7. | Синевірська Поляна | 800 | 23˚ 41' | 430.12 | 790.99 | 500.49 | 3684.3 | 3582.6 | 7372.1 | 7544.3 |
8. | Береги | 950 | 23˚ 43' | 549.96 | 838.75 | 530.18 | 3814.6 | 3595.3 | 7435.3 | 7563.9 |
9. | Свобода | 1000 | 23˚ 45' | 593.52 | 850.59 | 540.18 | 3859.4 | 3598.4 | 7456.3 | 7569.3 |
ΔH, lgΔH,Lc, ΔP | 804.2 lg804.2= 2.90536 | 23˚ 37' | 0.2672 | 324.64 | 92.03 | 2352.75 | 283.84 | 5539.13 | 3875.41 | |
K, Klog | 214.91 | 111.738 | 0.11443 | 2.9255 | 97.6952 | 6.8877 | 1333.882 | |||
Напрямок VI. Бедевля – Комсомольськ – г. Мокра (долина р. Тересва) | ||||||||||
1. | Бедевля | 225.2 | 23˚ 39' | 189.92 | 431.98 | 451.19 | 1342.4 | 2622.58 | 1747.83 | 4203.9 |
2. | Ганичі | 322 | 23˚ 49' | 231.33 | 761.27 | 463.64 | 1507.5 | 3206.6 | 2235.3 | 6459.5 |
3. | Фонтенеш | 400 | 23˚ 45' | 268.06 | 795.58 | 473.73 | 1647.2 | 3303.3 | 2551.2 | 6146.0 |
4. | Усть Чорна | 502 | 23˚ 56' | 320.13 | 822.77 | 486.96 | 1838.9 | 3379.8 | 2994.1 | 6925.7 |
5. | Комсомольськ | 615 | 23˚ 51' | 382.92 | 843.27 | 500.7 | 2063.7 | 3436.9 | 3524.5 | 7344.9 |
6. | г. Мокра | 1225 | 23˚ 55' | 819.95 | 901.28 | 585.84 | 3495.95 | 3597.3 | 7103.9 | 7515.7 |
ΔH, lgΔH,Lc, ΔP | 999.8 lg999.8= 2.99991 | 23˚ 49'17 | 630.03 | 469.3 | 134.65 | 2153.55 | 974.72 | 5356.07 | 3311.8 | |
K, Klog | 0.63015 | 156.437 | 0.13467 | 2.15398 | 324.916 | 5.35714 | 1103.965 | |||
Напрямок VII. Діброва – г. Угорська (долина р. Апшиця і її притоків) | ||||||||||
1. | Діброва | 250 | 23˚ 51' | 199.91 | 460.65 | 453.84 | 1395.4 | 2384.3 | 2180 | 4473.5 |
2. | Глибокий Потік | 316.2 | 23˚ 54' | 229.06 | 762.97 | 568.6 | 1461.7 | 3149.1 | 2093.4 | 6250.2 |
3. | Кобилецька Поляна | 387.3 | 24˚ 04' | 236.26 | 684.99 | 472.85 | 1520.0 | 2961.3 | 2339.7 | 6034.8 |
4. | Стримба | 594 | 23˚ 56' | 372.49 | 851.17 | 501.66 | 1916.1 | 3444.7 | 3253.0 | 7117.3 |
5. | г. Угорська | 1294 | 23˚ 53' | 888.03 | 913.25 | 598.78 | 3583.3 | 3610.6 | 7462.5 | 7570.56 |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
ΔH, lgΔH,Lc, ΔP | 1044 lg1044= 3.0187 | 23˚ 59'58 | 688.12 | 452.6 | 144.94 | 2187.9 | 1226.3 | 5282.5 | 3097.06 | |
K, Klog | 0.65911 | 149.9320 | 0.13883 | 2.09568 | 406.2344 | 5.05986 | 1025.958 | |||
Напрямок VIII. с. Хмелів – Рахів – Яблунецький перевал (долина р. Тиса) | ||||||||||
1. | с. Хмелів | 361 | 24˚ 09' | 247.23 | 349.40 | 465.7 | 1645.2 | 2964.9 | 2488.1 | 5769.3 |
2. | Вільховатий | 400 | 24˚ 12' | 269.14 | 806.31 | 474.71 | 2490.1 | 3323.4 | 3859.1 | 6782.1 |
3. | Рахів | 438 | 24˚ 12' | 257.54 | 257.54 | 437.08 | 2585.0 | 2585.0 | 3952.3 | 3952.3 |
4. | Білин | 500 | 24˚ 16' | 278.97 | 611.78 | 438.74 | 2663.5 | 3278.86 | 4167.4 | 6022.6 |
5. | Ясіня | 636.6 | 24˚ 22' | 370.07 | 738.11 | 474.52 | 2836.9 | 3476.6 | 4660.3 | 6683.8 |
6. | Чорна Тиса | 725 | 24˚ 19' | 426.81 | 780.66 | 491.37 | 2949.8 | 4342.8 | 4995 | 6900.6 |
7. | Яблунецький перевал | 931 | 24˚ 26' | 573.49 | 843.62 | 530.3 | 2630.16 | 3527.25 | 4846.2 | 7229.1 |
ΔH, lgΔH,Lc, ΔP | 570 lg570= 2.7558 | 24˚ 16'57 | 326.26 | 494.22 | 64.6 | 984.96 | 562.35 | 2358.1 | 1459.8 | |
K, Klog | 0.57238 | 179.333 | 0.11333 | 1.728 | 204.055 | 4.137 | 529.7056 | |||
