1. Визначте поняття юридичного процесу.
2. Охарактеризуйте співвідношення понять «юридичний процес» та «юридична процедура».
3. Складіть таблицю «Стадії юридичного процесу» (назва стадії, зміст).
4. Назвіть види юридичних процесів.
5. Охарактеризуйте виборчий процес користуючись ст. 11 Закону України «Про вибори народних депутатів».
Тема 21
1. Назвіть види правомірної поведінки.
2. Визначте поняття та назвіть ознаки правопорушень.
3. Назвіть види правопорушень.
4. Складіть схему «Юридичний склад правопорушення».
5. Дайте визначення зловживання правом. Розкрийте питання про співвідношення зловживання правом та протиправним діянням.
6. Визначте поняття юридичної відповідальності та назвіть її ознаки.
7. Складіть таблицю «Підстави юридичної відповідальності» (назва, зміст, приклад).
8. Складіть таблицю «Види юридичної відповідальності» (назва, правові основи, приклад).
9. Назвіть види юридичної відповідальності, які передбачені у ст. 92 Конституції України.
10. Охарактеризуйте мету, функції та принципи юридичної відповідальності.
11. Назвіть обставини, що виключають протиправність діяння і юридичну відповідальність.
12. Охарактеризуйте співвідношення юридичної відповідальності та інших мір державного примусу.
Тема 22
1. Визначте поняття механізму правового регулювання.
2. Складіть схему «Елементи механізму правового регулювання».
3. Складіть схему «Стадії механізму правового регулювання».
4. Охарактеризуйте засоби, методи та типи правового регулювання.
5. Визначте правові стимули та обмеження. Наведіть приклади.
6. Складіть таблицю «Види правових режимів» (критерії, види, приклади).
7. Розкрийте поняття ефективності правового регулювання та назвіть шляхи її підвищення.
8. Проаналізуйте співвідношення понять державна політика та правова політика.
Тема 23
1. Визначте поняття законності.
2. Розкрийте поняття законності, керуючись ст. 9 Кодексу Адміністративного судочинства України.
3. Наведіть приклад закріплення принципа законності в нормативно-правових актах.
4. Складіть таблицю «Принципи законності» (назва принципу, зміст принципу).
5. Назвіть гарантії законності.
6. Визначте поняття правопорядку.
7. Визначте поняття дисципліни.
8. Назвіть види дисципліни.
9. Охарактеризуйте співвідношення законності, правопорядку, дисципліни, громадського порядку.
Тема 24
1. Визначте поняття юридичної практики.
2. Назвіть види юридичної практики.
3. Охарактеризуйте шляхи вдосконалення юридичної практики.
Методичні рекомендації щодо написання рефератів
ВСТУП
Реферат (від латинського "доповідати", "повідомляти") являє собою доповідь на визначену тему, що включає огляд відповідних літературних і інших джерел чи виклад суті книги, статті, дослідження, а також доповідь з таким викладом.
Реферат — це скорочений переказ змісту первинного документа (чи його частини) з основними фактичними відомостями і висновками.
Написання реферату практикується в навчальному процесі вузу з метою придбання студентом необхідної професійної підготовки, розвитку навичок самостійного наукового пошуку: вивчення літератури по обраній темі, аналізу різних джерел і точок зору, узагальнення матеріалу, виділення головного, формулювання висновків і т. п. За допомогою рефератів студент глибше осягає найбільш складні проблеми курсу теорії держави і права, учиться лаконічно викладати свої думки, правильно оформляти роботу, доповідати результати своєї праці. Підготовка рефератів сприяє формуванню правової культури у майбутнього фахівця, закріпленню в нього юридичних знань, розвитку уміння самостійно аналізувати різноманітні суспільно-політичні явища сучасності, вести науково-обґрунтовану полеміку з питань держави і права.
Процес написання реферату містить у собі:
- вибір теми;
- підбор літератури й інших джерел, їхнє вивчення;
- складання плану;
- написання тексту роботи і її оформлення;
- усний виклад реферату.
Реферати пишуться по найбільш актуальних темах. У них на основі ретельного аналізу й узагальнення наукового матеріалу зіставляються різні погляди авторів і визначається власна позиція студента з викладом відповідних аргументів.
Теми рефератів повинні охоплювати і дискусійні, проблемні питання теорії держави і права. Вони покликані відображати передові наукові ідеї, узагальнювати тенденції юридичної практики.
Рекомендована нижче тематика зразкова. Тому студент при бажанні може сам запропонувати ту чи іншу тему, погодивши її попередньо з керівником семінару.
