Лист

18.01.2007р., Підгірці (Україна)

Монс. кард. А. Валліні

Префект Апостольської Сигнатури

Ваша Еміненціє,

16.05.2006р. документом № 000 судовий трибунал Рота Романа повідомив п. Калину Шуткову про прийняття її скарги в справі крадежу майна:

- дім за адресою: вул. Пшіма, 35, Прага 5, ЧР,

- квартири за адресою: вул. Поспішілова, 3, Прага 3, ЧР,

яке подарувала Делегатурі св. Прокопа Чину св. Василія Великого, в Чеській республіці і яке було незаконно, всупереч церковному праву, вкрадене єпископом Л. Гучком і переведене на Апостольський екзархат в ЧР.

1) Ціла судова справа має глибше закулісся, яке Вам добре відоме. Ми, як члени Делегатури св. Прокопа, все ж таки хочемо Вам цю дійсність нагадати, оскільки разом з цим майном, яке п. Калина Шуткова нам подарувала, єпископом Л. Гучком був вкрадений і монастир на Сазаві, який ми власноручно збудували. Оскільки вже тривалий час у суді Рота Романа проходить цей судовий процес, а судовий трибунал до цього часу питання не вирішив, просимо Вашого втручання і подаємо додаткові інформації.

2) Українці, які живуть і працюють в ЧР і які складають переважну більшість Греко-Католицької Церкви в ЧР, в першій половині 2003р. протестували проти призначення на Апостольського Екзарха фоколяринського єпископа Л. Гучка (призначений кард. М.Влком і кард. А.Содано). Одночасно вони звертали увагу на наявність прізвища Л. Гучка у списку співпрацівників Таємної Державної Безпеки (STB). Крім цього ще за комунізму Л. Гучко був відомий як довгостроковий голова руху Фоколяре, при цьому добився наукової кар’єри і титулу доцента. Такий титул міг отримати тільки член комуністичної партії або агент чи розвідник SТB. Якщо йшлося про особу, заангажовану в переслідуваній державою Католицькій Церкві, то така наукова діяльність була абсолютно виключена.

Конгрегація Східних Церков ігнорувала всі ці протести і перестороги і, незважаючи на всі ці аргументи, дозволила висвятити Л. Гучка.

Єпископ Л. Гучко після свого висвячення в усьому звинуватив Василіян і вирішив їм відімстити. Невдовзі після того, як перебрав уряд Апостольського Екзарха в ЧР, він написав 23.06.2003р. під № 000/03 тайний декрет до державних урядів ЧР, в якому:

а) проголосив Делегатуру св. Прокопа зліквідованою,

б) весь маєток Делегатури перевів на Апостольський екзархат в ЧР.

Оскільки Василіянський Чин є папського права, то єпископ Л. Гучко не мав ніякої компетенції так діяти, тим більше, що зробив це без відома і проти волі як настоятеля Делегатури, так і Генерального Настоятеля у Римі. Про незаконний крок єпископа Л. Гучка вони дізналися аж через два тижні і то чисто випадково, бо єпископ Л. Гучко старався цей свій крок тримати в тайні і нікому нічого про це не повідомив. У цій незаконній ліквідації Делегатури і крадежі майна з Л. Гучком співпрацювало також Архиєпископство Празьке під керівництвом кард. М. Влка, яке надало детальні відомості з катастральних планів про майно Василіянської Делегатури.

3) Невдовзі після цього Генеральний Настоятель ЧСВВ почав приймати міри для вирішення створеної ситуації, для повернення майна. В цій справі приїхав до Праги, де від 19 по 22.10.2003р. відбувалися зустрічі на Апостольській Нунціятурі. Присутніми були Апостольський Нунцій в ЧР монс. , єпископ Л. Гучко, Генеральний Ляхович, ЧСВВ. Генерального Настоятеля Василіянського Чину супроводжували о. Шпіржік, ЧСВВ, і о. Францішек Л. Юхелка, ЧСВВ, які однак не брали безпосередньої участі в зустрічі, їм тільки було сказано результат:

- Єпископ Л. Гучко звинувачував Василіян в справі, яку однак не міг доказати.

- Апостольський Нунцій усно покарав єпископа Л. Гучка за те, що вчинив набагато гірші речі відносно Василіян, порівняно з тим, в чому їх звинувачує. Апостольський Нунцій означив дії єпископа Л. Гучка як кримінальні.

