Людмила Спіцина,
перший заступник начальника Головного управління Держкомзему в Запорізькій області
Земельні питання в нотаріальній практиці
1. У меня есть земля для ведения товарного сельскохозяйственного производства. Мне сообщили, что на эти земли распространяется мораторий, и отчуждать их нельзя. Скажите, пожалуйста, могу ли я передать эту землю под залог?
Відповідно до ст. 133 Земельного кодексу України (далі — ЗК) у заставу можуть передаватися земельні ділянки приватної власності, якщо інше не встановлено законом. Заставодержателем земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них (оренди, емфітевзису) можуть бути лише банки. Таким чином, громадяни можуть надавати в заставу земельні ділянки сільгосппризначення, але тільки банківським установам.
З приводу земельних ділянок сільгосппризначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можна сказати, що відповідно до п. 15 Перехідних положень ЗК України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.
Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв) в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє, є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).
Закони України «Про заставу» (ст. 4) і «Про іпотеку» (ст. 5) визначають поняття предмета застави та іпотеки так: майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем (іпотекодавцем) та на яке може бути звернено стягнення. Але, як було зазначено вище, земельна ділянка сільськогосподарського призначення підпадає під дію мораторію.
Отже, земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не може бути відчужена інакше, ніж способами, зазначеними вище. Тому така земельна ділянка не може бути предметом застави (іпотеки) до припинення дії мораторію. На сайті Держземагентства України опубліковано проект Закону України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», положеннями якого сформульовано порядок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Іноземна особа має право надавати в заставу землі сільгосппризначення для ведення товарного сільгоспвиробництва, оскільки вона має право на їх відчуження, але не більше ніж на встановлений Законом термін.
2. Если участок приватизирован в браке, нужно ли согласие супруги на продажу?
Відповідно до ст. 65 Сімейного кодексу України (далі — СК) дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Об’єктом права спільної сумісної власності подружжя є майно, набуте подружжям за час шлюбу. У ст. 61 СК України наведено перелік об’єктів права спільної сумісної власності. Законом «Про розмежування земель державної та комунальної власності» від 05.02.2004 , який на сьогодні втратив чинність, були внесені зміни до ст. 61 СК України. Її було доповнено ч. 5, за якою земельні ділянки, приватизовані одним із подружжя в період їх шлюбу, були віднесені до об’єктів спільної власності. На цей час ч. 5 статті 61 виключено на підставі Закону від 17.05.2012 . Крім того, ст. 57 СК України Законом від 17.05.2012 доповнено окремою нормою, яка визначає приватизовані земельні ділянки як особисту власність дружини, чоловіка.
Аналогічною є позиція суду. Верховний Суд України листом від 29.10.2008 /0/8-08, який складено за матеріалами вивчення судових справ, що виникають із земельних правовідносин, надає висновок із питання спільної власності подружжя на приватизовану ділянку: земельна ділянка, право власності на яку набуто шляхом приватизації, є особистою приватною власністю того із подружжя, кому вона безоплатно передана у власність, та не є спільною сумісною власністю подружжя (п. 10 листа).
Оскільки земельні ділянки, набуті громадянами в порядку безоплатної приватизації, не є об’єктами спільної власності подружжя, то і письмова згода одного із них при відчуженні ділянки не потребується.
3. На землі державної та комунальної власності немає документів, що підтверджують право власності. Виходячи зі ст. 791 ЗК можна зробити висновок, що, перш ніж оформляти нотаріально документи на такі землі, власникам необхідно отримати свідоцтво про право власності на земельну ділянку. Але це є проблемою, оскільки органи виконавчої влади та місцевого самоврядування такі свідоцтва не видають. Аналогічна ситуація виникає при оформленні договорів оренди земель державної чи комунальної власності. Просимо роз’яснити порядок посвідчення таких договорів.
Як нам відомо, правочини на землі державної і комунальної власності посвідчувалися на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Державні акти для таких правочинів не вимагалися, оскільки на землі державної власності державні акти на право власності законодавством не були передбачені, а форма державного акта на право комунальної власності так і не була затверджена Кабінетом Міністрів України. На сьогодні до ст. 126 ЗК України внесено зміни, і державні акти на право власності на землю не видаються.
