Особливості розвитку культурного життя України ІІ половини ХХ ст

Славутицька загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів №1

Славутицької міської ради

Київської області

«Особливості розвитку культурного життя України ІІ половини ХХ ст.»

Навчальна проектна робота творчої групи

учнів 11-х класів ЗОШ №1

Конкурс: «Бібліотека ХХІ століття»

Номінація: «За сторінками шкільного підручника»

Керівник проекту: – вчитель історії ЗОШ №1,

1 кваліфікаційна категорія

Учасники проекту: творча група учнів 11-х класів ЗОШ №1

Славутич

2010

Зміст

1. Стисла анотація…………………………………………………………………… 3

2. Вступ………………………………………………………………………………. 5

2.1. Актуальність, необхідність, значущість обраної теми………………………… 5

3. Основна частина……………………………………………………………….…. 7

3.1. Мета і завдання проекту…………………………………………………………. 7

3.2. Основні питання проекту………………………………………………………... 8

3.3. Стислий опис проекту……………………………………………………………. 9

3.4. Характеристика проекту…………………………………………………………10

3.5. Етапи реалізації проекту…………………………………………………………11

3.6. Механізм реалізації проекту……………………………………………………..13

3.7. Прогнозовані результати роботи над проектом………………………..............14

3.8. Загальні принципи участі в проекті……………………………………………..15

4. Висновки………………………………………………………………………….16

5. Результативність проекту………………………………………………………..18

6. Перелік літератури та використаних джерел…………………………………...19

7. Словник ключових понять, термінів………………………...………………….20

ДОДАТОК 1. Анкета для учнів «Якому діячеві української культури ви б створили пам’ятник (або присвятили культурну композицію)?

Результати анкетування серед учнів ………………………………………………..21

ДОДАТОК 2. Фотоколаж …………………………………………………………....22

ДОДАТОК 3. Написання есе ………………………………………………………..30

ДОДАТОК 4. Навчальний посібник «Особливості розвитку культурного життя України ІІ половини ХХ ст. .………………………………………………………..33

ПРОЕКТ:

«Особливості розвитку культурного життя України ІІ половини ХХ ст.»

Навчальна проектна робота творчої групи учнів 11-х класів ЗОШ №1

АНОТАЦІЯ

Автори проекту: – вчитель історії ЗОШ №1,

спеціаліст 1 категорії,

творча група учнів 11-х класів ЗОШ №1.

Адреса проекту: Славутицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1

Славутицької міської ради Київської області.

Термін реалізації: проект здійснювався в 2009 – 2010 навчальному році.

В основі даного проекту лежить принцип проектної діяльності творчої групи учнів 11-х класів ЗОШ №1: моделювання самостійної діяльності щодо створення навчального посібника, яке включає в себе наступні етапи:

- підготовчий етап (вересень – жовтень 2009 року);

- організаційно – підготовчий етап (листопад 2009 року);

- етап дослідження (листопад 2009 року – лютий 2010 року);

- підсумковий етап (березень 2010 року).

«Саме метод проектів… є провідним для компетентнісної моделі навчання, оскільки ключові і предметні компетенції є природним та педагогічним результатом його реалізації.»

К. Баханов

Проект – це:

♦ алгоритм вирішення проблеми;

♦ спільна праця;

♦ план до дій;

♦ бачення проблеми іншими очима;

♦ співпраця;

♦ стратегія і тактика;

♦ «кинутий вперед», тобто це випереджальність.

Проектна діяльність надає можливість учасникам проекту реалізувати свої потреби у спілкуванні, співпраці, набутті нових знань та у формуванні навичок у самопізнанні, самореалізації та у самовдосконаленні.

«Проект у педагогіці – це спеціально організований вчителем і самостійно виконаний учнями комплекс дій, які завершуються створенням творчого продукту.»

К. Баханов

Позитивне у використанні методу проектів: індивідуальний досвід учня, врахування її інтересів та труднощів, з якими він стикається, знання про власні особисті сили, творча праця та ініціатива, виробнича діяльність учня.

Даний проект можна використати в навчальних закладах міста. Проект розрахований для учнів та вчителів.

«Не можна виховати повноцінну людину

без виховання в неї почуття прекрасного.»

Р. Тагор

ТЕМА ПРОЕКТУ: «Особливості розвитку культурного життя України в другій половині ХХ століття.»

ВСТУП

Період бурхливого національного відродження, який уже вкотре переживає Україна, супроводжується зростанням інтересу до історії, культури, духовних витоків народів.

