100 чудес природи України
Автономна Республіка Крим
1. Печера “Мармурова” знаходиться на плато гірського масиву Чатир-Даг. Цей природний геологічний музей з довжиною ходів 2050 м знайомить з унікальними природними утвореннями (сталактити, сталагміти, сталагнати, кам’яні квіти), які формувала вода протягом останніх 5 млн років. Входить до 5 найкрасивіших обладнаних печер світу.
2. Аю-Даг (Ведмідь-гора) – символ і своєрідний талісман Південного берегу Криму, знаходиться на околицях курорту Гурзуф і МОЦ “Артек”. Ця гора висотою 572 метрів є лаколітом, який утворився в результаті внутрішнього магматизму 150 млн років тому. На відміну від інших кримських гір Аю-Даг складається не з осадових порід, а з дуже міцної магматичної породи – габро-діабазу (каменя сіро-зеленого кольору твердішого за граніт). Ним оздоблений мавзолей Леніна в Москві.
3. Булганацьке поле грязьових вулканів розташоване у величезній котловині на Керченському піво-ві на північ від селища Бондаренкове. Грязьові вулкани з різною інтенсивністю вивергають глинисті утворення в різному ступені розведені водою – від в’язкої грязі до рідкого розчину глини. Рідкі утворюють грязьові озера, густі – конуси вулканів.
4. Великий каньйон Криму знаходиться біля с. Соколоне Бахчисарайського р-ну, де долина р. Аузун-Узень прорізає схил Головного пасма Кримських гір і утворює каньйон довжиною 3 км. Вапнякові обриви за 300м, а дно в окремих місцях не перевищує 2-3 метри і рясніє водоспадами, порогами, “котлами” і “ваннами” з кришталево прозорою водою. Одна з “ванн”, глибиною біля 4м, носить назву “Ванна молодості”. Тут росте єдиний в Криму гай реліктового тису.
5. Водоспад Учан-Су – найвищий водоспад України (98,5м) знаходиться на околиці Ялти на однойменній річці. Найбільш потужний він навесні, коли розтає сніг у горах. Влітку водоспад майже пересихає.
6. Гора Опук, Каяшське озеро та скелі Кораблі входять до складу Опуцького заповідника, розташованого на березі Чорного моря на південь від Керчі. Тут зосередилися дива різного плану… Це гора-горст Опук. Це широке і неглибоке озеро Каяш із солоністю влітку більшою, ніж у Мертвому морі і випадаючим в осад гіпсом. Це відірвані від гори три скелі Кораблі за 5 км від берега.
7. Долина річки Бодрак (лівої притоки Альми) знаходиться між Сімферополем і Бахчисараєм. Тут тектонічні процеси та ерозія відкривають різні за віком брили вапняків з багатою викопною фауною коралів, молюсків та їжаків, які інтенсивно зім’яті у складки та розбиті розломами.
8. Карадазький природний заповідник створений на базі згуслого вулкану Карадаг поблизу відомого курорту Коктебель. Це найдавніший вулкан Європи (160 млн років) мав діаметр 12 км, а глибину кратеру 3 км. Це єдиний у світі вулкан в розрізі (половина його опустилася на дно Чорного моря). Унікальні скелі-останці на березі і в морі, особливо відомими є Золоті ворота (скеля крізь яку пропливають навіть на катерах). Надра багаті на кримські самоцвіти (дорогоцінні камені), а на схилах ростуть кактуси-опунції.
9. Печера “Кизил-Коба” (“Червона”) розташована біля с. Перевальне Сімферопольського р-ну на схилі Довгоруківської яйли, в верхів’ях річки Краснопечерки (правої притоки р. Ангара). Це найдовша в Україні і одна з найбільших в Східній Європі карстова порожнина у вапняках. Довжина горизонтальних і вертикальних ходів шести поверхів Червоної печери – понад 21 км. По головній галереї першого поверху тече підземна річка Су-Утхан з численними озерами глибиною до 4 м.
10. Скелі Адалари (“Близнюки”) розташовані у мальовничій Гурзуфській бухті Чорного моря напроти “Артеку” на відстані 200-300 метрів від берега. Адалари – це два вапнякові острови діаметром 20-30 м. на відстані 40 м. один від одного і висотою 35 і 48 м. Вони є частиною скельних масивів Масандрівської свити.
м. Севастополь
1. Балаклавська бухта – багате рибою місце (у вільному перекладі) має такі параметри: довжина бухти 1,5 км, найбільша ширина 425 м, середні глибини 20-25 м. Це цікавий геологічний феномен: глибоко затиснута між скель із мармурованих вапняків і конгломерату, вона зменшується серед чорного сланцю й виходить до крейдяного басейну. Звивистий фарватер захищає бухту від сильних штормів, це сонячний рай.
2. Мис Айя (“Святий”) видніється за 10км на південь від Балаклавської бухти. Це скелястий мис із хаосом здиблених каменів і унікальною рослинністю: різнокольорова палітра мармурованих вапняків із включеннями прадавньої скам’янілої фауни, єдиний у світі цілий гай сосни Станкевича, реліктовий ялівець високий (на межі зникнення на планеті), численні підводні печери та гроти.
3. Мис Фіолент знаходиться за 8 км на захід від Балаклавської бухти. Протягом 2 км берег складений вулканічними породами, які перекриті світлим вапняком, а тому тут утворилися численні ніші, кам’яні хаоси, арки, острівці. 100-метрові скелі нависають над морем, особливо вражають гостроверхий стрімчак самого мису (152 м) та величезний грот Діани. Пляжна смуга шириною 5-20 м всіяна самоцвітною галькою.
