Прізвище та ім´я______________________________________________

Тест для самоконтролю

1. Службова частина мови, що вживається для зв´язку однорідних членів речення та частин складного речення, - це:

a) вигук;

b) прийменник;

c) сполучник;

2. Знайдіть сполучник сурядності:

a) що;

b) але;

c) коли;

d) як;

3. Серед сполучників сурядності знайдіть єднальний:

a) а;

b) також;

c) чи;

d) проте;

4. За своєю роллю в мові сполучники поділяються на:

a) заперечні й формотворчі;

б) прості, складні й складені;

в) сурядності й підрядності;

5. Укажіть розділові сполучники:

а) і…і;

б) чи…чи;

в) ні…ні;

г) проте;

д) а;

6. Словосполучення й речення вивчаються таким розділом науки про мову:

a) фразеологія;

b) пунктуація;

c) синтаксис;

7. За метою висловлювання речення поділяються на:

a) прості й складні;

b) односкладні й двоскладні;

c) розповідні, питальні, спонукальні.

8. Односкладним є таке речення:

a) Лісу баз вовка не буває. (Народна творч.)

b) Не боїться вогонь кочерги. (Народна творч.)

c) Не кожна хмара приносить дощ. (Народна творч.)

9. Синтаксична одиниця, яка виражає закінчену думку про факт чи явище дійсності, які є реальні, бажані чи можливі, - це:

a) словосполучення;

b) абзац ;

c) речення.

10. Словосполучення складається:

a) з рівноправних слів;

b) із слова головного й залежного;

c) із слів, які становлять граматичну основу речення.

11. Сполучник, який може бути в одному випадку єднальним, а в іншому – протиставним, - це:

a) немовби;

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

b) якби;

c) та.

12. Для звязку простих речень сполучник вжито у складному реченні:

a) Живи не минулим, а прийдешнім. (Народна творч.)

b) Приготуйся до нещастя, а щастя саме придасться. (Народна творч.)

c) Свята пам’ятай, а про будні не забувай. (Народна творч. )

Додаток до уроку

Прізвище, ім´я

Домашнє завдання

Робота біля

дошки

Усна відпо

відь

Робота в групі

Речення за схемою

Продовження речення

Робота в парі

Підведення підсумків

Власна оцінка

Оцінка

вчителя

За цією карткою кожен учень оцінює свою роботу.

Завдання: продовжіть речення так, щоб утворилися складносурядні речення, які складатимуть невеликий пейзаж.

1. Грім помалу стихає, і …

2. Неподалік чулося дзюрчання води, а …

3. Від дороги тягнуться рівно поля …

4. За селом росте пшениця, і …

5. Вже й каштани розквітають навкруги, але …

__________________________________________________

Завдання: продовжіть речення так, щоб утворилися складносурядні речення, які складатимуть невеликий пейзаж.

1. Грім помалу стихає, і …

2. Неподалік чулося дзюрчання води, а …

3. Від дороги тягнуться рівно поля …

4. За селом росте пшениця, і …

5. Вже й каштани розквітають навкруги, але …

__________________________________________________

Завдання: продовжіть речення так, щоб утворилися складносурядні речення, які складатимуть невеликий пейзаж.

1. Грім помалу стихає, і …

2. Неподалік чулося дзюрчання води, а …

3. Від дороги тягнуться рівно поля …

4. За селом росте пшениця, і …

5. Вже й каштани розквітають навкруги, але …

__________________________________________________

Тема: Складносурядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому

Мета: поглибити знання учнів про складне речення, будову складносурядного речення, засоби зв’язку в складносурядному реченні; розвивати уміння і навички розрізняти складні речення різних типів, визначити їх структуру і засоби зв’язку між простими реченнями у складносурядному; формувати інтерес до вивчення синтаксису української мови.

Обладнання: дошка, таблиця, картки, підручник.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку:

I. Організаційний момент.

II. Перевірка домашнього завдання

Диференційоване завдання за 3 варіантами:

· 8б. – вправа 21; 9,10б. – вправа 32; 11,12балів – скласти вірш чи твір-замальовку про «Прихід осені», вживаючи складні речення різних типів.

· Гра «Мікрофон». Передаючи «мікрофон» по ряду ланцюжком, діти дають відповіді на запитання з розділу «Синтаксису» і «Морфології»:

1. Що вивчає «Синтаксис» ?

2. Яке речення називається простим?

3. Яке речення називається складним?

4. Які типи складних речень ви знаєте?

5. Що таке сполучник?

6. Які типи сполучників виділяють? Назвіть приклади?

· Тест для самоконтролю. – (Додаток до уроку)

III. Мотивація навчальної діяльності.

Тема нашого уроку: «Складне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому».

Мета уроку: поглибити знання про складне речення, будову складносурядного речення, засоби зв’язку в складносурядному реченні; розвивати уміння і навички розрізняти складні речення різних типів, навчитися визначати їх структуру і засоби зв’язку між простими реченнями у складносурядному.

На дошці записані речення:

Записати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Довести, що речення є складносурядними. Визначити, до яких розрядів належать вжиті для зв´язку їхніх частин сполучники.

1. Старенька хата сперлась дахом в сад, а вишня в стріху свої гілки горне.

2. Хай не мліють ріки і озера, і буде в них вода цілюща й чиста.

3. Хай не згаса калинове намисто, а колос наливає повне зерно.

IV. Засвоєння теоретичного матеріалу.

Слово вчителя: Складне речення, частини якого поєднані сурядними зв’язками, називають складносурядним.

Робота в парах.

Опрацюйте матеріал, проведіть взаємоопитування у формі діалогу. Робота з підручником стор. 14, на основі таблиці.

V. Закріплення знань.

· Робота в мікро групах (4 особи)

Побудуйте речення за поданими схемами, запишіть в зошит.

1. Або =======, або _ _ _ _ ======= .

2. _ _ _ _ =======, а ________ =======.

3. ________ _ _ _ _ _ =======, а _______ =======.

4. ======= ________ _ _ _ _ , проте _ _ _ _ ________ =======.

· Завдання на картці

Завдання: продовжіть речення так, щоб утворилися складносурядні речення, які складатимуть невеликий пейзаж.

1. Грім помалу стихає, і …

2.Неподалік чулося дзюрчання води, а …

3.Від дороги тягнуться рівно поля …

4.За селом росте пшениця, і …

5.Вже й каштани розквітають навкруги, але …

· Прокоментуйте, як ви розумієте вислови:

Садок у вересні, що кожух у січні.

Вересень студений, але ситий.

Як вересніє, то й дощик сіє.

Серпень страву готує, а вересень подає до столу.

Вересень пахне яблуками, а жовтень – капустою.

У жовтні тільки руки мерзнуть, а в листопаді й ноги дубіють.

VI. Підсумок

· «Ромашка», зриваючи пелюстки, повторюємо поняття, закріплюємо вивчене.

Учень підходить до дошки, зриває пелюстку, читає поняття і дає повну відповідь.

· «Знаю – навчаюся - вмію» - прокоментувати ланцюжок, поєднавши з темою уроку.

VII. Оцінювання

У кожного учня на парті картка для самооцінки за усіма видами роботи, які були передбачені вчителем і виконані на уроці.

Кожен оцінює свою роботу, див. додаток.

VIII. Інструктаж домашнього завдання

Вправа 23 (II варіант), стор.14; §2.