Заповідна справа – основний шлях захисту водних ресурсів на прикладі окремого регіону України

Конкурс «Всеукраїнський юнацький водний приз» - 2013

На здобуття Стокгольмського Юнацького водного призу (Stockholm Junior Water Prize) «Entry to the Stockholm Junior Water Prize» -2013

евросоюза | Флаг совета Европы | Флаг Европы | ЕС | Купить | Санкт-Петербург | СПб | Магазин | Интернет магазин | Цена | Питер | Москва | Доставка | Подарок | Сувенир | Заказать | Почтойплатеж | Доставка" width="139 height=93" height="93""/>

Виготовлено в рамках проекту «Смарагдова мережа»

Заповідна справа – основний шлях захисту водних ресурсів на прикладі окремого регіону України

Проект підготувала:

Бебих Вікторія, учениця 11 класу

Роменської загальноосвітньої школи

І – ІІІ ст. № 5 Роменської міської ради

Учитель, науковий керівник:

Литовка Володимир Вікторович,

«Учитель-методист», учитель біології вищої категорії Роменської загальноосвітньої школи І – ІІІ ст. № 5 Роменської міської ради

м. Ромни, 2013р.

РЕЗЮМЕ

Мета проекту: Показати значення водних ресурсів для підтримання гомеостазу екологічних систем регіонального масштабу. На прикладі природно-заповідного фонду Роменського району Сумської області довести вирішальну роль заповідних територій для підтримання балансу водних ресурсів басейну Дніпра завдяки його притоці Сулі та малим річкам, що її живлять.

Завдання: Провести моніторинг та дати оцінку позитивного й негативного впливу антропогенного чинника на стан водних ресурсів Роменського району.

Розробити рекомендації, що сприятимуть комплексному покращенню екологічного стану на Роменщині з метою збереження для нащадків найголовнішої цінності людини – води як першооснови існування живого.

Термін проекту: квітень 2012 – вересень 2012 року.

Тип проекту: дослідницько-описовий (кадастрові дані).

RESUME

The aim of the project: to show the importance of water resources for keeping homeostasis of region environmental. The case of natural-reserved fund of Romny district Sumy region is to prove essential role of conservation area for keeping the balance of water basin of the Dniper in consequence its influent the Sula and small rivers, that impound it.

Objective: to monitor and evaluate the positive and negative impact of anthropogenic factor on the condition of water resources of Romny district. To develop recommendations in order to improve the complex environmental conditions of Romenshchyna, to save for future generations the main human value – water as the fundamental principle of the alive existence.

Period of the project: April 2012 – September 2012.

Type of the project: research and descriptive (inventory data).

План роботи

1. Підготовчий етап. Водні ресурси, історія питання.

2. Дослідження. Вода на Роменщині, стан справ.

3. Перспективи покращення ситуації, шляхи розв’язання проблеми.

4. Результати. Розширення мережі гідрологічних заповідних територій – основний шлях збереження водних ресурсів на Роменщині.

Методи й матеріали

Для дослідження проблеми захисту водних ресурсів «Ромни – Космопошук – Екологія» протягом квітня 2012 – вересня 2012 року застосовувала такі методи дослідження:

1. Пошуково-експедиційний (у групах та індивідуально).

2. Спостереження.

3. Архівно-музейний метод (виготовлення гербарію, колекцій безхребетних, збір інформації, опитування місцевого населення).

4. Аналітичний (обробка інформації).

5. Співпраці і взаємодії з державними і недержавними екологічними й природоохоронними структурами, міжнародного, національного, регіонального, місцевого рівня, окремими науковцями.

6. Метод проектів (участь у конкурсах, семінарах, конференціях, круглих столах).

Для досліджень використовували різноманітне обладнання і матеріали:

1. Міні-планшети.

2. Фотоштатив. Бінокль 16х, відеокамера, цифрові фотокамери.

3. Намети, різноманітне спорядження для експедицій.

4. Вимірювальні прилади (радіометр, компас, рулетка).