- Було констатовано, що в справі Делегатури та їхнього майна компетентним вирішувати є тільки Генеральний Настоятель ЧСВВ.

- Єпископ Л. Гучко обіцяв Апостольському Нунцію, що майно поверне.

Після повернення до Риму Генеральний Ляхович скликав Генеральну консульту, яка офіційно висловилась щодо незаконного вчинку Л. Гучка і потім протоархимандрит офіційним листом № 000/2003 від 25.10.2003р. попросив Л. Гучка повернути майно. Листи про цю постанову Генеральної консульти і вимогу про повернення майна також були послані Апостольському Нунцію в ЧР монс. (№ 000/2003) і Архиєпископу Празькому кард. М. Влку (№ 000/2003).

Єпископ Л. Гучко, однак, своєї обіцянки, сказаної перед Апостольським Нунцієм, не дотримав. 24.12.2003р., день перед закінченням уповноважень Апостольського Нунція в ЧР, відбулася його зустріч з о. Шпіржіком, ЧСВВ, який Генеральним Настоятелем був призначений займатися питанням про повернення справ до попереднього стану. Апостольський Нунцій інформувався про стан речей, а коли дізнався, що майно не було повернено, пообіцяв, що буде ще того ж дня інтервенувати цю справу по телефону, так як наступного дня закінчаться його уповноваження. Однак, єпископ Л. Гучко маєток не повернув, бо знав, що після відходу не буде вже нікого, хто б виступив проти його злочинів. Єпископ Л. Гучко потім обіцяв Генеральному Настоятелю ЧСВВ, що поверне майно, якщо о. Шпіржіка, ЧСВВ пошлють на місії за кордон, але коли Генеральний Настоятель цей уступок виконав, єпископ Л. Гучко своєї обіцянки знову не дотримав.

4) З діями єпископа Л. Гучка не погоджувалася вдова п. К.Шуткова, яка подарувала свій маєток Василіянам. Спочатку протестувала проти цього перед Генеральним Настоятелем ЧСВВ, а потім написала єпископам ЧР і Апостольському Нунцію в ЧР, що вона не мала наміру дарувати маєток Апостольському екзархату. Бачивши безрезультатність своїх листів, подала скаргу відносно цього майна до суду Рота Романа.

Після цієї скарги єпископ Л. Гучко 03.04.2006р. послав свого Генерального вікарія М. Гануша і секретаря К. Балажа (також була присутня юрист Архиєпископства Празького д-р Цівінова), які застрашили стару вдову, обманули її і своїми настирливими вимогами змусили підписати ними приготовлене проголошення, змістом якого було, що вона, властиво, хотіла подарувати свій маєток Апостольському екзархату, а Василіяни її обманули. Коли вони відійшли, п. Шуткова прочитала те, що, власне, підписала і офіційно 04.04.2006р. перед нотаріусом направила цілу ту справу і відкликала свій підпис, який вона під натиском поклала на підсунене їй проголошення папір. Потім послала протест Святішому Отцю проти цієї маніпуляції і злочинної дії єпископа Л. Гучка і його спільників, які не соромляться навіть “обкрадати вдів”.

5) 13.07.2004р. новий Генеральний Ковбич, ЧСВВ видав декрет Генеральної капітули ЧСВВ № 2, яким скасував Делегатуру св. Прокопа в ЧР, а далі розпочав монстр-процес проти членів цієї Делегатури, які мали вічні обіти. Це скасування було вчинено без присутності настоятеля чи будь-якого представника Делегатури. Проти таких дій і проти Декрету відкликався настоятель Делегатури і 20 січня 2005р. офіційно подав скаргу до Конгрегації Східних Церков:

- Декрет про скасування Делегатури був виданий без присутності і вислуховування членів Делегатури.

- Декрет не передбачає, що буде з монахами скасованої Делегатури. У своїх наступних декретах протоархимандрит В. Ковбич згадує про цих членів як про практично виключених. Монаші дочасні обіти вважаються недійсними, а монахи з вічними обітами відсилаються знову на новіціят. З ними поступають як із строго покараними, хоча до жодного суду і доведення провини не дійшло. Проти монахів, які почали боронитися, були розпочаті монстр-процеси і їх миттєво виключили з Чину.

- В Декреті не вказано, чи скасована тільки Делегатура, і чи існуючі монастирі продовжують існувати.

