ІКТ – Історичність Євангелії, інспірації і потреба покаяння з ІКТ (VII.)
В книзі “Чотири слова з України” (munity. ) діяльність ІКТ тут зображена таким порівнянням: Якби щось подібне діялося, наприклад, у землеробстві, то метою перестала би бути висока урожайність, а замість того розводили б теорії, видумували б інтелектуальні проблеми “на високому рівні”, а в результаті люди померли б з голоду. Діяльність ліберальних теологів (ІКТ) для Церкви є тим, чим для землеробства був би вишкіл агрономів, які б плекали різні види шкідників, взаємно в цьому змагаючись, поки б не заморили весь урожай настільки, що врешті спричинили б світовий голодомор.
Кард. Рацінґер пише: “Екзегеза, яка не живе Біблією … стається археологією: “мертві ховають своїх мертвих”.
Сто років тому Папа Пій Х для оздоровлення Церкви з єресей модернізму (пор. ІКТ) створив комісії віровчення в дієцезіях за прикладом св. Карла Боромейського. Комісії мали на відповідальності правовірність вчення на теологічних факультетах і виявлення єресей в релігійних книгах. Такими заходами, пов’язаними з практикуванням життя з віри, на декілька десятиліть настало оздоровлення Церкви. На жаль, цей дух у 60-х роках знову повернувся до Церкви.
Свідчення: Пригадую, що внутрішній злом, який проявився покаянням та виходом з духовної сліпоти стався в мене більше ніж 25 років тому. Необхідно було зробити крок дитячої віри: серцем повірити в Ісуса, що помер за мої гріхи, і устами це визнати (пор. Рим. 10,9). Йшлося про навернення від мертвої віри до біблійної віри, а при цьому також про прийняття повноти Святого Духа (див. Ді. 9,17). Для прийняття Святого Духа в повноті Бог ставить такі умови: навернутися (пор. Ді. 2,37 наст.) і з вірою попросити, щоб Отець Небесний дав нам Св. Духа (Лк. 11,13). Коли я зробив цей конкретний крок віри, тоді з уст вийшло перше слово молитви в незнаній мові, а за ним наступні (пор. Ді. 10,46; Ді. 19,6). Крім дару молитви, я почав по-новому розуміти Св. Письмо в його суті, таким як насправді є, і почав з нього черпати Духа життя. Очевидно, що цей початок не вистачав. На пустині світу потрібно вистояти у вірності Господу Ісусу, бути Його свідком. Щоб ми могли свідчити і витривати, Він дав нам не тільки свого Духа, але і конкретні умови (пор. Ді. 2,42). Однією з них є внутрішня молитва. В ній йдеться про нове і нове відкривання себе Духові правди, духові покаяння.
Подібний досвід прийняття Святого Духа прожили і мої теперішні співбрати. Біблійною програмою покаяння є прийняття Ісуса за свого Спасителя і Господа і прийняття в повноті Святого Духа. Ця дорога є суттєвою для кожного семінариста, кожного священика, монаха, викладача теології і єпископа. Апостол Павло в покорі кличе: “Будьте такі як я” (Гал. 4,12). Він цілковито дався Ісусові і в повноті прийняв Його Духа. За його прикладом це вчинили і ми. Конкретний крок покаяння – це розійтися з духом ІКТ, з фальшивими теологіями, безплідним академізмом, філософствуванням, з духом садукейства (невіри), з духами фарисейства, обрядовості і законництва, що їх не один священик поставив на перше місце, перед Ісусом. Якщо навернемося і станемо на дорогу покаяння – очищення від цих мудрагельських зліпків, тоді Боже слово для нас справді стане світильником перед ногами (пор. Пс. 119,105).
Боже слово є інспіроване
а) “Все Писання – надхненне Богом” (2Тим. 3,16);
б) “А насамперед знаєте, що ніяке в Письмі пророцтво не припускає особистого тлумачення” (2Пт. 1,20).