Вінницька область
1. Бузькі пороги розташовані на річці Південний Буг поблизу райцентрів Не-мирів і Ладижин. Вони є єдиними в Україні і Центральній Європі, що збереглися в своєму незмінному природному стані. Утворення порогів пов’язане з УКЩ. Пороги, кам’янисті заплави і круті гранітні береги створюють враження гірської місцевості серед рівнини, де між брилами з великою швидкістю, шумом і клекотом тече вода.
2. Гайдамацький яр – це каньйоноподібна долина довжиною 2 км, шириною 100-200 м, вироблена річкою Бушинка у пісковиках. Розташований в Ямпільському та Могилів-Подільському р-нах, між селами Буша і Го-мулівка. Має геологічне (різноманітні пісковики), геоморфологічне (каньйон, зсуви, печери, кам’яні водоспади), історичне (залишки різних культур) і естетичне (мальовничі краєвиди) значення.
3. Іллінецька астроблема – геологічна структура древнього метеоритного кратера – знаходиться поблизу райцентру Іллінці. 400 млн років тому космічне тіло (комета чи астероїд) масою 40 млн т і діаметром 230-300 м зіткнулося із твердими породами УКЩ і утворило первісний метеоритно-вибуховий кратер діаметром 7 км і глибиною 600-800 м.
Волинська область
1. Озеро Світязь – найбільше і найглибше озеро природного походження в Україні розташоване поблизу райцентру Шацьк і входить до групи Шацьких озер (23 озера). Його площа 2622 га, довжина 9,2 км, ширина 4 км, максимальна глибина 58,4 м. Озеро живлять артезіанські джерела, вода надзвичайно прозора і м’яка. За це Світязь називають Українським Байкалом. В озері водиться рідкісна риба – вугор.
2. Оконські джерела розташовані в с. Оконськ Маневицького р-ну, де утворили невелике озеро глибиною 3 м і площею 0,5 га. В самому центрі озера б’ють два потужних джерела, які утворюють чашоподібні підвищення. Рівень води в озері постійний, бо сполучається з річкою Оконкою. Вода протягом року має постійну температуру +8˚С, вона прозора і приємна на смак, але не піддається газуванню.
3. Цуманська пуща – це великий, колись суцільний лісовий масив, розташований у межиріччі Стиру та Горині на північний схід від Луцька. В природному рослинному покриві переважають соснові та сосново-дубові ліси, де зустрічаються праліси віком 150-170 років. А вони в Європі вже давно охороняються по-особливому.
4. Черемський заповідник знаходиться па півночі Маневицького р-ну на ме-жі з Рівненською областю. Створений з метою збереження типових та унікальних природних комплексів Українського Полісся. Тут зустрі-чаються різні типи рослинності: водна, болота, ліси, чагарники, луки, пустища. Черемське болото – рідкісне еумезотрофне, осоково-сфаг-нове болото входить до складу водно-болотного угіддя міжнародного значення “Заплава р. Стоходу” як місце оселення водоплавних птахів.
Дніпропетровська область
1. “Орлине гніздо”(Криворізький залізорудний басейн) – геологічна па-м’ятка природи загальнодержавного значення – знаходиться на схилі долини р. Інгульця до впадіння в неї р. Саксагань на південно-західній околиці Кривого Рогу. Це група залізистих скель висотою 50 м і складених залізистокварцитовими сланцями віком понад 2 млрд років.
2. Річка Оріль – ліва притока Дніпра. Долина річки – справжня оаза, коридор життя в степовому Придніпров’ї. За мінералізацією орільська вода краща дніпровської і самарської. Ця річка приваблює рибалок, особливо підводних мисливців, а орнітологи Приорілля називають пташиним Ельдорадо.
3. Самарський ліс – це велетенський зелений острів Дикої природи, що потонув у глибокій долині річки Самари на схід від Новомосковська. Це найбільший і найпівденніший природний лісовий масив степів України. Ліси на Самарі вражають різновидовими дібровами, сосновими борами і віком дерев (деяким з них понад 300 років).
Донецька область
1. Заповідник “Кам’яні могили” розташований неподалік від с. Назарівка Володарського р-ну. Це гірська країна в мініатюрі серед незайманого степу і являє собою найбільшу за площею і висотою інтрузію (застигла магма в земній корі) сходу України. Її граніти УКЩ віком 2 млрд років за хімічним складом і фізичною структурою не мають аналогів у світі. Пасмо старих гір (400 га) представлено двома паралельними грядами з абсолютною висотою до 100 м, а колись були до 3-5 км.
2. “Крейдяні гори” або “Донецька Швейцарія” – так нарекли колись невелику гористу височину на правому березі Сіверського Дінця, що піднімається на висоту 120 м над річкою на території Слов’янського та Краснолиманського р-нів. Гряда крейдяних гір утворилася понад 70 млн років тому. Їх схили вкриті лісом, але зустрічаються і степові ділянки. Місцями біліють крейдяні схили та уривчасті скелі.
3. Скам’янілі дерева були знайдені на південній околиці Дружківки. На площі в 1 га зустрічаються мінералізовані пеньки і окремі стовбури до 6 м та товщиною до 1 м. Їх вік приблизно по 160-250 млн років.