|
|
Рис.1. Графіки зміни снігового навантаження від висоти над рівнем моря на метеостанціях і проміжних станціях Закарпатської області, розташованих по географічно-довготному напрямку I. Крапки – середнього за висотними коефіцієнтами, кружечки – середнього по твердих опадах за висотними коефіцієнтами, ромбики – максимального за висотно-логарифмічними коефіцієнтами, трикутники – максимального в улоговинах за висотно-логарифмічними коефіціентами | Рис.2. Графіки зміни снігового навантаження від висоти над рівнем моря на метеостанціях і проміжних станціях Закарпатської області, розташованих по географічно-довготному напрямку II. Крапки – середнього за висотними коефіцієнтами, кружечки – середнього по твердих опадах за висотними коефіцієнтами, ромбики – максимального за висотно-логарифмічними коефіцієнтами, трикутники – максимального в улоговинах за висотно-логарифмічними коефіціентами |
|
|
Рис.3. Графіки зміни снігового навантаження від висоти над рівнем моря на метеостанціях і проміжних станціях Закарпатської області, розташованих по географічно-довготному напрямку III. Крапки – середнього за висотними коефіцієнтами, кружечки – середнього по твердих опадах за висотними коефіцієнтами, ромбики – максимального за висотно-логарифмічними коефіцієнтами, трикутники – максимального в улоговинах за висотно-логарифмічними коефіціентами | Рис.4. Графіки зміни снігового навантаження від висоти над рівнем моря на метеостанціях і проміжних станціях Закарпатської області, розташованих по географічно-довготному напрямку IV. Крапки – середнього за висотними коефіцієнтами, кружечки – середнього по твердих опадах за висотними коефіцієнтами, ромбики – максимального за висотно-логарифмічними коефіцієнтами, трикутники – максимального в улоговинах за висотно-логарифмічними коефіціентами |
|
|
Рис.5. Графіки зміни снігового навантаження від висоти над рівнем моря на метеостанціях і проміжних станціях Закарпатської області, розташованих по географічно-довготному напрямку V. Крапки – середнього за висотними коефіцієнтами, кружечки – середнього по твердих опадах за висотними коефіцієнтами, ромбики – максимального за висотно-логарифмічними коефіцієнтами, трикутники – максимального в улоговинах за висотно-логарифмічними коефіціентами | Рис.6. Графіки зміни снігового навантаження від висоти над рівнем моря на метеостанціях і проміжних станціях Закарпатської області, розташованих по географічно-довготному напрямку VI. Крапки – середнього за висотними коефіцієнтами, кружечки – середнього по твердих опадах за висотними коефіцієнтами, ромбики – максимального за висотно-логарифмічними коефіцієнтами, трикутники – максимального в улоговинах за висотно-логарифмічними коефіціентами |
|
|
