26.11.2013 “Порядок денний”
В студії працює Юрій Табаченко. В Україні все більш жорстким стає антитютюнове законодавство. Наша країна декларує постійний і невпинний поступ в питанні боротьби з тютюнопалінням. Це відображається у відповідних нормативно-правових актах. Дотримання цих положень контролюється відповідними органами. І от, які успіхи саме в цій частині, в практичному втіленні цих законодавчих антитютюнових, назвемо їх так, норм. Ми, власне, про це сьогодні і спробуємо поговорити. Олег Кобельков – начальник відділу управління захисту прав споживачів та реклами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів в студії Українського радіо. Ми пам”ятаємо, що коли черговий етап вдосконалення законодавства приблизно рік тому запроваджувався, йдеться про заборону куріння вт громадських місцях, зокрема, в ресторанах, кафе, барах, то дискусії були доволі серйозні, адже кількість тих людей, які курять в Україні, достатньо велика і порівнянна із тими, хто не курить і страждає від тютюнового диму. Наскільки легко впроваджувалось це законодавство?
КОБЕЛЬКОВ: Дійсно, дуже багато було діалогів, монологів, круглих столів, розмов перед тим, як приймати таке законодавство, на думку багатьох, дуже жорстке. Ви знаєте, що, зокрема, до цього в закладах ресторанного господарства мала бути 50 відсотків відведено для людей, що палять, і 50 для тих, що не палять. З грудня минулого року є повна заборона. Багато думок було про те, що це призведе до знищення, чи різкого зниження відвідання ресторанів, призведе до краху галузі. Але багато тверезих голів, в тому числі представники ресторанного бізнесу, казали, що ця небезпека створюється штучно. Я не є фахівець в ресторанній галузі, але по тому спілкуючись з людьми, які близькі, в першу чергу громадські організації, і люди, які представляють асоціації бізнесу, ніякого удару по ресторанному бізнесу заборона паління не призвела. Наскільки я знаю, статистика створення нових закладів, або припинення існування закладів ресторанного існування залишилась такою, як була до цього. Тобто, відповідь, чи вплинула заборона на бізнес – практично ні.
ВЕД: Але логічно було очікувати саботаж цих нововведень, цих норм. Іще раз повторюсь, саме тому, що кількість курців достатньо велика. Чи відбулося це, чи сталося це?
КОБЕЛЬКОВ: Було таке побоювання, і деякі “закидали”, що це буде мати масовий характер, разом з тим, я не можу сказати слова здивування, але приємно здивувало, що більшість суб”єктів господарювання з розумінням і громадянською позицією віднеслись до того, що це вже норма закону, і такі випадки не є масовими. Я наведу вам статистику за 9 місяців 2013 року, якщо ми кажемо саме про паління, було проведено десь 2 тисячі перевірок і взагалі порушення антитютюнового законодавства з двох тисяч, було 360 випадків і десь 40 відсотків стосовно саме паління. Виходить достатня цифра, але це зовсім не характеризує масовість. Справа в тому, що більшість наших результативних перевірок, коли ми дійсно фіксуємо факт паління в приміщеннях ресторанного господарства, де по заявах споживачів або громадських організацій. Тре6ба відзначити, що коли є звернення громадянина або громадської організації, ми не маємо попереджувати суб”єкта господарювання за 10 днів про факт перевірки.
ВЕД: А часто звертаються в інспекцію з питань захисту прав споживачів громадяни зі скаргами на те, що в якомусь закладі, ресторані, систематично порушуються їхні права?
КОБЕЛЬКОВ: Можу сказати точну цифру – за 9 місяців 2013 року таких звернень у нас було 218 по всій Україні.
ВЕД: Ви кажете, що не вплинула, практично, на ресторанний бізнес ця заборона, але були деякі заклади, які мали в своїй основі саме процес куріння – кальян-бари, наприклад, так звані. Кальян, він же теж потрапив під заборону?
КОБЕЛЬКОВ: Давайте звернемо увагу, що змінами, які почали працювати з грудня 2012 року забороняється куріння, цитую – тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів в закладах ресторанного господарства. І тому, ми виходимо з того, що не може працювати окремо ця наша позиція, окремо
кальянний бар.
ВЕД: Як в цей список потрапили електронні сигарети, засоби, які, здавалося б, покликані відучувати людей від сигарет традиційних, які не забруднюють повітря, не заважають іншим, не містять фактично диму, наскільки я розумію принцип їхньої роботи.
КОБЕЛЬКОВ: Тут я з вами можу тільки порозсуждати, як людина, як громадянин, бо ми з вами непричетні до процесу законотворчості. Ми як контролери можемо тільки виконувати закон. Ми теж можемо задавати деякі питання, але коли це норма закону, ми маємо відслідковувати його виконання.
ВЕД: Є, крім ресторанів і барів, інших місць, де заборонено куріння, однак, очевидно, перевірити виконання законодавства в цих громадських місцях значно складніше. Йдеться про ліфти, сходові клітини в житлових будинках, про дитячі майданчики, і багато інших...