4. Стильське відслонення девону можна спостерігати вздовж обох берегів р. Мокра Волноваха між селами Миколаївка і Стила Докучаєвського р-ну. Тут мальовничо відслонюється чудовий розріз девонських та кам’яновугільних відкладів, де зустрічаються габро, граніти, пісковики, базальти, туфи віком 300-410 млн років.
Житомирська область
1. Водоспад “Вчелка” знаходиться у Житомирському р-ні між селами Сінгури і Перлявка. Це рідкісне явище в зоні Полісся являє собою каскад з 3-х скельних уступів загальною висотою до 10 м, довжиною 60-80м, шириною до 40 м у руслі річки Гнилоп’ять. Береги в р-ні водоспаду – прямовисні скелі висотою 6-10 м, а нижче скеля Кращевського – 30 м.
2. “Камінне село” розкинулося за 30 км на північний схід від райцентру Олевськ. Поміж високих сосен видніються камені-валуни. Одні – зав-більшки з чималий будинок, а інші – ще більші. Придивишся пильніше – й справді: камені вишикувалися “вулицею”, немов сільські оселі. Біля них, наче “хлівчики”, а там біля “майдану”, бовваніють кам’яна “школа”, “церква”…
3. Каньйон на річці Тетерів або Житомирський каньйон знаходиться в південно-західній частині м. Житомира, його довжина 2 км. Має прямовисні скельні береги висотою до 30 м, які складені сірими гранітами УКЩ віком 2 млрд років. Окремі найбільш мальовничі скелі мають власні назви – Чотири Брати (правий берег), Голова Чацького (лівий).
4. Скеля “Голова Чацького” – скеля, що стала символом Житомира. Величні скелі Житомирського каньйону, які розступилися, аби пропустити річку Тетерів, місцевий люд назвав на свій лад. Права скеля іменована Чотирма Братами (висота понад 10 м), а ліва – Головою Чацького (30 м). Вища “Голова Чацького” являє собою досить доладне погруддя чоловіка зі статечними рисами й великим носом.
Закарпатська область
1. Озеро Синевир – перлина Закарпаття, яка утворилася 10 тисяч років тому на висоті 989 м, знаходиться поблизу с. Синевирська Поляна Між-гірського р-ну. Площа озера близько 5 га, найбільша глибина 22 м. Мальовничі та величні краєвиди формують відбита від гладі озера блакить неба та соковита зелень вікових смерек (140-160 років), якою вкриті стрімкі схили навколо Морського Ока ( народна назва за малюсінький острівець посеред озера).
2. Відслонення вулканів “Чорна гора” знаходиться на схід від райцентру Виноградів на правому березі р. Тиса і спостерігається у вигляді скелястого обриву довжиною 500 м та висотою місцями понад 100 м. Це відслонення – складова частина жерла вулкану і є взірцем для вивчен-ня процесів вулканоутворення в Закарпатті.
3. “Долина нарцисів” знаходиться на схід від райцентру Хуст, на рівнинній ділянці заплави річки Хустець. Це єдина в Європі долина, де ростуть дикі гірські нарциси на такій великій площі (257 га). Унікальним є той факт, що в Альпах і на Балканах ці нарциси зустрічаються на висотах м, а в Закарпатті – 180-200 м.
4. “Клобук” – це дуже цікавий куточок Закарпаття, який в майбутньому необхідно перетворити на природний геологічний парк, розташований на лівобережжі р. Боржави біля сел Приборжавське і Луково Іршавського р-ну. Тут – на площі 20 кв. км – спостерігається велика кількість природних і штучних відслонень, в яких закарбована багата і розмаїта інформація про історію геологічного розвитку всього регіону.
5. Соляні печери та озера Солотвина розташовані в Тячівському р-ні на кордоні з Румунією. Тут зосереджені унікальні природні рекреаційні ресурси (подібних у Східній Європі немає) – солотвинські соляні шахти, карстові соляні озера, розсоли шахтних вод, які лікують від 23 недугів хворих з України і всієї Європи.
Запорізька область
1. Національний заповідник “Хортиця” займає весь найбільший річковий острів України на Дніпрі в м. Запоріжжя: 12 х 2,5 км, висота до 30 м. Він складений з гранітів і гнейсів УКЩ, віком 2 млрд років. Хортиця є рідкісним поєднанням різноманітних ПК – цілинних степів, байрачних та плавневих лісів, наскельної рослинності, пам’яток геології. Тут багато валунів, печер, гротів, а скелі та балки мають власні імена.
2. Державний заповідник “Кам’яна могила” розташований біля села Терпіння Мелітопольського р-ну над річкою Молочною. Являє собою останець пісковика Сарматського моря віком 12 млн років, який важко пиляти. Площа 3 га, висота 12 м, кількість плит пісковика перевищує 3 тисячі. На стелях 65 гротів і печер кілька тисяч наскельних зображень різних історичних епох (від кам’яного віку до середньовіччя), які наносилися в основному методом протирання твердим каменем. Ця могила є світовою пам’яткою древньої культури.
3. Ландшафтний заказник “Обіточна коса” – це піво-в Азовського моря в Приморському р-ні. Простягнувся на 32 км, займає площу до 9 тисяч га і складається з черепашника та кварцевих пісків. Це територія біологічного та ландшафтного розмаїття: гніздується до 20 тис. пар птахів, сухі степи, солончакові угрупування, водно-болотна рослинність.