Учені стверджують, що культура виникла на ранніх стадіях розвитку суспільства і не розривна пов’язана з його історією, поєднує у собі все, що створене працею, розумом і творчою енергією людини.

Національна культура в усьому її багатстві та багатогранності завжди була незмінним засобом виховання, фундаментом духовного розвитку особистості, адже у культурі зосереджені ті гуманістичні цінності, які ніколи не старіють.

Нашим молодим людям, як це не прикро, не пощастило – вони отримали у спадок культуру не тільки не повну, урізану, штучно розділену на буржуазну і пролетарську, а й деформовану. За період культурного геноциду внаслідок нав’язування ідеологічних стереотипів, жорсткої цензури, табу на національне, ігнорування національних інтересів і потреб утворили серйозні прогалини у національно-культурному розвитку кількох поколінь. Це безсумнівно, не сприяє відродженню, а гальмує зміцнення суверенітету, української державності.

Характерною рисою сьогодення є швидке зростання національного самоусвідомлення народів. До недавнього часу національна свідомість, по суті, не

бралася до уваги і не вивчалася. Мало того, навіть згадка про неї нерідко сприймалася як намагання розбудити націоналістичні настрої.

Водночас, гіперконцентрація уваги винятково на національній ідеї призводить до звуження зв’язків, збіднення культурної сфери, а в окремих випадках – до зіткнень і конфліктів на основі національних антагонізмів. У таких складних життєвих ситуаціях слід завжди пам’ятати про миротворчий характер культури, її здатність вносити в буття елементи духовності та гармонії.

Праці видатних культурних діячів та вчених України: М. Грушевського, В. Винниченка, М. Драгоманова, С. Єфремова, І. Огієнка, Д. Чижевського, що могли послужити джерелом правди для досліджень, ще не так давно приховувалися або й знищувалися. Так, книга «Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народу» (Київ, 1918 р.) була вилучена з бібліотек лише через те, що в ній з глибоким патріотизмом розповідалося про українську культуру як культуру високого рівня. У 60-ті роки, після довгого замовчування і дискримінації національного, з’явилася книга Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Авторові відразу інкримінували «сепаратизм», а працю – заборонили.

Українська культури другої половини ХХ століття цікава й різноманітна. Сьогодні завдяки титанічним зусилля вітчизняних вчених, культурних, політичних діячів та зарубіжних дослідників повертаються забуті імена, втрачені цінності. Треба встановити розірвані, пошматовані зв’язки з минулим, повернути забуті народні традиції, переосмислити події та факти вітчизняної історії.

Ми розглядаємо період, який ще не встиг знайти свого систематичного, різнобічного осмислення. Це – жива і рухлива картина сучасності.

«Життя коротке, мистецтво – вічне.»

Гіппократ

ОСНОВНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ

МЕТА ПРОЕКТУ:

♦ показати нове осмислення національних джерел, витоків української культури;

♦ простежити що численні репресії, постанови партії всіляко обмежували розвиток культури;

♦ викликати інтерес учнів до вивчення даної теми, до роботи з інформаційними джерелами;

♦ створити навчальний посібник.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУ:

1. Навчальний аспект: формувати в учнів інформаційну компетентність під час роботи над проектом (компетентність діалогу, комп’ютерну компетентність та роботу із засобами масової інформації).

2. Розвивальний аспект: розвиток пізнавальних, творчих, дослідницьких навичок учнів; надати можливість учасникам проекту реалізувати свої потреби у спілкуванні, співпраці, набутті нових знань та у формуванні навичок, у самопізнанні, самореалізації та у самовдосконаленні.

3. Виховний аспект: виховувати інтерес до історії культури країни, гордість за свій народ, який має багату творчу спадщину, бережливе ставлення до надбання народу; розкрити духовний світ учнів, творчі здібності і здатність до групової роботи.

4. Соціальний аспект: вироблення особистого погляду на події культурного життя України другої половини ХХ століття; розуміння головної істини, що успіх проекту залежить не від сили та величності намірів, а від кількості реально досягнутого результату.

ОСНОВНІ ПИТАННЯ ПРОЕКТУ:

Ключові питання:

1. Які основні тенденції розвитку української культури другої половини ХХ століття?

2. У чому полягає демократизація культури в Україні?

3. Чи вважаєте ви себе повноправним учасником культурного життя?

Предмет дослідження: дискусії істориків різних напрямів і шкіл, першоджерела, які становлять основу наукової об’єктивності, довідкова інформація, Інтернет джерела.