Роботу над рефератом варто починати з загального ознайомлення з темою шляхом прочитання відповідного розділу підручника, конспектів лекцій. Після того як загальне представлення про тему склалося, студенту варто вивчити літературні і інші джерела, рекомендовані викладачем. Однак перелік цих джерел не повинний зв'язувати ініціативу студента. Він може використовувати роботи, самостійно підібрані в результаті вивчення бібліографії. Особливо уважно необхідно стежити за новою літературою по обраній проблематиці, у тому числі за статтями в журналах:
Українські журнали:
1. Вісник Верховного Суду України (м. Київ).
2. Вісник Академії правових наук України.
3. Вісник Конституційного суду України.
4. Держава і право.
5. Право України.
6. Юридичний вісник (Одеська державна юридична академія).
Рекомендуються використовувати російські видання:
1. Государство и право.
2. Правоведение.
3. Общественные науки и современность.
4. Журнал российского права.
У процесі вивчення літератури рекомендується робити виписки, поступово групуючи і накопичуючи теоретичний і практичний матеріал. План реферату повинний бути складений таким чином, щоб він розкривав назву роботи.
Реферат, як правило, складається з уведення, у якому коротко улаштовується актуальність, наукова і практична значимість обраної теми, основного матеріалу, що містить суть проблеми і шляхи її рішення, і висновки, де формуються висновки, оцінки, пропозиції.
Увага в рефераті акцентується на нових відомостях, визначається доцільність звертання до тих чи інших проблем, книгам, статтям і т. п.
Виклад матеріалу повинен бути коротким, точним, послідовним. Необхідно вживати терміни, властиві даній науці, уникати незвичних понять і символів, складних граматичних оборотів. Терміни, окремі слова і словосполучення допускається заміняти прийнятими текстовими скороченнями, зміст яких ясний з контексту. Рекомендується включати в реферат схеми і таблиці, якщо вони допомагають розкрити основний зміст проблеми і скорочують обсяг реферату.
Обсяг реферату — від 5 до 10 машинописних чи сторінок чи 10—15 сторінок написаного від руки тексту.
На титульному листі студент указує назву вузу, кафедри, повне найменування теми реферату, своє прізвище і ініціали, а також учений ступінь, звання, прізвище і ініціали наукового керівника, дату написання роботи.
Особливу увагу варто приділити оформленню науково-довідкового апарата і насамперед підрядкових виносок (унизу сторінки, під рисою). Виноска повинна бути повної: із указівкою прізвища і ініціалів автора, назви книги, місця і роки її видання, сторінки, з яким узята цитата. Для статей з журналів, збірників указують прізвище і ініціали автора, назва статті, потім назва журналу чи збірника статей із указівкою року видання і номери (чи випуску). Для газетної статті крім назви і року видання вказують також дату.
Текст цілком написаної й оформленої роботи підлягає ретельній перевірці. Помилки й описки як у тексті, так і в цитатах і в науково-довідковому апараті негативно позначаються на оцінці.
Зміст реферату студент повинний доповідати на семінарі, кружку, науковій конференції. Попередньо підготувавши тези доповіді, студент протягом 7—10 хвилин повинний коротко викласти основні положення своєї роботи. Вільний виклад значне поліпшує сприйняття матеріалу слухачами. Після доповіді автор відповідає на питання, потім виступають опоненти, що заздалегідь ознайомилися з текстом реферату і відзначають його сильні і слабкі сторони. На основі обговорення написаного і повідомленого реферату студенту виставляється відповідна оцінка.
