Пріоритети та моральні цінності сучасного бібліотекаря.
І. Б. Шкребко, завідувач відділом обслуговування
Наукової бібліотеки ЧДТУ
Бібліотека - це не тільки сховище книг, це місце панування культури, де діє живий її носій – бібліотекар, покликаний спілкуватися не стільки з паперами, звітами, скільки з живими людьми, читачами.
Книгозбірні сьогодні - це інформаційні, культурні, освітні заклади, які роблять важливий внесок у розвиток українського державотворення, сприяючи розбудові громадянського суспільства.
Справжніми помічниками та порадниками на шляху до вершин знань і мудрості народу є бібліотекарі - вірні збирачі духовних скарбів, провідники у світ нового. Кожен бібліотекар - це втілення цілої бібліотеки - джерела цінних ідей, скарбниці світлих думок.
Образ бібліотекаря, його знання, манери, стиль поведінки, багато інших якостей завжди поєднувались з образом бібліотеки.
„Успіхи бібліотекаря - це тріумф бібліотеки. А його розчарування - її невдачі". Давайте згадаємо: образ бібліотеки стародавнього Єгипту асоціювався у суспільній думці з храмом, часто на порталах бібліотек викарбовувалися написи: „Ліки для душі". А народи Близького Сходу називали бібліотеки "храмами мудрості", "домами порад і настанов", "майстернями розуму". Бібліотеки очолювали уславлені мудреці, які одночасно були вихователями дітей царських сімей, лікарями, ученими, філософами.
Щодня кожен із нас опиняється в різних ситуаціях, приміряючи на себе відповідні соціальні ролі. Прокинувшись вранці у родинному колі, ми можемо бути в ролі Матері (Батька), Дочки (Сина), Дружини (Чоловіка). По дорозі на роботу змінюємо роль Пішохода - на Пасажира або Водія. Ми буваємо Глядачами та Слухачами, Учнями або Вчителями, Покупцями, Виборцями... І іноді, навіть не замислюємось, що кожна з цих ролей накладає певні зобов'язання, диктує правила гри, пропонує відповідний стиль поведінки.
Звертаючись до бібліотеки, людина з вулиці - Директор фірми, Депутат, Науковець, Пенсіонер, Студент, Безробітний - починає грати іншу соціальну роль - Користувача бібліотеки, Читача, Споживача Інформації.
Бібліотекар та користувач є головними дійовими особами бібліотечного обслуговування, його суб'єктами. Але ролі цих суб'єктів відмінні. Користувач звертається до бібліотекаря, розраховуючи на задоволення своїх інформаційних потреб. Бібліотекар зобов'язаний задовольнити потреби користувача, виправдати його сподівання. Тобто в процесі бібліотечного обслуговування люди вступають у взаємодію як носії певних соціальних ролей - Бібліотекаря і Користувача - і ця взаємодія підпорядковується певним правилам ("Правилам користування бібліотекою», посадовим інструкціям бібліотечних працівників, моральним та етичним нормам, деяким стереотипам поведінки тощо). Чітке розуміння змісту соціальних ролей та виконання правил взаємодії - запорука ефективного та безконфліктного бібліотечного обслуговування.
Для окремих користувачів Бібліотекар - це людина, що зберігає, охороняє книжки, обмежуючи доступ до них певними правилами та інструкціями. Для інших - ерудована особа, завдяки якій можна одержати інформацію і яка допоможе в пошуку, підкаже нові ідеї, дасть необхідні поради тощо. Треті - вважають бібліотекарів "невдахами", інтелігентними людьми, які не змогли себе реалізувати і опинились в бібліотеці. Четверті, навпаки, - заздрять можливості бути серед книг, "серед нової інформації та пам'яті століть".
До Бібліотекаря можуть ставитися і як до вчителя, що пояснить, навчить, підкаже, і як до психотерапевта, котрому можна відкрити душу і одержати, якщо не пораду, то принаймні - розуміння.
Представники всіх професійних груп намагаються кодифікувати норми та правила поведінки в певних етичних кодексах.
