В гостях у тижня
Кіт
Увага! Увага! Послухайте, будь ласка,
Виставу – не виставу, таку повчальну казку.
У гості до днів тижня ми негайно вирушаємо,
І в деяких героях себе, мабуть, впізнаємо. М – у – р – р – р...
( Виходить охайно одягнений школяр )
Ведучий 1
Це – Сергійко-гімназист, ( Сергійко вклоняється всім і сідає за стіл )
До наук він має хист ,
І уроки неодмінно
Вчить він тільки на „ відмінно ”.
Ми у школі – якнайкращі,
Зникли ті, котрі ледачі.
До порядку всі ми звикли,
І проблеми також зникли.
А було не так. . . А втім
По порядку розповім.
( Виходить вчителька, стає біля дошки. За партою сидять учениця та Сергійко )
Вчителька
Дайте відповідь мені:
Скільки містить тиждень днів?
Скільки?.. Скаже це... Сергійко. ( Сергійко повільно встає. Знизує плечима.)
Що, не знаєш? Знову „ двійка ”.
Кілька місяців підряд
Тягнеш ти весь клас назад.
( Дзвенить дзвоник. Вчителька і учениця виходять. Лишається Сергійко.)
Сергійко
Знати скільки, а чи ні?
Та навіщо це мені!
Гей, хлопці, зачекайте! ( Біжить гратися )
Мурчик
Вже котра година? ( Дивиться на годинник ) Сьома,
А його немає вдома.
До уроків ще й не брався,
Лиш прибіг і знов погнався. ( Прислухається )
Певно, йде, бо чую кроки:
Поспішає до уроків.
( Сергійко входить з м’ячем, ледве тягне ноги від утоми )
Сергійко
Мурчик, привіт!
Ти розумний мій кіт!
Я так наганявся, так натомився,
А зараз, кицю, можна і повчиться!
Що там було додому?
( Відкриває щоденник )
„ Двійка! ” Не скажем про неї нікому.
Так, Мурчику?
Мурчик
Мяу. Не скажем.
Сергійко
Тут трішечки витрем, тут трішки замажем,
Ніхто не помітить: ні мама, ні тато,
Завдань на сьогодні дали небагато.
Ось перше: із мови знайти дієслово.
Нема що робить! Це зараз я вмить.
( Позіхає і засинає на столі )
Мурчик
Заснув! А домашнє завдання? ( Заглядає через плече хлопчика у зошит )
Яке тут потрібно поставить питання? ( Чухає потилицю )
Піду пошукаю я книжку
І сам позаймаюся трішки.
( Йде за куліси. Заходять дні тижня, під спокійну мелодію ведуть хоровод, обережно торкають сплячого за плече )
Сергійко
Чую кроки я легкі.
Що таке? Хто ви такі ?
Понеділок
Я – понеділок, день робочий,
До праці дуже я охочий.
Я так стомився від безділля
Після суботи та неділі.
До школи я люблю ходити,
Там із старанними дружу,
Обожнюю уроки вчити
Й тобі змінитись поможу.
Хочеш, я відкрию тобі секрет гарного настрою? Головне – кожний день розпочинати щирим привітанням. Ось так:
· Коли промінчик сонечка ступатиме на ґанок,
Ти виглянь у віконечко з привітним...... ( Добрий ранок )
· Коли знайомого на вулиці стрічаєш,
То, посміхаючись, скажи йому............... ( Вітаю )
· А другу справньому ти крикни на весь світ
Таке дзвінке і радісне............................... ( Привіт )
· Подарує гарний настрій
Необхідне слово........................................ ( Здрастуй )
Я бачу, ти все зрозумів, Сергійку,
Моя порада: стережися „ двійки ” ! ( Понеділок йде )
Сергійко
Дякую, Понеділку, за поради!
Вівторок
А я – вівторок, тобто другий.
Я стану тим надійним другом,
Хто вчиться, а не ледацює
І дуже старанно працює.
Тож не лінуйся, стань Умійком
І стережися, брате, „ двійки ”.
Вона – лиха, з путі зіб’є
І будеш ти так само
Як той Вітько, що пише твір
Про допомогу мамі.
Домашній твір А. Костенко
Автор
Вітько-бідак страждає так,
Аж здригує ногами!
Він за столом, він пише твір
„ Я – помічник у мами ”.
Старанно олівець гризе
Та супить брови грізно,
Аж там нічого - хоч умри! –
До голови не лізе...
