Шановні семикласники, цього року ми працюємо не так, як це буває звичайно, проте ми не повинні втрачати сил, оптимізму та наснаги. Для того, щоб ми з Вами не відставали за шкільною програмою, колектив школи розробив для Вас завдання для дистанційної роботи. Працю Ви маєте виконувати в зошиті або в електронному варіанті. Ваші відповіді я чекатиму за адресою *****@***ru . За цією адресою Ви також можете поставити Ваші запитання. Бажаю успіхів!
Тема 1. Художній твір як явище мистецтва, новий ірреальний світ, створений письменником
Мета: визначити зв’язок художньої літератури з іншими видами мистецтва, з’ясувати функції літератури, її місце в житті людини;
Згадаймо!
Що таке література?
Література – це різновид мистецтва, що відображає дійсність у художніх образах, створює нову художню реальність за законами краси; результат творчого процесу автора, зафіксований у відповідному тексті (запишіть визначення в зошиті).
· Які літературні жанри вам відомі?
· Чим вас захоплюють твори художньої літератури?
Прочитайте. Запишіть у зошиті віділений курсивом матеріал.
Художній твір як один із видів мистецтва — найпопулярніший і найдоступніший усім. Він приносить радість людині, підносить її духовно. Сила впливу художнього слова найвизначніших літературних творів не лише в тому, що вони правдиво в образах моделюють різні сторони і грані дійсності, а й у тому, що вони гуманістичні за своєю суттю.
Художній твір відтворює картини людського життя. В центрі кожного художнього твору — люди, їх життя, праця, думки і почуття. В художніх творах змальовуються на прикладі дійової особи вчинки, звичаї, поведінка, настрої і почуття не однієї якоїсь людини, а багатьох людей.
Література та інші види мистецтва
Література (від лат. litera — буква) в широкому розумінні слова — це всі написані і надруковані твори.
Мистецтвом називається відтворення життя в художніх образах.
За змістом розрізняють літературу наукову (математичну, природничу, медичну, технічну, історичну та ін.) і художню. До художньої літератури належать не тільки писані твори, але й твори народної поетичної творчості — фольклору.
Кожний вид мистецтва відображає життя своїми засобами:
· Архітектура — у загальному виді.
· Скульптура — зовнішній вигляд людини.
· Живопис — ширше розкриває зв’язок людини з довкіллям за допомогою ліній і фарб.
· Театр — створює ілюзію справжнього життя, перед глядачем проходять живі люди, у вчинках і хвилюваннях, розкривається їх характер.
· Музика — здатна передати хвилювання людей, їх настрій за допомогою звуків.
· Кіно — глибоко розкриває життя людини, її внутрішній світ, її зв’язки із суспільством.
· Література — найвищий рід мистецтва, вона має переваги над іншими видами мистецтва, бо здатна не обмежуватися у зображенні, розкритті внутрішнього і зовнішнього світу людини, її найтонших хвилювань. Життя людини відображується у динамічному розвитку.
Функції літератури
· Пізнавальна — людина є не тільки предметом зображення літератури, але й її метою. Читаючи художній твір, можна дізнатися про історичне минуле, звичаї, обряди рідного народу, культуру тощо.
· Естетична — у кожної людини є естетичне відчуття, прагнення до прекрасного.
· Виховна — виховують у читачів любов до рідного краю, праці, природи; до одних дійових осіб автор намагається викликати у читачів співчуття і любов, до інших — неприязнь, ненависть.
Художня і наукова література У чому полягає відмінність художньої літератури від наукової?
Автори наукових творів, описуючи і пояснюючи явища природи і події суспільного життя, роблячи ті або інші узагальнення, користуються цифрами, науковими термінами, поняттями тощо. Ці твори впливають, головним чином, на розум людини.
Художня ж література змальовує життя за допомогою словесно-художніх засобів. Вона зображує життя природи й суспільства в картинках і образах. Художня література розповідає переважно про внутрішній світ людей, про їхні взаємовідносини, настрої, прагнення і вчинки, думки і переживання. Вона впливає не тільки на розум, але й на почуття читача.
Отже, вчений і письменник кожний по-своєму, своїми засобами показують правду життя. Тільки вчений доводить, а письменник показує, і обидва переконують читача: один — логічними доказами, інший — правдивими картинами.
Художній твір виникає як результат співтворчості творця і читача, що ведуть між собою уявний діалог. Цілісний художній світ, створений уявою, що викликає такий же цілісний читацький образ. Тому твір літератури не стільки відтворює дійсність, скільки моделює її авторське сприйняття.
Головним предметом зображення художньої літератури є людина, її життя, думки, переживання, взаємозв’язки з природою і суспільством.
РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ.
С. 4-7 (прочитати).
Дайте письмову відповідь на питання (1 на вибір).
