31.12.2013 «Порядок денний»
В студії працює Юрій Табаченко. За кілька годин закінчується надзвичайно цікавий 2013 рік. І в цей час, ми вирішили згадати основні віхи року, що минає, і, відповідно, деякі програми «Порядок денний», адже ми завжди намагалися оперативно реагувати на всі найважливіші події. Майже протягом всього року на порядку денному України основним було питання євроінтеграції. Держава в усіх сферах докладала максимум зусиль для гармонізації українського законодавства із європейськими стандартами. Одвічна дилема – Європейський чи Митний союз, здавалося, була розв»язана на користь першого. Про це говорив міністр закордонних справ України Леонід Кожара у нашій програмі 13 березня.
КОЖАРА: Якщо Україна прийме рішення про вступ до Митного союзу, ви знаєте, що вона тоді не зможе мати угоду про асоціацію з ЄС. Чому не зможе мати, тому що Митний союз організований за такими правилами, коли товари, що імпортуються до Митного союзу, на них є певні імпортні тарифи і квоти, які на сьогоднішній час є вищі, ніж, відповідно, до зобов»язань України перед всесвітньою торговельною організацією, а також перед ЄС. Щоб легше було зрозуміти, середня ставка імпортних тарифів СОТ є десь в районі 4 відсотків. Тобто, товари, які йдуть в будь-яку країну – член СОТ із-за кордону обкладаються митом 4 відсотки. В Митному союзі такі митні тарифи майже вдвічі більші. Тобто, якщо на сьогоднішній день Україна стає повноправним членом Митного союзу – це означає, що ми порушуємо свої зобов»язання
передусім в рамках СОТ, тоді проти нас починаються процеси, в тому числі, і через міжнародні судові процедури, і тоді для нас закриваються двері вільної торгівлі з Європою.
ВЕД: Багато галузей народного господарства очікували на позитивний ефект від створення зони вільної торгівлі з кранами ЄС, зокрема, аграрний сектор. Такі сподівання в нашому ефірі висловлював 12 листопада заступник директора департаменту продовольства Міністерства аграрної політики та продовольства України Олександр Печенога.
ПЕЧЕНОГА: Перспективи відкриваються надзвичайні, тому що ми дійсно на сьогодні досягли домовленості з ЄС про те, що по кондитерських виробах буде вільна торгівля. Ми маємо квоти на основні групи інших харчових продуктів. По багатьох з них, знову ж таки, йдуть нульові ставки ввізного мита, тобто, не буде тих перешкод, які є на сьогоднішній день.
ВЕД: Хоча офіційний Київ ніколи не протиставляє євроінтеграцію партнерським відносинам з Росією, однак, недвозначним виглядало посилення, так званих, «торговельних воєн» з боку північного сусіда. Цю тему ми обговорювали 15 серпня із керівником секретаріату ради підприємців при Кабміні Андрієм Забловським.
ЗАБЛОВСЬКИЙ: Це періодично буде виникати, оскільки, політика дуже тісно переплетена з економікою. І приклад «торгових воєн», ми знаємо, «валютні війни» у світі постійно є. Є економічні інтереси. Це захист своїх економічних інтересів. Ми знаходимось у жорсткому світі і тому ми маємо бути готові до будь-яких дій не тільки з боку Росії, але й з інших наших нібито надійних партнерів стабільних.
ВЕД: Незважаючи на оптимізм від наближення саміту східного партнерства у Вільнюсі, складна економічна ситуація для багатьох експертів була вже цілком очевидною. Про це в ефірі Українського радіо 15 листопада говорив президент центру ринкових реформ Володимир Лановий.
ЛАНОВИЙ: В економіці немає фінансового капіталу. Капітал має бути в банках, в кишенях громадян, наповнювати різні фонди, наприклад, пенсійні, страхові і т. д. Це гроші, які мають стати капіталом. На жаль, у наших людей зараз гроші не накопичуються, майже немає приросту депозитів у банківському секторі, майже люди не купують інвестиційних інструментів - такі як акції, сертифікати інвестиційні чи облігації і т. д.