Івано-Франківська область
1. Дністровський каньйон – найдовший каньйон Європи (400 км), який простягнувся від гирла р. Золота Липа до м. Могилів-Подільський по території Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької та Вінницької областей. В вапняках та гранітах Подільської височини води Дністра (“південна річка”) пропиляли каньйон шириною 0,2 – 1,5 км і глибиною 100 – 120 м, на дні якого тече меандруюча і порожиста річка. Тут понад 100 пам’яток природи і історії світового значення, унікальні еталони відслонень гірських порід.
2. Гора Говерла (“сніжна гора”) – найвища точка України (2061 м) знаходиться в високогірному хребті Чорногора Українських Карпат, за 15 км на південь від селища Ворохта Яремчанської міськради. Має правильну пірамідальну форму і невеликий плаский майданчик на вершині. Складається з пісковиків та конгломератів. Вкрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди – кам’яні осипи.
3. “Скелі Довбуша” – геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення знаходиться поблизу м. Болехів Долинського р-ну з абсолютною висотою 668 м. Являє собою скелясті виступи пісковиків висотою до 80 м і віком більше 70 млн років. Кам’яний лабіринт шириною 200 м тягнеться зі сходу на захід на 1 км і вкритий буковим та смерековим лісом. А ще Скелі Довбуша – це фортеця Х століття.
4. Яремчанський водоспад Пробій та скелі знаходяться на південній околиці м. Яремча, де в каньйоноподібнній ділянці долини р. Прут спостерігається каскад порогів, який завершується 5-мертовим водоспадом. Неподалік є скелясте урвище – Готичні складки (відслонення красивих складок верхньої крейди у вигляді готичної форми).
5. Старунський грязьовий вулкан знаходиться в с. Старуня Богородчанського р-ну, це єдиний і унікальний живий геологічний музей в світі. Вперше проявив себе в 1977 році після землетрусу в горах Вранча в Румунії, нині має висоту 3 м і довжину глинистих потоків 10-60 м. Сьогодні куполоподібний пагорб діаметром 50 м має 8 кратерів і 12 непостійних мікрократерів, які виділяють газ, воду, глинисту пульпу, інколи нафту або її складники (мають цінні лікувальні властивості).
м. Київ
1. Жуків острів – місцевість на правому березі Дніпра південніше Києва між селищами Корчувате та Чапаївка і притоками Дніпра Коник та Віта. Найцінніша природна територія Києва займає площу 1630 га заплавних лук, боліт, рукавів та озер з багатою флорою та фауною. Цей ландшафтний заказник є частиною Дніпровського екологічного коридору європейського значення.
2. Замкова гора – останець (залишок) правого високого берега долини Дніпра розмірами 450 х 210 м, найвища точка – 80 м над рівнем річки. Це улюблений оглядовий майданчик киян на Дніпро.
Київська область
1. Гранітний острів та скелі на річці Рось в м. Богуслав на протязі 1,5 км мають береги у вигляді екзотичних скель висотою 10-12 м. В центрі міста Рось утворює два рукави, що огинають великий гранітний острів. В Богуславі і його околицях – численні скелі, брилові розвали та пороги. На всю Україну Рось відома своїми раками.
2. Правий берег Київського водосховища розкриває найбільш повний у північній та центральній частинах України розріз кайнозойських відкладів між селами Нові та Старі Петрівці Вишгородського р-ну. Це відслонення протязі більш як 4 км має висоту обривів 50-60 м і складається з різновидів глин, кварцового піску та пісковику.
Кіровоградська область
1. Гранітні скелі на річці Інгул – ці надзвичайно красиві, незвичної форми, але важкодоступні скелі знаходяться на схід від с. Лозуватка Компаніївського р-ну. На протязі 400 м правого берега р. Інгул у скелях висотою 20-25 м відслонюються рожево-сірі, крупнозернисті, з гранатом і молочно-білими кварцовими жилами(до 0,5 м) граніти.
2. Урочище “Каскади” розташоване на південний захід від с. Злинка Маловисківського р-ну в долині р. Буки – правої притоки Плетеного Ташлика, де на місці відслонення на денну поверхню найдавніших гірських порід УКЩ – гранітів і мігматитів – утворилася низка (каскад) природних рівнинних водоспадів загальною висотою 7 м.
3. Урочище “Монастирище”розташоване в південній частині межиріччя Інгулу й Березівки поблизу с. Інгульське Устинівського р-ну. Тут р. Ін-гул в гранітах та мігматитах УКЩ пропиляла глибокий каньйон з урвистими берегами і острівною пірамідальною скелею-останцем, яка за формою нагадує таємничий монастир. А навколо типовий приклад рівнинних різнотравно-типчаково-ковилових ландшафтів степів.
4. Урочище “Чорний ліс” – унікальне однойменне озеро-болото – найпівденніше в Україні сфагнове болото, розміщене на межі степу і лісостепу, площею 2 га. Це верхове болото розміщене на межиріччі Інгульця і Тясмину на території Знам’янського та Олесандрійського р-нів серед малозбережених грабово-дубових та дубових плакорних лісів.
Луганська область
1. “Баранячі лоби” – унікальні вапнякові скелі висотою до 50 м, розташовані на правому березі р. Айдар біля с. Айдар-Миколаївка Новоайдарського р-ну. Баранячі лоби – згладжені льодом скельні виступи. Великі ділянки баранячих лобів називають кучерявими скелями.
