Спалювач відходів деревини типу СВД (стр. 2 )

3.1 Спалювач поставляється в такому складі:

- газогенератор (з вентилятором )

- бункер зібраний

- блок керування та сигналізаціі

- технічний опис та інструкція з експлуатації

1 шт. 1 шт. 1 шт.

Спалювачі відходів деревини типу CВД Технічний опис та інструкція з експлуатації

3.2 За бажанням замовника, базовий комплект поставки спалювача може доповнюватись необхідним замовнику теплообмінником (котел паровий або водогрійний) та іншим обладнанням необхідним для його функціонування, таким як живильні насоси, баки конденсаційні, розширювальні, живильної води, різноманітна запірна та регулююча арматура, засоби автоматизації, комплекти запасних частин і т. д.

3.3 За бажанням замовника, монтажні та пусконалагоджувальні роботи по введенню в дію спалювача на території замовника, можуть бути виконані відповідними фахівцями виробника.

3.4 Блок управління та сигналізації, який входить в базовий комплект поставки спалювача. розрахований тільки для роботи з відповідним устаткуванням спалювача.

За бажанням замовника, можлива заміна базового блоку на блок управління та сигналізації який додатково забезпечує необхідну функціональність теплообмінника та іншого допоміжного устаткування.

3.5 Умови і можливість виконання пунктів 3.2 — 3.4 уточнюються при замовленні
поставки спалювача і оформляються відповідною угодою з виробником.

4. БУДОВА ТА РОБОТА СПАЛЮВАЧА 4.1 ПРИНЦИП ДІЇ

4.1.1 В основу роботи спалювача покладено явище перетворення твердого палива, яким є відходи деревини, з доволі низькою теплотворною спроможністю 10 МДж/кг при вологості 40% (усереднений показник для дров), в генераторний газ з теплотворною спроможністю 30 МДж/кг і більше, з подальшим його перетворенням, шляхом спалювання, в теплову енергію, яка і використовується теплообмінником.

4.1.2 Процес отримання генераторного газу методом часткового окислення вуглецю, який міститься в паливі, при високій температурі називається газифікацією твердого палива. Він здійснюється в спеціальних пристроях — газогенераторах. Загалом, це вертикальна шахта, в яку зверху завантажують паливо, а знизу вдувають повітря, кисень, водяний пар або суміш цих речовин. В залежності від складу газів, що вдуваються, розрізняють повітряний, водяний, пароповітряний (змішаний) та інші генераторні гази. Найпоширенішими і найдешевшими серед усіх штучних газів, в якості палива в промисловості використовуються повітряний та пароповітряний (змішаний) гази.

Повітряний газ отримують при вдуванні повітря. В нижній частині генератора внаслідок обдування повітрям та конвективних процесів (теплота піднімається в верхню частину генератора) температура палива порівняно низька. Відбувається просте згорання палива до ССЬ (вуглекислий газ), який підіймаючись догори витісняє кисень О2 і перешкоджає окисленню верхньої частини палива (горінню). Цьому сприяє і дозована кількість повітря, що подається в нижню частину газогенератора.

С + О2 = СО2 + 393,5 кДж

Внаслідок дії теплоти, що виділяється, верхня частина палива перетворюється на жар. який контактує з виділеним ССЬ. Відбувається реакція:

С + С02 = 2СО кДж

Ця реакція починається при температурі 400°С - 500°С. При температурі 800°С степінь перетворення СО2 в СО досягає 80%.

Отриманий газ в основному складається з оксиду вуглецю (II) СО та азоту N2. Оксид вуглецю (II) є основним компонентом отриманого газоподібного палива. На повітрі горить голубуватим полум'ям з виділенням великої кількості теплоти, перетворюючись знову в СО2:

2СО + О2 = 2СО2 + 566 кДж

3

Технічний опис та інструкція з експлуатації

Спалювачі відходів деревини типу CВД

Азот в процесі горіння участі не бере і видаляється разом з вихідними газами в атмосферу.