1.Вмотивуйте, чому до художньої літератури належать фольклорні твори? Чим це зумовлено?
2. Доведіть, що художній твір – це мистецтво.
Тема: Соціально-побутові пісні. Жанрово-тематичне розмаїття пісень.
Мета: ознайомитися із кращими зразками соціально-побутових пісень, навчитися аналізувати їх зміст, образи, настрої, з’ясовувати художні засоби, специфічні ознаки та пафос; розвивати навички вдумливого та виразного читання пісень, їх коментування; виховувати естетичний смак, любов і пошану до окраси кожної нації — її пісенної спадщини.
Прочитайте. Складіть схему соціально-побутових пісень, наведіть приклади.
У соціально-побутових піснях відтворено життя наших пращурів, яке через різні обставини примушувало українців заради миру, спокою й добробуту своїх родин залишати домівку та йти в козацькі походи, чумакувати, а то й не зі своєї волі відбувати солдатчину чи жити в кріпацтві. Ці пісні поділяють на козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, рекрутські та солдатські, наймитські й заробітчанські.
Козацькі пісні найтісніше пов’язані з історією нашого народу. У них оспівано героїзм захисників рідної землі, їхню готовність пожертвувати родинним затишком і навіть життям. Саме в козацьких піснях найвідчутнішим є мотиви прощання з родиною та героїчної загибелі козака. Надзвичайно романтично відтворено картину проводів Війська Запорозького в пісні «Ой на горі да женці жнуть»: хвилюються дозрілі жита, женці жнуть пшеницю, а коли розігнули натомлені спини, помічають неподалік Військо Запорозьке; ось упізнаваний усіма ще молодий Дорошенко, а ось і бувалий Сагайдачний з його постійними супутниками — тютюном і люлькою. У піснях цього циклу передусім зображено емоції героя, а не самі вчинки (їх здебільшого відтворено в історичних піснях). Тужливий настрій самотнього, безталанного козака, його загибель тонко передано в пісні «Стоїть явір над водою».
Материн розпач і біль емоційно відтворено в козацькій пісні «Гомін, гомін по діброві». Ця пісня оригінальна тим, що побудована на діалозі матері, яка не хоче відпускати сина на вірну смерть, і сина, який намагається заспокоїти неньку. На перший погляд, слова матері видаються прокльонами, але це лише на перший погляд, насправді ж — мати своїми емоційними й зболеними словами застерігає сина, аби той передумав і не йшов у козацький похід. Зворушливою є остання частина пісні, де мати виявляє всю свою лагідність до сина, ця сцена родинна, а значить, тепла й лагідна: «Вернись, сину, додомоньку, / Змию, зчешу головоньку / Та постелю постеленьку».
Розквіт чумацтва в Україні припадає на XVIII — початок XIX ст., хоча відомий з XV ст. Чумаки здебільшого торгували сіллю та рибою, яку привозили волами з берегів Азовського й Чорного морів та з Дону. Чумацьке життя в дорозі, напади грабіжників на чумаків, розлука з родиною, смерть чумака в дорозі відображено в піснях цього циклу. У чумацьких піснях часто розповідається й про причини, які змушували селян чумакувати:
Ой тим же я чумакую,
Що так мені лучче жити:
На панщину не ходити,
Подушного не платити.
Не завжди надії чумака справджувалися: він повертався з Дону лише з батіжком в руках («Над річкою бережком»), а то й не повертався взагалі («Ой у полі та криниченька»).
Кріпацькі пісні зображають тяжке підневільне життя селян, протести проти приниження людської гідності й безправ’я. У рекрутських і солдатських піснях звучить туга за домівкою, ріднею, як і в чумацьких, водночас і прокльони на адресу панів, які насильно віддали в солдати українських хлопців-кріпаків.
Бурлацькі пісні теж сповнені тугою за рідним краєм, родиною; у них передано важку працю бурлаки й зневажливе ставлення хазяїна до нього.
До бурлацьких пісень тематично близькі наймитські й заробітчанські. У них теж ідеться про долю наймита, якого хазяї зневажають, гонять після тяжкої роботи в полі ще й носити воду, пасти худобу, а буває й віддають наймита в солдати замість свого сина.
Розгляньте таблицю
«Спільне та відмінне в козацьких та чумацьких піснях».
Спільне | |
Трагічна доля людей; історична основа; сумний настрій; прийоми паралелізму; постійні епітети; зменшувально-пестливі слова; окличні речення; діалоги | |
Відмінне | |
Козацькі пісні | Чумацькі пісні |
Патріотичний пафос, засудження зрадництва, захоплення героїзмом і мужністю козаків | Тісніший зв’язок із природою, думки, тривога рідних за чумаків в образі «сивої зозулі» |
Робота з підручником: с. 8-20 прочитати, вивчити напам’ять 2 соціально-побутові пісні.
