УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА ІМ. О. М. БОЙЧЕНКА
 |
Випуск № 14
 |
Кіровоград
2005
У даному випуску представлено матеріали, які сприятимуть поглибленому засвоєнню шкільної програми, розширюватимуть пізнавальний інтерес, розвиватимуть уяву, фантазію, стимулюватимуть потяг до знань, навчать самостійно мислити і аналізувати.
Нехай супутниками всіх заходів буде хороший настрій.
Над випуском працювала:
Р. Сидоренко
Комп’ютерна верстка, дизайн:
Р. Сидоренко
Відповідальна за випуск:
Л. Савенко
До знань через радість пізнання
(методичні поради)
Духовне, культурне, економічне відродження нашого суспільства неможливе без виховання сучасної мислячої і глибоко моральної людини, яка була б причетною до всіх змін, що відбуваються в нашій державі.
Програма „Освіта. Україна ХХІ ст.” націлює на нові навчальні програми, які вимагають від старшокласників різноманітних знань, великої ерудиції, знайомства з широким колом літератури, вміння робити узагальнення і висновки. Пропонуємо бібліотекам області спільно з вчителями - фахівцями організовувати заходи з використанням ігрових елементів, психологічні вправи на розвиток уваги, пам’яті, уяви, мислення.
Високою ефективністю відзначаються комплексні заходи, що сприяють засвоєнню шкільної програми, стимулюють потяг молоді до знань, розширенню світогляду, вчать самостійно мислити і аналізувати. Це Дні знань, предметні тижні, місячники. Наприклад:
„Сторінками цікавої географії” - тиждень географії. В програму входить:
• книжкова виставка „Шляхами географічних відкриттів”;
• інтелектуальна гра „Географічний марафон”;
• огляд-подорож „Стежками рідного краю”;
• КВК „Подорож навколо світу”;
• інформіна „Україна на карті світу”.
Тиждень математики „Про математику і математиків”:
• книжкова виставка „Математика – цариця наук”;
• бібліографічний огляд літератури „Про що не розповіли підручники з математики”;
• конкурс „Математичні ребуси”;
• інформіна „Математичні вузлики”;
• вікторина „Мандрівка в історію чисел”.
Тиждень фізики „Цікава фізика”:
• книжкова виставка „Про фізику і фізиків”;
• рекомендаційний список літератури „Якщо ти цікавишся фізикою”;
• вікторина „Народні прикмети в фізиці”;
• перегляд літератури „Фізики – лауреати Нобелівської премії”;
• гра-подорож „Народні прикмети в фізиці”.
Тиждень хімії „Цікава наука хімія”:
• „Подорож періодичною системою хімічних елементів” (виставка-подорож);
• бібліографічний огляд літератури „Хімія і суспільство”;
• вечір-конкурс „Хімія навколо нас”;
• інтелект-шоу „До архіпелагу неорганічних речовин”;
• хіміко-пізнавальна гра „Шукайте скарб на острові Знань”.
Тиждень біології „Все задумано мудро в природі”:
• книжкова виставка „Таємниці зелених скарбів”;
• бесіда „Харчування. Здоров’я. Довголіття.”;
• інформаційний калейдоскоп „Це цікаво знати”;
• виставка-вікторина „Яка земля людині потрібна”;
• викладка літератури „Екологічний барометр: факти, проблеми, події”.
Порівняно новий предмет в шкільному курсі – валеологія. Навики здорового способу життя потрібно прищеплювати не тільки за допомогою спеціальної літератури, а й різними формами і методами популяризації книги.
Тиждень валеології „Азбука здоров’я і краси”:
• бібліографічний огляд літератури „Валеологія-наука про здоров’я”;
• урок здоров’я „Не загуби своє здоров’я”;
• диспут „Тютюнопаління. Здоров’я. Працездатність”;
• інформіна „Здорове тіло – храм душі”.
• книжкова виставка „Харчування. Здоров’я. Довголіття.”
• бесіда-діалог „Рух і здоров’я”;
• фітоогляд „Лікарські рослини Кіровоградщини”.
До участі у таких заходах потрібно залучати лікарів, працівників відділу у справах сім’ї та молоді райдержадміністрації, міськвиконкомів, Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, органів правопорядку.
Тиждень безпеки життєдіяльності людини „Лікар попереджає...”:
• інформіна „Радіація. Що ми про неї знаємо?”;
• рольова гра „Захист населення у надзвичайних ситуаціях”;
• година здоров’я „Не згуби своє майбутнє”;
• виставка - діалог „ Все від природи... А що взамін?”;
• огляд літератури: „Діагноз чи бажання?”.
Чільне місце в роботі посідає тема Великої Вітчизняної війни.
Зустрічі з ветеранами, вечори пам’яті, години скорботи, дні, тижні, декади патріотичної книги мають неабиякий вплив на формування громадянської свідомості, допомагають закріпити знання з історії України і нашого краю.
Тиждень історії „І пам’яттю живуть століття”:
• книжкова виставка „Україна... Золота, чарівна сторона”;
• урок історії „Символіка України”;
• літературна композиція „Гетьмани України”;
• конкурс „Козацькому роду нема переводу”;
• виставка-подорож „Подорож по Україні”.
Закріпити знання з народознавства, ввести підлітків у світ українських звичаїв і обрядів покликані уроки народознавства, краєзнавства.
Тиждень українознавства „Зерна народної мудрості”:
• книжкова виставка „Звичаї – скарб українського народу”;
• літературно-музична композиція „Українська пісня – душа народу”;
• українські вечорниці;
• літературна подорож „Відлуння прадавніх часів: історія, традиції, люди”;
• інформіна „Віночок вити – життя любити”.
Тиждень української мови „Бринить, співає рідна мова, чарує, тішить і п’янить”:
• книжкова виставка „Сузір’я слов’янських культур”;
• вікторина „Барви рідної мови”;
• літературний вернісаж „Слово, музика, образ”;
• літературні посиденьки „Слово – землі квітучої краса”.
• конкурс знавців мови „Ти скарб наш вічний, українська мова”.
