Складносурядне речення

1. Поняття про ССР.

2. ССР відкритої структури та закритої структури.

3. Типи сполучників сурядності.

4. ССР і прості речення з однорідними членами.

5. Класифікація ССР.

6. Неелементарні ССР. ССР мішаного типу.

7. Схема мовного розбору ССР.

Складносурядними називаються складні речення, у яких предикативні частини з’єднуються на основі сурядного (одно функціонального) синтаксичного зв’язку за допомогою сурядних сполучників.

Складносурядні речення поділяють на речення відкритої (порядок частин вільний, їх перестановка не впливає на зміст речення) і речення закритої структури (порядок частин фіксований, зміна порядку частин деформує зміст речення):

ССР відкритої структури	ССР закритої структури
Речення з розділовими сполучниками	Речення з єднальними сполучниками	Речення з градаційними сполучниками		Речення із зіставними і протиставними сполучниками
розділові	єднальні	невласне єднальні	градаційні	пояснювальні	зіставно-протиставні
то...то, або, не то...не то, чи, або...або, чи...чи, чи то...чи то	і(й), та(і), також, і...і, ні...ні, ані...ані	і(й, та) + наявність другого сполучного компонента тому, внаслідок цього, все ж	та й, та ще й, не тільки...а й, не тільки...але й, тим більше...що, тим більше...що й, також, а також, притому, причому, не те щоб...а, не лише...а й	тобто, а саме	а*, але, та(але), однак, проте, зате
чергування подій	взаємо виключення подій	одночасність подій	послідовність подій	поєднані не тільки єднальними відношеннями, але й відношенням, характерним для СР закритої структури (причини, наслідку, умови, допусту**	перша частина є вихідною, друга – спадною, висновковою, являє собою рему.	наступна частина пояснює, уточнює, детальніше розкриває зміст попередньої	зіставлення подій (подібні у чомусь ситуації, які відрізняються якоюсь рисою)	протиставлення подій (ситуації тільки відрізняються якоюсь ознакою)
1	2	3	4	5	6	7	8	9

* сполучник а може вживатися і у значенні зіставлення, і у значенні протиставлення, решта сполучників – зі значенням протиставлення.

** невласне єднальні ССР відрізняються від власне єднальних, що мають відкриту структуру:

1) інтонацією - у невласне єднальних реченнях на межі частин наявна пауза, що на письмі позначається тире;

2) невласне єднальні речення завжди мають тільки два компоненти, дві предикативні частини;

3) єднальний сполучник у невласне єднальних реченнях може мати другий сполучний компонент.

1. То заблищить у небі яскраво одинока зірка, то засвітяться контури сизуватої хмари.

2. Чи то в житті не бачили її, чи то забули наші менестрелі.

3. Десь у хлібах кричав перепел, і туман стелився од річки.

4. Гроза пройшла, і грім ударив десь ізбоку.

5. Микола направив струни, повів смичком, – і жалібна пісня розлилась по хаті.

6. Не тільки жайворонки нас, мене й товаришів, вітали, але й річки в той самий час рожевим гомоном співали. (градаційний сполучник). Розпитали, порадились, та й за старостами пішов Марко (приєднувальний сполучник).

7. Сьогодні всі готувалися до свята, а саме жінки й дівчата пекли, варили, мили, мели...

8. Хлопці і купалися, і дрімали, а сонце все ще високо стояло.

9. Андрій жартував, а серце його повнилося смутком.

До прикладу № 5:

Властивість відкритості чи закритості структури пов’язана не стільки з характером самого сполучника (хоч це дуже важлива умова, наприклад, при зіставно-протиставних сполучниках), скільки із семантико-структурним взаємозв’язком частин.

Закритість / відкритість структури зумовлює смислову незалежність або залежність частин ССР при синтаксичній непідпорядкованості їх.

Пр.: 1. І красується в полі жито, і лунає дитячий сміх (Є. Летюк). Тут обидві частини ССР рівноправні граматично і за смислом.

2. Ялинка затремтіла від низу до вершечка, і кілька зелених глиць упало на сніг (М. Коцюбинський). Сурядні речення тут незалежні лише формально, оскільки виразно відчутні причинно-наслідкові відношення.

4. Складносурядні речення і прості речення з однорідними членами

1. Спільне: сурядний зв’язок між компонентами, сукупність однакових сполучників.

2. Який між ними взаємозв’язок? Системний. З погляду похідності / непохідності: більшу незалежність мають сурядні частини у ССР, вони безпосередньо вступають у сурядний зв’язок, без посередництва інших компонентів. А сурядний зв’язок між однорідними членами не виражається безпосередньо, а обов’язково за наявності іншого компонента. → ССР кваліфікують як первинні (основні) конструкції із сурядним зв’язком між компонентами, а речення з однорідними членами є вторинними конструкціями, похідними від ССР. Ця похідність пояснюється трансформацією, згортанням тотожних елементів. Пр.: Незабаром прийшов Іван, і незабаром прийшов Петро. → Незабаром прийшли Іван і Петро.

Висновок: згортання тотожних елементів ССР і перетворення його на просте речення з однорідними членами закріпилося в граматичній системі мови. Такі явища надають висловленню лаконічної форми і гнучкості.

6. Неелементарні ССР.

Це передусім речення відкритої структури, частини яких приєднуються здебільшого однаковими сполучниками: І дощ, і сніг, і віхола, і вітер (Л. Костенко) – ряди називних речень.

Такі ССР характеризуються складнішими змістовими й синтаксичними особливостями, ніж елементарні ССР.

Пр.: Я спробував повзти, / але кулі віялом лягли переді мною, і я знову припав до снігу (І Багмут). Тут на зовнішньому рівні членування за допомогою сполучника але поєднуються просте й ССР (протиставні змістові відношення). На внутрішньому рівні членування наявні причиново-наслідкові відношення.

6. ССР мішаного типу. У них окремі сурядні речення поєднуються різними за значеннями сурядними сполучниками. Пр.: Веселий день давно вже одгорів, і даль доносить пісню журавлину, а я іду у морі ліхтарів, закоханий в безсмертну Україну (В. Сосюра) – комбінуються єднальні і зіставні відношення.

Часто ці конструкції є логічно двочленними. Пр.: Ольга глянула в далечінь, і серце її раптом забилося прискорено, а очі запалали радістю (Я. Галан) – комбінуються єднальні і зіставні відношення, але визначальними є єднальні.

Буває і так, що кожний з логічних компонентів становить собою поєднання двох сурядних речень. Пр.: Прилинув вітер, і в нічній хатині він про весняну волю заспівав, а з ним прилинули пісні пташині, і любий гай свій відгук з ним прислав (Леся Українка) – визначальні зіставні відношення, а на внутрішньому рівні членування виділяють єднальні відношення.

7. СХЕМА РОЗБОРУ СКЛАДНОСУРЯДНОГО РЕЧЕННЯ:

1. Тип речення (речення складне, сполучникове, сурядне; елементарне / неелементарне; закритої / відкритої структури).

2. Кількість частин, назвати кожну з них.

3. Тип семантико-синтаксичних відношень між частинами.

4. Засоби синтаксичного зв’язку (сполучник сурядності семантичний / асемантичний, інтонація тощо; розділовий / єднальний / невласне єднальний / градаційний / пояснювальний / зіставно-протиставний).

5. Пунктуація.

6. Аналіз окремих частин (за схемою розбору простого речення).