11.07.2013 Порядок денний
В студії працює Юрій Табаченко. Ви не повірите, але сьогодні, у таку спеку, ми будемо говорити про підготовку до опалювального сезону. А все тому, що Міністерство регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України враховує народну мудрість і готує все необхідне взимку – влітку. Думаю, що щодо цього не дасть мені збрехати наша сьогоднішня гостя – начальник управління комунальної теплоенергетики, згаданого міністерства, Олена Манежик. То що ж ви готуєте зараз?
МАЛЕЖИК: Хочу сказати, що ви буквально вкрали у мене фразу “ Готуй сані літом”, тому що саме це і є принцип підготовки до зими. Що ми готуємо? Ми готуємо все житлово-комунальне господарство і, в тому числі, соціальну сферу – це лікарні, дитячі садки, школи, об”єкти соціального захисту і все інше, тобто, вся галузь готується до зими, починаючи з теплових об”єктів, і закінчуючи об”єктами, де мешкають та перебувають наші споживачі.
ВЕД: Включно із квартирами, навіть, якщо є заяви відповідні?
МАЛЕЖИК: Якщо є заяви від мешканців, наприклад, що взимку було холодно в квартирі, то саме цій квартирі приділяється особлива увага, тому що ми розуміємо, що будинок, це як організм людини. Тобто, якщо десь болить, то є хвороба, треба поставити діагноз і вилікувати саме цей організм. Частіше, якщо, наприклад, в усьому будинку тепло, а в якійсь квартирі холодно, то це внутрішньо будинкова опалювальна система, і при підготовці житлового будинку, саме приділяється увага промиванню і підготовці опалювальних систем будинків.
ВЕД: Мається на увазі не лише опалювальні системи, а й системи водопостачання.
МАЛЕЖИК: При підготовці будинків враховується все – від покрівлі, до вхідних дверей. Це і ремонт електрощитових, і систем опалення, і систем холодного водопостачання в будинку, і систем теплопостачання і скління. Тобто, увесь будинок утеплюється. Будинок готується в повній мірі, є правила підготовки як теплових господарств, так і будинків, де всі регламентні роботи виписано пошарово, тобто, що треба зробити, що буде контролюватися, і по закінченню цих робіт, будинок отримує паспорт готовності до опалювального сезону, Все дуже регламентовано, і все дуже контролюється. Підготовка до опалювального сезону починається одразу після його закінчення. Наприклад, тепломережі чи комунальні підприємства по утриманню житлового фонду, вони ще протягом останнього місяця опалювального сезону, вже готують плани заходів. Вони аналізують якісь негативні моменти, які були протягом опалювального сезону, визначають найслабкіші місця, і саме їх включають у план заходів. Наприклад, міністерство контролює саме підготовку у всіх регіонах, і всі ці плани узагальнюються міністерством, затверджуються, доведені планові показники до всіх регіонів для чого, для того, щоб вже 1 жовтня всі підготовчі роботи були завершені, бо вже з 15 починається опалювальний сезон. Всі ці планові показники так розбиті по місяцях, щоб підготовка йшла планово і авралів не має бути.
ВЕД: Скільки грошей виділяється на цю роботу?
МАЛЕЖИК: Фінансуються підготовчі роботи з коштів підприємств, які входять в тариф, а також з місцевих бюджетів. Загалом по Україні на підготовку до опалювального сезону в цьому році передбачено 2,7 мільярда гривень. Це достатні кошти...
ВЕД: Те, що ці кошти беруться з місцевих бюджетів і підприємств, то треба розуміти, що якщо з якихось причин, в якомусь із місцевих бюджетів грошей не знайшлось, то і роботи теж не проводяться.
МАЛЕЖИК: Кошти в місцевий бюджет закладаються ще наприкінці минулого року. Тобто, у нас є фінансовий рік, і складання місцевих бюджетів відбувається ще до нового року, тобто, до весни ці кошти вже є. А до підприємств кошти надходять від споживачів, тобто, вони надходять круглий рік.
ВЕД: Що ж робити, якщо минулого року було виділено грошей, скажімо, на 5 квадратних метрів даху, а ремонту потребує 10 метрів, або було виділено на 3 розбитих вікна, а розбилося 7. Є, наприклад, підготовчі роботи, які регламентуються, а є ще поточні роботи. Якщо ми кажемо про будинок, ці кошти, закладені в тарифи на утримання будинків, якщо, наприклад, дах десь протікає, це не обов”язково повинно робитися саме сьогодні. Це може бути зроблено як поточний ремонт ще в травні місяці. Якщо, наприклад, була злива і дуже багато дахів протікало, то тоді є резервний фонд, і місцевий бюджет може виділити на такі, скажімо, непередбачені роботи, додаткові кошти. Тобто, ці роботи фінансуються в першу чергу, тому, що в опалювальний сезон ми маємо ввійти і взимку таких авральних ситуацій не має бути. Якщо до зими покрівля не відремонтована, то будинок не отримає свій паспорт готовності, і не буде подано теплоносій.