2. Королівські скелі – це унікальна скельна гряда на фоні рівнинної місцевості, що нависає над р. Провалля поблизу с. Провалля Свердловського р-ну. Утворилася внаслідок розмивання нахилених в один бік шарів гірських порід. Простяглися із заходу на схід на 1,5 км та підвищуються над місцевістю на 60-100 м.
3. “Провальський степ” – це філія Луганського заповідника в Свердловському р-ні і являє собою 1300 га цілинних степів та 3800 га кам’яних неугідь. Це контрастне чергування вузьких та глибоких річкових долин та балок, які розділяють гряди і конусоподібні підвищення з численними скелями та розсипами плит пісковиків. Схили балок та глибоких ущелин в заростях степових кущів та залишків байрачних лісів. Характерні степові ділянки збереглися лише між балками.
Львівська область
1. Природний комплекс долини річки Кам’янки (правої притоки р. Опір) розташований між селами Дубина і Кам’янка в Сколівському р-ні і є складовою частиною національного парку “Сколівські Бескиди”. На протязі 500 м річка протікає по мальовничій каньйоноподібній долині з урвистими берегами та декількома водоспадами (найвищий 5 м). Тут же знаходяться дуже цікаві природні об’єкти – тріщинні печери, які мають гравітаційне походження і утворюють цілі лабіринти; найбільша з них “Прохідний Двір” має загальну довжиною 520 м. Сильне враження справляє кілька каньйонів-розколів в масивних пісковиках, найбільший глибиною до 25 м при ширині 2 – 5 м.
2. Скеля “Камінь-велетень” знаходиться на околиці с. Підкамінь Бродівського р-ну. На вершині невисокого горба височить поодинока мальовнича скеля-стрімчак висотою 20 м, яка за походженням є ерозійним пісковиковим останцем віком 11 млн років.
3. Тустань. Урицькі скелі розташувалися біля с. Урич Сколівського р-ну, на лівому схилі долини потоку Уричанка і входять до складу комплексу “Тускань” у складі природного національного парку “Сколівські Бескиди”. Скелі являють собою ерозійні останці масивних пісковиків висотою 50 м і віком 55 млн років. До комплексу урицьких пісковиків входять 7 груп скель, де домінантною є скельна група Камінь. Тут багато природних тріщин і печер, а водні потоки утворили низку гротів.
Миколаївська область
1. Гранітно-степове Побужжя – це гірська країна серед українського степу, яка простяглася вздовж р. Південний Буг на 58 км між містами Первомайськ і Вознесенськ. Цей унікальний природний ландшафт створений виходами гранітів УКЩ, які утворюють скелі, каньйони та пороги на р. Південний Буг та її притоках Мертовод, Велика Корабельна, Бакшала, де збереглися заплавні та байрачні ліси, а на прилеглих до них територіях майже всі види ковили (!) рівнинної України.
2. Острів Березань – це перлина акваторії Чорного моря, що являє собою не-великий острів (850 х 200 – 850 м) при вході у Дніпровсько-Бузький лиман, за 13 км від сучасного м. Очакова. На цьому низькому острові висотою до 21 м поширений природний сухостеповий ландшафт.
3. Півострів Кінбурнська коса – унікальний півострів-заповідник на межі Дніпровсько-Бузького лиману та Чорного моря (кінбурн – мис-воло-сина). На його великій піщаній території (40х8–10 км) зустрічаються ПТК Нижньодніпровських пісків з дюнами і барханами – так звана “українська пустеля”; дубові, вільхові і осикові колки – невеликі ліси природного походження; понад 300 прісних, солеродних і грязьових озер та морських лагун; найбільше в Європі поле диких орхідей, нерестилища багатьох видів риб (осетрів, …); неповторне пташине царство – розові пелікани, гаги, орлани-білохвости…
4. Урочище “Гард” – глибокий і вузький каньйон з крутими скелястими берегами поблизу м. Первомайська, по дну якого серед гранітних брил тече р. Південний Буг, утворюючи тут великий поріг завдовжки понад 0,5 км. Місцями збереглися залишки гардів – греблі для вилову риби, які козаки складали з великого каміння, уламків скель.
Одеська область
1. Дунайський біосферний заповідник займає українську частину дельти Дунаю в Кілійському р-ні. Вторинна дельта Кілійського рукава Дунаю найменше змінена людиною і природні процеси дельтоутворення тут продовжуються (нові остови і коси). Своєрідними оазами дельти є прируслові заплавні ліси на фоні суцільних очеретові-осокових заростей майже всіх дельтових островів. Це царство птахів і риби.
2. Одеські катакомби – найбільші, найзаплутаніші і найзнаменитіші в світі підземні лабіринти простяглися на 2500 км під Одесою і її околицями. Глибина залягання катакомб сягає 100 м, температура повітря +14 С. Велика частина їх – колишні каменоломні, в яких видобували черепашник. А ще під Одесою виявили понад 10 карстових печер віком більше 3,7 млн років, найбільша з них довжиною понад 1 км.
3. Острів Зміїний розташований за 35 км на схід від дельти Дунаю. Скелястий острів має хрестоподібну форму (615 х 560 м), урвисті береги і 4 пляжі, на які з гирла Дунаю течією виносить водяних вужів.
Полтавська область
1. Гора Пивиха знаходиться поблизу селища Градизьк Глобинського р-ну і вважається найвищою придніпровською точкою Лівобережної України – 168 м. Цей цікавий геологічний об’єкт утворився внаслідок насуву материкового льоду в час дніпровського зледеніння. Тут зустрічаються залишки прадавньої морської фауни і 3-метровий шар блакитного мергелю (різновиду глини).