Під поняттям "кодекс" розуміється звід моральних норм.
Термін "професійна етика бібліотекаря" визначається як сукупність моральних норм, понять, думок, оцінок, поглядів членів бібліотечного колективу в організації праці цього колективу.
Одним із перших професійних кодексів можна вважати Клятву Гіппократа, що виникла ще у VІ-ІV ст. до н. е., головним принципом якої є "Не нашкодь", "Лікар-філософ дорівнює Богу", „де любов до людини, там і любов до мистецтва та ін. Ці канони доречні в кожній професійній діяльності, об'єктом якої є людина і, звичайно, бібліотечній справі. У будь-який професійний кодекс слід закладати християнські заповіді: „Усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те самі чинили і ви їм", „Не судіть, щоб і вас не судили" та ін. Вони проходять червоною ниткою крізь усі моральні кодекси світу, не залишаючи осторонь і бібліотечні.
Першим етичним кодексом бібліотекаря можна вважати бібліотечний канон Болтона, який з'явився у публічних бібліотеках США в 1909 р.
І тільки у грудні 1938 р. Американська бібліотечна асоціація (АLА) приймає Кодекс етики бібліотекаря, який потім допрацьовувався у 1975, 1981, 1995 роках. В Україні питанням етики бібліотекаря приділялась недостатня увага. Тому актуальним завданням стала розробка Кодексу бібліотекаря.
Українська бібліотечна асоціація і викладачі факультету бібліотечно-інформаційних систем виступили з ініціативою розробити Кодекс етики бібліотекаря.
30 травня 1996 року конференцією Української бібліотечної асоціації було затверджено «Кодекс етики бібліотекаря України».
Мета цього кодексу - визначення і втілення в життя
принципів професійної етики бібліотечних працівників та всіх, хто забезпечує
бібліотечно-інформаційне обслуговування в умовах розбудови демократичної
незалежної України. В демократичному суспільстві, членами якого є всебічно
інформовані громадяни, бібліотечні працівники покликані сприяти забезпеченню принципів інтелектуальної свободи і вільного висловлення й руху ідей та інформації, свободи читання.
Бібліотекарі готові до співпраці з усіма організаціями, установами, об'єднаннями та окремими громадянами, які зацікавлені в розбудові бібліотечної справи України та забезпеченні її громадян повною та об'єктивною інформацією шляхом вільного і рівноправного доступу до бібліотечних матеріалів та ресурсів.
Образ бібліотекаря як соціально активної особистості представлений такими нормами: дотримання загальнолюдських принципів моралі, повага до особистості як вищої цінності суспільства; формування етичного і естетичного ідеалу людини, морально-етичним пошукам читачів в пізнанні навколишнього світу, відвернення екологічної катастрофи, покращення добробуту народу.
Кодекс сучасним чином трактує місію бібліотекаря як носія ідей гуманізму, гаранта забезпечення інтелектуальної та інформаційної свободи, доступу до знань кожної людини, незалежно від соціального, майнового стану, віросповідання, національності, статі, віку, політичних поглядів. Турботою про високий суспільний авторитет бібліотекаря пронизані статті Кодексу в частині, яка стосується не припущення одержання особистої користі за рахунок читачів, колег чи бібліотеки, підтримання авторитету бібліотечної професії через постійне оновлення знань, виявлення ініціативи, відповідальності, сумлінності в професійній відповідності, об’єктивності й конфіденційності інформації – морально-етичних і професійних принципів, які є обов’язковими для бібліотекаря.
Норми «Кодексу Українського бібліотекаря» хоча і не являють собою раз і назавжди задану модель поведінки професіонала, проте його положення та вимоги відповідали завданням часу, пошуку об’єктивності істини, добра, правди, гуманістичній спрямованості бібліотеки у демократичному суспільстві.