5. Стільникові телефони з фотокамерами.

6. Транспортні засоби (велосипеди).

Біографія учасника конкурсу – Бебих Вікторія Олександрівна

Я, Бебих Вікторія Олександрівна, народилася 07.01.1996 р. У 2002 р. пішла до 1 класу Роменської загальноосвітньої школи №5. Цікавлюся природничими науками та захоплююся читанням художньої літератури. Постійно беру участь у благодійних акціях та громадському житті класу. У н. р. стала слухачем Роменської міської Малої академії наук учнівської молоді секції «Екологія».

Контактні дані учасника:

Адреса: в м. Ромни, Сумська обл.

Тел.: 23

Контактні дані керівника:

Адреса: в кв.48, м. Ромни Сумська обл.

Тел.: E - mail: *****@***ru

ЗМІСТ

1. Підготовчий етап.

Вступ.

Водні ресурси – історія проблеми.

2. Дослідницький етап.

2.1. Оглядова характеристика водних ресурсів Роменщини.

2.2. Екологічні проблеми. Причини забруднення підземних та поверхневих вод.

2.3. Оглядова характеристика середніх і малих річок, джерел Роменщини.

2.4. Альтернативні шляхи збереження водних ресурсів.

3. Рекомендації.

3.1. Загальний план дій по охороні водного басейну Роменщини.

3.2. Утворення широкої мережі природно-заповідних територій по долині русла річки Сули, малих річок, самовитічних джерел.

Висновки.

4.1. Перспективи збереження водних ресурсів.

4.2. Участь школярів по збереженню водних ресурсів Роменщини.

Література

Додатки (А – Г).

А. Об’єкти природно-заповідного фонду Роменщини.

Б. Причини забруднення підземних та поверхневих вод.

В. Наслідки забруднення водних ресурсів

Г. Природоохоронна діяльність шкільної науково-пошукової групи «Ромни – Космопошук».

ЩОБ ПОВІТРЯ ЧИСТІШИМ БУЛО,

ЩОБ СТАРЕ ДЖЕРЕЛО ОЖИЛО,

ЩОБ НЕ ДИХАЛИ ЛИХОМ ЗАВОДИ,

ШАНУЙМО ЗАКОНИ ПРИРОДИ!

С. Клименко

ВСТУП

Нашу Землю можна сміливо називати планетою води. Вода є повсюди і у всьому. Космонавти кажуть, що коли дивитися на Землю з висоти космічної орбіти, то око розрізняє переважно два кольори: білий колір хмар і крижаних полярних шапок і блакитний колір Світового океану. Вода – найпоширеніша на землі речовина. Але прісна вода становить усього 2 % від загальної кількості. І лише 1 % прісної води містять річки, озера й підземні води. А води, придатної для пиття, усього 0,1 %. Тому наше майбутнє, майбутнє наших дітей і онуків залежить від того, у якому навколишньому середовищі ми живемо. Особливе місце серед природних ресурсів належить незамінному ресурсові – воді. Вона є основою життя на Землі.

Чи доводилось вам коли-небудь розглядати детальну карту Сумщини? Подивіться на неї уважно, і ви побачите сотні дрібних тонких блакитних звивистих ліній, що перерізають територію нашого краю впоперек, раптово з’являються всередині області, пробиваються крізь лісові масиви, сільськогосподарські угіддя і, збираючись разом, виходять до Дніпра. Це наші річки й струмки, різні за характером течії, прямі та дуже звивисті, які течуть в одному руслі або розбиваються на декілька водних потоків і переносять свій об’єм води. Весною вони всі без винятку стають могутніми, не вміщаються у своєму руслі, широко розливаються й показують свій норов – то міст зруйнують, то будівельний матеріал розмиють і винесуть далеко вперед за течією. Улітку вони тихо й спокійно струменіють, наче просять вибачення в людини за свій весняний норов, запрошуючи відпочити на свої береги, половити рибку, покупатися у світлій прозорій воді чи просто посидіти на березі, де легко дихається й думається.

Водні ресурси – історія проблеми.

