Лист

Без сумніву, усі наші

знання починаються з досвіду.

І. Кант

Після закінчення педвузу, пропрацювавши за направленням три роки в Олексіївській восьмирічній школі, що на Херсонщині; повернулась до Котельви, а потім життєва стежка привела до навчального закладу, який став рідним. Середня школа №1 імені прийняла у свою згуртовану педагогічну сім’ю в 19884 році. І мені довелося працювати пліч-о-пліч із мудрими своїми наставниками, які мене навчали ще в школі: ЖивотовськоюО. Г., , І., , .

Потім школу реорганізували в школу-гімназію, і з того часу так і працюю в цьому навчальному закладі. Кажуть, що шкільне життя пролітає, як одна мить. Так ось непомітно збігають й роки мого вчителювання. Уже тридцять третій…

Сьогоднішні кардинальні зміни й реформування загальної середньої освіти вимагають, відповідно, нових підходів у реалізації навчально-виховної програми, бо сьогодні педагогам потрібно «відійти» від стандартних «консервативних позицій, замінити «силову» педагогіку на гуманістичну.

При цьому слід виховувати індивідуальність розвитку даних, пошук нових оптимальних форм та методів роботи, завдяки яким можлива реалізація розумових здібностей і творче оволодіння знаннями, навичками, уміннями. Тому й формую це у своїх учнів, а також поведінку в суспільстві, позитивні мотивації школярів до пізнавальної діяльності, потребу самореалізації та самовдосконаленні, виховуючи при цьому свідому особистість, готову до конкретного вибору свого місця в житті.

У сучасній школі головним є «Для чого вчити?», «Чого вчити?», «Як учити?». А ще Гегель стверджував, що «всі діти діють відповідно загальноприйнятих визначень». Дитину потрібно спонукати розвивати себе через синтез побаченого, почутого, сприйнятого. Дійсно, мої практичні вчительські спостереження базуються на тому, що основне завдання школи – це самоусвідомлення дитини, що вміння вчитися сьогодні є актуальним. Але для цього учень сам визначає мету діяльності або приймає ту, що ставить учитель; виявляє зацікавленість навчанням, докладає вольових зусиль, організує працю для досягнення результату, самостійно опановує потрібні знання.

Ось тому метою освітнього процесу стає не визначення об’єму знань, навичок, а розвиток особистісних можливостей учня, формування його компетентностей, базованих на знаннях, нахилах, досвіді, цінностях, власних підходах щодо вирішення практичних завдань та діянь в нестандартних ситуаціях. А все це забезпечує особистісно зорієнтоване навчання, яке створює умови для виявлення інтересів, здібностей школярів та надає можливість реалізуватися в різних видах діяльності.

Отже, основна ознака цього процесу – орієнтація на дитину. А гуманістична позиція вчителя полягає в тому, щоб прийняти особистість такою, якою вона є, і включати у своє спілкування її життя у всіх проявах та стати його співучасником.

Враховуючи це, виходячи з інтересів учня, рівня його знань та вмінь, стараюся коригувати освітній процес, особливу увагу звертаю на розвиток критичного мислення. А це вже здатність самостійно аналізувати інформацію; уміння бачити помилки або логічні порушення у твердженнях партнерів; аргументувати свої думки, змінювати їх, якщо вони неправильні; розпізнавати пропаганду; наявність розумової долі скепсису, сумнівів; прагнення до пошуку оптимальних рішень; мужність, принциповість, сміливість у відстоюванні своїх позицій, відкритість до сприйняття інших поглядів.

Критичне мислення – це звичка мозку мислити та розуміти, схильність кожної особистості мати широкий світогляд, бути допитливим та прагнути переосмислювати здобуту інформацію у світлі нових даних.

Думати критично це:

· Виявляти цікавість

· Використовувати дослідницькі методи

· Задавати собі питання

· Здійснювати планомірний пошук відповідей

· Шукати причини та наслідки фактів

· Сумніви щодо загальноприйнятих істин

· Здатність відстоювати власну точку зору логічними доказами

· Увага до аргументів опонента та їх логічне осмислення

Три фази:

Етапи критичного мислення

· Сприйняття інформації (можна використовувати різні джерела інформації)

· Аналіз висновків – інформації

· Зіставлення із протилежними точками зору

· Розробка системи доказів на підтримку відповідної точки зору

· Прийняття рішення, яке ґрунтується на доказах.

Метод INSERT

Самоаналізуюча системна розмітка для ефективного читання і розмірковування.

V – знаю	– – викликає сумнів
+ – нове	? – хочу дізнатися більше

КЛАСТЕР

Графічний систематизатор, що показує кілька різних видів зв’язку між об’єктами, явищами. У центрі листка пишеться слово (тема, проблема). Далі навколо цього слова записуються слова чи речення, що спадають на думку з цією темою

СЕНКАН

Вірш, що потребує синтезу інформації і матеріалу в коротких висловлюваннях. Складається з 5-ти рядків.