ВЕД: Та й раніше не купували…
ЛАНОВИЙ: Так. Але раніше банки, все таки, знаходили можливості фінансувати виробництво. Зараз банки відлучені від фінансування і кредитування виробництва через деякі обставини. По-перше, це те, що більшість кредитних ресурсів забирає бюджет для фінансування великих проектів. Ми спочатку гналися за Євро-2012, бажали щось побудувати, стрибнути вище свого зросту, і вилучили гроші з банківського сектору, і тому підприємства перестали їх отримувати в необхідних кількостях.
ВЕД: Напередодні Вільнюського саміту перестороги щодо можливості не підписання угоди про асоціацію з ЄС, звісно, існували. Однак, вони були пов»язані виключно з позицією Євросоюзу через затримку із виконанням Україною деяких вимог списку Фюле, і аж ніяк не з позицією України. Такої думки дотримувався і голова правління центру прикладних політичних досліджень «Перта» Володимир Фесенко. Він висловив її в програмі «Порядок денний» 25 жовтня.
ФЕСЕНКО: Мені здається, що хоча і очікувались якісь такі неочікувані результати, були очікування вірменського сценарію щодо України. Тобто, раптом російський президент зробить Януковичу такі привабливі пропозиції по газу, по пільговому фінансовому кредиту, по допомозі на майбутніх президентських виборах, від яких Янукович не відмовиться і скаже, що ми відмовляємось від підписання угоди з ЄС і будемо думати над Митним союзом. Але нічого такого не сталося і це був, на мій погляд, маловірогідний варіант. Мені здається, що Путін це відчув.
ВЕД: Однак, голова Всеукраїнської асоціації політичних наук Валерій Бебик 5 листопада, за три тижні до призупинення Кабміном євроінтеграції, спрогнозував майбутній розвиток подій.
БЕБИК: Ці всі ігри навколо персонального питання Тимошенко свідчать про те, що ні владі, ні опозиції не вигідно щоб вона вийшла.
ВЕД: Настільки невигідно, щоб не підписати угоду про асоціацію?
БЕБИК: Настільки невигідно, що навіть угода про асоціацію, можливо, відходить трошки на другий план. Можу пояснити чому. Для лідерів, так званої, опозиції, які зараз є в парламенті, поява Тимошенко означає руйнування певного їхнього іміджу і статусу – статусу, я би сказав, більше. Давайте проаналізуємо ситуацію в адміністрації Президента. Мені здається, там теж зрозуміли, що асоціація цьогорічна – це, певною мірою, буде фальстарт в передвиборчу кампанію. Вибори то в 2015 році. Очікування від асоціації з ЄС дуже великі, а за рік може статися так, що ці очікування позитивні можуть перейти в негатив, тому що не буде ж Європа фінансувати наш безлад в Україні…
ВЕД: На євро паузу значна частина суспільства відреагувала євро майданом. Основна його відмінність від Майдану-2004, як відзначали експерти, організація не зверху, а знизу. Це 29 листопада в нашій студії підтвердив екс віце-прем»єр-міністр України з питань європейської інтеграції Олег Рибачук.
РИБАЧУК: Лідери опозиції вперше приходять на непідготовлений майдан, який самоорганізувався і який представляє активне середовище.
ВЕД: З метою розв»язання політичної кризи екс-президент Леонід Кравчук ініціював Круглий стіл, однак, очікуваного результату він не забезпечив. Причини цього 13 грудня ми обговорювали із політологом Євгеном Магдою.
МАГДА: Не варто очікувати від Круглого столу занадто швидких рішень. Просто сама ескалація напруження в суспільстві, вона йшла надто довго, щоб ми могли сподіватися, що буквально за кілька годин буде знайдено компроміс і можливість для реалізації тих планів, про які говорив Президент, і, про які говорили лідери опозиційних парламентських фракцій.