Та ось тихесенько зайшла
В його кімнату мама
Мама
- Вітьку, будь ласка, в магазин
Сходи за сірниками.
Вітько
- Ідея!
Автор
А мамі каже:
Вітько
- Ну й морока! Сама іди!
Я твір пишу, роблю важкі уроки.
Автор
І мама вийшла... А Вітько
Швиденько пише в зошит.
Вітько ( пише )
- Я в магазин завжди ходжу,
Коли мене попросять.
Автор
Хвилин за десять мама знов
З’являється у дверях.
Мама
- Вітюнь, картопельки почисть,
А я зварю вечерю.
Вітько
- Сама почисть!
Автор
Кричить Вітько
Та так, що ледь не трісне.
Вітько
- Я твір пишу, я зайнятий,
Сама звари нам їсти.
Автор
Виходить мама, а Вітько
Писати знов сідає.
Вітько
- Я мамі сам варю обід
Вечерю та снідання.
Автор
Радіє син.
Вітько
- Письмо круте!
Оцінка буде добра!
Автор
І геть не думає про те,
Що ледар і нероба.
Сергійко
Спасибі, Вівторку, за дружню турботу.
Тепер я робитиму хатню роботу. ( Вівторок йде )
Середа
Я – день жіночий, середа.
Замислись на хвилину-
Я – серединка золота,
Я – тижня середина.
Я – чепуруха. Мій девіз :
„ Роби все по порядку! ”
Чи чистиш зуби ти? Що, ні?!
Чи робиш ти зарядку ? ( Сергійко заперечно махає головою )
Турбуєш ти мене, мій брате,
Бо розпорядок треба знати.
Про режим дня
Ведучий 2
Сім годин – пора вставати.
Потім ліжко застеляти.
Далі робите зарядку.
Кожну вправу по порядку.
Чистіть зуби, умивайтесь.
Причесались – одягайтесь.
Сьома тридцять. Час до столу
Снідати. Та йти до школи.
Не крутіться на уроках,
Як папуги чи сороки.
Ведучий 3
Як повернетесь додому,
Мийте руки - та до столу.
Пообідайте смачненько,
Посуд вимийте гарненько.
Відпочиньте, подрімайте
Та завдання вчить сідайте.
І, готуючись сумлінно,
Спочивайте неодмінно.
Як освіту закінчили,
То тепер гуляйте сміло.
Дихайте повітрям свіжим,
Хай вас сонечко поніжить.
Ведучий 4
Що погралися? Чудово !
А тепер до праці знову:
Приберіть свою кімнату,
Допоможіть мамі й тату,
Почитайте, підкріпіться,
Телевізор подивіться.
Двадцять перша – нумо в ліжко,
Відпочити треба трішки.
Перед сном же не забудьте
Вмитися й почистить зуби,
Надобраніч побажати.
І провітрити кімнату.
Сергійко
Я вдячний тобі, середо, за розпорядок.
Середа
Хороший хлопчик ти, Сергійку,
Жени від себе кляту „ двійку ”. ( Середа йде )
Четвер
Сестра пішла? Ну ось, тепер
Дійшло й до мене слово.
Дозволь назватись: я – четвер!
Четвертий – це чудово!
У дні буденні маємо
Єдину, бачиш, норму
Щодня ми одягаємо
Шкільну чистеньку форму.
І на уроках - старанні,
Не крутимось ніколи ми.
А то, дивись, ще станемо
Крутьками, „ горе-толями ”.
Ведучий 5 Бойко
Толі в класі не сидиться,
Непосиді все б крутиться.
То щипа свого сусіда,
То поглядує навкруг,
То під партою обіда,
То на парті ловить мух...
Хтось запитує у Толі:
-Ти завжди крутько такий?
- Ні, не кожен день я в школі,
У неділю ж – вихідний!
Сергійко
Ні! Толею я, обіцяю, не буду
Й тебе, четвергу, я повік не забуду.
Четвер
Гляди ж ти слово дав – тримай
Обіцянку, Сергійку,
До себе геть не підпускай
Оту крутійку -„ двійку ”. ( Четвер іде )
П’ятниця
Доходять до кінця робочі дні.
Я – п’ятниця, прошу мене любити.
А незабаром – пара вихідних,
Де можна після мене відпочити.
Якщо на тижні справу розпочав,
До п’ятниці годиться завершити.
І до оселі „ двійку ” не впускай -
Вона і рідних може посварити.