Крім того, надаю значення іншим інтерактивним методам і технологіям, наприклад, аналіз аргументів «за і проти», «мікрофон», інтерв’ю, дискусії, які сприяють створенню ситуації обміну думками, формують комунікативно грамотну особистість.

Особливою умовою творення уроку вважаю спонукання учнів до співпраці, проблемний або пошуковий підхід. Наприклад, при вивченні теми завідомо щось випускаю. Потім пропоную учням самостійно опрацювати правила в підручнику й знайти те, що не було опрацьоване. Нестандартні завдання на уроках мови – ефективний засіб пожвавлення його, підвищення активності, уваги, можливість переконати, що треба працювати.

Але й методи, і технології, які зараз «на часі», не перетворюю на модну тенденцію, а використовую тоді, коли вони є потрібними, послідовно: від найпростіших (робота в парах), до складних (диспут, діалог).

Урізноманітнювати методи роботи на уроці мені допомагають науково-методичні посібники: «Бібліотека. Шкільний світ», серія «Українська філологія» видавництва «Мандрівець» м. Тернопіль, посібники видавництва «Країна мрій», посібник «Енциклопедія інтелектуальних ігор на уроках української мови», дидактичні та методичні матеріали газети «Методичні діалоги», ж-лу «Дивослово», праці науковця А. Фасолі, педдосвід Л. Швидкої, В. Федоренка, С. Омельчука та колег із нашої гімназії: , Ільмінської Т. В., , Перебий ніс В. І, І., Філенко Г. О., Чекіної Т. Я,

Емоційну розумову атмосферу створюють уроки-ігри, заочні подорожі, уроки-вікторини, уроки вільного спілкування. Саме з іншими ровесниками дитина засвоює соціальний досвід людства, накопичую знання, оволодіває вміннями та навичками, виробляє погляди на усвідомлені переконання.

Важливою вимогою часу є комунікативний підхід до вивчення мови, де головне місце відводиться розвиткові усного висловлювання.

Так, в минулому навчальному році учням 8-А та 8-Б класів було задано підготувати усний діалог на основі матеріалу виховних годин для старшокласників про творчість В. Івасюка і Н. Яремчука та відзначення 200-річчя з дня народження . Ось як це виконали учні Ґудзь М. і Глущенко І.:

І.

У коридорі школи під час великої перерви зустрічаються Марина й Інна. Марина звертається до подруги.

– Привіт!

– Привіт.

– Як добре, що я тебе зустріла, бо чула, що учні з 8-А класу були присутні на другому уроці в актовій залі на виховному заході. То ж про що слухали?

– Так, були. А чому не запросили ваш клас?

– Ми підемо на наступному уроці, бо всім би не вистачило місць. А захід цікавий?

– Я думаю, що так. Він присвячений 199 річниці від дня народження російського письменника М. Гоголя.

– І в який спосіб поповнила знання?

– Ми слухали цікаві розповіді про життя та творчість великої людини, які невідомі широкій аудиторії. Це заслуговує на розширення знань. Я детальніше дізналася про такі твори, як «Тарас Бульба» та «Вечори на хуторі біля Диканьки». До речі, на сцені ще їх інсценізували учні 10-Б класу.

– А це їм вдалося?

– Так. Було цікаво. Сценки зіграли майстерно, колоритно. Ми ніби перенеслися подумки в атмосферу тих часів. Але все розповідати не буду, бо так втрачається інтерес. Бажаю змістовного осмислення почутого та побаченого.

– Ти мене заінтересувала. З нетерпінням чекатиму зустрічі з мистецтвом.

– До зустрічі.

– Бувай.

ІІ.

Я, кореспондент шкільної газети «Нове покоління»., зустрічалася з у гімназії №1 імені , де відбувся вечір, присвячений пам’яті композитора В. Івасюка та співака Н. Яремчука «Пісня буде поміж нас». Отже, поговоримо з Вікторією про її враження.

– Добрий день, Вікторіє!

– Добридень!

– Я готую матеріали до наступного випуску газети, тому хочу в тебе взяти інтерв’ю.

– Так, слухаю.

– Скажи, Віто, що вразило та схвилювало на вечорі?

– Хочу наголосити, що щиро вдячна за таку зустріч з прекрасним організаторам та учасникам. Ведучі та Зінченко А. детально розповіли про створення ансамблю «Смерічка», про участь у ньому талановитої молоді, як: С. Ротару, В. Зінкевича, Н. Яремчука та В. Івасюка. Це, безперечно, яскраві особистості. Їхні пісні»Водограй», «Червона рута», «Пісня буде поміж нас», «Два перстені» знала, любила слухати вся Україна, бо вони мелодійні та емоційні.

– Жаль, що доля так розпорядилася з життям Володі.

– Так. Скільки ще було б створено музики. Продовжувачем його творчості був Назарій, але, на жаль, теж рано відійшов у вічність.

– Тепер у спадок нам залишились їх твори та вічний біль утрати.

– Життя – це завжди випробовування.

– Так, але сини Яремчика з гідністю стали продовжувачами й прекрасної музики, і хороших текстів.