Рис.7. Графіки зміни снігового навантаження від висоти над рівнем моря на метеостанціях і проміжних станціях Закарпатської області, розташованих по географічно-довготному напрямку VII. Крапки – середнього за висотними коефіцієнтами, кружечки – середнього по твердих опадах за висотними коефіцієнтами, ромбики – максимального за висотно-логарифмічними коефіцієнтами, трикутники – максимального в улоговинах за висотно-логарифмічними коефіціентами | Рис.8. Графіки зміни снігового навантаження від висоти над рівнем моря на метеостанціях і проміжних станціях Закарпатської області, розташованих по географічно-довготному напрямку VIII. Крапки – середнього за висотними коефіцієнтами, кружечки – середнього по твердих опадах за висотними коефіцієнтами, ромбики – максимального за висотно-логарифмічними коефіцієнтами, трикутники – максимального в улоговинах за висотно-логарифмічними коефіціентами |
Висновки.
1. Користуючись 8-ма географічно-довготними напрямками, їх висотними і висотно-логарифмічними коефіцієнтами можна визначити снігові навантаження в довільній точці за її висотою над рівнем моря, яка входить в межі висот географічно-довготних напрямків. Це дуже характерно для гірських поселень, де висота над рівнем моря в кожному населеному пункті може коливатися в межах різниці 50 – 100м.
2. Аналіз одержаних результатів вказує на те, що більш прийнятими і надійними для розрахунків дахів будуть снігові навантаження, які обчислені за висотно-логарифмічними коефіцієнтами на рівних площадках і в улоговинах.
3. Користуючись наведеними графіками (рис.1-8) можна графічно визначити снігові навантаження в населеному пункті (вершині), з відповідною висотою над рівнем моря, яка входить в межі висот географічно-довготного напрямку.
4. Слід відмітити, що снігові навантаження в 8-ми географічно-довготних напрямках майже не відрізняються між собою і залежать від висоти розташування над рівнем моря населеного пункту (вершини, перевалу) і обчислених географічно-довготних коефіцієнтів.
5. Для вершин Карпат, які перевищують висоту над рівнем моря, вказану в географічно-довготних напрямках, слід застосовувати географічно-широтні коефіцієнти [9], за якими обчислюють снігові навантаження.
1. Кінаш Р. І., Бурнаєв О. М. Снігове навантаження в Україні. В-во НТЛ, Львів, 19с. 2. , Кінаш Р. І., Бурнаєв ійність залізобетонних конструкцій покриттів в регіоні Українських Карпат з врахуванням мінливості та навантаження. – Зб.: Наукові проблеми сучасного залізобетону, тези Першої всеукраїнської науково-технічної конференції. Київ, 1996. – с.50-51. 3. Кінаш Р. І., Бурнаєв території України за сніговим навантаженням для статичних розрахунків надійності будівельних конструкцій. – Naukova Konferencia Rzeszowsko-Lwowska/ Rzeszow, 1991. 4. Руководство по строительной климатологии (пособие про проектированию). – М., Стройиздат, 1977. – 328с. 5. Климат Украины. Под ред. и др. Гидрометеорологическое издательство, Л.: 1967. – 412с. 6. , Лантух-, , Пичугин и воздействия на здания и сооружения. М.: Изд-во Ассоциации строительных вузов, 2006. – 482 с. 7. Клімат України. В-во Раєвського, К., 2003. – 343с. 8. ДБН В.1.2.2 – 2006. Навантаження і впливи. К., 2006. – 35с. 9. Кінаш Р. І., Методика визначення снігових навантажень в географічно-широтних напрямках для вершин українських Карпат і в межах закарпатської області //Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – Львів, в-во НУ "ЛП", 2007. № . – С. 82 – 87.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 |