2. Кочубеївські дуби ростуть під селищем Диканькою. Це 4 дуба, які залишилися від дубової алеї з 60 дерев генерального судді Василя Кочубея, мають вік близько 800 років, з діаметром стовбура 1,5 – 1,8 м і висотою 20 – 22 м.
3. Парасоцький ліс – колись заповідник, а нині ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення є відомим реліктовим центром Лівобережного Придніпров’я, що поблизу с. Михайлівка Диканьського р-ну. Найбільшою цінністю цього об’єкту є масиви старих корінних дібров.
4. Регіональний ландшафтний парк “Гадяцький” розташований в Гадяцькому р-ні і приурочений до р. Псел та її правої притоки – р. Грунь. Парк об’єднує 4 унікальні природні угрупування:
- мішані ліси під с. Вельбівка з рідкісними червонокнижними рослинами (плаун колючий, верес звичайний, котячі лапки дводомні і т. п.);
- прирічкові луки з мільйонами гладіолусів – косариків тонких, тисячами орхідей, на стариках – латаття сніжно-біле, глечики жовті;
- єдиний в Лівобережному лісостепу ялівцевий ліс віком 100 років;
- унікальний дубовий ліс урочища “Галочка” віком 200 – 300 років.
Рівненська область
1. Болото “Переброди” – цей водно-болотний масив міжнародного значення – єдиний в Україні, що зберіг свій природний стан. Саме тут біля села Переброди Дубровицького р-ну біля кордону з Білоруссю не ступала нога людини. Це заболочена низовин перекрита шаром торфу.
2. Геологічний заказник “Базальтові стовпи” розташований в ур. Іванова Долина біля с. Новий Берестовець Костопільського р-ну. Базальт– рідкісна порода древнього вулканізму, яка в Українському Поліссі залягає у вигляді лавових потоків монолітом і стовпами. Це єдине в Україні чітке стовпчасте залягання базальтів. Базальтові стовпи формою від чотири - до восьмигранних, товщина 0,6 – 1,2 м, а висота 3 – 30 м. Це унікальні створені природою архітектурні колони.
3. Дуб-патріарх – найстаріший дуб в Україні віком 1300 років і обхваті 8,4 м – росте в урочищі “Юзефінська дача” між селами Глинне і Березове Рокитнівського р-ну. “Юзефінська дача” – пам’ятка природи загальнодержавного значення створена саме для охорони дуба-патріарха і його молодших братів віком 500 – 600 років.
4. “Надслучанська Швейцарія” – це мальовничий край, що тягнеться по обох берегах Случі, від с. Соснове до райцентру Березне. Тут переважають типові для Полісся соснові та дубово-соснові ліси.
Сумська область
1. Михайлівська цілина – найпівнічніший степовий масив Європи знаходиться на вододілі річок Груні і Сули в Лебединському р-ні. Тут охороняється ділянка плакорного (типового) лучного степу, які в Україні майже повністю розорані. В цьому заповіднику спостерігається найпотужніший у світі грунтовий шар (чорноземів) товщиною до 3 м.
2. Середньосеймський заказник загальнодержавного значення знаходиться в Путивльському, Білопільському і Буриньському р-нах, в долинах річок Сейм і Вир. Заплавні ліси тут збереглися лише в прирусловій частині, решта – це луки, а також водна і прибережно-водна рослинність стариків, де водяться червонокнижна хохуля звичайна та бобри.
3. “Яблуня-колонія”– ботанічна пам’ятка загальнодержавного значення росте на околиці старовинного м. Кролевець. Зовні – це яблуневий кущ, віком за 200 років, посаджений садівником поміщика Мощерського. У яблуні давно вже немає її первісного материнського стовбура, на площі приблизно 30 х 30 м лежать у різних напрямах 15 прирослих до землі стовбурів. Цвіте щороку, але родить по половині через рік. Яблука середні за розміром, солодко-терпкі за смаком. Наукового пояснення цьому природному феномену немає.
Тернопільська область
1. Дністровський каньйон є наймальовничішим на Тернопіллі. Це природний підручник з геології із реальними ілюстраціями, де в різновікових відкладах так званих “стінок” зустрічаються скам’янілі рештки флори і фауни віком 500 млн років. У вапнякових берегах можна побачити понад 10 печер і гротів. А “дівочі сльози” – невеликі водоспади на порослих густими мохами скелях – унікальної краси видовище.
2. Кременецькі гори – це відроги Подільської височини на території Кременецького і Шумського р-нів, сильно розчленованих верхів’ями правих приток Прип’яті. Середня висота їх 300 – 400 м, максимальна – 409 м. Це вкритий дубово-грабовими лісами кряж з плоскими, кам’янисти-ми і голими вершинами, складеними кременистими породами. Найвідомішою є Божа гора (265 м), на вершині якої б’є цілюще джерело.
3. Нирківський каньйон знаходиться в долині р. Джурин (лівої притоки Дністра), поблизу с. Нирків Заліщинського р-ну, порослий прадавніми буковими лісами. Урвисті скелі знизу складаються з червоних пісковиків із відбитками прадавньої морської фауни віком 400 млн років (звідси і назва відомого на Поділлі зниклого міста Чевоноград). Вище йдуть кременисті породи, далі білі вапняки і темно-бурі гіпси. Голов-на окраса каньйону – Нирківський каскадний водоспад (загальна висота 17 м) – найбільший в рівнинній і найкрасивіший в усій Україні.