Відповідно до статті 791 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» право власності на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначені у пунктах 3 і 4 Прикінцевих та перехідних положень, реалізується після державної реєстрації права власності на відповідну земельну ділянку. Державна реєстрація права держави на земельні ділянки здійснюється на підставі заяви органів, які згідно зі ст. 122 ЗК України передають земельні ділянки у власність або в користування. До заяви додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.
Таким чином, відповідний орган влади може прийняти рішення про надання в користування земельної ділянки тільки після реєстрації права державної чи комунальної власності на земельну ділянку.
Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється виключно після державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (ст. 791 ЗК України). Державна реєстрація земельної ділянки — це внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Стаття 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» визначає порядок і умови реєстрації земельних ділянок. Кадастровий номер присвоюється при державній реєстрації земельної ділянки відповідним територіальним органом Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки. При здійсненні реєстрації формується Поземельна книга, на підставі даних якої формується витяг про земельну ділянку. Витяг є обов’язковим при здійсненні цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки. Витяг підтверджує присвоєння кадастрового номера земельної ділянки, несе інформацію про її розмір (площу), цільове призначення, адресу, наявні обмеження та іншу інформацію, необхідну для нотаріального посвідчення правочину (див. додатки № 7, № 47 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 000).
Земельна ділянка може бути об’єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї (ч. 9 ст. 791 ЗК України).
Слід зазначити, що жодне вторинне право (оренда, право постійного користування та ін.) не може бути зареєстроване без реєстрації первинного права власності на земельну ділянку, в тому числі за державою чи територіальною громадою.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв’язку з їх розмежуванням», який прийнято Верховною Радою України 14.05.2013 (наразі знаходиться на підписі у Президента України), значно спрощена реєстрація права державної і комунальної власності. По-перше, держава і територіальна громада звільнені від оплати за витяг, який видається при реєстрації права власності на ділянку. По-друге, рішення про надання в користування приймається без попередньої реєстрації права власності за державою чи територіальною громадою. По-третє, реєстрація права власності держави та територіальної громади відбувається одночасно із реєстрацією вторинного права. Рішення про надання в користування чи передачу у власність вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади. Виключенням є продаж права на земельну ділянку на земельних торгах. Перш ніж виставити ділянку на торги, відповідний орган влади повинен зареєструвати право власності на ділянку (ст. 136 ЗК України).
4. Фізична особа хоче викупити земельну ділянку, на якій знаходиться її майновий комплекс (свідоцтво по право власності від 30.10.2010), його адреса: с. Іванівка, вул. Іванова, 4, (тобто в межах села), але адреса земельної ділянки, на якій знаходиться майновий комплекс і яка буде відчужуватись — Іванівська сільська рада, вул. Іванова, 4 (тобто поза межами населеного пункту) згідно з витягом ДЗК. Чи можливе відчуження в такому випадку? Якщо так, то який орган влади буде давати дозвіл на продаж і виступати продавцем?
Оскільки земельна ділянка розташована за межами населеного пункту і об’єкт нерухомості перебуває у приватній власності, то земельна ділянка належить до земель державної власності. Статтею 122 ЗК України визначена компетенція державних органів виконавчої влади по розпорядженню земельними ділянками залежно від місця їх розташування, цільового призначення, об’єктів, які розташовані на цій ділянці. Розпорядник земельної ділянки і є її продавцем. Наприклад, якщо на земельній ділянці розташована молочно-товарна ферма, то це ділянка сільськогосподарського призначення, і її продаж здійснює Головне управління Держземагентства України. Перш ніж приймати рішення про продаж земельної ділянки, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування повинен зареєструвати за собою право власності на земельну ділянку, що підлягає продажу. Реєстрація права власності здійснюється після державної реєстрації земельної ділянки та отримання витягу про земельну ділянку із Державного земельного кадастру.
5. Підтвердженням права власності держави або територіальної громади на земельну ділянку буде витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно чи свідоцтво про право власності на земельну ділянку?
Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено перелік випадків, коли за результатами реєстрації права видається свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Документом, який видається після державної реєстрації права власності на землі державної чи комунальної власності, є витяг. Надання інформації з Державного реєстру прав здійснюється нотаріусом у формі витягу в результаті проведення державної реєстрації прав під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном (ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
6. Викуп земельної ділянки в органах місцевого самоврядування. Підкажіть, будь ласка, який порядок посвідчення договорів викупу земельних ділянок від територіальної громади та які потрібні документи від територіальної громади на земельну ділянку для викупу земельної ділянки? Дякую.
