Перший урок «Стежинками рідного міста» 3 клас

Відділ освіти

Селидівського міської ради

Міський методичний кабінет

Перший урок «Стежинками рідного міста»

3 клас

Розробила вчитель початкових класів

Української ЗОШ І-ІІІ ст.№ 13

м. Селидового

іївна

Селидове

2010

ТЕМА: Стежками рідного міста. Як я знаю рідне місто.

Видатні місця нашого міста. Намалюй улюблений

куточок міста.

МЕТА: розширити та поповнити знання учнів про рідне місто; розвивати мовленнєві уміння дітей, пам’ять, логічне мислення;

виховувати любов до рідного міста, краю, Вкраїни;

бережливе ставлення до всього, що є в нашому місті.

ОБЛАДНАННЯ: малюнок – схема міста, карта України, малюнки, магнитафон.

- Діти, я вітаю вас і ваших батьків з початком нового навчального року. Бажаю всім міцного здоров’я, вам успіхів в навчанні.

- Сьогодні ми з вами поведемо мову про те, без чого неможливо в світі жити. Про найдорожче серцю кожної людини.

- А про що саме ми будемо говорити, ви дізнаєтесь, коли прочитаєте рядок на дошці.

Стежками рідного міста

- Про що будемо говорити? (про наше місто) Це тема уроку.

- А мета моя виявити, що ви знаєте про своє місто.

- Допомогти вам дізнатися більше про нього, поповнити свої знання.

Бесіда-стенди

- Як називається країна, в якій ми живемо?

А край, в якому ми живимо?

А місто, де живемо?

Хто ми з вами? (українці).

Хлопчик і дівчинка в українських костюмах

Я – українець, ти – українка

Ми – українці

Наша рідна мова – українська

А наша Батьківщина – Україна.

- По чім українців впізнають? (по національному одязі).

Учень: По вкраїнському звичаю

До барвистого віночка –

Вишиваночка – сорочка

Фартушок і чобітки

Різноколірні стрічки.

Пісня Оксани Білозір «Україночка»

- Діти, гляньте за вікно, який чудовий осінній день.

- Давайте з вами підемо у подорож по нашому місту його стежками.

СТУК: Хто там, заходьте, будь ласка.

НЕЗНАЙКО? Що трапилося?

- Зачекайте. Візьміть і мене, я теж хочу дізнатися більше про історію свого міста

- Добре! Ходімо з нами.

- Але я не сам прийшов. Зі мною прийшли друзі з Лісової Школи.

- У них теж сьогодні день Знань, можливо вони вам щось цікаве розкажуть.

- Дякуємо. Молодці. Ідемо з нами.

- А допоможе нам мандрувати карта-малюнок нашого міста, яку намалювала мама Борис Максима.

- В якій школі ми з вами навчаємося? Скільки дітей в ній?

Чи подобається вам наша школа? Треба все берегти.

А двір? Спортивний майданчик? Скільки років школи. (р.

Ось зі школи підемо в місто.

- Йдемо вулицею.

Будинок побуту – Перекупня. Швейна майстерня. ПриватБанк.

Сквер. Фонтан. Кінотеатр.

Ігровий майданчик. Відпочинок.

Музична школа - ось звідки і починається історія нашого міста.

- А дізнатися про неї, як сказав Незнайко, допоможуть друзі Лісової Школи разом зі мною із вами.

Вчитель:

Історія нашого міста була ось такою.

Це було в травні 1952 р. На полях поблизу села Лісовка геологи розвідали великі запаси кам’яного вугілля. Вирішено було побудувати шахти, а жити де шахтарям?

Білочка.

- А далі я розкажу. Можна?

- Перший будинок побудували, де зараз музична школа. Тоді в одному будинку був гуртожиток, магазин і клуб. З цього будиночка і почалося наше місто, яке називалося Лісовка.

Зайчик I

А я теж знаю цікавий матеріал.

В бригаді перших будівельників було 45 чоловік. Бригадиром був

Василь Володимирович Гавриков.

Вони побудували понад 200 будинків.

