Журавський навчально-виховний комплекс

«Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»

вул. Леніна, 8, с. Журавка, Городищенський район, Черкаська область, 19521,

тел.(47, e-mail: juravka_NVK@ukr.net, Код ЄДРПОУ

Застосування ефективних

форм і методів роботи з учнями

при вивченні суспільних дисциплін

в умовах малокомплектної школи

Матеріал до Інтернет-семінару

підготував

вчитель історії

Гулак Роман Іванович

2014 рік

Сучасного вчителя постійно хвилює проблема, як зробити так, щоб усім було цікаво на уроці, щоб усі були залучені до навчального процесу, щоб не залишилося жодного байдужого учня. Тому при вивченні суспільних дисциплін в умовах малокомплектної школи необхідно враховувати, що історія як навчальний предмет вирізняється з-поміж інших дисциплін: її мета полягає у допомозі учням у їхньому моральному, інтелектуальному та соціальному розвитку, що сприяє формуванню учня як суб’єкта діяльності.

 А для досягнення очікуваного результату можна застосовувати ефективні різні технології, методи, прийоми та форми навчання. Відсутність структурованих догм у їх виборі дає можливість вчителю вільно підходити до використання того чи іншого компонента. Тому будь-який урок необхідно розробляти як особливий, прагнучи розкрити яскраві, барвисті, образні живі сторінки історії, щоб у дітей виникло прагнення дізнатися щось нове, а, йдучи з уроку, вони захотіли б знайти продовження почутого в додатковій літературі і на наступний урок прийшли також з бажанням та інтересом.

Працюючи в школі з малою наповнюваністю дітей я зробив такі висновки:

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

- з однієї сторони це добре, адже маю можливість опитати та перевірити рівень навченості кожного учня на кожному уроці та мало того і на кожному етапі уроку, також проконтролювати якість сприймання матеріалу всіх учнів та надання їм необхідної допомоги. Тобто реалізувати особистісно орієнтовний принцип навчання;

- з іншої сторони мала чисельність учнів у класах не дає можливості застосовувати інноваційні технології при вивченні суспільних дисциплін в повній мірі. Наприклад, групову та проектну форми роботи.

 Проте урок, в якій би то школі не було, вимагає від учителя великої підготовчої роботи. Це не просто відлагоджена і продумана система прийомів і методів навчання, це система взаємовідносин учителя та учнів як учасників процесу пізнання навколишнього світу, де вчитель – координатор, а діти - згуртований творчий колектив, який перебуває у постійному пошуку, і тому функція вчителя – координувати та направляти творчий потік дитячої пізнавальної діяльності. А використання ефективних методів навчання є  вкрай важливим тому, що вони мають великий вплив на учнів. Значна кількість учнів з різними індивідуальними навчальними здібностями навчається більш ефективно, коли використовуються активні методи. «Не так важливо вчити дітей, - наголошує К. Роджерс, - як важливо створити експозицію, в якій дитина просто могла б учитися сама й робила б це із задоволенням». А для нас, вчителів, має бути більш важливим не той факт, скільки учень знає, а те, наскільки більше він дізнався та як він буде використовувати отримані знання. Я намагаюсь використовувати більш ефективніші форми і методи навчання, нетрадиційні типи та елементи уроку, застосовувати інноваційні технології, які спрямовані на розвиток особистості учня, його життєвих компетентностей.

Практичне застосування ефективних форм і методів навчання:

Урок-рольова гра, наприклад «Культурне і духовне життя в Україні в період десталінізації», на цьому уроці учні відігравали ролі учасників форуму діячів української культури початку 60-х років, висвітлювали досягнення та проблеми в різних галузях культури та науки. Рольова гра вимагає від учнів прийняття конкретних рішень у проблемній ситуації в межах ролі, дає можливість на собі відчути та зрозуміти життя та проблеми відповідного часу чи епохи.

Урок-екскурсія, наприклад «Як жили давні мешканці України» 5 клас, який побудований у формі екскурсії по краєзнавчому музею населеного пункту. Учні – екскурсоводи отримують випереджальне завдання підготувати екскурсію за відповідними експонатами музею. Вчитель доповнює розповіді учнів показом ілюстративного матеріалу.