У березневі дні традиційним стало проведення Шевченківського літературного Тижня, у рамках якого пропонуємо провести конкурси, вікторини, літературні вечори. Цікавим для старшокласників буде літературний вечір „Ім’я – таке просте – Тарас, а велич і душа глибинна”. На якому звучать пісні на слова Кобзаря, вірші, інсценуються окремі твори. Розширять рамки навчання старшокласників з української літератури вечори – портрети Володимира Бровченка, Миколи Садовського, Лесі Українки, Івана Багряного та ін.
Тиждень правознавства „Закони, за якими вчимося, працюємо, живемо”:
• книжкова виставка „Права, гарантії, захист”;
• брейн-ринг „Конституція і мої права”;
• урок-застереження „Злочин і покарання”;
• ток-шоу „До чого прагнеш, молодь?”;
• година-роздумів „Є права у кожного із нас”;
• круглий стіл „Держава. Людина. Право.”
Індивідуальний підбір джерел, поради щодо роботи з книгою, консультації – повсякденна праця бібліотекаря, який працює з молоддю. Крім того, слід звернути увагу на проведення бібліотечних уроків для старшокласників, щоб навчити їх орієнтуватись у морі інформації.
У програмі занять навчання: як правильно сформулювати запит, виявити фактографічну інформацію, як користуватися довідково-пошуковим апаратом, скласти конспект, написати реферат, анотацію. Ці знання необхідні як школярам, так і студентам.
Однією із тенденцій сучасного суспільства є перехід до ери інформаційних технологій, орієнтованих на користувача. Це можливо при активному використанні комп’ютерних засобів. Тому бібліотекарям, що обслуговують молодь, вкрай необхідно освоїти інформаційні технології. Без цього інформаційне забезпечення навчального процесу не відповідатиме вимогам користувачів.
Пропонуємо декілька сценаріїв, які допоможуть працівникам бібліотек у проведені масових заходів.
БРЕЙН-РИНГ
(Звучить інструментальна мелодія із кінострічки „Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона”)
Ведучий: У котрий раз зібрали стіни ці
Населення шкільне – і старше й менше –
Сьогодні тут змагаються знавці?
Цікаво всім: хто ж стане першим?
Хай схрестять у фіналі шпаги ті,
Хто переміг у вибірковому турнірі.
Питання і задачі – непрості,
Та справжнім фізикам вони – по силі!
„Ні пуху, ні пера” бажаєм, як годиться, -
Гравцям і їх прихильникам
Болільники! Болійте – і не треба биться –
В брейн-рингу переможених не буде!
Ведучий: Розпочинаємо брейн-ринг! Сьогодні в поєдинку зустрічаються команди „Ерудит”, „Сталкер”.
(Представлення команд)
Вітаємо всіх!
Нагадуємо правила гри. На обдумування кожного питання команди можуть використати лише одну хвилину. Право відповідати першим здобуває той, хто першим подасть сигнал про готовність.
Якщо відповідь неправильна, то право відповідати переходить до другої команди.
Якщо жодна з команд не відповіла вірно, то кількість встановлених за дане питання очок додається до наступного питання.
У тому випадку, коли команди за спільною згодою звертаються за підказкою до ведучого, яких може бути лише дві, кількість очок зменшується: за першу підказку – до 2 балів, за другу підказку – ще на бал.
Перший гейм
Ведучий: Починаємо перший гейм гри. Кожна команда може заробити 5 балів. Спочатку – розминка.
1. Яблука – це не якісь там екзотичні фрукти. Всі їх знають і, мабуть, всі їх люблять. А ростуть яблука, як відомо, на яблуні. У родовому маєтку Вулсторпа, що поблизу Кембріджа, росла собі в саду яблуня, плоди якої прославились на весь світ. Назвіть прізвище володаря родового маєтку, у чиєму саду виросло це легендарне яблуко. (Ньютон. Легенда про яблуко, яке ніби впало на голову великому вченому, стверджує, що цей випадок наштовхнув його на відкриття всесвітнього тяжіння).
2. 2200 років тому в Давній Греції жив великий вчений Архімед. За своє життя він зробив багато відкриттів у науці, сконструював багато приладів. У Архімеда вдома була одна річ, якої він не винаходив і не конструював. Просто одного разу вона йому допомогла виконати завдання його володаря. Що це за річ? Чиє завдання виконував Архімед? (Ванна. Архімед виконував завдання царя Гієрона. Він визначав, чи з чистого золота зроблена корона царя.).
3. Чи плаває залізо у воді? (За певних умов – так. Зокрема, це можуть бути малі предмети – голка, канцелярська скрепка, лезо безпечної бритви, - покладені обережно на поверхню води; їх утримує на поверхні води сила поверхневого натягу. Інший випадок – це залізні предмети порожнистої форми, у яких середня густина менша води: порожня консервна банка, таз, човен та ін.)
4. У наш час у фізиці та техніці користуються міжнародною системою одиниць фізичних величин (СІ), в якій основною одиницею довжини є метр. Добре відомі нам і похідні від цієї одиниці – кілометр, сантиметр тощо. Наші недавні предки ще 100 років тому користувались іншими одиницями: вершок, лікоть, маховий сажень. Покажіть нам ці старовинні одиниці довжини. ( Вершок дорівнює 4,45 см, - це довжина фаланги вказівного пальця. Лікоть дорівнює 38-46 см – це довжина ліктевої кістки людини. Маховий сажень дорівнює 1,76 метра – це відстань між кінчиками пальців обох рук, витягнутих у боки).
5. Відомий норвезький дослідник Півночі Фрітьоф Нансен під час подорожі на Північний полюс для розкладання багаття іноді користувався не сірниками а... льодом. Як він це робив? (З льоду він робив опуклу лінзу, і сонячними променями, що збираються в її фокусі, запалював вату, від якої потім розпалював багаття).
(Звучить інструментальна мелодія із кінострічки „Іронія долі”)
Другий гейм
Ведучий: Розпочинаємо другий гейм. Кожне питання оцінюється в 2 бали.