ВЕД: А чому ж так трапляється, що ЖЕКи відмовляють у таких ремонтах. В мене було років 4-5 тому... Дзвоню в ЖЕК і кажу, що дах тече, вони відповіли, що вони знають, бо він вже 10 років тече, а грошей немає...
МАЛЕЖИК: Це залежить від кадрового потенціалу вашого ЖЕКу, тому що, чесно скажу, якщо людина працює на своєму місці, то кошти на 5 чи 10 квадратних метрів даху в ЖЕКу завжди знайдеться. Він може звернутися до місцевого органу виконавчої влади, щоб йому виділили кошти. Все залежить від людей, які займають ці посади.
ВЕД: З одного боку ми почали, скажімо так, від квартир, від споживача, а давайте з іншого боку подивимось, що там? Наприклад, ті ж таки, котельні, вони теж ремонтуються. Іноді не просто ремонтуються, а ще й модернізуються, переобладнуються.
МАЛЕЖИК: Так. Є планові регламентні роботи, коли джерело теплопостачання, вони виконують регламентні роботи, які обов”язково мають виконати літом. Це все дуже контролюється. Водночас, в міжопалювальний період, враховуючи, що є доручення щодо скорочення споживання природного газу на виробництво теплової енергії і на перехід вже від газу на альтернативні види палива, то саме в між опалювальний сезон, коли ми не надаємо послуги з теплопостачання, проводяться роботи з модернізації котелень, з реконструкції котелень, із заміни котлів, з капітальних ремонтів котлів. Тобто, це більший спектр робіт, який дозволяє і покращити теплопостачання і, в той же час, зменшити споживання природного газу загалом по місту, по регіону. В цьому році буде реконструйовано 663 котельні, а загалом готується до зими 24 з половиною тисячі котелень. Проводиться заміна більше тисячі котлів на нові, більш ефективні.
ВЕД: Це теж з місцевих бюджетів?
МАЛЕЖИК: Так. Вони закладаються в програми і у нас є в кожному регіоні програма модернізації системи теплопостачання, в якій вже закладені на 5 років ці заходи. Це планові роботи. Розраховано, де більш енергоефективно замінити котел, де є можливість впровадити, наприклад, котельню на пелетах, на торфі...
ВЕД: А часто переходять на інший вид палива?
МАЛЕЖИК: За останні роки це дуже розповсюджено по регіонах України, в залежності від того, які енергоресурси саме в цьому регіоні є. За останні роки кожен регіон приділяє багато уваги саме переходу на альтернативні види палива Чому? Тому, що газопостачання, ми ж, все ж таки, залежимо від країни-сусіда, а альтернативні види палива є у нас – у нас є торф, у нас є вугілля, ми вже виробляємо пелети, щепи з відходів деревини, тобто, ця робота йде дуже значними темпами. Якщо за минулий рік саме за рахунок таких от робіт, в ході підготовки до зими, вже зекономили 10 відсотків газу. Це достатній показник, і в нас є завдання скорочення ще більшої частки природного газу і перехід на альтернативну.
ВЕД: Але тут теж дуже важливо прорахувати, щоб був певний запас цього палива, бо, з одного боку – ми боїмось, що можуть припинитися поставки газу, або він стане дорожчим, з іншого боку, так само, може шахта перестати видобувати вугілля, саме та шахта, яка поруч... Те ж саме з пелетами, брикетами і т. д... Я думаю, ще більш залежною стає ця котельня, тому що потребує безперервного виробництва цих пелетів.
МАЛЕЖИК: Тому, що ми, наразі, розробляли план заходів щодо скорочення споживання газу, і розраховували теоретично, де і які котельні можна перевести, тому що за державну стратегію розвитку житлово-комунального господарства відповідає саме Мінрегіон. Коли ми розробляли ці заходи, то було три показники – це можливість переведення цієї котельні на цей вид палива. Наприклад, якщо газова котельня знаходиться у місті, де дуже щільна забудова, то там котельню на вугілля чи на пелети не переведеш, тому що це екологія, це дуже близьке розташування житлових будинків. Другий показник, який ми враховували, це саме наявність отих енергоресурсів, на які мають переводитись. Це наявність на сьогодні, можливість на скільки вистачить цих ресурсів, і третій показник, щоб обладнання, яке ми будемо встановлювати на котельнях, було вітчизняного виробництва. Якщо, наприклад, сьогодні це обладнання не має попиту і воно не дуже дорого коштує, то коли ми будемо переводити дуже багато котелень на таке обладнання, воно може здорожчати, і це буде відображено на тарифах. А тарифи для населення не бажано підвищувати, тому що, все ж таки, у нас можливості населення по оплаті комунальних послуг, вони теж обмежені.