Теми рефератів
Співвідношення теорії держави та права та соціології права Методологія теорії держави та права Теорія держави і права в системі юридичних наук Теорія держави і права і філософія права Дискусійні питання предмета теорії держави і права Теорія держави і права в системі юридичних наук Приватноправові методи теорії держави і права Виникнення держави: причини і форми Загальна й особлива в походженні держави в різних народів Співвідношення цілей, завдань та функцій держави Правоохоронні органи України та їх функції Демократична, соціальна, правова держава. Правова держава Громадянське суспільство Функції сучасної держави: поняття та проблеми класифікації Функції держави із забезпечення прав людини у ринковій економіці Економічна функція держави Зовнішні функції держави Оподаткування як функція сучасної української держави Поняття та ознаки держави Державна влада як особливий різновид соціальної влади Функція захисту прав і свобод людини та громадянина Форми та методи здійснення функцій держави Реалізація принципу поділу влади в Україні Взаємодія різних гілок влади в Україні Правова держава: поняття, принципи формування Функції української держави на сучасному етапі розвитку Взаємна відповідальність держави й особистості як принцип правової держави Формаційний і цивілізаційний підходи до типології держави: порівняльний аналіз Державні органи: поняття, ознаки, види Правовий статус особистості: поняття, структура, види Формування правової держави в України Наукові концепції сучасної держави Співвідношення політичної і державної влади, державної влади і держави Співвідношення функцій держави та його окремих органів Держава та суспільство: проблеми співвідношення Органи держави та органи місцевого самоврядування Співвідношення типу і форми держави Політичний режим: поняття, види Співвідношення типу і функцій держави Принципи організацій і діяльності державного апарату Механізм держави (на прикладі України) Держава у політичної системі суспільства Походження права Праворазуміння: різні підходи Дисципліна і демократія Основні принципи права Економіка, політика, право: їхній взаємозв’язок і взаємовплив Функції права: поняття, види Цивілізаційна цінність права Співвідношення і взаємозв’язок права і держави Державна влада в України: проблеми взаємодії політики і управління Конституційний механізм взаємодії законодавчої і судової влади в Україні Загальнолюдські (загальноцивілізаційні) принципи права Місцеве самоврядування в механізмі держави Проблеми визначення та дії принципу верховенства права в України Держава та політичні партії: питання взаємовідносин Право як інструмент соціальної справедливості Особливості формування правової культури молоді Взаємодія різних гілок влади в Україні Діалектика взаємозв'язку класового і загальносоціального в сутності права. Характеристика основних правових сімей сучасності. Дискусійні питання поняття і структури правової системи. Протиріччя між правом і мораллю та шляхи їх подолання. Проблеми взаємодії правосвідомості і права. Особливості правової культури сучасного українського суспільства. Правовий нігілізм. Дискусійні питання структури норм права. Юридичний прецедент як форма права. Нормативний договір як форма права. Правовий звичай. Консолідація як форма систематизації законодавства. Приватне і публічне право: дискусійні питання їх розмежування. Правовий режим: поняття та види. Правові засоби: поняття, ознаки, види. Механізм правового регулювання. Стимули та обмеження в праві. Співвідношення заохочень і покарань в праві. Право і закон: проблеми їх співвідношення. Види правовідношень. Поняття і структура суб'єктивного права. Поняття і структура юридичного обов'язку. Правовий статус особистості. Єдність прав та обов'язків особистості. Юридичні колізії та способи їх вирішення. Проблеми ефективності права. Проблеми співвідношення законності і доцільності. Дисципліна і демократія. Дискусійні питання юридичної відповідальності. Юридична практика: поняття та види. Юридичний процес: поняття та види. Юридичний склад правопорушення. Злочин і проступок. Юридична відповідальність і державний примус. Обставини, які виключають юридичну відповідальність. Співвідношення держави і права. Держава, право, власність. Держава, право, економіка. Правові акти: поняття, ознаки, види. Тенденції розвитку сучасного українського законодавства. Дотримання і захист прав людини і громадянина – обов'язок держави. Марксистська теорія права. Соціологічна теорія права. Природньо-правова доктрина. Психологічна теорія права. Нормативистська теорія права. Історична школа права. Право, законність, правопорядок: проблеми співвідношення. Пільги в праві: поняття, ознаки, види. Заборони і призупинення в праві. Проблеми принципів права. Загальні вимоги правильного застосування права. Дискусійні питання юридичних фактів і фактичних составів. Юридичні особи як суб'єкти права. Система українського права і міжнародне право. Проблеми удосконалювання правотворчої діяльності в Україні. Проблеми кодифікації законодавства. Система нормативних актів в Україні. Законні інтереси особистості. Юридична кваліфікація. Правомірна поведінка: поняття, ознаки, види, стимули. Справедливість як принцип права. Гуманізм як принцип права. Проблеми пробілів та шляхів їх усунення і подолання. Політичний і державно-правовий режими. Право як міра свободи. Засоби (прийоми) тлумачення права. Галузі українського права: проблеми розвитку. Система права. Право і корпоративні норми. Право в системі соціального регулювання. Законодавча техніка. Законотворчий процес в Україні. Система права і система законодавства. Юридична техніка.
Методичні рекомендації щодо написання курсових робіт
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Навчальним планом НГУ для студентів всіх форм навчання спеціальності «Правознавство» передбачається написання курсових робіт, що є складовою частиною підготовки юристів.
