§3. Схема незалежних спроб. Формула Бернуллі. Граничні теореми.
В численних застосуваннях теорії ймовірностей часто зустрічається схема незалежних спроб (або схема Бернуллі).
3.1. Схема незалежних спроб. Формула Бернуллі.
Нехай проводиться скінченне число
спроб, в результаті яких може з´явитися подія
з певною ймовірністю
, причому ймовірність ![]()
не залежить від наслідків інших спроб. Такі спроби назвемо незалежними відносно події.
Обчислимо ймовірність того, що в результаті проведення
незалежних спроб подія
наступить рівно
разів, якщо в кожній із спроб вона наступає із сталою ймовірністю
або не наступає з ймовірністю
. Позначимо шукану ймовірність
, це означає, що в
спробах подія
з´явиться
разів. Зауважимо, що тут не вимага-ється, щоб подія
повторилася
разів в певній послідовності. Для розв´язання поставленої задачі при великих значеннях
і
безпосереднє застосування теорем додавання і множення ймовірностей приводить до громіздких розрахунків, тому зручніше користуватися формулою Бернуллі, до виведення якої ми приступимо.
Ймовірність того, що подія
в
спробах з´явиться рівно
разів, а в решті
-
спроб з´явиться протилежна подія
, за теоремою множення ймовірностей незалежних подій дорівнює
. При цьому подія
в
спробах може з´явитися рівно
разів в різних комбінаціях, число яких
. Оскільки всі комбінації подій є подіями несумісними і нам байдуже, в якій послідовності з´явиться подія
або подія
, то, застосовуючи теорему додавання ймовірностей несумісних подій, отримаємо формулу Бернуллі
=![]()
=
. (1)
Ймовірності
називаються біномними , оскільки вони мають відношення до формули бінома Ньютона
![]()
![]()
+![]()
+…+![]()
+…+![]()
+
, або
![]()
+
+
+…+
+…+
+
=1.
Приклад 1. Гральний кубик підкидають тричі. Яка ймовірність того, що при цьому двічі випаде 6 очок?
Розв’язання. Нехай подія
: при одному кидку випаде 6 очок. Ймовірність
, відповідно
. Тут
Отже, за формулою (1)
=![]()

Цей результат потрібно трактувати так: якщо такий дослід проводити багато разів, то в середньому в 5 випадках із 72 грань з 6 очками випаде рівно два рази.
3.2. Найімовірніше число появ події.
Найімовірнішим числом
появ події
в
незалежних спробах називається число, для якого ймовірність
перевищує або принаймні не менша ймовірності кожного з решти можливих наслідків спроб.
Нехай цьому числу відповідає ймовірність
=
. (2)
Тоді, за означенням числа , ймовірності
та
не повинні перевищувати
, тобто повинні виконуватися умови
![]()
![]()
, (3)
![]()
![]()
. (4)
Із нерівності (3) маємо
![]()
![]()
,
або після спрощення
, звідки
. (5)
Аналогічно із (4) маємо
![]()
![]()
,
або
, звідки
. (6)
Об’єднавши нерівності (5) і (6), отримаємо подвійну нерівність
![]()
, (7)
з якої і визначається найімовірніше число появ події.
Зауважимо, що довжина інтервала (7) дорівнює 1: 
=
Тому, якщо межі цього інтервала - дробові числа, то отримаємо тільки одне значення
, якщо ж межі є цілими числами, то отримаємо два значення найімовірнішого числа
=
та
=
.
Приклад 2. Підприємство випускає 85% продукції вищого гатунку. Знайти найімовірніше число виробів вищого гатунку в партії із 150 виробів.
Розв’язання. Тут
Із нерівності (7) маємо
![]()
![]()
або
. Звідки ![]()
Варто відзначити особливу роль числа
- в певному сенсі його можна трактувати як середнє число появ події в
спробах.
Для великих значень безпосереднє застосування формули Бернуллі є нераціональним, тому для обчислення ймовірності використовують інші, так звані асимптотичні, формули, що базуються на граничних теоремах.
3.3. Локальна теорема Муавра – Лапласа.
Якщо ймовірність
появи події
в кожній спробі стала і така, що
, то ймовірність числа
появ події в
спробах обчислюється за формулою
![]()
, (8)
де
.
Функція
- парна, для неї складені таблиці значень при
.
Приклад 3. Яка ймовірність того, що подія
наступить рівно 80 разів в 400 спробах, якщо ймовірність появи події в кожній спробі ![]()
Розв’язання. Тут
Обчислимо
та
:
=
=8.
За таблицею значень функції
знаходимо
Отже,
Підрахунок за формулою Бернуллі дає ![]()
3.4. Інтегральна теорема Муавра – Лапласа.
Якщо ймовірність
появи події
в кожній спробі стала і така, що
, то ймовірність
того, що подія
з’явиться в
спробах від
до
разів, обчислюється за формулою

