Пояснення нового матеріалу

2. Пояснення нового матеріалу

Слово вчителя:

Наприкінці ХІІ століття в Центральній Азії утворилася монгольська-держава. В боротьбі за владу в 1206р. переміг хан Темучин (Чингісхан), який почав завойовницькі походи. Воїни Чингізхана називали себе монголами, а руські літописці називали їх татарами, хоча самі татари постраждали від монгольських нападів.

Учитель наголошує на особливостях монгольської армії:

1. Добра військова організація: десятки об’єднувалися в сотні, сотні у тисячі, десять тисяч складали тумен («тьму»).

2. Основа війська – кіннота, що поділялася на важку, середню і легку.

3. Використання різноманітної техніки при облозі фортець, вони були озброєнні великими луками, списами, шаблями.

4. Продумана військова тактика: після наступу легкої кінноти – відступ, заманювання в пастку, оточення і знищення противника..

5. Сувора дисципліна: за втечу одного з поля бою страчували десяток, за втечу десятка – сотню.

З 1210р. по 1223р. монгольська армія покорила: Сибір, Китай, Середню Азію, Закавказзя, Половецькі племена і підійшла до Русі.

1. Битва на річці Калка

Розгляд питання про битву на річці Калка відбувається шляхом опрацювання тексту підручника ст.124 наступним чином:

Робота в групах:

Учні поділяються на три групи кожна з яких отримує завдання:

І - Хто брав участь у битві на р. Калка

ІІ – Значення битви на р. Калка

ІІІ – Причини поразки військових дружин Руських князів.

Після того як завдання було виконано, учні обговорюють ці події наступним чином:

- міркують

- роблять припущення, чи могли описані події розгортатися інакше?

Узагальнюють та роблять висновки.

Перегляд кінофільму та відповіді на запитання:

1. Що вклали монголи в обіцянку оточеним князям не пролити крові та як це зрозуміли русичі?

2. Чим закінчилася битва і що саме призвело до такого наслідку?

3. Як ви гадаєте, чому наші предки, незважаючи на мужність і героїзм, не змогли відстояти свою незалежність?

2. Підкорення Переяславського та Чернігівського князівства.

Розгляд питання про похід Батия на Русь та підкорення Переяславського та Чернігівського князівств відбувається шляхом ознайомлення учнів з історичною довідкою, котра супроводжує розгляд карти «Монгольська навала на Русь» війська Батия по Руських землях.

Історична довідка (записана на дошці)

- 1237р. похід на Русь очолив онук Чингісхана Батий; було спустошино Північно-Східну Русь (Рязань, Володимир, Москва, Твер тощо)

- 1239р. похід Батия в Південно-Західну Русь: захоплено та зруйновано Переяслав, Чернігів, Крим.

- 1240р. похід Батия на Київ

- 1241р. – похід монголів на Західну Русь; зруйновано міста Київського і Галицько-Волинського князівства. Далі монголи вдерлися на територію Польщі, Угорщини, Чехію, Словаччину, Сербію, Боснію, Хорватію. Але у 1242р. монголи припинили похід на захід і повернулися назад.

3. Оборона Києва від монгол.

Розгляд питання про оборону Києва від монгол проходе шляхом опрацювання учнями джерел інформації.

Учитель поділяє учнів на дві групи (по парно); ознайомившись з джерелом інформації один задає запитання інший відповідає.

Літописець про оборону Києва в 1240р.

«У той же рік прийшов Батий до Києва з великою силою, многим-множеством сили своєї, і окружив город. І обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння теліг його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руська ворогами…

І поставив Батий пороки від город коло воріт Лядських, - бо тут підступили були дебрі, - і пороки безперестану били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут видіти як ломалися списи і розколювалися щити, а стріли затьмарили світ переможеним, І Дмитро поранений був. Вийшли татари на стіни, і сиділи там того дня й ночі, а городяни зробили ще друге укріплення навколо (церкви) святої Богородиці Десятинної. А на завтра прийшли (татари) на них, і була битва межи ними велика. Люди тим часом вибігали і на церкву і на склепіння церковне з пожитками своїми, од тягаря повалилися з ними стіни церковні, і так укріплення було взяте (татарськими) воями Дмитра ж вивели (до Батия), пораненого, але вони не вбили його через мужність його.»

Перегляд кінофільму та відповіді на запитання:

1. Яку тактику застосовували татари для взяття міст?

2. Які моральні риси виявили захисники Києва під час облоги міста і під час його штурму?

3. Чим завершилась оборона Києва?

4. Золотоординське ярмо.

Розгляд цього питання відбувається шляхом опрацювання джерела інформації, але спочатку вчитель коментує золотоординське ярмо, де учні знайомляться з новими термінами та їх визначенням.

Слово вчителя

Монгольська держава була поділена на чотири частини улуси. Батиєві дістався західний улус Джучі, де була створена держава Золота Орда зі столицею в м. Сарай.

Руські князівства потрапили в залежність від Золотої Орди, хоча й не входили до її складу. Таким чином на руських землях було встановлено іноземне ярмо. Воно проявлялося передусім в таких сферах:

- економічній: данина становила десятину майна та продуктів, а якщо людина не могла розрахуватися, то данину сплачували людьми. Збирали данину урядовці, найвищого з яких називали баскаком;

- політична: право на князювання підтверджував ярлик монгольського хана, який давався князеві в обмін на сплату данини;

- військова: князі делегували до монгольського війська воїнів та брали участь у походах.

Робота в групах.

Учні поділяються на дві групи та після опрацювання джерела інформації учні повинні виділити:

І група – особливості монгольського панування

ІІ група – наслідки золотоординського панування.

Римський посол Плано Карпіні про золотоординське ярмо на руських землях

«Татари пішли проти Русі і зробили велике винищення в землі Руській, зруйнували міста і кріпості, повбивали людей, обложили Київ….. і після довгої облоги взяли його і повбивали жителів міста; звідси коли ми їхали через їхню землю ми знаходили безліч голів і кісток мертвих людей, що лежали в полі… Просуваючись сюди вони своїми боями спустошували всю Русь.

…Вони ні з ким не укладають миру…бо мають від Чингісхана наказ підкорити всі народи… і ось чого вони від них вимагають: ходити з ними, коли їм завгодно, на війну проти всіх і давати десятину від усього – як із людей так і з речей чоловіків, що не мали дружин забирали із собою, те саме робили і з жінками, у яких не було законних чоловіків… Решті ж за їх звичаєм, переписавши, наказували, що кожний як малий так і великий, навіть немовля одноденне, бідний і багатий давав данину…Хто не заплатить, цієї данини…лишається в рабстві.

Так само посилають вони за володільцями земель, наказуючи їм з’явитися до себе негайно, коли ж ті приїжджають, то їм не віддають ніякої належної шани, а поводяться з ними наче з підлими людьми, вони змушені давати великі подарунки воєводам, їх жінкам, чиновникам. Тисячникам і сотникам, усі татари взагалі і слуги їх з великою надокучливістю просять у них подарунків…Інших же шукають нагоди вбити…Наміри ж їх полягають у тому, що самим володіти землею, а тому вишукують засоби знищити благородних людей…

У землях тих володільців, яким дозволяють повертатись, ставлять вони своїх баскаків (збирачів данини), волі яких повинні коритися як герцоги, так взагалі всі. Якщо ж жителі якогось міста чи землі не роблять того, що вони хочуть, то баскаки ці оповіщають що вони не вірні татарам, і так руйнують це місто або цю землю.»