Українська бібліотечна асоціація затвердила такі основні морально-етичні норми професійної бібліотечної діяльності:
· ми дотримуємося загальнолюдських принципів моралі, гуманізму, плюралізму думок, поваги до особистості як вищої цінності суспільства, незалежно від соціального стану, віросповідання, національності, статі, віку, політичних поглядів тощо;
· ми поважаємо людську гідність, реалізуємо право особи на отримання інформації;
· ми дотримуємося принципів інтелектуальної та інформаційної свободи;
· ми оберігаємо право користувачів бібліотеки на таємницю інформації та
забезпечуємо конфіденційність бібліотечно-інформаційного обслуговування;
· ми зберігаємо та поповнюємо духовні цінності народу України, сприяємо розвитку національних культур;
· ми прагнемо до формування етичного і естетичного ідеалу особистості, сприяємо морально-етичним пошукам читачів у пізнанні навколишнього світу, відверненні екологічної катастрофи, покращенні добробуту народу, усвідомленні гуманістичної ролі та призначенні людини в суспільстві;
· ми відданні та компетентні у своїй професії, усвідомлюємо її гуманістичну місію, володіємо і постійно удосконалюємо знання, вміння та навички бібліотечних, бібліографічних, інформаційних процесів, організації суспільного використання документально-інформаційних ресурсів;
· ми зберігаємо і продовжуємо традиції вітчизняної бібліотечної справи, сприяємо розвитку бібліотечної науки і практики;
· ми сприяємо інноваціям, впровадженню прогресивних інформаційних технологій;
· ми не припускаємо одержання особистої користі за рахунок читачів, колег, бібліотеки;
· ми підвищуємо авторитет бібліотечної професії, залучаємо до неї талановиту молодь, допомагаємо її професійному становленню;
· ми виявляємо ініціативу, відповідальність, дисциплінованість, сумлінність у професійній діяльності;
· ми сприяємо гармонізації відносин у бібліотечному колективі, вихованню моральної самосвідомості його членів мобілізації їхнього духовного потенціалу на вирішення завдань, які висуває суспільство перед бібліотеками.
У серпні 2012 р. ІФЛА (Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ) затвердила «Кодекс етики ІФЛА для бібліотекарів та інших інформаційних працівників (//www.ifla.org/en/news/ifla-code-of-ethics-for-librarians-and-other-information-workers))», котрий протягом трьох років розробляла робоча група федерації - члени і колишні члени її Комітету з доступу до інформації та свободи висловлення (FАІFЕ). Кодекс існує в двох версіях - короткій та повній. Як відомо ІФЛА зібрала кодекси етики 40 національних бібліотечних асоціацій, де представлено й Кодекс етики Української бібліотечної асоціації. Всього, за даними ІФЛА, 60 національних бібліотечних асоціацій світу затвердили кодекси етики.
Запропонований ІФЛА Кодекс складається з таких розділів:
Преамбула (вступ);
1. Доступ до інформації;
2. Відповідальність щодо особистості та суспільства.
3. Приватність, таємниця та прозорість.
4. Відкритий доступ та інтелектуальна власність.
5. нейтральність, особиста чесність і професійні навики.
6. Взаємини з колегами та працедавцями.
Цей Кодекс пропонується як набір етичних положень і рекомендується для використання кожним бібліотекарем та інформаційним працівником як керівництво до дії, а бібліотечним та інформаційним асоціаціям – для створення або перегляду своїх власних кодексів.
Цей кодекс пропонується, виходячи з переконання, що:
· Бібліотечна справа, по своїй суті, - етична діяльність, яка втілює ціннісні підходи до професійної роботи з інформацією.
· Протягом останніх століть у процесі ускладнення суспільства суттєво зростає потреба в розповсюдженні ідей та інформації, і це визначає сутність бібліотек і бібліотечної діяльності.
· У сучасному суспільстві завдання інформаційних інституцій і професіоналів, включно з бібліотеками і бібліотекарями, - забезпечувати оптимізацію реєстрації, представлення та надання доступу до інформації.
· Інформаційні послуги в інтересах соціального, культурного та економічного процвітання – основа бібліотечної справи, тож бібліотеки несуть соціальну відповідальність
Культура бібліотечної діяльності в значній мірі визначається дотриманням працівниками естетичних норм поведінки і спілкування.