Дивись історію, як той чортополох
В якусь одну хвилинку
Геть розсварила подруг двох:
Маринку та Галинку. ( П’ятниця йде. Виходять Маринка і Галинка )
Списала
Галинка
Сьогодні Маринка уроків не знала.
Домашнє завдання у мене списала.
Автор
Зі школи додому вернулись дівчатка.
І тут повторилось уних все спочатку.
Удома Маринка отак міркувала:
Маринка
Сьогодні в Галинки уроки списала.
Чого ж я завдання робити спішу?
І завтра в Галинки уроки спишу.
Автор
А ранком у школі зустрілися двоє.
Спочатку дівчатка зраділи обоє.
Та стала Маринка Галинку питати:
Маринка
Чи можна іще раз у тебе списати?
Автор
Галинка у сльози:
Галинка
От бачиш, яка ти?
Я думала в тебе сьогодні списати.
Автор
До столу тут вчителька їх запросила
І порівну „ двійку ”на двох розділила.
( Дівчатка, похнюпившись, підходять до столу, вчителька „ вручає ” їм по „ одиниці ” )
Пісня двійки
( На музику В. Шаїнського „ В траве сидел кузнечик ” )
1. Я – дуже гарна змійка,
Зовусь я просто –„ двійка ”.
У ледарів – невмійок
В щоденниках живу.
Приспів:
І в середу я, і в п’ятницю я
У ледарів-невмійок.
І в середу я, і в п’ятницю я
В щоденниках живу.
2. Люблю я лінуватись
І на уроках спати.
А от багато знати
Я зовсім не люблю.
Приспів:
І гратись люблю, і спати люблю
А от багато знати.
Ні в середу я, ні в п’ятницю я
Нітрішки не люблю.
Двійка
Сергійку! Давній друже! Я так рада тебе бачити!
Сергійко
Я тобі більше не друг! Забирайся геть, ледарко!
Двійка
Нічого, нічого. Я знайду собі інших приятелів. Он їх стільки сидить у залі.
( Йде у залу, роздає двійки першокласникам. )
Субота ( Виходить разом з неділею )
Ми – дні жадані, вихідні.
Ми любимо весілля.
Мене суботою зовуть.
Неділя
Моє ім’я –неділя.
У колі друзів та родини
Нас, зазвичай, проводять:
У цирк, театр чи на гостини
Усім сімейством ходять.
Субота
І дуже рідко, хто від нас
Береться нудьгувати.
Хіба що сам вбиває час
Без мами і без тата.
Хлопчик
Коли б начальником я став
Хоч на одну годину,
То я одразу б наказав
Закон ввести єдиний. ( Розгортає звиток )
У дні святкові й вихідні
Батьків не допускати
Без нас у парк, на стадіон,
До цирку та театру.
Ще й всюди б входи спорядив
Словами заборонними:
„ Вхід для дітей без їх батьків
Суворо заборонений! ”
Діалог
Дівчинка
Ну і мама, ну і тато!
Наче справжні дошкільнята,
Нічогісінько не знають-
Смішно і сказать комусь!
Бо щодня у нас питають
Лиш одне „ Чому й чому? ”
Хлопчик
Ти чому штовхнула Вову?
Дівчинка
Де взялася „ двійка ”знову?
Хлопчик
А чому прийшла так пізно?
Дівчинка
Ти чому в шкарпетках різних?
Хлопчик
Ти чому дурниці мелеш?
Дівчинка
Чому постіль не застелиш?
Хлопчик
Ти чому це вірш не учиш?
Дівчинка
І чому ти кішку мучиш?
І чому такий синець?
Хлопчик
Ох, настане мій кінець.
Не поясниш їм ніколи,
Хоч би й дуже захотів...
Треба їх віддать до школи,
Хай питають вчителів.
( Виходять всі герої на сцену )
Понеділок
Найсвітліша дорога на світі,
Вівторок
Це дорога до знань, до школи.
Середа
Пам’ятайте це, любі діти,
Четвер
Не забудьте цього ніколи.
П’ятниця
І хоч вчитись нелегко буває,
Субота
Та наука завжди хороша
Неділя
Кожна в світі людина знає,
Сергійко
Що знання – то найлегша ноша.
Вчителька
Хай не ваблять вас витребеньки,
Хай вас лінощі не точать.
Хай живеться вам легенько
І навчається охоче.
На все добре!
( Всі співають хором пісню „ Чому вчать у школі „ )