Об’єкт дослідження: досягнення розвитку культури України другої половини ХХ століття.

Хронологічні рамки дослідження:

друга половина ХХ століття.

Тривалість проекту:

вересень 2009 – березень 2010 року.

СТИСЛИЙ ОПИС ПРОЕКТУ

Навчальний проект «Особливості розвитку культурного життя України другої половини ХХ століття» призначений для вивчення як теоретичного так і відеоматеріалів на уроках історії України, київщинознавства, розрахований на учнів середніх шкіл. У проекті розкрито основні тенденції й напрямки розвитку української культури другої половини ХХ століття. Проект також виконує виховну функцію: мистецтво допомагає людині пізнати й зрозуміти себе, створити свою неповторну картину світу, знайти себе в ньому.

Творча група учнів 11-х класів ЗОШ №1 працювала над проектом на уроках історії, вдома та в позаурочний час. Вони досліджували документи, які характеризують розвиток культури зазначеного часу (постанови та рішення партії, декларації), твори письменників, поетів, композиторів. Розглядали твори, різні за своєю якістю, однак всі вони – безцінні знаки такої нетривкої та мінливої сучасності. Учні працювали в бібліотеках, відвідали краєзнавчий музей міста Славутича, відслідковували інформацію в мережах Інтернету, аналізували та робили висновки. В кінці роботи над проектом обговорювали результати та форми представлення продукту проектної діяльності.

ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЕКТУ

♦ за видом діяльності – інформаційно-дослідницький;

♦ за змістом – монопроект;

♦ за характером контактів – внутрішній, локальний;

♦ за кількістю учасників – груповий;

♦ за терміном виконання – довготривалий;

♦ за формою презентації – міні – посібник;

♦ за формою представлення результатів проектної діяльності – мультимедійна, слайдові презентація;

♦ навчальний предмет, в рамках якого проводиться робота над проектом – історія;

♦ жанр проекту – посібник;

♦ вік учнів, на яких розрахований проект – учні 11-х класів;

♦ склад проектної групи – творча група учнів 11-х класів ЗОШ №1;

♦ призначення – посібник для учнів та вчителів;

♦ ресурси проекту – друковані матеріали, ресурси Інтернету, електронні енциклопедії, відеоматеріали;

♦ мова проекту – українська;

♦ обладнання: - комп’ютер;

- фотоапарат OLYMPUS;

- відеокамера SONY;

- ксерокс HP PSC 1410 series;

- принтер HP PSC 1410 series;

- сканер HP PSC 1410 series;

♦ редакційна колегія – 4 учня;

♦ формат видання – А4.

ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ

Підготовчий етап – 2 місяці (вересень – жовтень 2009 року) :

1. визначення актуальності, проблеми та мети проектної діяльності;

2. зміст проектної діяльності:

♦ мотивація проектної діяльності;

♦ створення ініціативної групи;

♦ створення команди;

♦ навчання учнів проектної роботи;

♦ прийняття проектного рішення;

♦ визначення способів вирішення проблеми, поточний контроль;

♦ визначення критеріїв успіху проекту;

♦ терміни підготовки до презентації проекту;

♦ очікувальні результати діяльності;

Організаційно-підготовчий етап – 1 місяць (листопад 2009 року) :

♦ створення умов проектної роботи (визначення урочного та позаурочного часу);

♦ організаційна і методична робота вчителя;

♦ розподіл тем проектної роботи між учасниками;

♦ визначення джерел інформації, складання списків літератури за темами;

♦ ознайомлення членів творчої групи з літературою, яка є у фонді школи з даної тематики;

♦ збір, аналіз і систематизація інформації;

Етап дослідження – 4 місяці (листопад 2009 року – лютий 2010 року) :

♦ збір і аналіз інформації;

♦ аналіз і систематизація інформації;

♦ пошук Інтернет ресурсів;

♦ доповіді учнів перед класом щодо попередніх результатів дослідження на уроках;

♦ відвідування краєзнавчого музею міста Славутича;

♦ Обробка матеріалів краєзнавчого характеру;

♦ узагальнення зібраних матеріалів, формулювання висновків;

♦ підготовка до презентації;

Підсумковий етап – 1 місяць (березень 2010 року) :

♦ презентація міні-проектів творчих груп;

♦ підготовка учнів до застосування мультимедійних засобів, наочності;

♦ підготовка до презентації проекту;

♦ оцінювання результатів та процесу дослідження;

♦ публічний захист проекту (презентація посібника).

МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ

Методи:

1. наочні

- ілюстрації;

- схеми;

- відеоматеріали;

2. практичні

- спостереження;

- дослідження;

3. словесні

- бесіда;

- розповідь;

4. інформаційний пошук

- аналітично – синтетичний;

- експериментально – синтетичний.

Форми організації проекту:

♦ самостійна робота учнів;

♦ робота в бібліотеках;

♦ пошук Інтернет ресурсів;

♦ написання есе;

♦ проведення анкетування;

♦ проведення презентації;

♦ випуск навчального посібника.

Прийоми:

♦ консультація; ♦ співбесіда;

♦ дискусія; ♦ дослідження;

♦ мозковий штурм; ♦ презентація.

♦ доповідь;

ПРОГНОЗОВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ НАД ПРОЕКТОМ

1. учні навчаться самостійно знаходити і опрацьовувати матеріал;

2. складати план;

3. робити повідомлення, готувати презентації;

4. працювати над проблемою самостійно і в групах;

5. працювати з ілюстраціями та історичними поняттями, з додатковою літературою, відеоматеріалами;

6. аргументувати власну думку та логічно її висловлювати;

7. презентувати проектне дослідження.

Очікуваний кінцевий продукт проекту:

випуск навчального посібника «Особливості розвитку культурного життя України другої половини ХХ століття».

Форми представлення кінцевого продукту:

слайдова презентація.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ РОБОТИ НАД ПРОЕКТОМ

♦ принцип випереджального лідерства («на півкроку вперед»);

♦ принцип системності («зміст залежить від системи»);

♦ принцип ефективності («підходяще не є кращим»);

♦ принцип відповідальності («беру на себе»);

♦ принцип реалізму («потрібні життєві компетенції»);

♦ принцип ієрархічної організації («керуючи, не заважаю»);

♦ принцип оптимальності («необхідно, тому потрібно»);

♦ принцип співробітництва («переміг – переміг »);

♦ принцип орієнтації на майбутнє («навіщо, а не чому»);

♦ принцип результату («що залишилось?»).

Соціальна категорія, на яку розрахована реалізація проекту:

♦ учні середнього та старшого віку;

♦ вчителі суспільно-гуманітарних дисциплін.

Відповідальні за реалізацію проекту:

♦ вчитель історії ЗОШ №1 – ;

♦ творча група учнів 11-х класів Славутицької загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №1.

Перелік організацій, які беруть участь у реалізації проекту:

Славутицька загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів №1 Славутицької міської ради Київської області.

Кількість учасників проекту:

♦ вчитель – 1 особа;

♦ редакційна колегія – 4 учня;

♦ учасники – 15 учнів.

ВИСНОВКИ:

Українське культурне життя другої половини ХХ століття цікаве й різноманітне. Про це свідчать художні досягнення в різних видах мистецтв, які отримали світове визнання. 60–70-ті роки, а також 80–90-ті насичені значущими подіями. У ці роки відбулося:

1) нове осмислення національних джерел, витоків українського мистецтва;

2) повернення «забутих імен», створення панорами українського мистецтва;

3) активне освоєння міжнародної культурної спадщини.

Водночас в українському культурному житті другої половини ХХ століття були великі проблеми і протиріччя, які ускладнювали його нормальний розвиток. У часи «відлиги» 60-х років українське мистецтво як і колись залишалось «прикладним», таким, яке «обслуговувало» радянську партійну ідеологію. Але, незважаючи на це, з’являлися й високохудожні твори в різних галузях культури. У літературі – це поезія П. Тичини і М. Рильського, цикл романів М. Стельмаха. Поступово повертається до читача спадщина М Куліша, Є. Плужника, твори, які не видавалися раніше. У музичному мистецтві з’являється покоління композиторів-новаторів: В. Сильвестров, М. Скорик, Л. Дичко та інші, які створюють свій власний стиль. В образотворчому мистецтві також відкривається панорама для різноманітних стильових пошуків у творчості М. Дерегуса та М. Глущенко, І. Гончара і К. Білокур.

Рух дисиденства в Україні, міцні культурні зв’язки з Росією сприяли тому, що українська культура залишалася самобутньою і в 70-ті «роки застою». Завдяки підтримці російського та світового співтовариства партійна критика Л. Костенко, І. Драча не позбавила можливості творити цих та інших художників, як це було раніше.

З іншого боку, репресії І. Світличного, В. Мороза, С. Параджанова, В Стуса та інших видатних представників української інтелігенції вказували на загострення відчуття своєї національної приналежності, незалежного історичного шляху.