За останні роки по всій території України можна спостерігати зміни водного балансу. Зникають джерела і малі річки, міліють, заростають середні річки, значні зміни (негативні) вже сталися в екологічних системах. Особливо змінилися водно-болотні угіддя та їх флора і фауна. Основний вплив на довкілля спричинений антропогенним фактором.

Неправильне природокористування (будівництво каскаду штучних водойм) призводить до загибелі або зміни екологічних систем, стає іншим мікроклімат, з’являються види-чужинці. Усі види забруднення з вини людини довершують руйнування.

Так у нашому краї проводиться видобуток 50% нафти та конденсату і 10% природного газу від загальноукраїнського. А на території району діють 403 родовища. Вони можуть порушувати баланс підземних вод. У процесі видобутку залишаються відходи виробництва. Вони забруднюють підземні та поверхневі води. Нафта та конденсат проникають до підземних вод, криниць і колодязів із невеликих котлованів, розташованих прямо на піску або ґрунті. Факторів, що спричинюють порушення в довкіллі сьогодні багато.

Отже, проблема існує. Вона розпадається на частки, як ракова пухлина, несе в собі перманентний зміст. Це явище (у різних формах) типове для всієї території України. Роменщина є одним із таких «еталонів» екологічної кризи, яка наростає.

2.1. Оглядова характеристика водних ресурсів Роменщини.

Водопостачання міста й населених пунктів здійснюється за рахунок експлуатації водоносних горизонтів Букачевсько-Канівського і Харківського. Усі населені пункти нашого краю забезпечені водою за рахунок місцевих ресурсів. Усього налічується 111 споживачів підземних вод, які використовують 4708,2 тисячі кубічних метрів води на рік. Забезпечення водою міста Ромен і 37 населених пунктів району здійснюється завдяки підземним водам, шляхом прокладання локальних водопроводів від облаштованих водозабірних свердловин.

Якість підземних вод, що використовується для водоспоживання, у більшості випадків відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 «Вода питна» або знаходяться в межах погоджень санепідемстанцій.

Для задоволення господарсько-побутових потреб регіону у воді у 2006 році з поверхневих та підземних джерел було видобуто 4402 тис. кубічних метрів води, у тому числі: поверхневої 2029 тис., підземної 2373 тис.

2.2 Екологічні проблеми. Причини забруднення підземних та поверхневих вод.

Внаслідок реформування с/г підприємств та припинення діяльності частини з них, велика кількість артезіанських свердловин залишилася без господарів і становить реальну загрозу забруднення підземних вод. Не проводиться контроль занедбаних і непридатних до використання артезіанських свердловин, яких в районі налічується більше 50-и (остання інвентаризація проводилася у 1999 році).

Значно більшою проблемою є забруднення підземних та поверхневих вод у процесі виробничої діяльності нафтогазового комплексу. За проведеними дослідженнями Північно - Східного наукового центру «Інтелект-сервіс» по гідрохімічному моніторингу поверхневих та підземних вод у Роменському районі виявлено, що в місцях розташування об‘єктів нафтогазового комплексу відбувається інтенсивне забруднення підземних та поверхневих вод. Особливо ці процеси помітні на Андріяшівському родовищі. Підприємство НГДУ “ Охтирканафтогаз “ веде експлуатацію 12 нафтогазових родовищ у Роменському районі. Проведеними дослідженнями виявлено, забруднення відбувається в районі майданчика свердловини №3 Анастасівського родовища, де перевищення ГДК становить по хлоридам в 32 рази, по натрію в 69,7 раз, по стронцію в 1,2 рази.

На водних свердловинах установлено лічильники обліку води. Господарсько-побутові стоки проходять очистку на септику, а потім на гравійно-піщаному фільтрі. Скидання стічних вод у поверхневі водні об’єкти не здійснюється.

