Увага!
Підготовка до ЗНО,
АБО ЯК ЗАПОБІГТИ СТРЕСУ ПЕРЕД ТЕСТУВАННЯМ
Мета: формувати у школярів емоційно - позитивне ставлення до складання тестів, навички саморегуляції в напружених ситуаціях, розвивати вміння організувати самоосвітню діяльність у період підготовки до тестування.
план заняття
I. Вступне слово ведучого
Тестування — це процедура застосування тестів на практиці. Часто найбільшою проблемою в ситуації складання тестів постають наші хвилювання. Гормон, який виділяється в момент, коли людина відчуває страх, впливає на пам'ять. Це може бути причиною того, що деякі учні на іспитах повністю забувають вивчений матеріал.
Однак хоча цей гормон майже не піддається виливу, «управу» можна знайти й на нього. Навички емоційної саморегуляції, інформація з оптимальної підготовки поведінки під час тестування — це питання, яким присвячена наша сьогоднішня зустріч. Вони зможуть полегшити тягар ударів тестування по вашій нервовій системі та допомогти досягти успіху.
II. Вправа «Асоціації»
Робота в колі
Зверніться до вашої підсвідомості — назвіть слова-образи, які виникають у вас, коли ви думаєте про тестування. (Асоціації учнів записуються на дошці.)
III. розповідь ведучого
Як бачимо, ваші асоціації, пов'язані з тривогами, невпевненістю у своїх силах, баченням тестування як боротьби між могутнім та грізним тестом з однієї сторони та слабким учнем, тобто вами, з іншої. Дуже важливо змінити цей настрій на конструктивний, спрямований на плідну підготовку до тес
тування та успіх у його проходженні. Існує кілька способів досягти цього.
Для того щоб змінити своє самопочуття на тестуванні від тривоги до впевненості спробуйте створити у своїй підсвідомості образ успіху: чітко уявляйте його.
У день тестування можна уявити себе туго стягнутою пружиною, у якій спресовані ваші знання, здібності, ваша праця. Залишається в потрібний момент все це звільнити.
Якщо ваші хвилювання заважають вам, уявіть, що вам потрібно переконати вашого друга, що тестування — це лише іспит, знайдіть слова для аргументованої критикипанічних думок.
IV. Практична вправа
Спробуйте переконати себе за такою схемою:
Я успішно складу всі тести | тому, що... |
Я успішно складу всі тести | навіть якщо... |
Я успішно складу всі тести | не зважаючи на... |
Я успішно складу всі тести | так, що... |
Я успішно складу всі тести | завдяки... |
Я успішно складу всі тести | так само, як і... |
Я успішно складу всі тести | разом з... |
Я успішно складу всі тести | спираючись на... |
Я успішно складу всі тести | бо прагну... |
Можливо, ці висловлювання стануть дієвою формулою вашого оптимістичного конструктивного настрою у підготовці до тестування.
V. Складання пам'ятки «Як найкраще запам'ятовувати матеріал?»
Робота в групах
Розподіл учасників на чотири групи за позитивними асоціаціями, наприклад: повторення, цікаве запитання, добрий учитель, гарна оцінка тощо. Групи отримують тексти, розрізані на частини.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Завдання. Якнайшвидше зібрати текст, прочитати та стисло сформулювати рекомендації «Як найкраще запам'ятовувати матеріал?», доповнюючи їх своїми вдалими прикладами.
Як найкраще запам'ятовувати матеріал
1. Магічна сімка
Ви ніколи не замислювалися, чому в давнину число «сім» було популярним і оточеним таємничім ореолом? Чому, скажімо, перш ніж відрізати, треба «сім разів відміряти» і чому саме «семеро одного не чекають». А ще було сім давньогрецьких мудреців, сім чудес світу. Та й семиденний тиждень навряд чи випадковий...
Психологи розкрили секрет «магічної сімки». Виявляється, такий у середньому обсяг нашої пам'яті. за умови одночасного сприймання вона здатна утримати і потім відтворити в середньому сім об'єктів. Причому сім літер запам'ятовується не легше, ніж сім слів і навіть сім фраз.
