Робоча програма «Проблеми теорії права» (стр. 1 )

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Інститут післядипломної освіти

Робоча програма

«ПРОБЛЕМИ ТеоріЇ права»

для студентів за спеціальністю 7.03040101 „Правознавство”

Укладачі:

ТАРАХОНИЧ Тетяна Іванівна,

кандидат юридичних наук, доцент,

ДЗЕЙКО Жанна Олександрівна,

доктор юридичних наук, доцент

Київ-2013

Програма з дисципліни «Проблеми теорії права» для підготовки слухачів за спеціальністю 7. « Правознавство» (укладачі: І., кандидат юридичних наук, доцент; , доктор юридичних наук, доцент)

Рекомендовано на засіданні навчально-методичної комісії Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка

(протокол №5 від 8 січня 2013 року)

Зміст

Вступ

контролЬ знань СЛУХАЧІВ

Тематичний план дисципліни

змістовнИЙ модулЬ I

змістовнИЙ модулЬ ІІ

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНІТТЯ

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ НА ІСПИТ

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

вступ

Зростання уваги фахівців до питань побудови правової держави, громадянського суспільства зумовили необхідність реформування системи підготовки юридичних кадрів. Спецкурс „Проблеми теорії права” має особливе значення в системі підготовки спеціалістів, що об’єктивно потребує посиленої уваги до його вивчення. Програма спецкурсу „Проблеми теорії права” підготовлена для слухачів Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також може бути використана іншими юридичними вузами України.

Мета спецкурсу: поглиблення знань, що були одержані слухачами при вивченні курсу “Теорія держави та права”, повторення найбільш складних тем, проведення аналізу сучасної правової дійсності через призму теоретичних постулатів та конструкцій. Результатом вивчення цього спецкурсу є формування у слухачів фундаментального правового мислення, професійної правової культури як методологічного знаряддя у розв’язанні складних питань правової сфери, удосконалення слухачами знань про загальнотеоретичні правові категорії, які поліпшать подальший розвиток у них теоретичного підґрунтя для вивчення галузевих наук, розвиток творчого мислення, набуття нових знань шляхом використання методологічних положень теорії права та наближення їх до практичних проблем.

Завдання спецкурсу:

- удосконалити знання слухачів про систему основних філософсько-правових та загальнотеоретичних правових понять і категорій, які мають фундаментальне значення для всієї юриспруденції;

- ознайомити слухачів із практикою застосування цих понять і категорій у процесі правотворчої і правореалізаційної діяльності органів державної влади і юридичній практиці; виробити здібності пов’язувати загальнотеоретичні положення з реаліями повсякденної практичної діяльності;

- поглибити знання слухачів з галузевих юридичних наук;

- удосконалити теоретичне і правове мислення у процесі навчального процесу, уміння творчо аналізувати і узагальнювати практику, правильно застосовувати норми права, користуватися першоджерелами і спеціальною літературою, орієнтуватися у системі права і законодавства України.

Слухач повинен:

· прагнути сформувати фундаментальне правове мислення, професійну правову культуру як методологічні знаряддя у розв’язанні питань правової сфери;

· використовувати засоби порівняльного правознавства в процесі дослідження правових явищ;

· враховувати досвід вітчизняної та зарубіжної юридичної практики і надбання науки з даної проблематики;

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СЛУХАЧІВ

Навчальна дисципліна вивчається слухачами із застосуванням кредитно-модульної (рейтингової) системи (КМС) і складається із двох змістовних модулів.

Контроль професійних знань слухачів здійснюється за кредитно-модульною системою організації навчального процесу. КМС запроваджується з метою удосконалення контролю якості знань слухачів, сприяння формуванню систематизованих знань із теорії права, заохочення і стимулювання індивідуально-самостійної роботи слухачів протягом семестру, підвищення об’єктивної оцінки знань слухачів, формування пізнавальної активності, самостійності, творчості, індивідуальної автономії – свободи і відповідальності за процес навчання і самовиховання, формування дисципліни і самодисципліни, системи професійних знань, умінь і навиків застосовувати теоретичні знання на практиці, а також розвиток загальних і професійних здібностей, задатків і талантів, формування високого рівня морально-правової культури і правосвідомості особистості.

У цілому КМС направлена на поєднання процесу навчання і громадянсько-професійного виховання, на забезпечення прямого і зворотного зв’язку у системі: „професорсько-викладацький склад – слухачі” і на цій основі підвищення ефективності та якості навчального процесу в ІПО КНУ.

Оцінювання знань здійснюється на підставі „Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка” (2010 р.). Оцінювання знань слухачів з дисципліни включає модульний та семестровий контроль знань. Модульний контроль проводиться з урахуванням даних поточного контролю за відповідний модуль і має на меті оцінку результатів знань слухача після вивчення матеріалу з логічно завершеної частини дисципліни – змістовного модуля. Семестровий контроль проводиться у формі іспиту, визначеного навчальним планом у терміни, передбачені графіком навчального процесу.

З „Проблем теорії права” слухачі складають іспит. Також передбачається написання дипломних робіт слухачами.

За результатами поточного і підсумкового контролю і оцінювання змістовного модуля слухачам виставляються відповідні бали. За один змістовний модуль слухач може набрати максимальну кількість балів – 20, а за два змістовних модулів (ЗМ) – слухач може отримати до 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних можливих 60 балів, які може отримати слухач за комплексний підсумковий модуль. У підсумку, оцінені за 100 бальною системою, знання слухача відображаються у відомостях і заліковій книжці, за шкалою оцінювання, яка наводиться.