Роменською міською Радою у 2004 році розроблені “Правила прийому стічних вод до міської каналізації”, але з іншого боку, у місті до цього часу не вирішується питання будівництва станції знезалізнення води на Процівському водозаборі. Не проводиться належна попередня очистка виробничих стічних вод на підприємствах міста: молокозаводі, хлібозаводі, кондитерській фабриці, ГТФ. Локомотивне депо, філія «Роменський молочний комбінат» ПП «Рось» приймають на власну каналізаційну станцію висококонцентровані стічні води від Недригайлівського цеху по виготовленню сиру, чим значно погіршують роботу міських очисних споруд. Припинилася робота очисних споруд м’ясокомбінату.

Із п’яти очисних споруд повної біологічної очистки не працює ефективно жодна. Очисні споруди Роменської виправної колонії № 56 функціонують неефективно. Стічні води, які скидаються до струмка Безіменний, перевищують гранично допустимі нормативи по всіх показниках у 2–20 разів. Очисні споруди ПМК-148 зовсім не працюють (у даний час на них проводиться реконструкція). Погіршилася робота на очисних спорудах у селі Біловодське. Робота комплексу споруд АТЗТ «Слобожанська будівельна кераміка» покращилась, але коефіцієнт ефективності їх низький. Усі вище перелічені очисні споруди потребують виконання ремонтних та налагоджувальних робіт для виведення їх до ефективно працюючих.

Одним з наболілих питань у галузі охорони водних ресурсів міста Ромен залишається проблема очищення стічних вод. Існуючий комплекс очищення стоків ДП «Сток-сервіс» морально та фізично зношений. Уже протягом багатьох років він працює неефективно і є джерелом постійного забруднення річки Сули, що є порушенням вимог ст. 70 Водного Кодексу України. У роках із державного бюджету було виділено кошти на реконструкцію існуючих очисних споруд.

У 2002 році було введено в експлуатацію очисні споруди механічної очистки супутньо-пластових вод від нафтопродуктів на Анастасівському родовищі НГВУ «Отирканафтогаз», збудовані очисні споруди для вахтового майданчика Надвірнянської експедиції Прикарпатського УБР.

У м. Ромни існує не вирішене питання по підключенню житлового масиву Засулля та села Овлаші до загальноміських очисних споруд. Стічні води від багатоповерхових житлових будинків мікрорайону Засулля скидаються до вигрібних ям, які через несвоєчасний вивіз переповнюються, мають місце факти забруднення поверхневих та підземних вод.

Якість води колодязів, як показує практика, у значній мірі залежить від їхнього санітарно-технічного стану, своєчасного проведення ремонтних робіт, очищення і знезараження, а також санітарно-гігієнічної культури населення, яке забирає з них воду для своїх господарсько-побутових потреб.

2.3. Оглядова характеристика середніх і малих річок, джерел Роменщини.

Середні річки

Сула – середня річка Роменщини. Вона є основним джерелом води, а також притокою Дніпра. Рослинний і тваринний світ формується в цих місцях. Сорок дві малих річки, сотні джерел живлять її. Сула в повному об’ємі виконує функцію недопущення великомасштабних гідромеліоративних робіт, що забезпечує збереження типових природних комплексів у заплаві Сули, підтримку їх природного гідрологічного режиму, а також прилягаючих ділянок долини. Сталий гідрологічний режим Сули сприяє збереженню на великих площах масивів водно-болотної рослинності плавневого типу, що виступає могутнім біофільтром у очищенні річкового стоку, сприяє покращенню екологічної ситуації в руслі річки та в її долині.

Малі річки

Структурною одиницею формування водних ресурсів Роменщини є малі річки. Їх кількість становить 42. Загальна довжина в межах району – 873км. Гідрологічна сітка району і міста складається із понад 42 малих річок і струмків: Роменка, Жаловка, Артополот, Напрасна, Хмелівка, Бобрик, Олава, Лозова, Локня; струмки: “Муховець”, Безіменний, які формують водозабір річки Сули і суттєво впливають на неї.

Досліджуючи антропогеннне навантаження на басейни малих річок, було встановлено, що в сукупності свого різноманіття, малі річки створюють передумови зональної закономірності формування стоку і якості води великих річок.