ВЕД: Свої варіанти подолання політичної кризи та перелік необхідних поступок висловлювали багато досвідчених політиків, зокрема, і голова комітету ВР з питань національної безпеки та оборони Володимир Литвин, який був в нашій студії 25 грудня.
ЛИТВИН: Ми дуже цікава, але надзвичайно складна країна. У нас різні політичні симпатії і вподобання, різні світоглядні установки. Разом з тим, я думаю, що суспільство, особливо молодь, об»єднує те, що ми повинні бути цивілізованою країною, мати такі стандарти у мови життя, як в Європі. І я думаю, що з настроями тих, кому жити завтра в Україні, творити її, треба рахуватися. Разом з тим, я повинен сказати, що в нас немає культури компромісу. У нас компроміс розглядається як факт, коли одна сторона погоджується на ультиматуми іншої сторони. Цілком зрозуміло, що за такої ситуації, витримку і мудрість має продемонструвати офіційна влада. З другого боку, як мені бачиться, і я в цьому впевнений, що і опозиція має визначитися з кінцевим переліком своїх вимог, бо мені здається, що вони заплуталися у своїх претензіях, і в деяких діях я не бачу логіки.
ВЕД: За деякий час після призупинення євроінтеграції, Віктор Янукович зустрівся із президентом Росії. Результатом зустрічі стала знижка на газ та 15-мільярдний кредит Україні. Перший транш – 3 мільярди, надійшов уже за лічені дні. Щодо умов надання цього кредиту 27 грудня висловив свою точку зору доктор економічних наук Олександр Савченко.
САВЧЕНКО: Ми взяли кредит під 5 відсотків. Коли кажуть «братня допомога», нам дали кредит, допомогли… За таку «допомогу» ми за два роки сплатимо 300 мільйонів доларів. 2,4 мільярди гривень тільки відсотків. Що ми можемо з цими грошима зробити? Ми можемо їх тільки проїсти. І щоб нам віддати ці 3 мільярди, наші темпи економічного зростання мали б бути вищі 5 відсотків – 7 чи 8 відсотків. Тоді б ми за рахунок збільшення ВВП і віддавали б, а в нас навіть Уряд запланував 3 відсотки, а буде нуль відсотків. І друга теза - що ми ці гроші пустимо на великі інфраструктурні проекти. Не можна цього робити, тому що великий інфраструктурний проект буде давати прибуток через 5-6 років, а фінансове навантаження вже зараз існує.
ВЕД: І ще один економіст Борис Кушнірук аналізував перспективи впливу зовнішньої політики на економіку України 4 грудня в ефірі програми «Порядок денний».
КУШНІРУК: Оце, якраз, ситуація, яку з професійної точки зору, найбільше боялися експерти, що Україна зірвавши угоду про асоціацію, опиниться в дуже вузькому коридорі можливостей, тому що тепер домовлятися фактично доводиться лише з Росією. Парадокс ситуації полягає в тому, що всі основні реформи, які пов»язані з підписанням угоди про асоціацію, їх всерівно потрібно проводити, але тепер можливості отримання певних преференцій від Європи, немає. А Росія тепер може виставляти будь-які вимоги.
ВЕД: Феномен самоорганізації суспільства – один з ай вражаючих факторів Євромайдану, однак, чи здатен він породити нових лідерів. Про це ми 6 грудня запитали у співачки і активістки Майдану Руслани Лежичко:
ЛЕЖИЧКО: Лідер - я відкидаю це слово. Мені подобається слово модератор. Мені дуже подобається, що такі ситуативні професійні модератори можуть локально з»являтися для тої чи іншої справи, чи процесу. Якщо ми позбавимося поняття лідера, а залишимо лише поняття модератора, то повернемося до дуже автентичної схеми. Ми знаємо наскільки ми розчарувалися в лідерах. Давайте залишати модераторів і приписувати їм такі обмеження в роботі, щоб вони були обмежені лише технічним завданням.