Крім цих двох головних свідоцтв майже на кожній сторінці Біблії знайдемо її власне свідчення про те, що є Божим словом, тобто Святим Письмом. Якщо цьому власному свідченню Біблії не віримо, противимось не тільки Божому слову, але одночасно самого Бога, автора Св. Письма, чинимо неправдомовним. ІКТ каже: “не можемо дивитися на Біблію, як на Святе Письмо, але, в найкращому випадку, як на книгу, яка домагається права бути Святим Письмом.” Якщо дозволимо стягнути себе на рівень, на якому взаємно порівнюються т. зв. “священні книги” (веди, упанішади, Коран …), щоб потім ми можливо признали Біблії якусь релятивну першість, то провинюємося ідолопоклонством. Як можемо порівнювати живого Бога з людською мішаниною? Адже Він є не тільки Творець, але Він є також наш Господь, наш Бог всемогучий, який володарює. Він є той, хто усе сотворіння в кожній хвилині утримує і керує ним. Хто вважає, що Боже слово по суті можна порівнювати з іншими “священними книгами”, той понижує Бога до рівня божків. З цього видно, що релігієзнавчі порівнювання, які є основою ІКТ, є плюгавим ідолопоклонством. Стерпить інших богів поруч Бога і віддає їм однакову пошану.
Професор Ліннеманнова говорить на тему т. зв. біблійної науки
“Хто хоче служити Богові (в священичому стані) мусить відважитися в своєму мисленні дати простір атеїзму. Побожні почуття йому ласкаво дозволяються, але його мислення повинно приймати основну атеїстичну аксіому, що Бог практично не існує. Це вже спотворення! Історично-критична теологія є основана на брехні. Тому наука тут не є синонімом правди, але бунтом проти Бога, який несправедливо утискає правду.
Г. Кіммел стверджує, що тільки за допомогою історичної науки можна читати розумовий зміст Св. Письма, вільний “від впливу догматики”. Інакше кажучи, коли відмовляюся протягувати своє думання вушком голки цієї атеїстичної науки, а Біблію читаю просто, такою яка є, то вже нібито попав під вплив догматики.”
Отож, прийняття основних інформацій з Біблії, що Бог існує, що Ісус помер за грішників, що після смерті є Божий суд, а потім вічна погибель або нове життя у вічності – все це є догматика, тобто основи Св. Письма, а це, як мовить ІКТ, не сміє на нас впливати. Однак, якщо ці основні правди не прийму, то відкидаю Божу любов і за невіру та гордість буду осуджений.
“Горе тому, хто з таким твердженням мусить появитися перед судом Божим. Я дуже вдячна, що Ісусова кров змила мої гріхи і провини. Аджеж і я не була кращою, скоріше гіршою, і також говорила такі безвідповідальні твердження. І кожний, хто включиться до історично-кричної теології (ІКТ), дійде до цього також. Точно так, як не можу бути тільки трохи вагітна, не можу бути тільки трохи історично-критична.”
Отже, проф. Е.Ліннеманнова з власного досвіду переконана, що ІКТ є духовною отрутою. Тому радикально відкидає навіть найменше кокетування з цим духом брехні і смерті, який діє через ІКТ.
“ІКТ – це єретичне вчення, в цьому ми, принаймі у випадку Р. Бультманна, з протестантськими кругами є заодно. Однак, нема ніякої суттєвої різниці між Р. Бультманном та іншими представниками цього напряму. Боже слово нам дає ясні вказівки, як відноситися до єретичних наук (2Ів. 10 наст.; Кол. 2,8; 2Пт. 3,17). Дотримування цих вказівок не може поєднуватись із студіюванням ІКТ. Я не є краща ніж злодії, розпусники, чужоложники та історично-критичні теологи, але саме так, як в імені Ісуса протиставляюсь чужоложству, так можу протиставитись і ІКТ, а в труднощах кликати до свого Спасителя.”
Євангелія і історія
Євангелії описують реальні історичні події. Є історичними свідченнями про життя, слова і діла Ісуса Христа. Подібно як під час судового процесу свідок описує судді подію, наголошує на певних фактах, які можуть пояснити суть цілої події, при цьому інші, неосновні для нього і суті справи факти, випускає. Апостоли є свідками історичних подій життя, смерті і воскресіння Ісуса Христа.