Пароповітряний (змішаний) газ отримують при вдуванні суміші повітря з водяним паром. В цьому випадку одночасно з вищенаведеними реакціями відбувається взаємодія вуглецю С з водяним паром:

С + Н20 = CO + Н2

Таким чином, в склад змішаного газу, крім оксиду вуглецю (II) CO та азоту N2, входить водень Н2, що збільшує теплотворну спроможність отриманого генераторного газу. 4.І.3 В даній реалізації спалювача застосовується повітряний газогенератор.

Паливо, що знаходиться в бункері, подається шнеком в газогенератор, де відбувається процес його газифікації з частковим згоранням в камері піролізу. Для забезпечення процесу газифікації киснем в камеру газогенератора подається повітря за допомогою дуттєвого вентилятора. Привід шнека здійснюється електродвигуном через двоступеневий редуктор. Разом з приводом шнека включається змішувач бункера конструктивно виконаний у вигляді валу на підшипниках з лопатками і призначений для запобігання налипання палива на стінках бункера та більш рівномірного заповнення паливом короба шнека. Вал закріплено на зовнішній бокових стінках бункера і приводиться цепною передачею від шнека. Для виявлення загорання палива в коробі шнека і здійснення відповідних захисних заходів, на верхній стінці короба, перед газогенератором, встановлено датчик температури «ТЕМПЕРАТУРА ШНЕКА ВИСОКА». Необхідне керування роботою спалювача виконує Блок Управління та Сигналізації (БУС).

4.2. КОНСТРУКЦІЯ СКЛАДОВИХ ЧАСТИН

4.2.1 Газогенератор

Газогенератор являє собою камеру згорання прямокутної форми складену з важкої жаростійкої цегли, що сприяє рівномірному розподілу та стабілізації температури в топці, доброму акумулюванню теплоти. В нижній частині камери, на деякій відстані від днища, розташовані колосникові решітки, на які завантажується паливо, а знизу, через отвори в них, до нижньої частини палива подається повітря. Камеру згорання встановлено на статевій зварній конструкції — основі. Бокові поверхні обшиті пустотілим кожухом з подвійними стінками, звареним із листової сталі. Коробчата конструкція кожуха, є водночас повітроводом від вентилятора до топки камери згорання. Це дуже ефективно охолоджує бокові поверхні газогенератора і в той же час підігріває повітря перед подачею його в топку а також запобігає перегріву цегли. Зверху камера вкрита з'ємним сталевим листом.

Для завантаження камери паливом, в задній або одній з бокових стінок генератора зроблені відповідні отвори, які назовні виходять у вигляді патрубків квадратної форми. До одного з цих патрубків за допомогою болтових з'єднань, кріпиться короб шнека подачі палива.

На верхній (задній) стінці розташований канал для виходу газу в теплообмінник та патрубок для закріплення дуттєвого вентилятора подачі повітря в газогенератор.

Для спалювання дрів на передній стінці спалювача розташовані топочні двері а для проведення регламентних робіт нижче розташовані дверцята.

На бокових стінках кожуха розташовані з’ємні стінки для можливості чистки повітроводів при їх засміченні рештками продуктів горіння.

4.2.2 Бункер

Бункер зварено з листової сталі у вигляді горизонтальної неправильної шестигранної призми, відкритого типу. Знизу до неї приварено короб квадратного перерізу в якому розташовано шнек, короб зверху відкритий, для засипки його паливом. На верхній поверхні зовнішньої частини приварено різьбову бобишку для кріплення датчика температури «ТЕМПЕРАТУРА ШНЕКА ВИСОКА» .

Шнек являє собою зварну конструкцію, вал якої виготовлено з круглого металу, а спіраль з листової .

Опалювачі відходів деревини типу CВД Технічний опис та інструкція з експлуатації

сталі. Один кінець шнека закріплений за допомогою підшипника а другий кінець лишається чільним. Обертальний рух передається шнеку за допомогою цепної передачі від електродвигуна з двоступеневим редуктором а від шнека цепною передачею передається на змішувач тирси. Цеп закривається з'ємним кожухом, звареним з листової сталі. Електродвигун з редуктором закріплено на зовнішній бічній поверхні бункера. До дна бункера приварені сталеві ніжки.

4.2.3 Блок управління та сигналізації

Зовнішній вигляд та необхідні монтажні розміри блоку наведено в додатку 1. Схема електрична принципова — в додатку 2. Схема електрична монтажна — в додатку 3.