Успіх визначає ефективність спілкування бібліотекаря з читачем. Тому, особистість бібліотекаря і читача є предметом пильної уваги дослідників і практиків бібліотечної справи.
У бібліотечній професії інтелектуальний рівень кадрів є визначальним фактором професійної придатності спеціаліста.
Професія бібліотекаря вимагає від спеціаліста бути уважним, тактовним, витриманим, а також привабливим, охайним, з почуттям певного обов'язку. Як показують дослідження, цим зовнішнім ознакам читачі надають дуже великого значення.
Поряд з високою професійністю в індексі переваг читачів стоїть ввічливість бібліотекаря, чемність, дотримання правил пристойності. Навіть в екстремальних ситуаціях, він повинен бути тактовним, доброзичливим, знати почуття міри.
Професіонал високого класу знаходить спільну мову з читачами, приваблює до себе людей, намагається бути уважним при виконанні роботи, терпимим по відношенню до чужої, навіть альтернативної думки, характеру та звичок співрозмовника.
Відмінною рисою бібліотекаря має бути доброзичливість, яка відбивається в особливостях поведінки і ставленні до людей, врівноваженість — рівний та спокійний кшталт поведінки. Важливо, щоб бібліотечний працівник зберігав високий внутрішній духовний стан, стримував себе від проявів емоцій, мав добрий смак.
Особливості професії вимагають уособлення таких рис, як зібраність, зосередженість, здатність вислухати співрозмовника, вияв особливої уваги до змісту розмови і форми її висловлення. Допитливість, уважність і чуйність, до того ж сприяє залученню до книги, читання, бібліотеки навіть пасивну частину населення.
Сучасна інформаційна ситуація і динамізм життя ставлять - вимоги до професії бібліотекаря. Він має бути освіченим, начитаним, еродованим, володіти глибокими знаннями літератури, психології, риторики, знати іноземні мови, а головне — любити свою справу і людей, володіти професійним тактом, який проявляється в шануванні відвідувачів, розумінні того, що їм необхідно, що їх цікавить. Він розмовляє на мові, близькій слухачам, намагається утримати їхню увагу до кінця бесіди й не стомити їх.
Важлива для бібліотекаря й така риса як довіра до колективу, в якому він працює, яка відбивається у ставленні до партнерів по роботі, заснованому на чесності, сумлінності, вірності загальній справі.
Вельми важливо, щоб бібліотечні працівники прищеплювали читачам любов до книги, а для цього вони самі повинні бути дійсними книголюбами. Якщо бібліотекар хоче прийти на допомогу читачу, він повинен знати особливість кожної книги, яку він рекомендує, а також індивідуальні особливості читача. Знання книги, її цінності, художньої вартості того, що вона може дати читачу в оволодінні знаннями, духовному збагаченні, професійному зростанні — не тільки важлива суто професійна, але й морально-етична проблема. Це стосується і вивчення читачів, необхідності врахування того середовища, до якого належить читач і яке більшою мірою обумовлює його читацькі потреби і запити.
Слід зауважити, що дотримання етичних норм вимагають не тільки процеси, пов'язані з обслуговуванням читачів, але і всі ділянки бібліотечної роботи, звичайно при пріоритеті роботи з людьми. Недбале ставлення до своїх обов'язків, байдужість, а часто і лінощі можуть призвести до зневіри читача не тільки до бібліотеки, але і в цілому до книг.
Однією з важливих умов морально-етичного зростання бібліотечних працівників є постійне самовдосконалення, в процесі якого бібліотечний працівник повинен розвивати в собі якості психологічного характеру: здатність тривалий час зосереджувати увагу на процесах праці, не даючи змоги послабнути їй від втоми; зберігати увагу, не дивлячись на сторонні враження; працювати не за схемою, самостійно варіювати працю; вміння знаходити відомі і нетрадиційні прийоми, які полегшують чи прискорюють роботу; здатність до спільної праці з іншими в одному колективі. Бібліотечний працівник повинен безперервно підвищувати рівень своєї освіти, прагнучи не тільки поширювати, а й поглиблювати обсяг знань в різних сферах.
