Перемінюйтеся обновленням вашого розуму

Перемінюйтеся обновленням вашого розуму

Що ми повинні робити, щоб могти розпізнати, якою є Божа воля, що є добре, приємне Богу і досконале?

Апостол пише в посланні до Рим. 12, 1-2: «Благаю вас, брати, на милість Божу, віддати тіла ваші як жертву живу, святу, приємну Богові: богослужбу від вас розумну. Не вподібнюйтеся до цього світу, але перемінюйтесь обновленням вашого розуму, щоб ви переконувалися, що то є воля Божа, що добре, що вгодне, що досконале».

Як ми повинні перемінити наше мислення, щоб приймати Боже слово, щоб мати досвід з Богом, щоб Йому довіряти і жити з віри? Наша душа має розум, волю і серце, тобто відчуття. А якщо між ними є дисгармонія, погані і грішні відчуття почнуть маніпулювати людиною, поневолювати її, а воля і розум повинні їм підкоритися. А це кінець! Людина стає рабом гріха – розпусником, наркоманом, кар’єристом... Або живе в ненависті, в заздрості, відкриється духу зла, що за ними прихований, а розум тоді вже не діє.

Над цими трьома областями в нашій душі – серцем, розумом і волею, має панувати світло віри. Віра вносить гармонію, а не дисгармонію. Потім розум робить те, що повинен робити: поважає Божі закони і розумно, гармонійно керує цілим нашим життям. До серця приходить рай і мир, який розливається і на ближніх навколо нас. Але якщо не маємо віри, все руйнується і обертається догори ногами. Тому апостол Павло говорить: «Віддайте тіла ваші як жертву живу, святу, приємну Богові: богослужбу від вас розумну. Не вподібнюйтеся до цього світу, але перемінюйтесь обновленням вашого розуму, щоб ви переконувалися, що то є воля Божа, що добре, що вгодне, що досконале».

Однак не тільки наша душа і наш розум має перемінитися обновою мислення, але і наше тіло має бути освячене. На іншому місці Боже слово говорить, що наше тіло є храмом Божим, храмом Святого Духа. Храм Божий святий, а ним є ви.

«Чи не знаєте, що той, хто пристає до блудниці, є з нею одним тілом? Бо «будуть, – каже, – двоє одним тілом.» Хто ж пристає до Господа, є один дух з Ним. Утікайте від розпусти! Усякий гріх, що його чинить людина, є поза її тілом; а хто чинить розпусту, грішить супроти власного тіла. Хіба ж не знаєте, що ваше тіло – храм Святого Духа, який живе у вас? Його ви маєте від Бога, тож уже не належите до себе самих. Ви бо куплені високою ціною! Тож прославляйте Бога у вашому тілі!» (1 Кор.6,16-19).

Коли є гармонія в душі, Бог також захищає нас від різних хвороб. Наприклад, сьогодні поширилась хвороба СНІД. Скільки тисяч людей помирають від нього! А ця хвороба є карою за гріхи, хоча й багато інфікованих людей сьогодні вже захворіли не з власної вини.

Ми відкуплені високою ціною, кров'ю Господа нашого Ісуса Христа. Ми вже не належимо собі. «Господи, моє тіло, здоров'я і, взагалі, життя я маю від Тебе і хочу служити Тобі».

Так, приходять спокуси, і я мушу проти них боротися, або приходять страждання, хвороби, біль. Кожну дрібницю – коли мені, наприклад, холодно, або прийде втома, або не було часу виспатися... – це все я повинен з'єднувати з Ісусовим терпінням, з Його болем. Все це маємо жертвувати Господу. «Господи, це моє чистилище. Моє тіло належить Тобі, не хочу, щоб воно вело мене до гріха. Ти дав мені здоров'я, Ти дав мені здорові очі, щоб бачити, дав мені руки і ноги, щоб я ходив. Скільки людей є паралізовані, скільки є сліпих, скільки людей є інвалідами, на колясках і не можуть рухатися. Але Ти дав мені здоров'я». Треба усвідомити ту гідність, що в цьому слабкому тілі я ношу Ісуса, що моє тіло є живим храмом, храмом Святого Духа. Я повинен усвідомлювати свою гідність. Я не хочу віддати своє тіло гріху і стати його рабом.

«Віддавайте тіла ваші як жертву живу, святу, приємну Богові: богослужбу від вас розумну. Не вподібнюйтеся до цього віку...» (Рим. 12,1)

Ця доба – це інвазія нечистоти, збочення, коли публічно пропагується порнографія – це все людині нав’язують, створюють на неї тиск. Сьогодні в світі запанував моральний розклад, а з цим духом ми повинні боротися. Ми повинні зайняти радикальну позицію: «Це обман, я навіть не хочу цього всього знати, ані того, що до цього веде. Не хочу мати нічого спільного з думанням світу, яке гріх розпусти вважає нічим, а також і те, що після цього слідує – аборти і т. д., – з таким думанням не хочу мати нічого спільного». Але ця боротьба не така проста. Ми всі будемо стояти перед Божим судом. А тому, коли Бог дає нам здоров'я, хочемо служити Богу, щоб і це здоров'я, яке маємо, використовувати на служіння Богу, щоб виконувати свої обов'язки, до яких Бог нас призначив. Маю здоров'я не для того, щоб бігти за гріхом і зі свого тіла зробити іграшку демонів. Не йдеться тільки про нечистоту, але і про різні інші залежності. Хто сіє для свого егоїзму, пожне загибель – хто, однак, сіє для Духа, пожне життя вічне (пор. Гал 6,8). А апостол Павло говорить, що це справжня богослужба. Не як жертви Старого Завіту, коли люди жертвували ягнят. Ісус пожертвував своє тіло на хресті за кожного з нас, а ми також повинні і тілесні терпіння (чи холод, чи хворобу) приймати і приносити як жертву живу, святу і приємну Богові, богослужбу від нас розумну. І щоб ми не уподібнювалися до цього віку, але перемінювалися обновою розуму. Коли це робимо, то, як каже Боже слово, потім пізнаємо, якою є воля Божа. Тобто якщо своє тіло не віддамо гріху, але віддамо на службу Богові, і коли такою буде наша богослужба, коли і наш розум будемо перемінювати згідно правди – тоді пізнаємо, що є Божа воля, що є добре, приємне Богу і досконале. Отож треба робити ці кроки, бо без них ми не будемо здатні розпізнати Божу волю. А все це питання нашого мислення, ми повинні змінювати наше мислення і наше ставлення, щоб сприймати справжні цінності, бо коли приймаємо філософію світу, збочуємо з дороги. Як, наприклад, дехто в спокусі скаже: «Курили – померли, не курили – також померли. Пили – померли, не пили – також померли». Таке мислення нікуди не заведе. Так, померли, але що потім? Куди пішли? Ми повинні бути мудрими, а не безумними, ми повинні у всьому рахуватися з Богом.