7.

Синевірська Поляна

800

23˚ 41'

430.12

790.99

500.49

3684.3

3582.6

7372.1

7544.3

8.

Береги

950

23˚ 43'

549.96

838.75

530.18

3814.6

3595.3

7435.3

7563.9

9.

Свобода

1000

23˚ 45'

593.52

850.59

540.18

3859.4

3598.4

7456.3

7569.3

ΔH, lgΔH,Lc, ΔP

804.2

lg804.2=

2.90536

23˚ 37'

0.2672

324.64

92.03

2352.75

283.84

5539.13

3875.41

K, Klog

214.91

111.738

0.11443

2.9255

97.6952

6.8877

1333.882

Напрямок VI. Бедевля – Комсомольськ – г. Мокра (долина р. Тересва)

1.

Бедевля

225.2

23˚ 39'

189.92

431.98

451.19

1342.4

2622.58

1747.83

4203.9

2.

Ганичі

322

23˚ 49'

231.33

761.27

463.64

1507.5

3206.6

2235.3

6459.5

3.

Фонтенеш

400

23˚ 45'

268.06

795.58

473.73

1647.2

3303.3

2551.2

6146.0

4.

Усть Чорна

502

23˚ 56'

320.13

822.77

486.96

1838.9

3379.8

2994.1

6925.7

5.

Комсомольськ

615

23˚ 51'

382.92

843.27

500.7

2063.7

3436.9

3524.5

7344.9

6.

г. Мокра

1225

23˚ 55'

819.95

901.28

585.84

3495.95

3597.3

7103.9

7515.7

ΔH, lgΔH,Lc, ΔP

999.8

lg999.8=

2.99991

23˚ 49'17

630.03

469.3

134.65

2153.55

974.72

5356.07

3311.8

K, Klog

0.63015

156.437

0.13467

2.15398

324.916

5.35714

1103.965

Напрямок VII. Діброва – г. Угорська (долина р. Апшиця і її притоків)

1.

Діброва

250

23˚ 51'

199.91

460.65

453.84

1395.4

2384.3

2180

4473.5

2.

Глибокий Потік

316.2

23˚ 54'

229.06

762.97

568.6

1461.7

3149.1

2093.4

6250.2

3.

Кобилецька Поляна

387.3

24˚ 04'

236.26

684.99

472.85

1520.0

2961.3

2339.7

6034.8

4.

Стримба

594

23˚ 56'

372.49

851.17

501.66

1916.1

3444.7

3253.0

7117.3

5.

г. Угорська

1294

23˚ 53'

888.03

913.25

598.78

3583.3

3610.6

7462.5

7570.56

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

ΔH, lgΔH,Lc, ΔP

1044

lg1044=

3.0187

23˚ 59'58

688.12

452.6

144.94

2187.9

1226.3

5282.5

3097.06

K, Klog

0.65911

149.9320

0.13883

2.09568

406.2344

5.05986

1025.958

Напрямок VIII. с. Хмелів – Рахів – Яблунецький перевал (долина р. Тиса)

1.

с. Хмелів

361

24˚ 09'

247.23

349.40

465.7

1645.2

2964.9

2488.1

5769.3

2.

Вільховатий

400

24˚ 12'

269.14

806.31

474.71

2490.1

3323.4

3859.1

6782.1

3.

Рахів

438

24˚ 12'

257.54

257.54

437.08

2585.0

2585.0

3952.3

3952.3

4.

Білин

500

24˚ 16'

278.97

611.78

438.74

2663.5

3278.86

4167.4

6022.6

5.

Ясіня

636.6

24˚ 22'

370.07

738.11

474.52

2836.9

3476.6

4660.3

6683.8

6.

Чорна Тиса

725

24˚ 19'

426.81

780.66

491.37

2949.8

4342.8

4995

6900.6

7.

Яблунецький перевал

931

24˚ 26'

573.49

843.62

530.3

2630.16

3527.25

4846.2

7229.1

ΔH, lgΔH,Lc, ΔP

570

lg570=

2.7558

24˚ 16'57

326.26

494.22

64.6

984.96

562.35

2358.1

1459.8

K, Klog

0.57238

179.333

0.11333

1.728

204.055

4.137

529.7056

Рис.1. Графіки зміни снігового навантаження від висоти над рівнем моря на метеостанціях і проміжних станціях Закарпатської області, розташованих по географічно-довготному напрямку I. Крапки – середнього за висотними коефіцієнтами, кружечки – середнього по твердих опадах за висотними коефіцієнтами, ромбики – максимального за висотно-логарифмічними коефіцієнтами, трикутники – максимального в улоговинах за висотно-логарифмічними коефіціентами

Рис.2. Графіки зміни снігового навантаження від висоти над рівнем моря на метеостанціях і проміжних станціях Закарпатської області, розташованих по географічно-довготному напрямку II. Крапки – середнього за висотними коефіцієнтами, кружечки – середнього по твердих опадах за висотними коефіцієнтами, ромбики – максимального за висотно-логарифмічними коефіцієнтами, трикутники – максимального в улоговинах за висотно-логарифмічними коефіціентами