1. Увага! Чорний ящик. У ящику знаходиться пристрій для акустичного зв’язку. Для його виготовлення використано лише три деталі, але за допомогою такого „телефона” можуть переговорюватись два абоненти на відстані кількох десятків метрів. З яких деталей складається цей пристрій зв’язку? Який принцип його дії? (Дві сірникові коробки, з’єднанні натягнутою ниткою за допомогою сірників. Дія нитяного телефону базується на тому, що пружна нитка передає енергію звукових коливань напрямлено, а значить, з меншими втратами, ніж повітря.)
2. Прості механізми використовуються людьми з давніх-давен. Згадаємо хоча б дивовижні творіння древніх єгиптян – піраміди. Без застосування важелів, похилих площин та блоків їх неможливо було б побудувати. Але ще задовго до цього у самих живих організмах природа створила деякі з них. Назвіть прості механізми, що є у вашому організмі. ( З точки зору фізики руки, ноги, пальці – це важелі; зуби, нігті – це клин).
3 Батько історії Геродот в „Історії греко-перських війн”, розповідаючи про свою подорож Єгиптом, описав використання єгиптянами своєрідного двигуна: „Перед кораблем, що пливе за течією, опускають вертикально у воду впоперек течії дошку, яка відіграє роль двигуна”. Як пояснити дію такого двигуна і коли його застосували? (Таку дошку використовували при сильному зустрічному вітрі. Дошка збільшувала поверхню, на яку діяла течія річки, і це допомагало подолати силу зустрічного вітру. Це було щось схоже на „водяне вітрило”).
4. Після бурі вночі у одного господаря зірвало з даху хліва шифер. „Мабуть, тому, що я звечора забув закрити дверцята на горище”, - сказав він своїй дружині. Яка команда швидше підкаже господарю, зробив він це звечора, чи ні? (Двері він імовірніше таки закрив. Інакше вітер, дмучи попід дахом і понад дахом одночасно, не зміг би створити підіймальної сили, і не скинув би шиферин).
5. Двоє туристів на морозі вийняли термос і налили собі по маленькій чашечці гарячого чаю. Закрили термос корком, закрутили кришкою і вирішили через деякий час знову скуштувати гарячого напою. Викрутивши кришку термоса, вони побачили... Що вони там побачили і чому – скаже нам одна з команд – учасників гри. (Вони побачили, що корок був відкритий. Холодне повітря, яке потрапило в термос, нагрілося і витиснуло корок).
(Звучить інструментальна мелодія із кінострічки „Іван Васильович змінює професію ”).
Третій гейм
Ведучий: Третій гейм. Кожне питання оцінюється в 3 бали.
1. Який з відомих вчених вперше застосував науковий метод у криміналістиці для викриття злочину? (Це був, звичайно, Архімед, який, виконуючи завдання царя Гієрона, дослідним шляхом довів, що корону царя майстер-ювелір виготовив не з чистого золота).
2. Брат сказав сестрі, що вчора ввечері він бачив на заході повний місяць. Чи можна вірити його словам? (Ні).
3. Чи можна розплавити шматок свинцю у воді? (У відкритій посудині не можна. Але в герметичній закритій посудині температуру води можна довести до 374 градусів, у той час, як свинець плавиться при 327 градусах).
4. Чому в народі кажуть, що„Перший сніг – це ще не зима”, маючи на увазі, що він скоро розтане? (Якщо перший сніг випадає на сиру землю і незамерзлі водойми, то вони, замерзаючи, віддаватимуть тепло навколишньому середовищу, і це спричинить танення снігу).
5. Як буде змінюватись положення райдуги на небі при тривалому її спостереженні у другій половині дня? (Вона опускатиметься нижче до горизонту в міру зменшення висоти сонця над горизонтом).
(Звучить інструментальна мелодія з кінострічки „Джентльмени удачі”).
Четвертий гейм
Ведучий: Четвертий, заключний, гейм. Кожне питання оцінюється в 4 бали.
1. Всі добре знають, що йти легше, аніж бігти. Як це можна обґрунтувати з точки зору механіки? (Під час бігу людина втрачає більшу енергію. Справа в тому, що біг – це стрибки, під час яких людина значно вище підіймає свій центр ваги, ніж при ходьбі. А для цього затрачається додаткова енергія).
2. Одного разу похмура погода зіпсувала настрій французькому фізику і... допомогла йому зробити відкриття, яке поклало початок справжній революції у фізиці і нової епохи в житті людства. Назвіть ім’я вченого і його велике відкриття. (Анрі Бекерель відкрив явище природної радіоактивності).
3.Відомо, що у різних народів склалися різні звички. Так, на відміну від європейців, у Африці та багатьох країнах Азії жінки носять воду у великих глечиках на голові. Так само вони носять інші важкі предмети. Це ви повинні були бачити в кіно, по телебаченню. Для чого вони це роблять? Чи є в їх способі якісь переваги? (Так, є. Несучи вантаж на голові, вони ступають дрібними кроками, при цьому центр ваги їх тіла з вантажем майже не змінюється по висоті, тому на перенесення вантажів затрачається менше енергії).
4. Скільки часу можна спостерігати райдугу в даній місцевості? (Не більше 2 годин 48 хвилин – саме за такий час сонце на небі проходить дуговий шлях 42 градуси).
5. Один мій товариш переконував мене в тому, що він бачив веселку в Києві в обідню пору 22 червня. Чи не помилився він? (Мабуть, він помилився датою або часом спостереження. У вказаний ним час кутова висота Сонця на широті Києва має становити близько 50,4 градуси. А веселку видно лише тоді, коли висота Сонця не перевищує 42 градуси).
Отже, ми закінчили гру. Підводимо підсумки.
Вітаємо переможців.
У підготовці та проведенні гри допомогли книги, представлені на книжковій виставці „Географія для допитливих”.
(Звучить інструментальна мелодія із кінофільма „Діамантова рука”)
„Загадкова наука географія”
(географічна вікторина)
У читальній залі оформлена книжкова виставка „Шляхами географічних відкриттів”, розміщена географічна карта світу.
1. У яке озеро впадає 336 річок, а витікає одна? (Озеро Байкал. З нього витікає ріка Ангара.)