4. Печера Оптимістична знаходиться поблизу с. Королівка Борщівського р-ну і є найдовшою печерою світу в гіпсах (216 км), другою в світі і серед вапнякових (Мамонтова печера в США – 580 км). Утворилася 14 млн років тому, має сталу температуру повітря +10 С. Являє со-бою горизонтальний площинний лабіринт ходів, галерей і гротів різної форми і розмірів, закладений у 20-метровому пласті гіпсу. Унікальними утвореннями печери є кристали вторинного гіпсу (довжиною 2 – 10 см, а в друзах – 70 – 80 см), кальцитові геліктити (нагадують морські анемони і корали) і так званий “печерний сніг”.
Харківська область
1. Бурлуцький заказник– це загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення розташований у Великобурлуцькому р-ні між смт. Ве-ликий Бурлук і с. Катеринівкою. Тут на ділянках яружно-балкової системи зосереджені поселення реліктового виду – бабака і низки рідкісних та зникаючих видів степового фауністичного комплексу: борсук, тушканчик великий, тхір степовий, перев’язка звичайна.
2. Катеринівський заказник – це загальнозоологічний заказник загально-державного значення розташований у Великобурлуцькому р-ні між селами Катеринівка і Рогозянка. Найбільшу цінність тут мають ділянки яружно-балкової системи із залишками цілинної степової рослинності, де розташовані численні поселення реліктового виду – бабака (понад 10 000 особин) та рідкісні червонокнижні види: сліпак звичайний, перев’язка звичайна, тушканчик великий, лунь польовий.
3. Парк у Сковородинівці Золочівського р-ну унікальний і входить до складу меморіального комплексу Г. Сковороди (територія садиби поміщика Ковалівського). В заповідній зоні навколо музею – старовинні парк з 7-ма липовими алеями-променями, розташування яких збереглося із XVIII століття, і фруктовий сад, мальовничий ставок, 700-літній дуб.
Херсонська область
1. Біосферний заповідник “Асканія-Нова” – перший в Україні заповідник (1898 р.), який знаходиться в Чаплинському р-ні в складі 3 ділянок: Північного, Південного і Великого Чапельського подів. Це єдина в Європі ділянка неторканого типчаково-ковилового степу. Тут працює акліматизаційний зоопарк, в вол’єрах якого утримується 50 видів звірів з усіх континентів; а також великий орнітопарк, де можна зустріти понад 60 видів промислово-мисливських і декоративних птахів.
2. Буркути. Олешківські піски. В заповідному урочищі Буркути поблизу однойменного села Голопристанського р-ну найкраще збереглися недоторкані піщані масиви Нижнього Придніпров’я, але найбільшу цінність мають лісові масиви, особливо старовинні березові ліси. Тут і верби ростуть незвичні – віком за 200 років і в обхваті до 10 м.
Олешківські піски – найбільший піщаний масив у Європі знаходиться в Цюрупинському р-ні, за 30 км на схід від м. Хенсона. Складаються із безмежних барханів (по-місцевому “кучугури”), висотою до 5 м, і негустою рослинністю. Олешківські піски часто називають пустелею, але за кліматичними показниками – це напівпустеля.
3. Чорноморський біосферний заповідник – це найбільший за площею заповідник України (89129 га), який простягнувся від південного берега Дніпрово-Бузького лиману до східного берега Тендрівської коси. Це еталон водно-болотних угідь Північного Причорномор’я: піщаних та спустошених степів, лісових, лугових, прибережно-водних і солончакових сполучень, прісних і солоних озер, шельфової зони моря.
Хмельницька область
1. Національний природний парк “Подільські Товтри” розташований в Городоцькому, Кам’янець-Подільському і Чемеровецькому р-нах. Товтри – це залишки прадавнього коралового рифу, аналогів якому в світі немає. Являє собою скелясту дугоподібну гряду довжиною 250 км і шириною 15 – 20 км, з абсолютною висотою до 443 м. На місцевості гряда піднімається на 60 – 65 м. У вапняках Товтр ліві притоки Дністра утворюють глибокі каньйони, глибиною до 200 м. Надра багаті на мінеральні води різних типів. Тут розвинутий поверхневий і підземний карст. Це найбільший рівнинної України центр ендемізму.
2. Каньйон річки Смотрич починається в 10 км вище від м. Кам’янець-По-дільського і тягнеться до впадіння річки в Дністер, це стратиграфічна, палеонтологічна і геоморфологічна пам’ятка загальнодержавного зна-чення. Загальна довжина його близько 50 км, середня глибина 40 м, ширина від 20 – 50 до 600 м. Тут зустрічаються постійні та сезонні водоспади, реліктові рослини на вапнякових берегах і скельних утвореннях. Вздовж долини Смотрича розташувалися мальовничі Товтри у вигляді гостро виступаючих пагорбів.
3. Печера “Атлантида” розташована на схилі долини р. Збруча поблизу с. За-валля Кам’янець-Подільського р-ну. В 18-метровій товщі гіпсу довжина триповерхової печери складає 2525 м, температура повітря в ній +15 С. На стінах і стелях, нішах і виступах залів природа протягом мільйонів років створила кришталеву мозаїку різнобарвних кристалів, фігур гіпсових сталагтидів, кам’яних ківтів. Це найцікавіша і найунікальніша гіпсова печера України.