Рис.3. Графіки зміни снігового навантаження від висоти над рівнем моря на метеостанціях і проміжних станціях Закарпатської області, розташованих по географічно-довготному напрямку III. Крапки – середнього за висотними коефіцієнтами, кружечки – середнього по твердих опадах за висотними коефіцієнтами, ромбики – максимального за висотно-логарифмічними коефіцієнтами, трикутники – максимального в улоговинах за висотно-логарифмічними коефіціентами

Рис.4. Графіки зміни снігового навантаження від висоти над рівнем моря на метеостанціях і проміжних станціях Закарпатської області, розташованих по географічно-довготному напрямку IV. Крапки – середнього за висотними коефіцієнтами, кружечки – середнього по твердих опадах за висотними коефіцієнтами, ромбики – максимального за висотно-логарифмічними коефіцієнтами, трикутники – максимального в улоговинах за висотно-логарифмічними коефіціентами

Рис.5. Графіки зміни снігового навантаження від висоти над рівнем моря на метеостанціях і проміжних станціях Закарпатської області, розташованих по географічно-довготному напрямку V. Крапки – середнього за висотними коефіцієнтами, кружечки – середнього по твердих опадах за висотними коефіцієнтами, ромбики – максимального за висотно-логарифмічними коефіцієнтами, трикутники – максимального в улоговинах за висотно-логарифмічними коефіціентами

Рис.6. Графіки зміни снігового навантаження від висоти над рівнем моря на метеостанціях і проміжних станціях Закарпатської області, розташованих по географічно-довготному напрямку VI. Крапки – середнього за висотними коефіцієнтами, кружечки – середнього по твердих опадах за висотними коефіцієнтами, ромбики – максимального за висотно-логарифмічними коефіцієнтами, трикутники – максимального в улоговинах за висотно-логарифмічними коефіціентами

Рис.7. Графіки зміни снігового навантаження від висоти над рівнем моря на метеостанціях і проміжних станціях Закарпатської області, розташованих по географічно-довготному напрямку VII. Крапки – середнього за висотними коефіцієнтами, кружечки – середнього по твердих опадах за висотними коефіцієнтами, ромбики – максимального за висотно-логарифмічними коефіцієнтами, трикутники – максимального в улоговинах за висотно-логарифмічними коефіціентами

Рис.8. Графіки зміни снігового навантаження від висоти над рівнем моря на метеостанціях і проміжних станціях Закарпатської області, розташованих по географічно-довготному напрямку VIII. Крапки – середнього за висотними коефіцієнтами, кружечки – середнього по твердих опадах за висотними коефіцієнтами, ромбики – максимального за висотно-логарифмічними коефіцієнтами, трикутники – максимального в улоговинах за висотно-логарифмічними коефіціентами

Висновки.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

1. Користуючись 8-ма географічно-довготними напрямками, їх висотними і висотно-логарифмічними коефіцієнтами можна визначити снігові навантаження в довільній точці за її висотою над рівнем моря, яка входить в межі висот географічно-довготних напрямків. Це дуже характерно для гірських поселень, де висота над рівнем моря в кожному населеному пункті може коливатися в межах різниці 50 – 100м.

2. Аналіз одержаних результатів вказує на те, що більш прийнятими і надійними для розрахунків дахів будуть снігові навантаження, які обчислені за висотно-логарифмічними коефіцієнтами на рівних площадках і в улоговинах.

3. Користуючись наведеними графіками (рис.1-8) можна графічно визначити снігові навантаження в населеному пункті (вершині), з відповідною висотою над рівнем моря, яка входить в межі висот географічно-довготного напрямку.

4. Слід відмітити, що снігові навантаження в 8-ми географічно-довготних напрямках майже не відрізняються між собою і залежать від висоти розташування над рівнем моря населеного пункту (вершини, перевалу) і обчислених географічно-довготних коефіцієнтів.

5. Для вершин Карпат, які перевищують висоту над рівнем моря, вказану в географічно-довготних напрямках, слід застосовувати географічно-широтні коефіцієнти [9], за якими обчислюють снігові навантаження.

1. Кінаш Р. І., Бурнаєв О. М. Снігове навантаження в Україні. В-во НТЛ, Львів, 19с. 2. , Кінаш Р. І., Бурнаєв ійність залізобетонних конструкцій покриттів в регіоні Українських Карпат з врахуванням мінливості та навантаження. – Зб.: Наукові проблеми сучасного залізобетону, тези Першої всеукраїнської науково-технічної конференції. Київ, 1996. – с.50-51. 3. Кінаш Р. І., Бурнаєв території України за сніговим навантаженням для статичних розрахунків надійності будівельних конструкцій. – Naukova Konferencia Rzeszowsko-Lwowska/ Rzeszow, 1991. 4. Руководство по строительной климатологии (пособие про проектированию). – М., Стройиздат, 1977. – 328с. 5. Климат Украины. Под ред. и др. Гидрометеорологическое издательство, Л.: 1967. – 412с. 6. , Лантух-, , Пичугин и воздействия на здания и сооружения. М.: Изд-во Ассоциации строительных вузов, 2006. – 482 с. 7. Клімат України. В-во Раєвського, К., 2003. – 343с. 8. ДБН В.1.2.2 – 2006. Навантаження і впливи. К., 2006. – 35с. 9. Кінаш Р. І., Методика визначення снігових навантажень в географічно-широтних напрямках для вершин українських Карпат і в межах закарпатської області //Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Львів, в-во НУ "ЛП", 2007. № .С. 8287.

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3