Люди працювали завзято. Так, бригада Тулякова Василя Петровича, коли збудували їдальню, за ніч поклали підлогу.

Мимоволі на думку йдуть слова Володимира Маяковського

Я знаю – город будет!

Я знаю – саду цвесть!

Когда такие люди

В нашей стране есть.

Зайчик II

І я хочу щось розказати дітям.

- В наше місто з різних кутів країни прибувала молодь. Серед них була і наша Костіва Лідія Михайлівна, яка залишилася жити і працювати в нашій школі. Будували місто, дві шахти «Селидіська», «Україна».

- Які ж молодці звірята! Які розумні! Дякуємо Вам!

- А від музичної школи ми підемо до нашої шахти «Україна».

- А чому шахта «Україна», можливо хто знає?

Дівчинка:

Назву «Україна» наша шахта одержала в честь старшої сестри шахти «Росія», яка вже працювала, як символ дружби обох народів – російського і українського. На честь шахти назвали і місто наше Українськ.

Вчитель:

Будуючи шахту та місто люди працювали з повною віддачею сил і енергії і були нагороджені орденами і медалями.

Це: Миколі Івановичу Швайко присвоєно звання Героя Соц. Праці.

Але він не один був такий. Їх було сотні.

Династія Смашних.

- А що стоїть у дворі біля шахти? Пам’ятник

Незнайко:

А можна я розповім дітям про цей пам’ятник?

- Оце так Незнайко. Слухаємо тебе. Ой, Молодець. Дякуємо тобі.

Доповнення вчителя.

Розповідь робітника Петра Михайловича Слєднєва.

Петро Михайлович Слєднєв розповідав про історію встановлення цього пам’ятника. Не було жодного шахта шахтарського міста, де б не стояв монумент - пам’ятник шахтаря.

А ми запропонували директорові шахти Кошкіну П. І. поставити біля комбінату пам’ятник Богдану хмельницькому.

На той час гірники шахти «Україна» уклали договір на змагання з шахтою «Росія». Пам’ятник же мав уособлювати не лише дружбу двох шахт, а й двох республік.

Фіз. хвилина – музична пауза

А далі ви продовжите самі мандрувати містом.

Як ви знаєте своє рідне місто (мені цікаво буде знати).

Конкурс малюнків

Намалюйте улюблений куточок міста.

- Де ви відпочиваєте?

- Чи які гуртожитки відвідуєте?

Презентація малюнків

Вікторина – підсумок уроку

1. Коли було розпочато будівництво нашого міста. 1952 р.

2. Як воно називалося раніше? (Лісовка)

3. Кого з видатних людей ви запам’ятали?

(

Швайко Микола Іванович – герой Соц. праці

Династія Смашних)

4. Який куточок міста вам улюблений? Чому?

5. Чим є наше місто для нас? (серцем країни)

6. Наше місто, разом з такими, як воно - це наша велика - …(Україна)

Поетична хвилина

- Діти про що ми говорили? (про наше місто)

- Чим воно для нас? (серце нашої країни)

Наш земляк Віталій Купрієнко директор музичної школи присвятив місту свій вірш.

Мой Украинск

По тенистым улицам брожу я

Дорог мне закат твой и рассвет.

Без тебя грущу я и тоскую

Краше и желанней места нет

Украинск! Я тебя воспеваю.

Украинск, я тебе счастья желаю.

Зажигай славы луч над копрами

Трудовой город мой.

(на жаль його вже в живих немає. Світла йому пам’ять)

- А які почуття викликала наша бесіда на уроці про своє місто.

1 учень:

Мій Українськ – це рідний край

Шахти, площі, сквери, гай.

Любо стежкою іти

Тут живемо я і ти.

2 учень:

Тобі я мій коханий краю

Вкраїно любая моя

Тобі єдиній я співаю

Тобі вінка я заплітаю

Тобі віддам і душу я свою!

Пісня - Україно моя!

МОЛОДЦІ, ДІТИ!

ДЯКУЮ ВАМ ЗА УРОК!