2. Яке озеро найглибше у світі? (Озеро Байкал. Глибина його досягає 1741 метр.)
3. Як називається морський порт, що знаходиться в 700 кілометрах від моря? (Порт Ігарка на річці Єнісей, в 700 кілометрах від його гирла. Сюди заходять великі морські пароплави.)
4. У якому місці можна за 2-3 години пройти пішки від одного моря до іншого? (На перекопському перешийку, від Чорного до Азовського моря.)
5. Які міста вище над рівнем моря: Смоленськ чи Дніпропетровськ, Москва чи Саратов?. (Міста Смоленськ і Дніпропетровськ стоять на річці Дніпро, причому Смоленськ знаходиться у верхній течії Дніпра, значить, і вище над рівнем моря. Річка Москва впадає в Оку – притоку Волги, у нижній течії якої знаходиться Саратов. Значить, Саратов нижче Москви над рівнем моря).
6. Які річки коротші від своїх приток? (Річка Муррей в Австралії коротша від своєї притоки – річки Дарлінг. Річка Міссісіпі в Північній Америці коротша від своєї притоки Міссурі.)
7. Які два острови, що розташовані в одному морі, належать до різних частин світу? (Кріт і Кіпр у Середньому морі. Перший відноситься до Європи, другий – до Азії.)
8. У якому морі ловлять рибу жителі трьох частин світу? (У Середньому морі.)
9. Яка притока розділяє два моря, два океани, два півострови, дві частини світу, дві держави? (Берінгова протока розділяє Берингове і Чукотське моря, Північний Льодовитий і Тихий океани, Чукотський півострів і півострів Сьюард, Азію і Америку, Росію і Сполучені Штати Америки.)
10. У Європі є два великих півострови. Один з них омивають чотири моря двох океанів, а другий – п’ять морів одного океану. Які це півострови і які моря їх омивають? (Скандинавський півострів омивається Баренцовим та Норвезьким морями Північного Льодовитого океану і Північним та Балтійським морями Атлантичного океану.
Балканський півострів омивається Чорним, Мармуровим, Югейським, Іонічним та Адріатичним морями Атлантичного океану.)
11. Яку частину світу омивають усі чотири океани? (Азію. Середземне море є частиною Атлантичного океану).
12. У якого моря немає берегів? (Саргасове море, розташоване в Атлантичному океані, майже все покрите водоростями, і його „берегами” є води цього океану).
13. Який острів було відкрито в кабінеті вченого? (Острів Візе у Карському морі. У 1924 році російський вчений, професор Візе вивчав матеріали дрейфу шхуни, затертої льодами. Виходячи з характеру дрейфу, Візе зробив висновок, що шхуна дрейфувала поблизу якогось невідомого острова, що і підтвердилося пізніше).
14. У якій європейській державі більша частина території розташована на півострові, а столиця – на острові? ( У Данії. Вона розташована на схід від Австралії).
15. Що ми розуміємо під назвою „Океанія”? (Групу островів, розташованих на схід від Австралії).
16. Яку рибу європейських річок можна вважати вічною мандрівницею? (Річковий вугор. Ця риба здійснює за своє життя далеку подорож, протяжністю 7-8 тисяч кілометрів, у Саргасове море, де вона нереститься).
17. У якому місці на землі усюди південь? (На Північному полюсі тільки один бік горизонту, тобто південь).
18. Коли експедиція Магеллана повернулася до Іспанії з навколосвітнього плавання, то виявилось, що по корабельному журналі вона прибула у четвер, а насправді була п’ятниця. Куди пропав день? (Кораблі Магеллана пливли зі сходу на схід, а тому кожний градус, який вони проходили, зменшував добу на чотири хвилини, що становило за час плавання 24 години).
19. Чи всюди буває так, що чим далі на південь, тим тепліше, а чим далі на північ, тим холодніше? (Ні, не всюди: це вірно лише для північної півкулі. У південній півкулі (наприклад, у Австралії) – навпаки: чим далі на південь, тим холодніше, а чим далі на північ, тим тепліше).
20. Де клімат більш суворий: на Північному чи на Південному полюсі? (На Південному полюсі клімат більш суворий, ніж на Північному, оскільки Антарктида знаходиться високо над рівнем моря і її омиває тепла течія, така, як Гольфстрім, що майже досягає Північного полюса).
21. Що називають „білим золотом”, „білим вугіллям” і „блакитним вугіллям? („Біле золото” –бавовна, „біле вугілля” – енергія води, що падає, „блакитне вугілля” – енергія вітру).
22. Що називають „коричневим вугіллям”, „зеленим вугіллям”, „чорним золотом” і „сонячним каменем”? (Коричневе вугілля” – торф, „зелене вугілля” – горючі сланці, „чорне золото” – нафта, „сонячний камінь” – кам’яне вугілля).
23. Які є шість річок „кольорові”? (Річка: Біла – притока Ками; Хуанхе („Жовта річка”) і Янцзи („Блакитна річка”) у Китаї; Оранжева – в Африці; Чорна і Червона – у В’єтнамі).
24. Від назв яких річок походять прізвища трьох героїв відомих творів російської літератури? (Онега – Онєгін, Лена – Ленський, Печора – Печорін).
Стежками рідного краю
(географічна краєзнавча вікторина)
В читальному залі, де проходить захід, розміщена викладка літератури „Подорож по визначних місцях краю”, карта області, оформлена фотовиставка краєвидів Кіровоградщини.
1. З якими областями межує Кіровоградська область? Скільки їх?
(Кіровоградська область межує з 6 областями України: на заході з Вінницькою, на півночі з Черкаською, на північному сході – з Полтавською, на сході – з Дніпропетровською, на півдні – з Миколаївською та Одеською областями).
2. Яку площу займає наша область і скільки це становить відсотків від загальної території України? (Площа Кіровоградської області 24,6 тис. кв. км, це 4,1% всієї території України)
3. Яка протяжність області з півночі на південь і із заходу на схід? (З півночі на південь – 100 км., із заходу на схід – 315 км).