Шкала оцінювання

За шкалою університету 100-бальн. Система	Оцінка за національною шкалою та шкалою університету	Оцінка за шкалою ECTS
90 – 100	відмінно	5	А відмінно
85 – 89	добре	4	В дуже добре
75 – 84	С добре
65 – 74	задовільно	3	D задовільно
60 – 64	E Задовільно (достатньо)
0 – 59	незадовільно	2	FX незадовільно з можливістю повторного складання

Таким чином, оцінки на екзамені за національною шкалою та шкалою університету виставляються такі:

1) якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) більше 90 балів – студент отримує оцінку 5 (відмінно);

2) якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит)балів – 4 (добре);

3) якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит)балів – оцінка 3 (три);

4) якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспитбалів – оцінка 2 (два), яку студент має можливість перескласти відповідно до порядку, затвердженого у КНУ.

Семінарські заняття можуть проходити у різних формах: співбесіди, використання доповідної системи, розвиток творчої дискусії, організація конкурсного заняття, різних ділових ігор, вирішення тематичних завдань тощо. Відповіді на питання необхідно побудувати так, щоб відобразити в ній три основні моменти: чітко сформулювати загальнотеоретичні положення, зробивши визначення відповідного поняття; обґрунтувати дане положення, при необхідності привести приклади; зробити узагальнення.

Слухач, виступаючи на семінарському занятті, повинен прагнути:

- глибоко аналізувати та обґрунтувати державно-правові явища, що підлягають висвітленню, з позиції чинного законодавства, монографічних та інших літературних джерел;

- чітко формулювати теоретичні положення: давати визначення понять та категорій правознавства, називати основні ознаки правових явищ, елементи їх змісту, структури, види та підстави для класифікації, закономірності, особливості тощо;

- наводити приклади з практичної діяльності органів державної влади та ін.;

- доповнювати відповіді учасників семінару з метою досягнення максимальної повноти та об’єктивності оцінок у ході висвітлення питань теми.

Форми контролю знань на семінарських заняттях та індивідуально-самостійної роботи та їх оцінка:

а) доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

б) доповнення доповіді – до 3 балів;

в) участь у дискусії – до 3 балів;

г) експрес-опитування – до 3 балів;

д) колоквіум – до 5 балів;

е) самостійна контрольна робота – до 4 балів;

ж) есе (короткі відповіді на питання) – до 3 балів;

з) реферат (обсягом 7 – 8 стор.) – до 3 балів;

і) тестування – до 3 балів;

й) анотація наукової статті, монографії, підручника – до 5 балів;

к) рецензія наукової статті, монографії, підручника – до 10 балів;

л) наукова стаття – до 10 балів;

м) підсумкова контрольна робота – до 5 балів;

н) інші види навчально-наукової роботи (участь у гуртках, наукових конференціях тощо) – до 5 балів.

Слухачі, які пропустили 50 % і більше годин занять (лекцій і семінарів) і не відпрацювали їх, не можуть бути допущені до іспиту.

Пропущені лекції і семінарські заняття слухач зобов’язаний відпрацювати шляхом написання есе, рефератів, контрольних робіт або усної відповіді у позааудиторний час. Невідпрацьовані і нездані пропущені теми вважаються недовиконанням навчального плану і екзаменатор має право додатково опитати таких слухачів під час заліку чи іспиту (підсумкового комплексного контролю). Крім того, за пропущені лекції та семінарські заняття не нараховуються ніякі позитивні бали.

Таким чином, за цю дисципліну слухачем може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою знання слухача відображаються у заліковій книжці за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.

Шкала оцінювання:

За шкалою університету100-бальн. система	Оцінка за національною шкалоюта шкалою університету
90 – 100	відмінно	5
75 – 89	добре	4
60 – 74	задовільно	3
0 – 59	незадовільно	2

Приклад розрахунку оцінки знань студента:

20 балів ЗМ1 + 20 балів ЗМ2 + 50 балів КПМ = 90 бал – оцінка знань студента за семестр.

За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 5 – „відмінно”.

ТЕМАТИИЙ План ДИСЦИПЛІНИ

№ п/п	Назви тем	Всього	Види занять і розподіл годин
Лекції	Семінари	С/р
1	2		3	4	5
	Змістовний модуль І
1.	Проблеми місця та ролі теорії права в системі юридичних наук	4			4
2.	Проблеми методології юридичної науки	4			4
3.	Право в системі засобів соціального регулювання	4			4
4.	Проблеми правового регулювання	10	2		8
5.	Праворозуміння. Поняття та сутність права	10	2		8
6.	Верховенство права	4			4
7.	Форми (джерела) права	6		2	4
8.	Норма права	4			4
9.	Система права і система законодавства.	4			4
10.	Правовідносини	4			4
	Всього за ЗМ І	54	4	2	48
	Змістовний модуль ІІ
11.	Проблеми реалізації норм права	10	2		8
12.	Тлумачення норм права	6		2	4
13.	Поведінка в сфері права	8	2		6
14.	Юридична відповідальність	8			8
15.	Законність: основні аспекти та сфери прояву	4			4
16.	Правосвідомість і правова культура	4			4
17.	Правові системи сучасності	4			4
18.	Юридична практика та юридична техніка	10	2		8
	Всього за ЗМ ІІ	54	6	2	46
	Всього	108	10	4	94

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