Це металевий ящик, передня панель якого виконана у вигляді дверцят. На цій дверці встановлено необхідні пристрої управління та світлової сигналізації, положення їх органів керування та інші інформаційні знаки, вказують відповідні написи, виконані на самоклейкий плівці. З внутрішнього боку дверцята, на вільному від монтажних елементів місці, наклеєно монтажну схему приладу. В закритому положенні дверцята фіксуються внутрішнім замком поворотного типу, привід якого здійснюється за допомогою ключа.

Інше електрообладнання розташоване всередині ящика і закріплене на DIN-рейках. Монтажні джгути виготовлені проводом ПВЗ-0,75 та ІІВЗ-1,0 і обв'язані капроновими хомутами. Маркування виконано маркувальною трубкою.

Ввід зовнішніх кабелів здійснюється через отвори в нижній стінці ящика.

4.3 СХЕМА ЕЛЕКТРИЧНА ПРИНЦИПОВА

4.3.1 Електричну принципову схему блоку управління наведено в додатку 1.

4.3.2 При включенні автоматичного вимикача QF5 подається напруга в кола автоматики. На передній панелі загорається лампа HL1 «МЕРЕЖА».

Замикання контактів кнопки SB1 «РУЧНИЙ ПУСК ШНЕКА» призводить до спрацювання пускача шнека КМ3, який своїми контактами КМ3.1 через автоматичний вимикач QF3 та тумблер SA2 «РЕВЕРС», включає електродвигун привода шнека М3та змішувача бункера. Контакти кнопки не фіксуються і розмикаються при відпусканні кнопки. Це коло працює незалежно від інших кіл схеми, що дає змогу в ручному, не фіксуючому, режимі включити шнек будь коли. Така необхідність виникає при розпалюванні газогенератора, загоранні палива в коробі шнека (аварія «ТЕМПЕРАТУРА ШНЕКА ВИСОКА»), заклинюванні шнека паливом і т. д.

Для зміни напрямку обертання шнека, наприклад, в разі заклинювання його паливом, служить тумблер SA2 «РЕВЕРС».

Замикання контакту SA1 «ПУСК ВЕНТИЛЯТОРА» призводить до спрацьовування пускача вентилятора КМ2 та електронного програмованого реле часу ТАЙМЕР, за умови відсутності аварійної ситуації (контакт аварійного реле KV1.1 замкнутий) та регулятор продуктивності дозволяє підвищення тепло або паропродуктивності теплообмінника (контакт регулятора ВР1 замкнутий). За цієї ж умови, замикання контакту реле часу КТ1.1 призводить до спрацювання пускача шнеку КМ3. Пускач вентилятора КМ2 своїми контактами КМ2.1 через автоматичний вимикач QF2 включає електродвигун вентилятора М2 (якщо двигун один) та М2 і М2.1 (якщо передбачено два двигуни).

Реле часу ТАЙМЕР запрограмоване на роботу в режимі мультивібратора. Після подачі на його обмотку напруги, його контакт КТ1.1 замикається і починається відлік часу t1, по закінченні якого контакт реле КТ1.1 розмикається і починається відлік часу t2, по закінченні якого контакт реле КТ1.1 знову замикається і все починається спочатку, інтервали часу t1 та t2 виставляються виробником орієнтовно і під час проведення пусконалагоджувальних робіт повинні уточнюватись.

Регулювання продуктивності здійснюється добре замкнутими контактами датчика.

Технічний опис та інструкція з експлуатації Спалювачі відходів деревини типу СВД

ВР1. При досягненні температури теплоносія на виході теплообмінника або тиску пари в барабані парового котла заданої задатчиком ВР1, контакт ВР1 розмикається. Пускачі КМ3 та КМ2 виключаються, та виключають привод шнека і вентилятор. Знімається також напруга з pеле часу ТАЙМЕР, контакт якого КТ1.1, також, розмикається. Полум'я та кількість газовиділення в камері газогенератора різко зменшується, що призводить до зменшення температури теплоносія на виході теплообмінника або тиску пари в барабані парового котла. Це в свою чергу призводить до замикання контакту датчика ВР1 та включення приводу шнека і вентилятора. Цикл повторяється знову.