4. В якій частині України розташована Кіровоградська область? (В центральній частині. На її території (смт Добровеличківка) знаходиться географічний центр України (480 23% ПнШ.310 10% СхД)
5. Назвіть географічні координати крайніх точок території області. (Північ – 49? 12? ПнШ, 33? 13? СхД; Південь –47? 46? ПнШ. 32? 08? СхД; Захід –48? 16? ПнШ, 29? 46? СхД; Схід 48? 55? Пнш, 33? 54? Схд).
6. Назвіть крайні точки області (Крайня західна точка області лежить на південний захід від м. Гайворона, східна – берег Дніпра, поблизу с. Куцеволівки Онуфріївського району, північна – берег Кременчуцького водосховища, південна – на південь від с. Веселівка Бобринецького району).
7. Скільки адміністративних районів в Кіровоградській області? Перерахуйте їх?. (21 адміністративний район: Бобринецький, Вільшанський, Гайворонський, Голованівський, Добровеличківський, Долинський, Знам’янський, Кіровоградський, Компаніївський, Маловисківський, Новгородківський, Новоархангельський, Новоукраїнський, Новомиргородський, Олександрівський, Олександрійський, Онуфріївський, Петрівський, Світловодський, Ульяновський, Устинівський).
8. Скільки в області міст? (В області 12 міст, з яких 4 обласного підпорядкування: Кіровоград, Знам’янка, Олександрія, Світловодськ).
9. Яка кількість населення області? (1 млн. 125,7 тис. чоловік станом на 5 грудня 2001 р.)
10. Який національний склад населення? (В області проживають представники майже 30 національностей, з них українці (90,1%), росіяни (7,5%), решта білоруси, болгари, молдовани, євреї, поляки, казахи, німці, татари та ін.).
11. Яка щільність населення області? (46 чоловік на 1 кв. км.)
12. Який рельєф краю? (Здебільшого плато або підвищена хвиляста рівнина, яка порізана густою сіткою річкових долин, балок, ярів. Середня висота плато над рівнем моря 150-200 м.).
13. Назвіть найвищу абсолютну висоту Кіровоградської області. (Новоукраїнський район, поблизу верхів’я річки Чорний Ташлик, 267 м).
14. Яка найнижча абсолютна висота на території краю? (Долина р. Інгулу на крайньому півдні області біля гирла річки Березівка – 39м.)
15. Чи були на території області епіцентри землетрусів? (с. Бовтишка Олександрівського району).
16. Які горючі корисні копалини виявлені у нас? (Буре вугілля, горючі сланці, торф).
17. Які рудні (металеві) корисні копалини є в області? (Залізо, нікель, уран, золото).
18. Які нерудні (неметалеві) корисні копалини видобувають на території краю? (Графіт,, лабрадорит, мармур, глини, каоліни, трепел, мергель, піски).
19. Які джерела мінеральних вод відомі на території області? („Іванкова криниця”, Гайворонського району, „Гопочанська” Голованіського району, „Холодні ключі” Кіровоградського району, „Кам’янецька” Новоархангельського району, „Гусарське урочище” Новоукраїнського району, „Кришталева” Новгородківського району).
20. Яка відстань від Кіровограда до Києва? (Залізницею – 392 км., шосейними дорогами – 320 км.).
21. Яка частина території області зайнята лісами? (Північно-західна, лісостепова. Знам’янський, Олександрівський, Новомиргородський, Новоархангельський, Гайворонський райони).
22. Яка кількість природних об’єктів області входить до природно-заповідного фонду? (133 природних об’єкти).
23. Назвіть ландшафтні державні Заказники області (Монастирище – с. Завтурове Устинівського району, Чорноліський – Знам’янського району).
24. Назвіть ботанічні пам’ятки природи місцевого значення. (Докучаєвські полезахисні лісосмуги – Устинівський район; Балка Троянівська, Гусиний острів – Новомиргородський район; Тернова Балка – Компаніївський район; Дуби-велетні – Знам’янський район; Боковеньківська балка – Долинський район).
25. Які геологічні пам’ятки природи місцевого значення відомі у нас? („Каскади” – Маловисківського району, „Слони” – Бобринецького району.)
26. Яка гідрологічна пам’ятка державного значення є в області? (Озеро –болото „Чорний ліс” Знам’янського району).
27. Чи є у нас орнітологічні пам’ятки державного значення? („Фільчине” Олександрійського району, гніздяться червонокнижні види: орел-карлик, скопа, канюк-курганчик).
28. Назвіть відомий на всю Україну дендрологічний парк Кіровоградщини (Парк „Веселі Боковеньки” Долинського району).
29. Скільки видів червонокнижних рослин налічується на території області? (29 видів – гвоздика прибузька, тюльпан гранітний, тюльпан дібровний, тюльпан бузький, цибуля ведмежа, ковила Лесінга, ковила волосиста, астрагал та ін.)
30. Які породи дерев переважають у наших лісах? (Дуб, клен, граб, липа, ясен, в’яз, берест та ін.)
31. Яку роль виконують ліси нашого краю? (Ґрунтозахисну, водорегулюючу, рекреаційну).
32. Скільки видів хребетних тварин зареєстровано на території краю? (368 видів, з них птахів – 279, ссавців – 65, земноводних – 11, плазунів – 13).
33. Які великі тварини жили в нашому краї, а пізніше зникли під впливом діяльності людини? (Мастодонти, мамонти, південні та лісові слони, тури, зубри, дикі коні, велетенські олені).
34. Скільки видів тварин занесено до Червоної книги? (108 видів, з них ссавців – 14, птахів – 43, плазунів – 4, комах – 4)
35. Назвіть залізничні вузли області. (Знам’янка, Помічна, Долинська, Гайворон).
36. Завдяки якій корисній копалині став всесвітньовідомим Капустинський кар’єр? (Граніт червоний і рожевий).
37. Який водовід діє на території області? (Дніпро-Кіровоград).
38. Який тип клімату в області? (Помірно-континентальний).
39. До якої тектонічної структури належить територія Кіровоградщини? (Східно-Європейська платформа, український щит).