Тому, якщо обсяг матеріалу, котрий треба запам'ятати, дуже великий, краще поділити його на змістові уривки, прагнучи, щоб їх було не більше семи. Ще один висновок з цього правила: змістовні частини матеріалу треба збільшувати і узагальнювати, передаючи головну думку однією фразою.
Адже для запам'ятовування одного речення, однієї думки, в яких міститься зміст двосто- рінкового тексту та для запам'ятовування саме такого тексту потрібні порівняно однакові обсяги пам'яті. Ось що писав з цього приводу американський психолог Міллер, який відкрив це явище: «Це схоже на те, коли б вам довелося носити ваші гроші в гаманці, який може вмістити тільки сім монет. Гаманцеві байдуже, чи будуть ці монети пенсами чи срібними доларами».
2. Шукайте зв'язки
Любителі детективів знають, що досвідчений сищик не поспішає одягати наручники на рядового члена банди. Значно важливіше виявити зв'язки злочинця, виявити ватажків.
Іншими словами, серед другорядного треба виявити найголовніше. Через те не слід поспішати щоб там не було запам'ятати складний текст, не розібравшись у його внутрішніх зв'язках, не зрозумівши ходу міркувань автора.
У матеріалі можуть бути такі зв'язки:
а) змістові: текст, у якому одна думка логічно визначає іншу, що йде за нею, запам'ятовується порівняно легко. Через це із самого початку постарайтеся зрозуміти зміст тексту, побачити логічні зв'язки між абзацами, параграфами та розділами;
б) структурні: психологічні експерименти показали, що під час запам'ятовування логічно не пов'язаних між собою слів (термінів, іноземних слів) важливе значення має їх розміщення на аркуші, об'єднання в групи (наприклад цифру у номері телефону) і навіть у якісь фігури. Підкреслюйте, обводьте потрібне, робіть скорочення, групуйте слова, які починаються з однієї літери.
3. використовуйте асоціації
Прийоми довільного запам'ятовування можна поділити на дві групи:
а) побудовані на виявленні внутрішніх зв'язків, які є в матеріалі, що запам'ятовується;
б) побудовані на внесенні ззовні в матеріал, що запам'ятовується, штучних зв'язків.
Останні називають мнемонічними і застосовують тоді, коли важко виявити внутрішню структуру матеріалу. Розгляньмо два мнемонічні прийоми: локальної прив'язки і словесних посередників. Метод локальної прив'язки, або «метод місць», полягає в побудові для кількох об'єктів, що запам'ятовуються, другого ряду — опорного, якийскладається з добре знайомих об'єктів або таких, що легко запам'ятовуються. Послідовність об'єктів в опорному ряду організована так, що жорстко визначено порядок їхпереліку. На практиці таким опорним рядом може бути послідовність кімнат у квартирі, будинків на вулиці тощо.
Людина спочатку заучує опорний ряд, а потім використовує його елементи, щоб зіставити з ними елементи ряду, який треба запам'ятати.
Такий спосіб полегшення запам'ятовування давній — йому понад дві тисячі років; є навіть легенда про те, як він виник. Одного разу поет Сімонід був у гостях. Раптом йоговикликали у невідкладній справі. Як тільки він вийшов за поріг будинку, стався потужний підземний поштовх, будинок, де він щойно бенкетував, розвалився, і всі гості виявилися похованими під уламками. Родичі не могли розпізнати нікого із загиблих. ТодіСімонід подумки уявив план приміщення, де приходив банкет. Відразу в його пам'ятіожила картина, він згадав, де хто сидів, і вказав, які останки кому належали. Відомо, що згодом систему локальної прив'язки використовували Цицерон, Джордано Бруно та багато інших видатних людей.
Отже, якщо в матеріалі, що завчається, мало внутрішніх зв'язків — подивіться навколо. Уявивши в пам'яті обстановку, в якій ви вчили матеріал, ви пригадаєте і його, томущо одержані враження мають властивість відновлювати одне одне. індивідуальна. Але, як відомо, перед смертю не надихаєшся, а в людини, яка виспалась, голова працює краще.