До кінця 70-х років в Україні назрів потужний культурний сплеск, провісник «перебудови». Було знято багато заборон – розкрито спец охорону, звідки «надійшли» справжні документи свідчення справжньої картини нашої культури. Із середини 80-х ситуація змінилася. Вирішальна роль у змінах, що відбулися в суспільстві, відіграло здобуття Україною статусу незалежної держави. Змінилося і ставлення до культури.

Глибокий інтерес до духовної спадщини народу, до всіх виявів національно забарвленої творчості – важлива особливість цього періоду. Плюралізм думок і поглядів, свобода вибору для кожної людини тепер позначали зміст офіційних документів України.

На передньому плані культурної політики України кінця ХХ століття – проблеми освіти. Відповідно до рішень Міжнародної конференції ЮНЕСКО, освіту слід трактувати як цілісний феномен. Це передбачає: синтез гуманізму, особистісного розвитку, творчих здібностей, соціальної відповідальності. Виникають альтернативні проекти освіти, численні освітні структури.

Для розвитку української культури створено Український центр народної творчості, Український фонд культури, що висунув національну програму «Нові імена України» й домоглися для неї опіки з боку ЮНЕСКО.

Демократизація, вияв вільного від страхів і упереджень мислення – важливе завдання нового етапу української культури. Визначальною рисою української культури другої половини ХХ століття її двоскладність: мистецтво українців на території України і мистецтво української діаспори.

Сучасна культура України є полінаціональна. До неї мають відношення як українські митці, так і митці інших національностей.

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ПРОЕКТУ

Цей проект мав велике значення для учнів. Під час виконання якого учні вчилися працювати узгоджено і водночас незалежно від інших учасників проекту, вчились розуміти думки один одного, набували вміння обґрунтовувати власну думку. Проектна діяльність допомогла усвідомити відповідальність кожного в спільній справі, підвищити рівень особистої участі, якомога ефективніше виконувати роботу.

Внаслідок творчої роботи опрацьована велика кількість літератури, яка не тільки поглибила знання учнів з історії, а й принесла велике емоційне задоволення. І як результат задоволення своєю роботою є створення учнями навчальний посібника. Під час роботи над проектом використаний матеріал краєзнавчого характеру, відвіданий музей.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ ТА ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Буравська І. Проектні технології в школі. Застосування методу проектів // Директор школи – 2006 – №48 (432). – С. 3-4.

2. Ебулісова Л. Метод проектів з комп’ютерною підтримкою // Директор школи – 2010 – №5 (581). – С. 30-31.

3. Заліщук проектування в закладі нового типу //Управління школою – 2008 – №3. – С. 2-8.

4. Кримова ість навчально-виховного процесу // Завуч – 2009 – №24 (24). – С. 17-18.

5. Муценко та антикультура. Профільне навчання. // Історія та правознавство – 2009 – №28 (200). – С. 19-26.

6. Метод проектів у контексті сучасної освіти // Директор школи – 2007 – №42. – С. 8.

7. Освітні технології. Навчально-методичний посібник. – К., 2001. – С. 148-162.

8. Метод проектів у навчальному процесі // Директор школи – 2006 – №42. – С. 12-15.

9. Проектні технології у роботі з обдарованими дітьми // Директор школи – 2007 – №42 (581). – С. 13-15.

10. Пуліна іторинг оцінювання та експертиза проектування освітніх інновацій у загальноосвітньому навчальному закладі // Завуч – 2009 – №20 (20). – С. 19-22.

11. Черниш презентація проекту за темою «Духовні і культурні цінності українського козацтва в житті сучасної молоді» // Історія та правознавство – 2009 – №29 (201). – С. 29-31.

12. Проектне навчання на уроках // Директор школи – 2010 –№2 (578). – С. 11-15.

СЛОВНИК КЛЮЧОВИХ ПОНЯТЬ, ТЕРМІНІВ

Культура – сукупність притаманних суспільству чи соціальній групі ознак: духовних чи матеріальних, інтелектуальних чи емоційних, яка поряд з мистецтвом та літературою, охоплює спосіб життя, «уміння жити разом», системи цінностей, традиції та вірування. (Всезагальна декларація ЮНЕСКО про культурну різноманітність).

Висока культура – витончене мистецтво, класична музика та література (створювалася і сприймалася елітою).

Народна культура – культура, що включає казки, фольклор, пісні і міфи.

Масова культура – культура, що не пов’язана з релігійними або класовими субкультурами, її продукти поширюються серед широкої публіки.