40. Який населений пункт розташований на лівому березі Дніпра? (смт. Власівка Світловодського району).
Символіка України та рідного краю
(урок державності)
Зала святково прикрашена українською символікою. Оформлена книжкова виставка „Україна... Золота, чарівна сторона”.
Звучить пісня „Козацький марш”
Ведучий І: Дорогі друзі, гості! Сьогодні в цій залі, ми поговоримо про найдорожче серцю кожної людини. Тему нашої розмови підкажуть рядки вірша Ліни Костенко.
Читець: Буває, часом сліпну від краси,
Спинись, не тямлю, що воно за диво -
Оці степи, це небо, ці ліси –
Усе так гарно, чисто, незрадливо,
Усе, є – дорога, явори,
Усе моє – все зветься... Україна.
Ведучий ІІ: Україна.... Золота, чарівна сторона. Земля, рясно уквітчана, зеленню закосичена. Це історія мужнього народу, що віками боровся за свою волю, щастя, свідками чого є високі в степу кургани та прекрасна на весь світ народна пісня.
(Звучить українська народна пісня „Ой вийду я на долину”).
Ведучий І. Всі ви знаєте, що кожна країна має власну символіку.
(Проектується на екран герб і прапор)
У ст. 20 (І розділ) Конституції України записано: „Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України”.
Ведучий ІІ. Що ж означають символи?
Гімн – це головна пісня, яка виконується в державі на всіх урочистостях.
Герб – розпізнавальний знак держави.
Прапор (знамено) – полотнище певного кольору чи поєднання кольорів, часто з певним зображенням, прикріплене до древка. Це офіційна емблема держави, символ її суверенітету.
Ведучий І: Як свідчать історичні джерела, східні слов’яни використовували символічні знаки ще в період родоплемінного ладу на території України. Ними могли бути хрест, зірка, квадрат, звір, рослина, птах.
Родові емблеми спочатку перетворюються в сімейні, а потім – в особисті. Купці і ремісники таврували свій товар. Ці знаки у вигляді рубежів, курячих лап, коліс, вил можна побачити на багатьох пам’ятниках матеріальної культури нашого народу. Серед знаків датованих І століттям нашої ери бачимо тризуб або триденс.
Ведучий ІІ: Тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Згодом цей знак карбується і на срібних монетах Великого князя Київського Володимира Великого.
Тризуб можна зустріти і на цеглі Десятинної церкви, Успенського собору, збудований в ХІ столітті.
Ведучий І: Існує близько сорока версій пояснення тризуба: це риболовний гарпун, розп’ятий сокіл, вила бога Нептуна, уособлення трьох природних стихій.
Ведучий ІІ: Тризуб широко використовувався на печатках, міжнародних договорах.
У період феодального роздроблення Русі тризуб поступово витіснявся з ужитку. На зміну приходять зображення архистратига Михаїла, лев, що дереться на скелю та інші.
Ведучий І: У часи поневолення України сусідніми державами про національну символіку говорити не дозволялося.
Ведучий ІІ: Після проголошення Української національної Республіки в листопаді 1917 року у Києві відбулася спеціальна нарада, в якій взяли участь знавці українського мистецтва, гербознавці. На ній пропонувалися такі символи майбутнього герба України: архангел Михаїл; козак з самопалом; золоті зорі на синьому тлі; тризуб.
Ведучий І: Було вирішено зупинитися на символі тризуба, зображення якого було на великій і малій печатках Центральної Ради. Після 22 січня 1919 року, коли об’єдналися УНР і ЗУНР, тризуб стає спільним гербом цієї держави.
Ведучий ІІ: В часи Радянського Союзу в Україні використовувалася радянська соціалістична символіка: серп, молот, зірка, колосся.
Ведучий І: 30 серпня 1991 року був прийнятий Державний герб – тризуб золотий на блакитному тлі і синьо-жовтий прапор.
(Проектується на екран герб)
Читець: Наш герб – тризуб, це воля,
слава, сила.
Наш герб – тризуб. Недоля нас косила,
Та ми зросли, ми є, ми завжди будем.
Добро і пісню несемо ми людям.
Читець: Вже скільки закривавлених століть
Тебе, Вкраїно, імені лишали...
Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить:
Внесіте прапор вільної Держави!
Степів таврійських і карпатських гір
З’єднався колір синій і жовтавий.
Гей, недругам усім наперекір –
Внесіте прапор вільної Держави!
Ганьбив наш прапор зловорожий гнів,
Його полотна в попелі лежали...
Але він знов, як день новий розцвів,
Внесіте прапор вільної Держави!
Повірмо в те, що нас вже не збороть
І долучаймось до добра і слави.
Хай будуть з нами Правда і Господь –
Внесіте прапор вільної Держави!
Ведучий ІІ: Прапор, як засіб сигналізації відомий з античних часів. Здавна різні народи використовували під час воєнних походів символи, що мали вказувати місце збору воїнів. Найчастіше це був шматок тканини, прив’язаний до списа, якому надавали великого значення. Наші пращури обожнювали прапори, вірили, що вони у воєнний час найсвятіші від усіх ідолів.
Ведучий І: Великої уваги приділяли і кольорам прапорів, символам, що на них зображувалися. Кольори прапорів різних держав здебільшого відповідають кольоровій гамі гербів. Така відповідність існує в Україні.
Ведучий ІІ: Щоб прапори не втрачали магічної сили, їх освячували. Древні стяги були у великій шані на Русі ще за часів язичництва, а після запровадження християнства, вони освячувалися образом животворного Христа, що було прийнято від греків.
Ведучий І: Історичні джерела донесли до нас досить скупі відомості про кольори прапорів Київської Русі. Наприклад, „Слово о полку Ігоревім” згадує „Червен-стяг”, „Бела хоругва”, „Червлена чолка”.
Ведучий ІІ: До царювання Михайла Федоровича (І половина ХVІІ ст.) на російському прапорі поєднання двох основних кольорів, що зберігався: на золотому щиті: чорний візантійський орел, а між коронами, що прикрашають його голови - православний блакитний хрест. Згодом синій колір змінюється на білий.