Порядок викупу земельних ділянок комунальної і державної власності визначено ЗК України, який передбачає продаж земельних ділянок на конкурентних і на неконкурентних засадах. Випадки відчуження земельних ділянок державної і комунальної власності на неконкурентних засадах наведені у ст. 134 ЗК. Порядок продажу земельних ділянок на неконкурентних засадах визначено ст. 128 ЗК.
Документи, необхідні для посвідчення правочину щодо продажу земельної ділянки державної власності на неконкурентних засадах:
· рішення про продаж земельної ділянки, що є підставою для укладання договору купівлі-продажу;
· експертна грошова оцінка земельної ділянки із висновком державної землевпорядної експертизи (стаття 21 Закону України «Про оцінку земель»);
· витяг про земельну ділянку із Державного земельного кадастру;
· витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (про право власності за державою чи територіальною громадою);
· документи про особу (установчі документи для юридичної особи, документ, що посвідчує особу, для громадянина);
· документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно, розташоване на цій земельній ділянці (за наявності на ділянці таких об’єктів);
· землевпорядна документація (не є обов’язковою, але нотаріус може її витребувати для уточнення існуючих обмежень, обтяжень на земельну ділянку).
Порядок продажу земельних ділянок, в тому числі державної і комунальної власності, на конкурентних засадах визначено главою 21 ЗК України.
Зазначені вище документи надаються організатором та учасниками торгів при формуванні лотів та для організації і проведення торгів. Документація щодо кожного лота оформляється в окрему справу і після закінчення торгів передається покупцеві.
Торги завершуються після підписання протоколу торгів. У процесі проведення торгів виконавець веде протокол, у якому зазначаються: номер лота; стартова ціна; ціна продажу лота; відомості про переможця; номери рахунків, на які переможець повинен внести кошти за придбаний лот. У разі потреби до протоколу може вноситися й інша інформація. Протокол підписується переможцем, ліцитатором та організатором земельних торгів або його представником негайно після закінчення торгів за лотом у двох примірниках. Один примірник протоколу видається переможцю.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається безпосередньо в день проведення торгів, крім випадків, передбачених ч. 29 ст. 137 ЗК. Сторони договору купівлі-продажу — організатор торгів і переможець.
У разі придбання переможцем кількох лотів договір укладається окремо на кожний з них. Укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки нотаріально посвідчується.
Для посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки нотаріусу подається протокол торгів з інформацією про земельну ділянку, відповідальність за достовірність якої покладається на організатора земельних торгів. Право на земельну ділянку, набуте за результатами проведення торгів, підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.
У разі визнання переможцем торгів іноземну державу чи іноземну юридичну особу договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення укладається після отримання погодження Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України про продаж земельних ділянок цим особам у випадках і в порядку, встановлених законом. У разі відмови Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України у цьому погодженні торги за таким лотом вважаються такими, що не відбулися.
Ціна продажу земельної ділянки, а також плата за користування земельною ділянкою, право користування якою набуто на торгах, підлягає сплаті переможцем не пізніше трьох банківських днів з дня укладення відповідного договору. В обов’язковому порядку в договорі купівлі-продажу повинно бути вказано, плата за який термін користування повинна бути сплачена не пізніше трьох банківських днів (річна плата; за весь період користування тощо).
Результати торгів анулюються організатором земельних торгів у разі відмови переможця від укладення договору купівлі-продажу або договору оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, а також у разі несплати переможцем в установлений строк належної суми за придбаний лот. Якщо договір не укладено, то право власності за покупцем не реєструється. Питання, яка доля правочину та зареєстрованого права власності після анулювання результатів торгів, залишається нез’ясованим.
7.Чи має право на земельну ділянку, яка відноситься до будинку, громадянин Росії, який має вид на проживання в Україні?
Безумовно, кожен громадянин, у якого у власності перебуває житловий будинок, має право на земельну ділянку, зайняту цим будинком. Земельна ділянка, зайнята житловим будинком, належить до категорії земель житлово-громадської забудови. Тому заборони на набуття у власність такої земельної ділянки іноземними особами законодавство не має. Статтею 81 ЗК України передбачено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності, у разі:
а) придбання ділянок за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;
в) прийняття спадщини.