Цілком неправильними, облудними і помилковими є “аксіоми” ІКТ, які відривають Євангелії від конкретних історичних подій і ставлять їх на рівень фантазії і “міфів”. Не забуваймо, що за життя апостолів існували тисячі свідків реальних подій, і вони реагували б “критично” на неправдиві міфи. Врешті, сама Євангелія, Діяння апостолів і листи свідчать про існування непримиримої опозиції не тільки з боку самих євреїв, але і поганських філософів. Якби Євангелії свідчили про щось інше, ніж про те, що проповідували апостоли і рання Церква, не було б нічого простішого, ніж пригадати історичну реальність. Однак, про інший хід історичних подій не маємо ані згадки. Навіть євреї в Діяннях під час допиту перед римськими консулами не могли звинуватити Павла у брехні і шахрайстві, бо самі римляни добре знали про те, що сталося в Єрусалимі (Ді. 24,22; 26,2).
За свідчення про Ісуса Христа віддали життя не тільки всі апостоли, але і тисячі інших християнських первомучеників (пор. наприклад Ді. 7 – укаменування первомученика Степана).
ІКТ відділяє “Христа віри” від “Христа історичного ”, а це є Церквою засуджена єресь. Апостоли і євангелисти свідчать про Христа і про історичні події.
Про цю історичність свідчать і позабіблійні джерела. Християнські автори Папій (100-130рр.), Іриней (130-202рр.), Ігнатій (70-110рр.), Полікарп (70-156рр.) і т. д., які жили безпосередньо в поапостольській добі, не мають жодного сумніву про історичність Євангелій. Також і нехристиянські автори підтверджують історичну дійсність, описану в Євангеліях. Римський історик Тацит (Іст.) пише: “Крестос (Христос), від його імені пішла назва (християни), був засуджений в часі панування Тіберія одним з наших прокураторів Понтієм Пилатом. ” Єврейський історик Йосиф Флавій (37-100рр.) описав події Ісусового життя так: “В цьому часі жив Ісус, мудра людина, якщо його можна назвати людиною, тому що робив чуда і був учителем людей, які прийняли правду. Позискав для себе дуже багато євреїв і поган. Він був Христос, і коли Пилат під впливом наших визначних мужів, засудив його на розп’яття, тоді ті, які його любили від самого початку, його не зреклися. Бо з’явився їм живим на третій день, згідно пророцтв пророків …”
Подібно про християн писав Лукіян з Самосати (ІІст.), який був одним з найзапекліших ворогів Церкви. Наступним позабіблійним джерелом є Талмуд. Тут написано: “Ввечері перед Пасхою вони повісили Єшу (Ісуса).”
Модерні археологічні розкопки в Палестині тільки підтверджують те, що було описано в новозавітніх книгах. Один з найбільших археологів Сір Віліям Рамсау назвав Діяння апостолів точним джерелом інформації про події з І століття.
Ситуація в Україні
Після падіння комунізму (1990р.) молодих монахів і мирян посилали студіювати на Захід. Деякі з них вже сьогодні викладають в шести теологічних закладах в Україні і вносять туди, часто не свідомо, розкладного духа ІКТ. Нічого на цьому не міняє факт, що ці люди студіювали в Римі, але якраз навпаки, студенти через таким чином створений авторитет і т. зв. правовірність приймають духа смерті.
Найбільшою небезпекою є т. зв. Український Католицький Університет (УКУ), де теологію вивчають також і миряни. УКУ виховує молодих мирян, які повільно отруюються духом ІКТ із Заходу, навіть не усвідомлюючи цього. Те, що тут вчать співати гласи і за ідеал подається абстрактна східна духовність без життя і без правдивого покаяння, є тільки маскою для обманювання щирих студентів та їх батьків. Для віруючих студентів краще студіювати у світських школах, бо там є менша небезпека відкритися духу Нью Ейдж і духу ІКТ.
Який дух і які люди формують, а точніше, духовно деформують студентську молодь в УКУ? Це є люди із Заходу, які не мають нічого спільного з правдивою святістю чи з правдивим життям молитви і покаяння. Православна Церква відкидає ІКТ і міжрелігійний діалог, тоді як основу теології в УКУ складає саме ця демагогічна ідеологія ІКТ, а тому посилатися тут на східну духовність є великим лицемірством.