Становлячи 20% сумарного водозабору України, малі річки забезпечують 67% потреб сільського господарства із забезпечення водою, з них 35% – зрошення і 25% – господарсько-побутові потреби населення. Четверта частина всіх забруднених стічних вод, що скидаються у водні об’єкти України, припадає на малі річки.

Джерела

Криниці завжди були для нашого народу чимось особливим, святим, недоторканим (у значенні святотатства). Осквернити криницю вважалося одним із найтяжчих гріхів. Бо слово джерело для українця значило чистоту і цнотливість, початок життя. Криниця – це частина нашої культури: звичаї, обряди, фольклор. Це моральність, духовність і врешті-решт, частина нас самих.

Сьогодні на території Роменщини можна знайти сотні «диких» самовитічних джерел. Їх називають по різному: природними джерелами, криницями (із власними іменами), мікро-річками. Більшість із них сьогодні відомі широкому загалу, деякі знаходяться на обліку як заповідні об’єкти.

Сьогодні тільки 1 % поверхневої води Роменщини повністю відповідає питним нормам, і вода ця називається джерельною.

У середині ХХ століття в нас широко впроваджувалася меліорація земель, метою якої було підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Сільське господарство перейшло тоді на екстенсивні методи господарювання. І почали зникати джерела, спочатку по-одному, потім – десятками й сотнями. Тому проблема існує і на цьому рівні.

Болота

Коли згадують болото, то в людини відразу виникають негативні асоціації. Чи справедливо це? Мабуть ні. Не віриться, але 90% усього живого зосереджено саме на таких ділянках. Тут немає нічого дивного, адже там, де завжди вода, – вируватиме життя. У місцях, багатих рослинністю, – достатньо їжі. Там, де густі хащі, – можна знайти дім і сховатися. Поблизу болота річки завжди повноводні. У середині минулого століття частина боліт нашого краю було осушено. Річки Сула і Ромен обміліли, стали менш повноводними і багатими флорою та фауною (наприклад, зникли річкові раки, кілька реліктових рослин). Видобувний нафтогазовий комплекс уносить свою лепту забруднюючи довкілля. Але необхідно пам’ятати, що болота є чудовими гідрологічними регуляторами річок.

2.4. Альтернативні шляхи збереження водних ресурсів.

Для покращення стану водних ресурсів пропонується:

1. Розробити нові технології для очистки промислових і побутових стічних вод.

2. Впровадити ефективні схеми очищення зливових вод від побутового сектора та підприємств.

3. Провести комплексне оздо­ровлення малих річок, стан яких погіршується з кожним роком

4. Створити водозахисні зони вздовж берегів у межах прибережних смуг.

5. Впровадити на підприєм­ствах водокористання безстічних схем водоспоживання.

6. Ліквідуваим тампонаж артезіанських свердловин, які вийшли з ладу, щоб уникнути забруднення підземних водних горизонтів.

3.1. Загальний план дій по охороні водного басейну Роменщини.

Основні напрямками діяльності по охороні водного басейну Роменщини:

- маловідходні технології на виробництвах, де широко використовується вода;

- система зворотного водопостачання на промислових підприємствах;

- реконструкція існуючих систем збору та очистки зливової каналізації;

- система регуляції гідрологічного режиму на річках за рахунок вод водосховищ;

- посилення боротьби із втратами води у масштабах регіону, скорочення споживання води в промисловому та житловому господарстві. Ремонт та заміна водопровідних мереж;

- забезпечення впровадження інструментального обліку споживання води, передусім у житловому секторі;

- впровадження програмово-технічних засобів інструментального обліку добування та споживання води на місцях видобутку;

- впровадження схем контролю за станом водопровідних мереж за допомогою п'єзометрії та манометрії;

- ефективне використання нових методів і технологій очищення стічних вод;

- контроль за використанням пестицидів, захист природних вод від негативного впливу на них;

- захист підземних вод та доведення якості колодязної води до санітарних норм при неможливості останнього – будівництво водопроводів;

