Безпека життєдіяльності дитини – це стиль життя
Проблема безпеки дитини, її уміння захистити себе завжди була актуальною, а останнім часом загострюється все більше. Гуманістичний характер даної проблеми виражається у вихованні відповідального ставлення до власної безпечної життєдіяльності, як особистого самозбереження здоров'я у всіх його значеннях, так і дбайливого ставлення до здоров'я інших людей.
У зв'язку з цим, поряд із викладанням комплексу знань з охорони життєдіяльності в традиційному профілактичному аспекті, необхідно обгрунтувати засоби і методи педагогічного впливу, спрямованого на переорієнтацію віково-індивідуальних і особистісних особливостей дітей.
Серед комплексу профілактичних заходів, спрямованих на безпеку життєдіяльності дітей, особливу роль відіграє попередження нещасних випадків і травм, які стали одним з головних факторів, що загрожують життю і здоров'ю дітей.
Ми повинні якомога раніше закласти дітям основи знань про самозбереження, при цьому важливо поєднувати розвиток самостійності з вихованням відповідальності за безпечне поводження. Але щоб бути ефективним, потрібно знати класифікацію дитячого травматизму. Багато фахівців пропонують класифікацію на основі дослідження причин травматизму у дітей, інша класифікація поділяє всі випадки в залежності від місця отримання травми, третя класифікація - за характером пошкодження.
Класифікація - за характером пошкодження:
1. Утоплення та інші види асфіксій (в 47% випадків страждають діти близько 11 років через невміння плавати).
2. ДТП (дають 25% всіх смертельних випадків).
3. Кататравми (падіння з висоти) (в 16,5% випадків страждають діти до 5 років).
4. Травми від впливу температурних факторів (опіки, обмороження, сонячний і тепловий удар і т. п.).
5. Отруєння (ліками, чадним газом). Найчастіше діти труяться ліками з домашньої аптечки (57% всіх випадків отруєнь), причому в 70% випадків - це діти до 5 років. Отруєння чадним газом за статистикою вважається найнебезпечнішим, тому що при цьому в 85% спостерігається смертельний результат.
6. Пошкодження електричним струмом (на Заході ця причина побутового травматизму стоїть на 1-му місці, у нас поки що надто мало електропобутових приладів).
7.Вогнепальне поранення.
8. Інші.
Саме виходячи з класифікації дитячого травматизму і випливають напрямки і теми роботи з дітьми у сфері убезпечення життєдіяльності дитини. В нашому закладі безпека життєдіяльності дитини – є важливим аспектом життя закладу. Саме тому використовуються найрізноманітніші форми і методи роботи з дітьми. Це бесіди, лекції, дискусії, експрес-хвилинки, пам’ятки, тренінги та ін. Теми, які використовуються в тій, чи іншій формі роботи випливають з характеристик дитячого травматизму. До речі тренінг є одним з найвпливовіших форм роботи, так як дозволяє кожній дитині побувати в ситуації, яка подібна критичній життєвій, та самостійно чи за допомогою групи знайти вірне рішення, відпрацювати алгоритм поведінки в тій чи іншій надзвичайній ситуації. Опанування алгоритмом дає дитині можливість при зустрічі з новою ситуацією вже самій обирати той тип поведінки, який дозволить їй захистити себе, спрямувати дитину на пошук виходу із кризової ситуації, сприяє розвитку їх пошукової активності.
Знання дитиною того, що можна, чого не можна робити і чому сприяють розвитку її життєвої компетентності, заохочують самостійність у різних видах діяльності з дорослими, зберігають почуття довіри до світу та оточуючих. Тому давайте парацювати в тому ж напрятку сприяючи розвитку життєвої компетенції та убезпечуючи життя дітей, бо безпека життєдіяльності дитини – це стиль нашого життя.
1. Анісімов B.C. Класифікація дитячого травматизму. Якою їй бути? / / Ортопедія, травматологія і протезування. [Текст] / В. С.Анісімов - М., 2006. № 1. - С. 63-65.
2. Ступницька у дітей шкільного віку: причина і профілактика [Текст] / М. А Ступицька/ Школа здоров'я, № 4.