Безоплатна приватизація земельних ділянок державної і комунальної власності можлива виключно громадянами України (ст. 81 ЗК України).
Іноземні громадяни також можуть набувати у користування земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку на умовах оренди та під забудову на умовах суперфіцію.
8. Чи може бути під мораторієм земельна ділянка по генплану, яка входить у межі населеного пункту і є землею громадської забудови, хоча в державному акті її цільове призначення — товарне сільськогосподарське виробництво?
Землі житлово-громадської забудови і землі сільськогосподарського призначення — це дві різні категорії. Вони мають різне цільове призначення (ст. 19 ЗК України). В межах населеного пункту можуть бути будь-які категорії земель. Те, що земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташована в межах населеного пункту, зовсім не означає, що її цільове призначення — землі житлово-громадської забудови. Незалежно від місця її розташування на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва поширюється дія мораторію. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Якщо землевпорядною документацією та відповідним рішенням ради визначено цільове призначення ділянки — землі сільгосппризначення, то вони не можуть одночасно бути землями житлово-громадської забудови.
Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. На земельні ділянки приватної власності, передані для ведення товарного сільгоспвиробництва поширюється мораторій на зміну цільового призначення (п. 15 Перехідних положень ЗК України).
9. У 2013 році підприємцем складено додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки з селищною радою. Згідно з витягом Держкомземагентства земельна ділянка знаходиться у комунальній власності. Сторони бажають нотаріально посвідчити зазначену додаткову угоду. Чи може нотаріус провести державну реєстрацію цієї додаткової угоди, а якщо може, то на підставі яких документів?
Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту. Так, нотаріус може провести державну реєстрацію додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки комунальної власності, зареєструвавши право власності на земельну ділянку за територіальною громадою, договір оренди, а потім вже додаткову угоду до договору.
10. Нотаріус вимагає для оформлення спадщини на земельні ділянки сільськогосподарського призначення поза межами населеного пункту витяг з технічної документації про нормативну оцінку. Земельники відмовляють, мотивуючи тим, що технічна документація на такі земельні ділянки не розроблена. Що мені як спадкоємцю робити?
Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення здійснена по всій Україні ще в 1995 році перед передачею земель в колективну власність та їх паюванням. Тому територіальні органи Держземагентства зобов’язані надати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення. Інша справа, якщо це земельна ділянка несільськогосподарського призначення; тоді технічна документація з нормативної грошової оцінки може бути відсутня. Якщо нотаріус вимагає витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку, то для отримання витягу необхідно цю технічну документацію виготовити. Затверджує таку технічну документацію в межах населеного пункту відповідна сільська селищна міська рада, за межами — районна рада.
11. Допоможіть, будь ласка, у вирішенні такого питання. Помер чоловік, у його власності перебувала земельна ділянка, але оригінал державного акта на право власності на земельну ділянку десь загубився, є тільки ксерокопія, що ніяк не засвідчена. Яким чином я можу отримати свідоцтво про право на спадщину на цю земельну ділянку? Відділ Держземагентства відмовляється видати дублікат.
Незважаючи на те, що з 01.01.2013 припинено видачу державних актів, на сьогодні зберігають чинність Інструкція про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затверджена наказом Держкомзему України від 22.06.2009 № 000, та Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затверджена наказом Держкомзему від 04.05.1999 № 43 (далі — Інструкція).
Розділом 4 Інструкції, затвердженої наказом Держкомзему України від 22.06.2009 № 000, прописано порядок видачі нового державного акта у випадку втрати державного акта: взамін втраченого повинен видаватися новий державний акт. Але, як було зазначено вище, на сьогодні неможливо зареєструвати і видати державний акт на право власності.
Розділ 5 Інструкції «Порядок видачі дубліката державного акта при втраті або псуванні оригіналу» передбачає при втраті державного акта видачу дубліката державного акта. Оскільки видати державний акт неможливо, залишається видача дубліката відповідно до вищезазначеної Інструкції. Дублікат державного акта може отримати як спадкоємець, так і сам власник земельної ділянки, якщо він втратив, пошкодив державний акт.