Ведучий І: Чорний колір бачимо на гербі Гадяча (в червоному полі в голубому одязі – архистратиг Михаїл, що вражає золотим списом чорного диявола). Поєднання жовтого і блакитного кольорів бачимо і на знаменах ремісничих цехів. Ці ж кольори поєднувалися на одязі батальйону гірських стрільців, який організовувався навесні 1849 року на Галиччині.
Ведучий ІІ: Жовте з синім або синє з жовтогарячим переважає у старих церковних речах – ризах, мальованих ставниках, фарбованому різьблені, барокових іконостасах і т. д. по всій Україні. Тканини з блакитними пасами на жовтому тлі або навпаки, найбільше виробляли у Луцьку й звідти вони розходилися по всій Україні – аж на Слобожанщину.
Ведучий І: 22 березня 1918 р. Центральна Рада в Києві ухвалила Закон про державний прапор УНР, який був жовто-блакитним. Вибір кольорів був умотивований такими міркуваннями: синій колір - є колір ясного, чистого, мирного неба та жовтий колір - пшеничної ниви, колір хліба – зерна, що дарує життя всьому сущому на землі, колір сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився життєдайний хліб.
Ведучий ІІ: 2 вересня 1991 року над будинком Верховної Ради України було піднято синьо жовтий прапор – символ незалежності та суверенітету нашої держави.
28 січня 1992 року їни затвердила Державним прапором – синьо-жовтий.
Ведучий І: Сьогодні синьо-жовтий прапор майорить на всіх державних установах України. Він здіймається над усіма посольствами нашої держави, в багатьох країнах світу, під ним ходять у моря – океани українські пароплави...
Стрімко злітає це полотнище і в різних спортивних змаганнях, коли на п’ядестал пошани підіймаються українські спортсмени.
Гордо розвівається синьо-жовте знамено, промовляючи всьому світу: „Є у світі Україна”.
Ведучий ІІ: До національних святинь будь-якого народу належить гімн. Це ті слова та музика, які змушують кожного з нас підніматися при перших же акордах. У піснях-гімнах сконцентрована жива історія народів, їх прагнення до волі, відображені шляхи визвольних прагнень, національно-політичні ідеали.
(Звучить національний гімн)
Ведучий І: Український народ жив в складних політичних умовах, був протягом сторіч соціально й національно поневоленим, насильно розподіленим кордонами ворогуючих між собою імперій, але незважаючи на це, на початку 60 років ХІХ століття теж створив національний гімн. Ним стала пісня „Ще не вмерла Україна” сл. П Чубинського, муз. М. Вербицького.
Ведучий ІІ: Перша музична символіка нашого народу сягає часів Київської Русі. Тоді роль державного гімну – в сьогоднішньому розумінні – виконували бойові заклики, пісні, які створювали патріотичний настрій перед битвами. Вони, як свідчить „Слово о полку Ігоревім”, закликали воїнів до хоробрості.
Ведучий І: З тих часів поширюються пісні релігійного змісту. В них возвеличується Божа Матір, Господь, святі.
Ведучий ІІ: Перед боєм з монголо-татарською ордою на Калці 1223 року руські дружинники співали „С нами Бог”,
Ведучий І: У період козацтва на перший план виходять пісні-гімни, що прославляють подвиги цієї своєрідної суспільної організації. Особливо популярна була пісня „Нумо, хлопці, до зброї”.
Ведучий ІІ: Пізніше поширилися такі як „Пісня про Байду”, „Ой на горі та женці жнуть”, „Засвистали козаченьки”, які набули великої популярності.
(Звучить пісня „Засвистали козаченьки”)
Ведучий І: У другій половині ХІХ ст. у 1862 році з’являється вірш „Ще не вмерла Україна”. Його написав відомий український поет-етнограф, фольклорист, член Російського географічного товариства, лауреат Золотої медалі Міжнародного географічного конгресу в Парижі (1875 р.) та Уваровської премії Петербурзької академії наук (1879 р.) – Павло Чубинський.
Виникнення цього твору пов’язано з суспільно-політичними умовами, в яких жив український народ у другій половині ХІХ ст. на східно - і західно - українських землях. Це був період певного піднесення національно-визвольного руху. Виникали нові українські видання, недільні школи, товариства, серед них „Київська громада”, навколо якої об’єдналися представники передової української інтелігенції: В. Антонович, Т. Рильський, М. Драгоманов, П. Чубинський та інші.
Ведучий ІІ: Текст вірша П. Чубинського побачив світ у Галичині, в журналі „Мета” №4, що вийшов у грудні 1863 р.
Ведучий І: За написання пісні „Ще не вмерла Україна” П. Чубинського було заслано до Архангельської губернії. Але автор всім серцем любив Україну і свій народ, не дивлячись на те, що сім довгих років він був віддалений від рідного краю.
За кілька років вірш був покладений на музику.
Ведучий ІІ: Після всенародного референдуму 1 грудня 1991 року, який підтвердив незалежність України, музична редакція національного гімну „Ще не вмерла Україна”, затверджена Державним гімном нашої держави.
Ведучий І: Майже 150 років існує гімн „Ще не вмерла Україна”. Цій патріотичній пісні судилася нелегка доля. Її забороняли за царату і більшовицького режиму, її переслідували всі ті, хто прагнув поневолити наш народ. Але пісня жила, не вмовкала, навіть у сибірських таборах, зігріваючи серця народних месників, що боролися за волю України.
Ведучий ІІ: Жодному іншому твору української літератури і музики не судилася така велична доля. Велична, бо в ньому втілена споконвічна мрія народу стати суверенним, збудувати волю, виражена незламна віра у відродженні України.
Читець: Слова палкі, мелодія врочиста,
Державний гімн ми знаємо усі.
Для кожного села, містечка, міста
Це клич один з мільйонів голосів
Це наша клятва, заповідь священна,
Хай чують друзі й вороги,
Що Україна вічна, незнищенна,
Від неї ясне сонце навкруги.