Урок-подорож, наприклад «Рим – столиця імперії» 6 клас, на якому ми здійснюємо заочну подорож до вічного міста. На своєму шляху ми знайомимося з інформацією на різних зупинках про римські дороги, про культурні пам’ятники, про життя жителів міста, їх традиції і звичаї, цю інформацію готують учні самостійно до уроку.

Урок-презентація, наприклад «Середньовічний Китай» 7 клас, до цього уроку, учні об’єднуються в пари і готують виступи з теми з використанням ІКТ.

Гра «Реставрація» («Зашифрований текст»). Учням пропоную уявити себе працівниками архіву і відновити древній текст на аркуші, що почорнів від вологи, чорнило розлите чи вицвіло. Або розшифрувати текст, в якому деякі слова скорочені, деякі пропущені, нема ні крапок, ні ком.

Гра «Знайди помилки». Заздалегідь готую два варіанти одного й того ж тексту на одному аркуші – текст без помилок, на іншому – з навмисно зробленими історичними помилками. Учні відшукують ці помилки в парах, чи в командах, а потім через декілька хвилин команди чи пари перевіряють інших, користуючись правильним текстом і підраховують кількість помилок.

Ігри з датами та поняттями: «Розшифруй анаграму». Перемішую букви історичних понять і записую їх аркуші, учні повинні не тільки скласти і назвати це слово, а й пояснити його значення.

Ігри з історичними особами: «Відгадай історичну особу». Пропоную учням за окремими реченнями, які зачитую по черзі, впізнати історичного діяча. Також це можуть бути вірші.

«Історичне лото». Роздаю учням різні відомості про історичних осіб, які вивчались в даній темі. Потім називаю ім’я історичного діяча і запрошую вийти до дошки тих учнів, в яких є відомості про нього. Учні зачитують свої відомості, а всі інші учні контролюють правильність відповідей.

У 5 і 6 класах проводжу гру «Історичні джерела». Кожен учень отримує зображення певного історичного джерела і виконує роль цього джерела. Пояснюю, що зараз всі джерела змішані, а ми повинні їх класифікувати на речові, писемні та усні. По черзі називаю вид джерела і учні, що мають зображення цього виду, виходять до дошки. Також учням подобаються уроки узагальнення у вигляді вікторини, але не просто у формі «запитання – відповідь», а гра «Історичний ланцюг».

Елемент уроку з історії України, 11 клас з теми «Україна в умовах десталінізації ()»:

Тема: Суспільно-політичне життя й політична боротьба в Україні у рр.

Інтерактивна частина

Робота в парах (10 – 12 хв)

Учні у парах опрацьовують матеріал підручника. Один учень із пари визначає позитивні, інший – негативні аспекти:

– ХХ з’їзду КПРС;

– Постанови ЦК КПРС «Про подолання культу особи та його шкідливі наслідки»;

– Реабілітації;

– Демократизації суспільно-політичного життя;

– Розширення повноважень України.

Крім того, учні повинні порівняти дві змови у «верхах»: 1957 і 1964 років за наступним планом:

Хто виступив проти Хрущова?

Що спонукало їх виступу?

Хто підтримав змову? Чому?

Які наслідки мав виступ?

Вправа «Карусель» (18-20 хв)

Учні нерухомо сидять у внутрішньому колі спиною до центру. Вони є прихильниками позитивних зрушень у суспільно-політичному житті періоду десталінізації, й кожен з них називає один аргумент на підтвердження своїх переконань.

Зовнішнє коло рухоме. Ті, хто сидить у ньому, розташовуються обличчям до центру і після наведення заперечень на аргумент свого опонента за командою пересуваються на один стілець. Мета – пройти все коло і своїми аргументами довести непослідовність усіх суспільних перетворень Хрущова.

Використана література:

1. «Інноваційні технології на уроках історії»

2. ’яка «Інтелектуальні ігри на уроках історії»