, (9)
або 
, (10)
де
,
; ![]()
- функція Лапласа, вона непарна :
, протабульована і для значень
приймають
0,5.
Дійсно, розглянемо нерівність
, або після очевидних перетворень


.
Звідки
=
(
)=
=
.
Зауважимо, що формули (8)-(10) дають більш точний результат, якщо ![]()
![]()
Приклад 4. На підприємстві ймовірність випуску бракованих виробів дорівнює
Перевіряють 500 виробів. Яка ймовірність того, що серед них бракованих буде від 10 до 20?
Розв’язання. Тут
Обчислимо
=
Отже, за формулою (10) маємо ![]()
3.5. Ймовірність відхилення відносної частоти від сталої ймовірності.
Нехай провели
незалежних спроб, в результаті яких подія
наступила рівно
разів, тобто відносна частота появ події
. В кожній із спроб подія наступає із сталою ймовірністю
( ). Потрібно обчислити ймовірність того, що відхилення відносної частоти появ події від ймовірності
не перевищить деякого заданого числа
, тобто ймовірність виконання нерівності
. (11)
Позначимо шукану ймовірність
.
Перепишемо нерівність (11)
або
.
Домножимо кожну з частин останньої нерівності на
:
.
Тоді за формулою (9)

=
=
.
Отже,
. (12)
Приклад 5. Ймовірність появи події в кожній з незалежних спроб дорівнює
. Скільки спроб треба провести, щоб з імовірністю 0,96 можна було стверджувати, що відносна частота події відхилиться від сталої ймовірності
за абсолютною величиною не більше ніж на 0,04?
Розв’язання. За умовою задачі
;
;
;
. Потрібно знайти
. За формулою (12) маємо
або
. За таблицею значень функції Лапласа знаходимо
. Звідки
Отже, потрібно провести не менше ніж 424 спроби.
3.6. Теорема Пуассона.
Точність формул (8)-(10) знижується, коли
, тому для оцінки ймовірностей масових, але рідкісних (
) подій використовують теорему Пуассона.
Якщо в серії незалежних спроб
,
, але так, що добуток
залишається сталим, то ймовірність
обчислюється за формулою
. (13)
Формула (13) називається формулою Пуассона.
Дійсно, з формули Бернуллі (1) маємо
=
=
=
=
Перейшовши до границі, коли , отримаємо
![]()

![]()

=![]()

![]()
.
Отже,
.
Для функції
існують таблиці значень.
Якщо необхідно за умов теореми Пуассона обчислити ймовірність
, то використовують другу формулу Пуассона
=
. (14)
Приклад 6. Верстат штампує деталі. Ймовірність того, що виготовлена деталь бракована, дорівнює 0,01. Яка ймовірність того, що серед 200 деталей виявиться 4 бракованих?
Розв’язання. Тут ![]()
![]()
За формулою (13) отримаємо ![]()
Приклад 7. На телефонну станцію протягом однієї години поступає в середньому 30 викликів. Яка ймовірність того, що протягом хвилини поступить не більше двох викликів?
Розв’язання. Враховуючи, що 1 год=60 хв,
. Шукана ймовірність
+
+
=
+
+
=
0,98.