У аварійних датчиків використовуються нормально розімкнуті контакти. Всі аварійні датчики підключаються до блоку паралельно. Тому обмежень на кількість аварійних параметрів немає, а їх індикацію можна реалізувати в самих датчиках або на окремому табло (при необхідності). При замиканні контакту будь якого аварійного датчика, спрацьовує реле KV1 і своїми контактами KV1.1 виключає пускачі KM3, КМ2 (привод шнека та вентилятора) та ре-реле часу ТАЙМЕР, контакт якого КТ1.1, також, розмикається, a KV1.2 включає аварійну сигналізацію — аварійний дзвінок НА1 та лампу HL2 «АВАРІЯ». Після зникнення причини аварії схеми повертаються в первісний стан.

Після аварійної зупинки, усунення причини аварії, зразу ж призводить до відновлення роботи опалювача (включається вентилятор та привід шнеку). Якщо це не бажано, необхідно перед усуненням причини аварії розімкнути контакт вимикача SA1 «ПУСК ВЕНТИЛЯТОРА» в БУС.

5. РОЗМІЩЕННЯ ТА МОНТАЖ

5.1 Газогенератор з бункером розміщуються та монтуються на території замовника згід­но відповідної проектної документації.

5.2 У випадку підключення двох спалювачів до одного котла, різниця показників їх по­тужності не повинна перевищувати 10%.

5.3 Максимальна відстань між котлом і газогенератором не повинна бути більша 0,4м.

5.4 Не дозволяється встановлювати бункер під нахилом в бік газогенератора, в цьому випадку генераторний газ може рухатись в шнек і бункер і призвести до загорання палива.

5.5 Деякі вузли для забезпечення бездефектності або зручності транспортування можуть бути зняті (дуттєвий вентилятор, електродвигун привода шнека, датчик температури і т. д.), тому після розміщення в приміщенні бункера та газогенератора, необхідно встановити їх на відповідні місця.

5.6 Блок управління та сигналізації повинен кріпитись вертикально безпосередньо біля встановленого спалювача в зручному для експлуатації місці на стіні, колонні чи металоконструкціях.

5.7 Ввідний кабель живлення виконати мідним 4-жильним кабелем перерізом не менше 1.5 мм або алюмінієвим, перерізом не менше 2.5 мм.

5.8 Кабелі та проводи для прокладки ліній з'єднань між блоком управління і

Опалювачі відходів деревини типу СВД

Технічний опис та інструкція з експлуатації

датчиками та іншим зовнішнім електрообладнанням, виконати мідним проводом перерізом не менше 1,0 мм або алюмінієвим, перерізом не менше 2,5 мм".

5.9 Вищевказані кабелі та проводи рекомендується прокладати в сталевих трубах.

6. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ

6.1 Технічний персонал, який обслуговує електрообладнання спалювача повинен бути ознайомленим з правилами виконання робіт під напругою, з відповідними інструкціями по техніці безпеки, виконувати «Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів» для електроустановок напругою до 1000 В.

6.2 Корпуса газогенератора, бункера, електродвигунів, блоку управління та сигналізації і іншого електрообладнання спалювача повинні бути замулені згідно «Правил будови електроустановок» — ПБЕ.

6.3 Для проведення профілактичних робіт живлення від мережі повинно бути відключено в блоці управління та сигналізації переведенням всіх автоматичних вимикачів в положення — «вимкнено».

6.4 Не користуватись дверцятами для проведення регламентних робіт як піддувалом (так як в звичайній печі або грубі).

Пускати газогенератор з відкритими або не щільно закритими - категорично заборонено. Невиконання цього пункту може призвести до загорання палива в коробі шнека і в самому бункері а також перегрів цегли та стальної обшивки з подальшим руйнуванням СВД.

6.5 Не рідше одного разу за зміну необхідно перевіряти щільність закривання дверки
газогенератора.

Невиконання цього пункту може призвести до перегрівання передньої стінки газогенератора, вириванню полум'я, що може спричинити опіки, та виходу генераторного газу, основним компонентом якого є угарний газ CO, що може призвести до отруєння.