(Звучить пісня „Мій рідний край” сл. і муз. М. Мозгового)
(Проектується на екрані символіка Кіровоградської області)
Ведучий І: Кожна держава, кожний населений пункт має свої символи. Зараз ми поговоримо про симоліку нашої області.
Ведучий ІІ: Степова Кіровоградщина - географічний центр України. Тут багата родюча земля, край, який має неповторну історію.
Ведучий І: З ІV-ІІІ тисячоліття дохристиянської ери тут розвивалась трипільська культура. Виявлено поселення чорноліської, черняхівської культур.
Ведучи ІІ: Найдавнішим відомим державним утворенням, до якого входили землі сучасної Кіровоградщини, була Скіфія, що існувала на території степової та лісостепової зон України з VІІ по ІІІ століття до н. е.
Ведучий ІІ: Скіфізовані праслов’янські племена (скіфи-орачі) проживали саме в цьому регіоні, де біля села Кучерівки (тепер Знам’янського району Кіровоградської області) виявлено поховання вождя одного з скіфських племен кінця VІІ – початку VІ століття до н. е. Тут знайдено золоті прикраси із зображенням фігури степового орла. Це було використано під час розробки варіантів герба нашого краю.
Ведучий І: Зображення орла в геральдиці вважається символом мужності та великодушності, проникливості та справедливості, сили і влади, у дохристиянських уявленнях співвідноситься з небом і світлом (сонцем), а в християнській символіці передає ідею вічності праведного життя. В обох випадках знак орла – емблема, що символізує рідну землю, спадковість її від пращурів, духовне відродження нащадків.
Ведучий ІІ: Синя хоругва з жовтим державним Тризубом вказує на належність області до України. Золоте пшеничне колосся в оздобленні герба підкреслює багатство хліборобського краю, золоте дубове листя – могутність і витривалість.
Ведучий ІІ: Колористичне вирішення: синій, червоний (малиновий), жовтий (золотий) кольори підкреслюють давні козацькі традиції та багатство землі степової України. Золото (жовтий колір) символізує багатство, справедливість, великодушність; синій колір – духовність і вірність; малиновий – гідність, силу, могутність.
(Звучить пісня „Любимый город мой” сл. В. Шурапова, муз. Ю. Ямко)
(Проектується на екран символіка міста Кіровограда)
Ведучий І: При складанні герба Кіровограда (колишнього Єлисаветграда) збережений принцип спадковості символіки та використані народні перекази про минуле краю.
Ведучий ІІ: Основна гербова фігура (план фортеці св. Єлизавети) перенесена з історичного герба 1845 року, а також використана його колористика – червоний, чорний кольори та золото. Синій вилоподібний хрест відображає злиття в місті річок Інгулу, Сугоклеї та Біанки.
Ведучий І: За легендою в ХVІІ ст. у витоках річки Інгулу на землях Вольностей Війська Запорозького козак Степан Лелека заснував зимівник. Згодом, на цьому місці виросло село Лелеківка, що пізніше стало передмістям сучасного Кіровограда.
Ведучий ІІ: Лелека символізує домовитість і добро. В Україні завжди вважалося доброю прикметою, коли поруч з хатою селяться лелеки, тому щитотримачами у великому гербі міста виступають двоє лелек, що стоять на пшеничному колоссі, перевитому синьою стрічкою з девізом: „З миром і добром”.
Ведучий І: Зміст девізу полягає в тому, що фортеця ніколи не мала активних бойових дій, а згодом втратила своє військове значення. Біля неї поселилися мирні люди, які з покоління в покоління створювали мирне місто.
Ведучий ІІ: У прапорі застосована відповідна колористика: синій, малиновий та жовтий кольори.
Ведучий І: Печатка. Кругла печатка діаметром 50 мм; у центрі – графічне зображення герба міста, по колу – напис „Печатка міста Кіровограда”.
PS: До уваги бібліотечних працівників. Якщо ви проводите захід, то розповідайте про символіку свого району.
Використана література:
1. Державний Гімн України: Для мішаного хору в супроводі фортепіано Клавір. – К: Музична Україна, 2003. – 8 с.:портр.
2. Державний Гімн України: Партитури та голоси для середнього та малого складів духового оркестру/ Муз. М. Вербицького. – К: Муз. Україна, 1993.
3. Моя Україна десятиріччя як вільна, я з нею пов’язую долю свою: Методичні рекомендації та матеріали до першого уроку н. р. присвяченого 10-й річниці незалежності України: Методичний вісник № 35. – Кіровоград: ООО „КОД”, 2001. – 104 с.
4. Творці національного гімну // Зорі над Синюхою. – 20серпня.
5. Примірна тематика предметних тижнів. – Рівне: Рівненська обласна бібліотека для юнацтва, 2003. – 8с.
6. Позакласний час. - № 4. - 2001. – 40 с.
7. Позакласний час. - № 1. – 2003. – 73с.
8. Позакласний час. - № 1-2. – 2005. – 54с.
8. Позакласний час. - №13-– 80 с.
9. Рухливі, веселі, винахідливі. – К: Богдана, 1995. – 136 с.: іл.
10. Символіка адміністративних районів та міст обласного значення Кіровоградщини / Під заг. Ред. В. Кривенка, В. Сибірцева. - Кіровоград, РА „Антуража”, 20с.
Зміст
1. До знань через радість пізнання……………………………….………….....3
2. Брейн – ринг……………………………………………………….………….6
3. „Загадкова наука географія” (географічна вікторина)………..………........10
4. „Стежками рідного краю” (географічна краєзнавча вікторина)……....…12
4. Символіка України та рідного краю (урок державності)……….…..…....14
5. Використана література………………………………………………….…..21
ЧЕКАЄМО ВАС У КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСНІЙ
БІБЛІОТЕЦІ ДЛЯ ЮНАЦТВА ІМ. О. БОЙЧЕНКА
Наша адреса:
м. Кіровоград, вул. Декабристів 6/15
телефон/,
E-mail:bbojchenka@yandex.ru
Наш сайт: www.lib.kr.ua
Працюємо щодня
з 9.00 до 18.00
В неділю з 9.00 до 18.00
Вихідний день – субота