– Дійсно, талановиті, енергійні, справжні популяризатори талантів України. Знаєш, я думала, що на цьому заході буде не цікаво, адже ми виховуємось уже в інший час, але як зворушливо, щемливо.

– Особливо це саме відчула і я, коли зазвучала пісня про Україну, а ведучі вечора запалили свічку пам’яті.

– Так. Змістовні, естетичні пісні завжди будуть поміж нас, бо це українська душа.

– Тож, Вікторіє, з нетерпінням чекай наступний випуск газети.

Також на уроці відводжу час для тренування пам’яті, розвиткові логічного мислення. Для виявлення рівня знань використовую, крім диктантів, різнорівневі тестові завдання. Це допомагає виявити прогалини в знаннях та сприяє підготовці до НЗО.

Вважаю за доцільне ознайомлювати учнів із різними видами словників, бо процес освіти передбачає інтенсивну, цілеспрямовану роботу мовця щодо збагачення своїх знань про виражальні засоби мови, їх стилістичне розмаїття щодо вдосконалення комунікативних умінь в основних видах комунікативної діяльності – аудіюванні, говорінні, читанні та письмі.

Уроки літератури – це уроки пошуку істини, людинознавства, гуманізму. Тому на заняттях активізую пошукову роботу, забезпечую пізнавальний та виховний рівень. Ставлю запитання, які не мають прямої відповіді й змушують дітей розмірковувати, аналізувати, порівнювати.

Наприклад:

· Вибрати із твору епізоди, які, на вашу думку, мають бути включені до шкільної хрестоматії;

· Запитання, які б вам хотілося поставити письменнику;

· Що допомагає людині стати людиною: добро чи зло;

· Що більше ви шануєте в людині: силу чи розум, досконалість фізичну чи духовну;

· Чи можна відчувати стан душі автора, коли він писав цей твір;

Кожен урок літератури прагну провести таким, що виховує й розвиває естетичні смаки, учу дітей працювати з текстом творів, аналізувати ситуації, у які потрапляють персонажі, спонукаю активізувати власний досвід, виявляти ставлення до вивченого. Віддаю перевагу формам роботи, що вчать знаходити спільне рішення, розвивають зв’язне мовлення, уміння доводити власну позицію та шукати істину. Наголошую на оригінальності та самостійності у висловленні думок і засуджую ті роботи, які списані із різних посібників, які широко пропагуються видавництвами. І тому, щоб спонукати дітей мислити, підбираю такі теми робіт, які змушують учнів думати самостійно.

У своїй діяльності на уроках поряд з оцінюванням більше уваги надаю поцінюванню (позитивній оцінці процесу навчання, намагань школяра). Для цього застосовую методику самооцінки, взаємооцінки, рецензування. Але реалізація цих вимог проводиться у тісному співробітництві учителя та учня, учнів між собою.

І я вважаю, усе це допомагає моїм вихованцям виконувати завдання на олімпіаді з української мови та літератури, у конкурсі імені П. Яцика. Працюю і з обдарованими дітьми, бо у наш час потреба в індивідуальності, котра мислить грамотно, нестандартно, спроможна розв’язати складні завдання, гостра. У роботі з такими учнями проводжу консультації, інтелектуальні ігри, спрямовані на усвідомлення ними своїх можливостей і здібностей, формую навички роботи з різними джерелами, активізую творчі ресурси дитини.

У минулому навчальному році учениця 10-А класу у рамках Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості з літератури «Одним шляхом» висвітила аспекти зв’язків Шевченка з нашими земляками, винахідниками з Охтирського повіту. Дослідила відомі матеріали про Гнило сира В. С., нашого земляка, патріота України, педагога й письменника, видавця власних спогадів про Шевченка; а Борківець В., учень цього ж класу, написав творчу роботу, присвячену черговій річниці Перемоги «Війна, яку не забути». У січні 2006 року учениця 6-Б класу була нагороджена дипломом за третє місце в ІІІ (обласному) етапі VI Міжнародного конкурсу з української мови імені П. Яцика, у цьому навчальному році вона зайняла І місце в районному конкурсі цього фундатора, та ІІ місце в районній олімпіаді з української мови та літератури. У 2009 році розпочала науково-дослідницьку роботу в МАН.

Учитель тільки тоді досягає певних результатів у роботі, коли сам постійно вчиться. Тому систематично опрацьовую й використовую матеріали фахових газет та журналів, беру участь у роботі шкільного та районного методоб’єднань, виконувала обов’язки керівника шкільного методоб’єднання, секретаря атестаційної комісії, постійно брала участь у районній комісії по перевірці робіт претендентів на нагородження медалями та робіт учасників конкурсу ім.. П. Яцика й районних олімпіад.

Моя педагогічна діяльність спрямована в основному на навчання, зорієнтоване на учня сучасної школи, який, щоб бути успішним у житті, повинен не лише критично й творчо мислити, а й бути комунікабельним, застосовувати знання, мати тверду громадську позицію.