опитування і написання контрольних робіт на семінарських заняттях, а також систематичне проведення модульного контролю, складання заліку.

При виставленні оцінок враховуються, насамперед, знання, розуміння й уміння аналізувати конкретні ідеї, а не особисте відношення до них тих, хто відповідає.

Методологія вивчення дисципліни і оцінювання знань курсантів магістратури ґрунтується на індивідуально-диференційованому, компетентнісно-орієнтованому навчанні.

Для поточного контролю засвоєння курсантами магістратури навчального матеріалу, що вивчається під час аудиторних занять, самостійної та індивідуальної роботи передбачено проведення модульної контрольної роботи, порядок проведення та зміст якої наводяться в інструктивно-методичному комплексі, також здійснюється шляхом опитування, написання контрольних робіт на семінарських заняттях, виконання реферативних завдань.

Успішність засвоєння навчальної дисципліни визначається за національною шкалою оцінювання.

Підсумкова оцінка якості засвоєння навчальної програми визначається за результатами заліку, порядок проведення якого визначається в інструктивно-методичному комплексі.