- будівництво мережі режимно-спостережних свердловин у місцях роботи нафтогазового комплексу;

- забезпечення здійснення програм екологічного оздоровлення річок, заліснення прибережних смуг;

- здійснення заходів Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води;

- здійснення заходів комплексної програми «Здоров’я нації на роки»;

- відновлення водних та прибережних екосистем, які сприяли б самоочищенню водойм, відновлення старих та створення нових охоронних та рекреаційних зон;

- створення та дотримання в належному стані прибережних смуг річок та водойм;

- створення науково обґрунтованих зон відпочинку навколо озер та річок;

- будівництво станцій знезалізнення артезіанських вод;

- будівництво свердловин на крейдяних горизонтах питної води;

- благоустрій громадських шахтових колодязів із проведенням їх очищення та знезараження, при неможливості – доведення показників води до санітарних вимог , будівництво нових водовпровідних мереж;

- будівництво каналізаційних колекторів;

- реконструкція та будівництво каналізаційних напірних станцій;

- реконструкція та будівництво водопровідно-каналізаційних ме­реж.

3.2. Утворення широкої мережі природно-заповідних територій по долині русла річки Сули, малих річок, самовитічних джерел.

Сьогодні на Роменщині діє розгалужена сітка заповідних територій. Усього 28 об’єктів, а 4 – на стадії проектування. Це гідрологічні заказники загальнодержавного значення, ботанічні заказники місцевого значення, зоологічний заказник місцевого значення, ландшафтні заказники місцевого значення, гідрологічні заказники місцевого значення, геологічний заказник місцевого значення, гідрологічні пам’ятки природи місцевого значення, ботанічні пам’ятки природи місцевого значення, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення загальною площею 5180,09га, що становить тільки 2 % від загальної площі району (відповідний показник по області – 6,6 %).

Характерною ознакою заповідного фонду є те, що абсолютно всі об’єкти розташовані у долинах річок і так чи інакше пов’язані з водними ресурсами. Тому охоронний статус різних заказників має значний вплив на стан водойм і якість води. Дія нафтогазовидобувного комплексу на водні ресурси Роменщини значно ослаблюється. Адже всі свердловини розташовані за межами заповідних територій і буріння свердловин проводиться під кутом до заповідної ділянки.

Отже, якби не було розгалуженої заповідної мережі, то діючі 403 свердловини вже давно перетворили наш прекрасний край на пустелю.

Якщо порівняти різні шляхи покращення ситуації що до водних ресурсів, то проект збільшення площі заповідних ділянок найбільш дієвий, економічно ефективний, реальний, мало затратний. Тут одразу вирішується ще кілька проблем. Це проблема збереження біологічного різноманіття, цілісності певних водно-болотних угрупувань і екосистем, а також розв’язується проблема рекреаційного фактора.

ВИСНОВКИ

Розширення мережі гідрологічних заповідних територій – основний шлях збереження водних ресурсів на Роменщині.

Найбільшою і найважливішою подією в справі збереження довкілля на південному заході Сумщині є робота над проектом Національного природного парку «Верхньосульський».

Проектований Національний природний парк «Верхньосульський» - це ще один крок людини для збереження для нащадків найбільшої цінності – води.

Водні ресурси розглядаються тепер як один із найважливіших чинників сталого розвитку суспільства. За ініціативою Комісії ООН з питань сталого розвитку Другий всесвітній форум з проблем водних ресурсів прийняв рішення про здійснення комплексної програми ООН в галузі оцінки світових прісноводних ресурсів. Повернути нашим річкам їх природний стан практично неможливо, але допомогти відродженню їх «екологічного здоров’я» цілком реально. І це в наших силах. І недаремно 22 березня щорічно відзначається Міжнародний день води

Сьогодні виконується другий етап проекту НПП «Верхньосульський». Мета – об’єднати усі гідрологічні заказники, частину ботанічних, що розташовані в басейні р. Сули в єдиний гідрологічний екосистемний комплекс довжиною до 150км і площею 12000га. Парк охопить 5 районів Сумщини

Цим проектом вирішується багато тактичних локальних завдань із виконанням основного стратегічного – збереження реліктових гідрологічних екологічних систем для нащадків.