- Декрет не був офіційно переданий настоятелеві Делегатури і т. д.

Цю скаргу настоятель повторив 1 березня 2005р. і домагався судового процесу у справі Декрету про скасування Делегатури і дій Генерального Настоятеля ЧСВВ, оскільки його декрети є незаконні і мають поважні юридичні помилки. Копії цих судових скарг він також послав для ознайомлення Префектові Апостольської Сигнатури.

Єпископ Л. Гучко явно допустився кримінальних дій перед державними органами ЧР і перед Церквою, протизаконно скасував монастир папського права і вкрав його майно. Виникла потреба вирішувати цей злочин крадежу. Єпископ Л. Гучко повинен був повернути майно і відновити перед державою юридичний суб’єкт Делегатури.

Після відходу попереднього Генерального Ляховича, ЧСВВ, який звернувся до Конгрегації Східних Церков (КСЦ) у справі повернення майна, настали проблеми.

Конгрегація діяла проти церковного права і новий протоархимандрит В. Ковбич заявив, що радився з КСЦ. Жертовним ягнятком стала процвітаюча Василіянська Делегатура, яка була ліквідована з 29-ма монахами, а це від самого початку було прагненням провідних фоколяринів Л. Гучка і кард. Влка, який є членом КСЦ. Ковбич відразу ж після свого обрання без найменшої скрупульозності заповзявся до “ліквідаційної діяльності”. КСЦ його незаконні і неморальні декрети негайно затверджувала, незважаючи на відкликання і скарги з боку невинних жертв.

6) Єпископ Л. Гучко неморально і протизаконно вкрав майно, на яке не мав жодного права. Будівництво невеличкого монастиря на Сазаві коштувало нас дев’ять місяців біганини з паперами, так як ця територія була під контролем Управління по охороні історичних пам’яток культури. Потім півтора року ми власними руками, часто і вночі, будували цей монастир при обмежених фінансових засобах. Єпископ Л. Гучко цей монастир разом з майном, подарованим п. Калиною Шутковою вкрав за п’ять хвилин, двома реченнями на папері.

Професіональну брехню, шахрайство і крадеж маєтку єпископом Л. Гучком, подальші монстр-процеси проти окремих членів Делегатури, виконструювані Генеральним Ковбичем, ЧСВВ, який “в ім’я святого послуху” наказує підписати фальшиве зізнання і наступне миттєве затвердження цих незаконних декретів з боку Конгрегації Східних Церков – це все продовжують прикривати вищі працівники ватиканських дикастерій. Фоколяринський єпископ Л. Гучко скоїв злочин, кількаразово не дотримав обіцянку, дану Апостольському Нунцієві, допустився тиску і шахрайства, коли підсунув бідній вдові наперед підготовлене проголошення. Все це толерується у Церкві і вважається нормальним, а суд Рота Романа також у цій справі досі нічого не зробив!

Тому звертаємося до Вас, щоб Ви подбали про розслідування справ ліквідації Делегатури св. Прокопа в ЧР єпископом Л. Гучком і крадежі маєтку п. Калини Шуткової.

Рівнож, як члени Делегатури, просимо про інформацію, хто розглядає повторну скаргу, подану керівником Делегатури св. Прокопа проти дій Генерального Ковбича, ЧСВВ, і проти декрету Генеральної капітули ЧСВВ № 2, яким Делегатура, без подання причин і без присутності її представника, була ліквідована.

В Христі

o. ThDr. Mетодій Р. Шпіржік, ЧСВВ

o. ThLic. Maркіян В. Гітюк, ЧСВВ

o. ThDr. Ілля A. Догнал, ЧСВВ

Адреса: Монастир ЧСВВ, 80660 Підгірці, Бродівський р-н, Львівська обл., Україна

munity.

Додатки:

- Декрет єпископа Л. Гучка № 000/03 про скасування юридичної суб’єктивності Делегатури

- Декрет Генеральної капітули ЧСВВ № 2 про скасування Делегатури

- Скарга п. Калини до суду Рота Романа і до Святішого Отця

- Заява п. Калини про шахрайство працівників Апостольського екзархату і вимагання підпису

До відома:

- Кард. Тарчісіо Бертоне, Державний Секретар, Ватикан

- Монс. Дієго Каусеро, Апостольський Нунцій в ЧР