Відповідно до п. 5.2 Інструкції у заяві вказується: де, коли і за яких обставин втрачено (зіпсовано) зазначений державний акт. Власник також дає повідомлення про втрату державного акта в місцевих засобах масової інформації. Але не зрозуміло, на чиє ім’я пишеться заява? Які документи необхідно додати до заяви для отримання дубліката? Який орган повинен видати цей дублікат? Хто його повинен роздрукувати, якщо відповідно до цієї ж Інструкції роздруковують державні акти ДП «Центр ДЗК»? Чи підлягає внесенню інформація про видачу дубліката до Поземельної книги? Якщо дублікат є копією документа, то хто буде ставити підписи замість посадових осіб, зазначених в дублікаті? Адже в більшості випадків посадові особи вже не займають вказані в державному акті посади. Яка печатка повинна бути проставлена на дублікаті державного акта? Адже різні форми державних актів передбачали і різні печатки. Слід враховувати численні реорганізації всіх органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, після яких змінювалися печатки. Але в Інструкції ми не отримаємо відповіді на такі питання.
Відповідно до п. 5.3 Інструкції на титульній сторінці дубліката робиться запис або ставиться штамп «Дублікат. Видано замість № _____ серія ___», вказується дата видачі дубліката. Додаткової реєстрації дублікат не потребує, на ньому особою, яка виготовила дублікат, повинен відтворюватися реєстраційний напис, що був на оригіналі.
Враховуючи те, що підготовка дублікатів державних актів здійснюється за плату (п. 5 Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 № 000), дублікат державного акта може бути виготовлений та виданий лише після сплати вартості зазначених робіт.
Відповідно до п. 6.2 Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг, затверджених спільним наказом Держкомзему України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України № 97/298/124 від 15.06.2001 (зі змінами) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за № 000/5770, вартість робіт з виготовлення дублікатів державних актів на право власності на землю для фізичних та юридичних осіб становить 17 грн.
Вважаю за необхідне в обов’язковому порядку інформацію про видачу дубліката державного акта заносити в Поземельну книгу та Державний реєстр прав на нерухоме майно.
На нашу думку, нотаріус може звернутися до територіального органу Держземагентства і отримати (замість дубліката) для оформлення свідоцтва про право на спадщину другий примірник державного акта (серія, номер, дата реєстрації ідентичні). Державний акт вилучається у територіального органу Держземагентства і підлягає поверненню після оформлення свідоцтва про право на спадщину. Вважаємо, що такий вихід із ситуації, яка склалася, є правомірним і не суперечить жодній нормі чинного законодавства. Але постає низка питань, які необхідно вирішити територіальному органу Держземагентства: чи можна з архіву тимчасово вилучати другий примірник державного акта? Який порядок передачі державного акта від територіального органу Держземагентства до нотаріуса? Ким і в якому порядку державний акт буде повернуто до архіву?
Спеціального нормативного акта, який би врегульовував порядок зберігання, видачі державних актів з архіву територіального органу Держкомзему, немає. Але вважаю за можливе керуватися наказом «Про затвердження Правил роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій» від 16.03.2001 № 16, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.05.2001 за № 000/5598. Розділом 9.3 цього наказу визначено порядок видавання документів у тимчасове користування за межі архіву. Отже, надання нотаріусу для оформлення свідоцтва про право на спадщину другого примірника державного акта (серія, номер, дата реєстрації ідентичні) не порушує норми чинного законодавства.
На сайті Міністерства юстиції України розміщено роз’яснення щодо видачі дублікатів втрачених або зіпсованих документів. Але це роз’яснення стосується тільки об’єктів нерухомості і не може бути застосоване до видачі дублікатів державних актів.
На жаль, органи Держземагентства відмовляються видавати дублікати, мотивуючи відмову тим, що видача дублікатів поновить обіг державних актів. Щодо видачі архівних державних актів для вчинення нотаріусом відповідних дій, то їх не хочуть видавати, оскільки не прописана окрема процедура повернення до архіву другого екземпляру державного акта. Якщо вона не прописана, то необхідно її прописати як для територіальних органів Держземагентства, так і для нотаріусів.
Є ще окрема думка щодо врегулювання проблеми втрачених державних актів. Реєстраційна служба готова здійснювати реєстрацію права власності за особою на підставі завіреної територіальним органом Держземагентства копії державного акта і надавати витяг. Нотаріус посвідчує угоду на підставі витягу. Але я вважаю, що вирішення питання таким шляхом необхідно всебічно вивчити і погодити з Нотаріальною палатою України, Департаментом нотаріату Мін’юсту України.