Курсова робота – це самостійне навчальне наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі вивчення того чи іншого курсу. Курсова робота з теорії держави і права є для студента першим досвідом наукового дослідження та важливим етапом в процесі вивчення дисципліни.
Виконання курсової роботи сприяє систематизації, закріпленню та поглибленню теоретичних знань студентів, формуванню навичок пошуку необхідної інформації та її аналізу, вмінню робити самостійно обґрунтовані висновки та розробляти практичні рекомендації.
В процесі написання курсової роботи студенту необхідно:
1. обґрунтувати актуальність дослідження;
2. провести ретельний аналіз, узагальнення та систематизацію відповідного матеріалу;
3. зробити висновки щодо питань теми курсової роботи з урахуванням тенденції розвитку правових та державних інститутів у сучасних умовах;
4. розробити рекомендації щодо вирішення висвітлених проблем та обґрунтувати власну точку зору.
Виконання курсової роботи умовно можна поділити на окремі етапи, які пов’язані між собою:
1. вибір теми, складання попереднього плану, визначення мети та конкретних завдань дослідження;
2. підбір та вивчення необхідної літератури, нормативно-правових актів, матеріалів юридичної практики;
3. викладення теми ( на цьому етапі можливо уточнення плану);
4. оформлення;
5. представлення на кафедру для реєстрації і рецензування;
6. робота с рецензією і усуненням зазначених зауважень;
7. підготовка до захисту курсової роботи та її захист.
При виконанні курсової роботи за кожним студентом закріплюється науковий керівник для надання методичної та наукової допомоги. Студент може звертатися до наукового керівника з будь-яких питань щодо виконання курсової роботи. Науковий керівник рекомендує літературу, нормативно-правові акти, контролює виконання курсової роботи, вносить необхідні корективи, робить зауваження та висновок про готовність роботи.
На кафедрі затверджується зразкова тематика та графік виконання курсових робіт.
2. ВИБІР ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ ТА СКЛАДАННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО ПЛАНУ
Студент самостійно вибирає тему курсової роботи з затвердженого зразкового переліку. Він також має право запропонувати власну тему дослідження. В такому випадку тему необхідно узгодити з науковим керівником. На вибір теми впливають накопичені студентом знання з теорії держави і права, особистий інтерес до окремих питань курсу, а також наявність необхідної літератури. Вибір теми не повинен відбуватися механічно. Попередньо необхідно ознайомитися з відповідним розділом підручника, зрозуміти зміст теми, визначити її місце і значення в курсі теорії держави і права. Розробка однакової теми студентами однієї групи не дозволяється. Після вибору теми необхідно подати заяву на кафедру (Додаток 1) та скласти попередній план курсової роботи. Для складання плану доцільно спочатку вивчити відповідну главу (або розділ) підручника і визначити коло питань, які необхідно розглянути. Слід враховувати, що перевантаження плану є недоцільним (постановка питань, які не мають прямого відношення до теми та інш.).
Кожне окреме питання повинне розкривати частину теми. Назва будь-якого питання плану не може співпадати з темою курсової роботи. Наприклад, якщо тема «Система права», то питання плану не може бути сформульовано так само.
До окремих тем на кафедрі розробляються зразкові плани курсових робіт. Але студент може самостійно скласти план або змінити зразковий план. Після складення плану роботи необхідно погодити його з науковим керівником. Без узгодження плану не рекомендується виконувати курсову роботу. Вдало складений план курсової роботи дозволяє розкрити в повній мірі питання, та сприяє послідовному викладенню матеріалу.
На даному початковому етапі роботи необхідно також визначити мету курсової роботи. Вона повинна відображати кінцеві результати дослідження.
Мета курсової роботи конкретизується через низку завдань: вивчити, описати, обґрунтувати, розробити тощо. Завдання повинні формулюватися точно і конкретно, оскільки їх вирішення визначає зміст розділів (чи глав) курсової роботи.
3. ПІДБІР ТА ВИВЧЕННЯ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
Умовою успішного виконання курсової роботи є збір необхідної інформації. Для цього слід ознайомитися не тільки з фондами бібліотеки НГУ, та з інших бібліотек міста.
Для повного виявлення літературних джерел необхідно використовувати бібліотечні посібники, прикнижні та пристатейні списки літератури, виноски і посилання в підручниках, монографіях, статтях, електронні носії інформації Інтернет, компакт (CD та DVD) – диски з матеріалами за обраною темою.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 |