ВЕД: Для населення не бажано, а для тепломереж?
МАЛЕЖИК: Якщо брати Теплокомуненерго, то вони закуповують газ за двома цінами. Тобто, на обсяг для населення – це йде “дешевий” газ, на який йде дотація із бюджету, а вже для інших споживачів – це більш дорогий газ. Та теплова енергія, яка виробляється для населення, вона йде за ціну біль дешеву.
ВЕД: Але, все одно, це ціна більша, ніж тариф, тобто, газ, хоч він і дешевший ніж для промисловості, але він дорожче коштує ніж люди платять... Я давно хотів дізнатись, скільки тепла виробляється взимку спеціально на опалення і на гарячу воду, а скільки береться, так скажемо, побічно... Наприклад, працює електростанція, її треба охолоджувати постійно. Ця пара або вода нагрівається, а потім куди він... Він же теж, очевидно, використовується на ці потреби?
МАЛЕЖИК: Ви правильно задаєте питання... Це називається комбіноване виробництво електричної теплової енергії. Як приклад, наше місто Київ. Київ забезпечується теплом двома ТЕЦ і ще є Дарницька ТЕЦ, яка працює на вугіллі. Пара, це скидне тепло, воно використовується саме для опалення. Воно не скидається в охолоджуючі, а воно направляється на гаряче водопостачання. Саме комбіноване виробництво електричної теплової енергії дуже невигідне, якщо в населеному пункті немає гарячого водопостачання.
ВЕД: Як взагалі визначається необхідність ремонту, тієї ж таки, труби? Якщо будинок побудований в 58 році, чи треба міняти труби на горищі?
МАЛЕЖИК: Міняти труби на горищі – це вже капітальний ремонт внутрішньо будинкової системи. А запитання, як визначається потреба в ремонті, то є весняні обходи. Коли представники ЖЕКу мають обходити будинок, все фіксується в дефектному акті, і вже за результатами цього огляду, складається перелік робіт, які мають бути виконані у будинку. По Україні ремонт опалювальних систем буде проведено в 69 тисячах будинків – це саме там, де, як кажуть, трубопроводи на горищі, у підвалах - саме там і будуть ремонтувати.
ВЕД: В Європі теж відключають гарячу воду на місяць? У Києві відключають на місяць.
МАЛЕЖИК: Я сама киянка і я знаю цю проблему, тому що не тільки у мешканців, а в мене теж не було гарячої води на період іспитів. У нас іспити на щільність і міцність - вони регламентуються двома тижнями. Саме на відключення гарячої води на період випробувань два тижні.
ВЕД: А якщо місяць немає, значить знайшли якусь проблему? МАЛЕЖИК: Так. При випробуванні на міцність, коли воно продавлюється підвищеним тиском, це робиться для того, щоб саме в літній період виявити слабкі місця, які рвуться. Іспити від котельні проводяться в три етапи, і на третьому етапі теж знаходяться такі місця, які прориваються, і, відповідно, два тижні ще на те, щоб усунути ці пошкодження. Якщо пошкодження на розподільчих мережах, там задіяно небагато будинків, а якщо пошкодження на магістральній мережі, то багато будинків відключається і роботи носять більш складний характер. Але краще це виявити і відремонтувати влітку, ніж взимку.
ВЕД: А як у вас складаються стосунки із власниками автономних систем опалення, поквартирних. Вони становлять певну систему загалом, чи, навпаки, знімають з ваших плеч частину проблем?
МАЛЕЖИК: Я намагаюсь пригадати... Мабуть, вже у 2008 році було заборонено відключати окремі квартири і надавати дозвіл на відключення тільки будинку. Був такий період часу, коли мешканці активно почали відключатися від централізованого теплопостачання, і ми прийшли до такої ситуації, коли, наприклад, в будинку всі встановили собі індивідуальні котли, а 5 квартир, де мешкають пенсіонери - тепломережа всеодно надавала послуги теплопостачання і несла великі збитки. Чому? Тариф залишився той же, а затрати дуже великі. Зараз тільки будинкам можна відключатися.
ВЕД: Дякую вам за розмову. Олена Манежик була в студії Українського радіо. Провів програму Юрій Табаченко.