Субкультура – вірування і погляди підгрупи суспільства.

Репресивна культура – культура, що пригнічує різні спонуки людини.

Антикультура – комплекс, набір або конфігурація норм і цінностей групи, що суперечать нормам і цінностям, що панують у суспільстві, частиною якого є ця група.

Аномія – порушення єдності культури у зв’язку з відсутністю чітко сформульованих соціальних норм.

Толерантність – повага й визнання рівності, відмова від домінування і насильства, визнання багатомірності й різноманіття людської культури, норм, вірувань і відмова від зведення цього різноманіття до якоїсь однієї точки.

Цінності – елементи морального виховання, найважливіші складові внутрішньої культури людини, які виражаючись в особистісних установках, властивостях і якостях визначають її ставлення до суспільства, природи, інших людей, самої себе.

ДОДАТОК 1

Анкета для учнів

Питання: Якому діячеві української культури ви б створили пам’ятник (або присвятили культурну композицію)?

Результати анкетування серед учнів

В анкетуванні брали участь 35 учнів 11 класів.

ДОДАТОК 2

Учасники проектної групи

Відвідування краєзнавчого музею учасниками проекту

Захоплююча розповідь екскурсовода

Експонати музею

Традиції нашого міста

Обговорення питань учасниками проекту

Ознайомлення з літературою в читальному залі

Робота в шкільній бібліотеці

ДОДАТОК 3

С первого дня зарождения света,

История шла с ногой человека,

От неандертальцев до нашего века,

Неслась сквозь года вся жизнь человека.

Культуру народа, их быт и ремесла

Пером летописца в книгу внесла,

Рожденье великих: держав и народов,

Семи чудес света, сквозь годы несла.

В истории много великих открытий,

Имен полководцев, царей и князей,

Открывших для мира свои достиженья

Вписав свое имя в память людей.

Но книга времен не закончена ныне,

Ее дописать может каждый из нас,

Чей взор устремлен для новых открытий,

Чье сердце и разум открыты сейчас.

Февраль 2010

Учениця 11-В класу

Евстигнєєва Альона

Народ Украйни в кривавих боях та хаосі війни не втратив прагнення до духовного відродження. Всупереч усім труднощам і жахам воєнного часу, культурний процес в Україні не припинився. Культура народу в умовах війни допомогла зберегти його самобутність, традиції, вірність гуманістичним ідеалам. Війна зруйнувала матеріальну основу української культури і завдала великої шкоди всім областям духовного розвитку України.

Відродження культурного життя у післявоєнні роки проходило з великими труднощами. В умовах, коли на першому плані були відновлення важкої промисловості та нарощення воєнного потенціалу, на інші сфери життя не вистачало коштів.

Процес десталінізації створив нову духовну атмосферу в суспільстві, відкрив широкі можливості для розвитку культури.

Проголошення незалежності перетворило культурну політику в одну з важливих сфер діяльності держави. Духовне розкриття українського народу, зняття партійно-державного пресингу, політичної цензури, відродження національної свідомості змінили умови розвитку української культури. Після тривалого диктату комуністичної ідеології суспільство, нарешті, отримало вільно висловлювати різноманітні точки зору, розвивати різні літературно-художні стилі, безперешкодно знайомитись із надбаннями світової культури та національною спадщиною.

Березень 2010

Учениця 11-Б класу

Евстигнєєва Катерина

Періодична преса та засоби масової інформації висловлюють тривогу з приводу малої кількості культурних проектів і стратегій розвитку української культури. Це стосується й культурного розвитку окремих міст і регіонів, скутих рамками бюджету й поганим фінансуванням освіти, науки, мистецтва.

В Україні створено фонд Президента України, який щороку відзначає видатних діячів культури. Наприклад, Ліга українських меценатів (президент Петро Яцик) вкладає кошти у видання, присвячені українській культурі, українській історії. Проводяться конкурси на знання української мови та літератури. Учні нашої школи беруть участь у цьому конкурсі та інших проектах. Так Денисенко Тарас, учень 11-Б класу, виборов II місце у міському конкурсі «Об’єднаймося ж, брати мої!» в номінації «Історія України і державотворення»

Досить успішно розвивається культурне життя в місті Славутичі. Прикладом є успіхи учнів Дитячої Школи Мистецтв в різних областях: хореографічній, музичній, образотворчій та інших.

Березень 2010

Коваленко Юлія,

учениця 11-Б класу

ДОДАТОК 4

Навчальний посібник