ВЕД: Серед міжнародних подій року найбільшу увагу українців привернули - шпигунський скандал із Едвардом Сноуденом, загроза дефолту США, масові заворушення у Москві на міжетнічному підґрунті, а також конфлікт на Близькому Сході, причини ескалації протистояння у Сирії пояснював 6 вересня керівник громадської організації «Центр юей» Олег Рибачук.
РИБАЧУК: Для Росії падіння дуже дружнього і такого залежного від Росії режиму Асада, це практично означає втрату впливовості на Близькому Сході. Це вже останній рубікон. Не залишилось більше подібних режимів там, і тому, коли стоїть загроза, а загроза досить реальна, того, що країна Сирія попаде під санкцію чи зміниться режим, а те, що Росія практично зникне як впливовий гравець на нафтогазовому ринку і, безпосередньо, як постачальник на Європу, то дуже багато російських видань просто пишуть, що це буде означати по наслідках, як «зоряні війни» Рейгана для падіння Радянського Союзу.
ВЕД: Серед неполітичних, однією з найвагоміших подій року, можна вважати рекордний врожай зернових. Цю інформацію ми обговорювали ще під час жнив, 12 серпня, із директором департаменту розвитку аграрного рику міністерства аграрної політики та продовольства Віталієм Саблуком.
САБЛУК: Ми маємо гарантовано 57 і йдемо на рекорд, можливо ще мільйон, другий додатково…
ВЕД: А попередній рекорд, здається, позаторік був, десь 54?
САБЛУК: Так, здається 54, 6. Потрібно говорити, що це фактор вдалої, як ми вважаємо, державної політики. Але, врожай не тільки в нас, врожай в усьому світі, але в усьому світі виробництво за різними оцінками, від 8 до 11 відсотків в плюсах, то ми маємо по ранній групі поверх 25 відсотків збільшення обсягів виробництва.
ВЕД: Цього року було здійснено чи не наймасштабніше, за всю новітню історію, оновлення парку екстреної медичної допомоги. Конкретні цифри в ефірі Українського радіо озвучив 4 листопада начальник відділу екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров»я Михайло Стрельников.
СТРЕЛЬНИКОВ: Коли ми визначали, що можна купити за ці гроші, то ми визнали, що ми можемо закупити близько 1400 автомобілів для потреб швидкої медичної допомоги. Така кількість автомобілів на сьогоднішній день, якщо все буде нормально, то ми задовольнимо близько 30 відсотків від загальної потреби автомобілів швидкої медичної допомоги.
ВЕД: Цей рік було оголошено крайнім, в якому буде здійснено призов на військову службу. Надалі планується переведення армії виключно на контрактну основу. Деякі особливості цього процесу 26 березня розкрив перший заступник начальника Генштабу ЗС України Ігор Кабаненко.
КАБАНЕНКО: Це буде зовсім інший уклад військової служби. Тобто, це прибирання території, господарські функції - це все повинно відійти в минуле, в тому числі, ми на сьогоднішній день розглядаємо можливість відповідного внесення елементів аутсорсингу і, саме головне, це вивільнити військового від невластивих функцій, щоб він займався бойовою підготовкою.
ВЕД: Як відомо, днями Президент України відтермінував очікуване зниження ставок податку на додану вартість та податку на прибуток на один рік. Однак, на початку 2013 здавалося, що в цьому необхідності не виникне. Новостворене міністерство доходів і зборів ставило перед собою амбітні плани щодо вдосконалення податкової системи. 7 березня міністр Міністерства доходів і зборів Олександр Клименко був в студії програми «Порядок денний».
КЛИМЕНКО: Ми маємо сьогодні завдання – це зменшити і спростити адміністрування податку. Зменшити саму звітність, надати можливість подавати її в електронному вигляді. Це буде значно спрощено, а за рахунок спрощення, а це вже ми довели щодо адміністрування платежів, ми бачимо ріст доходів і ріст сплати по цих видах податків.
ВЕД: Таким був рік, що минає. Із найкращими побажаннями на рік наступний, з вами прощається ведучий Юрій Табаченко.