Черкаська область
1. Буцький каньйон знаходиться на околицях селища Буки переважно рівнинного Маньківського р-ну. Тут в гранітах УКЩ води Гірського Тікича пропиляли каньйон довжиною 2,5 км, шириною до 80 м і висотою обривів до 30 м. Біля Буків побудована перша сільська державна ГЕС в Україні (1929 р.), нижче якої – мальовничий водоспад.
2. Гетьманська гора (а ще Замкова, Богданова) знаходиться в м. Чигирині на правому березі р. Тясмин. Має висоту 65 м, на її вершину ведуть 214 сходинок. Гора складається на вершині з пісковиків шаром 3 м, нижче піски різних видів, а під ними йдуть мергелі.
3. Дуб Максима Залізняка знаходиться в урочищі Холодний яр біля хутора Буди Чигиринського р-ну на схилі Кириківського яру. Вік патріарха 1100 років, висота – 24 м, обхват – 8,9 м, 6 разів дуб вражався блискавкою. Репродуктивний вік його давно минув, а тому не шукайте під ним жолудів. Понад 30 років всихаючи дерево підживлюють дідівським методом: закопують мертвих коней чи корів. М. Залізняк – ватажок гайдамацького руху часів Коліївщини (ХVIII ст).
4. Канівські гори – гори на Придніпровській височині, які простяглися на крутому правому березі Дніпра від м. Ржищева до гирла р. Рось. Вони являють собою Канівську дислокацію диз’юнктивного типу – тріщини і зміщення типу скиду. Найвідоміші вершини – Чернеча або Тарасова (197,7 м), Княжа (242 м) і Мар’їнські гори (244 м) – та інші складені із різноманітних пісків і глин. Третина території зайнята найгустішою в Європі природною мережею ярів, які мають глибину 30–40 м (Сухий і Маланчин потоки, Комашиний яр), а Хмілянський яр – найбільший в Європі (найдовший – 8 км, найглибший – до 100 м, периметр по верхів’ях – 110 км). Вершини гір вкриті лучними степами, а схили – грабовими лісами на місці дібров.
5. Тясминський каньйон знаходиться на околицях м. Кам’янки, а утворився в гранітах УКЩ, вік яких 2 млрд років. Лівий обривистий берег має висоту 12 – 15 м і утворює скельні ландшафти порослі негустим лісом, а правий пологіший – це типові степові ділянки.
Чернівецька область
1. Звенячинсько-Хрещатинська стінка знаходиться на правому березі чергової петлі річки Дністер між селами Звенячин і Хрещатик Заставницького р-ну і є складовою частиною Дністровського каньйону. Цей мальовничий скельний схил висотою до 150 м складений із різнокольорових вапняків і пісковиків різного віку.
2. Ландшафтний заказник “Буковинські водоспади” знаходиться поблизу с. Розтоки Путильського р-ну, де в руслі потоку Смугарів та його приток на відстані 2 км згрупувалися 7 водоспадів різної потужності і висотим). Це унікальне явище для Українських Карпат утворилося в пісковиках, вапняках і сланцях посеред густого лісу.
3. Печера “Попелюшка” – це потенційно найдовша в світі печерна система в гіпсах (нині – 90,2 км, 3 місце в світі) майже повністю знаходиться на території України, але єдиний вхід до неї є поблизу прикордонного молдовського села Крива. Ще один вхід був поблизу с. Подвірне Путильського р-ну, який нині завалений. 3-поверхова печера в 30-мет-ровій товщі гіпсу до заснування Кривського гіпсового кар’єру була повністю заводнена. Лабіринти підземних ходів мають ширину 3–4м, висоту 2 – 4 м, а аномально великі зали шириною 10 – 12 м, висотою до 6 м і довжиною до 170 м. В цій сталактитовій печері зустрічаються унікальні вторинні мінеральні відкладення і утворення, в т. ч. мінерал бьорнесит, який зустрічається лише в океанічних западинах. В деяких місцях зустрічається накопичення вуглекислого газу, а це небезпечно. До кінця не пройдена, хоча може бути довжиною до 1000 км.
4. Скеля “Закам’яніла Багачка”– ця найвідоміша скеля Буковини височить поблизу с. Усть-Путила Путильського р-ну на правому березі р. Пути-ли. Скеля має висоту 30 м, ширина при основі – 12 м, складена з розтрісканих блоків пісковиків віком 45 млн років і завдяки вітровій ерозії нагадує статую суворої жінки…
5. Скелі Чорний Див знаходяться в Чивчинських горах Карпат на крайньому півдні Буковини. Тут посеред ялинового лісу височать мальовничі скелі з урвистими стінами висотою до 50 – 60 м, складені сірими та зеленуватими вапняками віком 210 млн років. В глибоких тріщинах скель зустрічаються квітки гірського едельвейсу – дуже рідкісної для Карпат і України квітки.
Чернігівська область
1. Деснянська Оболонь – це мальовничі краєвиди долини р. Десна в районі м. Новгород-Сіверський. Заплава річки заболочена, порізана староріччями, озерами і западинами. Це край меандрів, стариків і озер.
2. Урочище Замглай – це один з найбільших болотних масивів Полісся між річками Сож і Десна і є ландшафтним заказником загальнодержавного значення. Тут заболочені ділянки дна давньої широкої долини річки Дніпра чергуються з піщаними підвищеннями, де зустрічається червонокнижні флора і фауна, а на півдні – соснові ліси. Відзначається великими запасами торфу.