Природно-кліматичні умови, рельєф, ценотичний, видовий склад флори та фауни, ментальність населення, яке проживає в межах парку майже ідентична. Це значно спрощує природоохоронні заходи, полегшує управління структурами, у чиєму володінні дані землі, пом’якшує антропогенний тиск на заповідну територію, а також розширює рекреаційні можливості парку. Значно зросте ефективність моніторингу, системними, об’ємними, об’єктивними будуть дослідження.

У 2012 році завдяки роботі шкільної (ЗОШ № 5) науково-пошукової дослідницької групи на Роменщині з’явилися 2 нових ландшафтних заказники місцевого значення: «Овлашівський» та «Косарівщинський», планується ще – «Холодник» і 3 самовитічних джерела – пам’ятки природи місцевого значення.

Окрім цих проектів, заплановано розширювати мережу ботанічних заказників місцевого значення. Це заказник «Веселий степ» у балці поблизу невеликих населених пунктів Губське та Веселий Степ площею 67га, а також «Новогребельський», що поблизу однойменного населеного пункту – 17га. Заказник «Ярмолинський» - біля с. Ярмолинці – 47га, «Левченківський» - 46га, «Малобубнівський» - 25га, «Коржівський» - 23га, «Бобрицький-2» - 24га, «Рогинський» - 25га. Усі ці проекти – результат досліджень спеціалістів Сумського педагогічного університету за 1994 рік. Із того часу відбулося багато змін, тому дослідження треба продовжувати і щоб вони носили перманентний характер (були безперервними).

Шкільна науково-пошукова дослідницька група «Екологія – Космопошук» пропонує створити в заплаві р. Олава ландшафтний заказник місцевого значення «Три дуби».

Усвідомивши стан справ із водними ресурсами Роменщини, ми пропонуємо розширювати по заплавах малих річок (по руслу) мережу невеликих заповідних територій місцевого значення, як один з найефективніших та економічно вигідних шляхів збереження води, яка є колискою життя та його основою існування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Заверуха Червоної книги. – К.: Урожай, 1985.

2. Екологічний календар. / Вінниченко. Видавничий будинок «Еллада», Суми. 2005. – 18 с.

3. Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. Книга 2. /Редкол.: (голов. Редактор), та ін. – Суми, 1997. – 124. с.

4. Червона книга України. Вони чекають на допомогу/Упорядники , – Х.; Торсінг, 2002.

ДОДАТОК А

Об’єкти природно-заповідного фонду Роменщини

Умовні позначення:

1. Гідрологічні заказники загальнодержавного значення.

2.3. Ботанічні заказники місцевого значення.

4. Зоологічний заказник місцевого значення.

5. Ландшафтні заказники місцевого значення.

6. Гідрологічні заказники місцевого значення.

7. Геологічний заказник місцевого значення.

8. Гідрологічні пам’ятки природи місцевого значення.

ДОДАТОК Б

Причини забруднення підземних та поверхневих вод

Чорні нафтові озера серед жовтого піску, а річка Сула за двадцять метрів

Забруднювати воду можна і таким способом – спалюванням попутного газу

Русло життя – це русло води

ДОДАТОК В

Наслідки забруднення водних ресурсів

Сула в середній течії р. Олава в березні

Із таких струмків утворюються ріки

Природне «дике» джерело поблизу с. Кропивинці Болото теж не уникло гіркої участі. У Андріяшівсько-Гудимівському заказнику

ДОДАТОК Г

Природоохоронна діяльність шкільної науково-пошукової групи «Ромни – Космопошук»

Співпраця школярів з Європейською комісією Ради Європи по програмі Європейської комісії Ради Європи «Natura – 2000» в рамках проекту «Смарагдова мережа»

В музейному комплексі більше 3000 експонатів

Наші проекти та публікації