Боже слово є нероздільне
Проф. Е.Ліннеманнова пише: “В ІКТ, однак, є нормальним не признавати окремим частинам Божого слова однакову вартість. І так, вишукується “канон в каноні”, робляться спроби Новий Завіт протиставити Старому, Павла проти Якова, Буття 1 проти Буття 2, Ісус приніс нібито іншого Бога, ніж був Бог Старого Завіту. Проводиться, як кажуть, “ділова критика”. Якщо ворог не може нас відвести від цілого слова, пробує нас звести до дерзких власних суджень. Це йому вдалося і у випадку Мартина Лютера, який зі своєю лихою і нахабною оцінкою Якового листа як “солом’яного апостольського послання” стався коронним свідком ІКТ. Відхилення спочатку може бути цілком незначне, але поступово виявляється, що ми на поганій колії, а саме: декілька скреслень в Божому слові, тут здвигнуть раменами, там якесь застереження, тут знову приймуть декілька критичних думок, які пропонуються як рішення, коли маємо проблеми, або собі внушаємо, що їх маємо – і тоді вже Біблія для нас не є повністю святим словом живого Бога.”
Зловживання понять
Більшість людей є під впливом суспільної думки, що гіпотези ІКТ базуються на дослідженнях наукових дисциплін, але реальність є іншою. Подібною є загальна думка про гомеопатію, що вона є якимось додатком до наукової медицини. Але реальність є такою, що гомеопатія не має нічого спільного з науковою медициною. Суть гомеопатії є поставлена на ірраціональних гіпотезах, що подібне лікується подібним, що чим меншою є концентрація лікувальної матерії, тим нібито більш ефективно діє лікарство. Далі, що через стріпування до ліку надходить якась космічна енергія. Складовою частиною гомеопатії також є типологія, яка є подібною до гороскопів у астрології. Як гомеопатія, так і ІКТ ховаються за науку. Насправді в гомеопатії йдеться про магію, а в ІКТ про демагогію.
Пояснювання в Святому Письмі
Вступні статті до біблійних книг в екуменічному виданні Біблії в ЧР базуються на ІКТ. Це відноситься і до вступних статтей від професора Герібана в словацькому виданні Біблії. Далі, напр., книга “Пізнаймо Біблію” видана Катехитичною Комісією Львівської Архиєпархії (1996р.)
Заборона ІКТ
Застереження: Неможливим є заборонити ІКТ, коли вже так поширилась, має і певні позитиви.
Відповідь:
1) ІКТ зловживає деякими позитивами, але результатом є духовна смерть. Якщо в склянці з отрутою є і краплі чистої води, мусимо вилити усе.
Можемо використовувати історію, філологію, археологію для кращого розуміння Біблії, але це можна робити і без ідеології ІКТ.
2) Згідно засади св. Ігнатія – настільки, наскільки, нічого більше і нічого менше. Це означає, що маємо використовувати середники настільки, наскільки ведуть до кінцевої мети, а нею є спасіння і вічне життя. Настільки мусимо зректися середників, навіть і добрих, наскільки до мети не ведуть. У випадку ІКТ справа є однозначною – її плодом є цілковитий розклад внутрі Церкви. Тому необхідно приймати сміливі рішення, робити радикальну операцію.
3) В минулому в теології велися спори між моліністами і томістами стосовно ласки. Спори хоч були і нешкідливими, але вели до некорисних дискусій, тому Папа ці диспути заборонив і це було для добра Церкви. Тим більшою є потреба заборони ІКТ в Католицькій Церкві.
У Христі
o. ThDr. Ілля A. Догнал, ЧСВВ
o. ThDr. Методій Р. Шпіржік, ЧСВВ
o. Ing. ThDr. Шпіржік, ЧСВВ
o. ThLic. Maркіян В. Гітюк, ЧСВВ
Підгірці, 7.4.2007р.
Велика Субота
Література: проф. Е.Ліннеманнова “Оригінал чи підробка”
Адреса: Монастир ЧСВВ, 80660, Підгірці, Бродівський р-н, Львівська обл., Україна
munity.