КОБЕЛЬКОВ: Давайте тут розділимо повноваження... Я представляю державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів. Ми контролюємо виконання законодавства суб”єктами господарювання. Є відповідальність, як суб”єктів господарювання, в тому числі і фізичних осіб, якщо це не пов”язано, як ви сказали, у під”їздах житлових будинків, ліфтах і т. д. Ці питання порушення громадянином вимог антитютюнового законодавства відслідковують органи внутрішніх справ, і люди за це несуть адміністративну відповідальність, але ці штрафи накладає міліція.
ВЕД: До речі, а яка відповідальність для суб”єктів господарювання за порушення оцих норм?
КОБЕЛЬКОВ: Ми застосовуємо дві норми, це дві різні норми суми штрафів. Ми ще не торкалися теми порушень вимог, це теж анти тютюнове законодавство щодо реклами стимулювання продажу і спонсорства. Там штрафи від 30 до 50 тисяч, що стосується факту паління або розміщення попільничок – від 1 до 10 тисяч. В обох випадках є діапазон, який вправі керівник територіального органу в справах захисту споживачів, який застосовує цю санкцію, впливати саме на цю суму.
ВЕД: І от, всі ті 300 з гаком випадків, які були зафіксовані під час перевірок, вони завершились покаранням винних?
КОБЕЛЬКОВ: Безумовно, якщо був встановлений факт порушення, ми накладаємо штрафи. Таких штрафів за 10 місяців поточного року 1,9 мільйона гривень. Частково штрафи сплачені у добровільному порядку, а добряча доля також ми беремо в судах. Це більше стосується судових справ.
ВЕД: Я нагадаю слухачам, що у нас в студії Олег Кобельков – начальник відділу управління захисту прав споживачів та реклами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів. Говоримо ми сьогодні про дотримання антитютюнового законодавства, наскільки воно успішно виконується. Це зовсім така окрема історія... І що там, наскільки багато порушень в цій частині?
КОБЕЛЬКОВ: Окрема норма, окрема історія, але хочу нагадати всім, що у 2007 році Україна ратифікувала конвенцію Всесвітньої організації охорони здоров”я щодо боротьби із тютюном, де Україна брала зобов”язання протягом п”яти років заборонити рекламу стимулювання продажу і спонсорства. Треба сказати, що закон, прийнятий у 2012 році, це питання вирішує. До 2012 року питання заборони реклами і спонсорства Україною так було виконано. Новели 2012 року - це те, що законодавством було заборонено стимулювання продажу. Можемо констатувати і констатують незалежні експерти, що пряма реклама тютюнових виробів і спонсорства з нашого життя зникли. У світовій практиці ставиться питання про введення прямої норми навіть виставляння пачок. Це, якщо ми будемо казати про перспективи і знаючи, що люди, які впливають на законотворчий процес рухаються, ми знаємо, що це той напрямок, який буде розроблятися. На жаль, зараз цього немає і наша судова практика не на нашу користь.
ВЕД: Але я думаю, що в цій судовій практиці також є певна логіка, і якщо поставити себе на місце споживача-курця, то теж виникає запитання, а яким чином цей споживач, а їх, все таки, доволі багато, може дізнатися про вибір сигарет, про ціни на них, про асортимент...
КОБЕЛЬКОВ: Я відчуваю, що ви дійсно дуже добре підготувалися до передачі. І дійсно, треба розуміти, що є закон про захист прав споживачів. Стаття 15 закону про захист прав споживачів, каже про те, що для забезпечення свідомого та компетентного вибору до моменту покупки, людина має право отримати повну інформацію про товари. І, дійсно, ми відстоюємо позицію, якщо людина, яка має відповідний вік ( 18 років), зайшла в легалізований пункт торгівлі, вона має знати про це все. Питання має два аспекти – що людина має відповідний вік, вона зайшла саме для покупки тютюнових виробів, і вона купляє не у бабусь, які стоять і продають це.
ВЕД: До речі, про бабусь, які стоять і продають це... Це ж також порушення, це порушення не тільки прав споживачів, а і податкового і іншого законодавства...
КОБЕЛЬКОВ: Це порушення, це несанкціонована торгівля. Контроль за нею ведуть органи внутрішніх справ. Це і податкова, це і контрабанда... Разом з тим, в минулі роки ми вивчали це питання просто для розуміння. І в рамках того, що саме ці бабусі є джерелом продажу тютюнових виробів для неповнолітніх, ми такі дослідження в минулі роки проводили, там різні тенденції, але ми в цьому році цього не робили, але були певні тенденції минулих років до зростання такої торгівлі. Не знаємо як у цьому році, але проблема є. В пресі нещодавно я читав, з посиланням на одне з міністерств, що ця проблема продовжує мати місце і називалася дуже велика цифра. Ця проблема залишається. Ми контролюємо тільки суб”єктів господарювання.
ВЕД: Завершується наш ефірний час, мені залишається подякувати вам за розмову. Олег Кобельков – начальник відділу управління захисту прав споживачів та реклами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів був в студії Українського радіо. Провів програму Юрій Табаченко.
