Тестувати не можна заборонити. Де ставити кому — залежить від того, про який навчальний заклад ідеться

Людмила Заглада,

«Освіта України» № 93-94

У вересні цього року Верховна Рада ухвалила законопроект № 000, згідно з яким заборонено перевіряти знання дитини при зарахуванні її до школи. На думку народних обранців, тестування порушує Конституцію України, а саме статтю 52 — про рівні права кожної дитини. До того ж тестування може стати інструментом здирництва. Але в законі йдеться лише про звичайні середні школи. Заборона на тестування не стосується спеціалізованих навчальних закладів — гімназій, ліцеїв, колегіумів і спецшкіл з поглибленим вивченням окремих предметів.

Треба сказати, що в законі, автором якого є депутат Олександр Фельдман, немає нічого принципово нового — аналогічне розпорядження МОНмолодьспорту про те, що дітей не треба тестувати при зарахуванні до загальноосвітньої школи, є досить давно. До речі, багато вчителів молодших класів і практичних психологів вважає, що перевірка вмінь читати і лічити справді не потрібні.

ТРИ СКЛАДОВІ ЗРІЛОСТІ

Але спробуймо подивитися на тестування дещо з іншого боку. По-перше, якщо його проводить фаховий психолог, він може, зважаючи на особливості дитини (наприклад, темперамент, швидкість процесів мислення), рекомендувати батькам конкретного вчителя, клас, навіть програму. А по-друге, якщо йдеться про спеціалізований навчальний заклад, то батькам варто зважити, чи «потягне» дитина більш складну програму?

І основне: мета співбесіди з психологом полягає не в тому, щоб з’ясувати, чи вміє дитина читати, а в тому, аби оцінити всі складові готовності малюка до школи. А це — не лише інтелектуальний рівень. Тож поговоримо про шкільну зрілість де­тальніше.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Більшість батьків упевнена, що найважливіше — вміти писати, читати і лічити. Але насправді ці навички — лише малесенька частка того, що спеціалісти називають «готовністю до школи». Якщо дитина все це вміє, ще не факт, що їй пора до школи. Бо шкільна зрілість насправді складається з трьох частин — фізіологічної, психологічної та інтелектуальної. Зазвичай батьки зосереджуються на останній. І не здогадуються про важливість двох перших. Адже, якщо дитина не готова до школи фі­зіологічно, це може вилитися у хвороби. А, якщо немає психологічної зрілості (тобто вміння працювати в колективі, знахо­дити спільну мову з однолітками і вчителем), дитина згодом може відчути відразу до школи і навчання.

ФІЗІОЛОГІЯ: ЯК ДІСТАТИ ДО ВУХА?

Багато батьків навіть не чуло, що, виявляється, є спеціальні тести, за допомогою яких можна чітко визначити, чи достатньо дитинка фізично «дозріла» до школи. Основний з них — так званий «філліпінський тест» шкільної зрілості. Дитина має дотягнутися правою рукою через голову до мочки лівого вуха (чи навпаки). Як варіант — прикласти зап’ястя до маківки і дотягнутися до вуха кінчиками пальців.

Коли я розповіла про ці тести в редакції, мої колеги — дорослі дяді й тьоті — почали з ентузіазмом шукати власні вуха. Зви­чайно, з’ясувалося, що вони до школи дозріли повністю. А ось серед шестирічок цю нескладну вправу не може виконати майже ніхто. Що цікаво, в сім років — це зовсім не проблема!

Ще одна ознака: вважається, що до початку навчання в дитини має помінятися мінімум два зуби. Логопедичні проблеми, слабкість, хворобливість теж є протипоказаннями. До чого може привести нехтування фізіологічною зрілістю? Незріла дитина не може витримувати шкільні навантаження (особливо, якщо школа — спеціалізована, зі складною програмою). Деякі спеціалісти вважають, що фізично незріла дитина не спроможна не те що 45 хвилин висидіти на одному місці, а навіть півгодини нерухомості для неї забагато — може призвести до проблем із серцем.

ПСИХОЛОГІЯ: РОЗУМІЮ СЛОВО «ТРЕБА»

Психологічну зрілість фахівці поділяють на дві складові: емоційну й соціальну. Емоційна зрілість — це вміння опанувати власні імпульсивні реакції і досить тривалий час виконувати не дуже цікаву справу. Психологи називають це — «довільність поведінки». Під соціальною зрілістю мається на увазі потреба у спілкуванні з однолітками і вміння підкорити свою поведінку законам дитячих груп, здатність приймати роль учня, вміння слухати і виконувати вказівки вчителя.

Якщо вміння читати і писати легко перевірити при вступі до школи, то вирішити, чи готова дитина психологічно, набагато важче. Можливо, декому з батьків тут якраз і допоможе професійний психолог. На що треба звернути увагу? Насамперед, на те, як дитина реагує на невдачі, рутинну працю, на прохання зробити щось. Як узагалі вона сідає працювати, чи сприймає сло­во «треба». Навіть, якщо дитина дуже розумна, але не бажає навчатися, марнує час на різні там «не хочу», «не буду», користі від навчання також не буде.

Ще одна проблема психологічно незрілих дітей — неспроможність відчути себе «одним з багатьох». Особливо це стосується діток, які виховувалися тільки у сім’ї, не відвідували дитсадок. Вони звикли почуватися «пупом землі», а тут: «Я піднімаю руку, а мене не запитують!». Раз не запитали, два, три — і дитина припиняє працювати, цікавитися тим, що відбувається на уро­ці. Добре це? Авжеж ні…

ІНТЕЛЕКТ: УМІННЯ ВЧИТИСЯ

Ось що-що, а критерії інтелектуальної готовності добре відомі. Знайти їх можна в будь-якому довіднику. Більшість стандартних тестів також спрямована на те, аби визначити ступінь інтелектуального розвитку дитини. Якщо спростити й узагальнити, то інтелектуальна зрілість для дитини шести — семи років — це вміння виділити фігуру з фону, здатність концентрувати увагу, знаходити зв’язки між явищами та подіями, можливість логічного запам’ятовування, вміння від­творювати зразок, а також розвиток дрібної моторики руки і координація її рухів.

Коли батьки готують дитину до школи, левову частку зусиль вони зазвичай вкладають саме в розумову підготовку. Але іноді розуміють її вельми своєрідно: ставлять знак рівності між «добре підготовленою» і «добре дресированою» дитиною. Зви­чайно, можна навчити малюка письма, читання, лічби. Можна навіть «натаскати» його на всі запитання стандартних тестів — були б час та бажання. Але навіщо це робити? Вчителі молодших класів можуть розповісти багато історій про те, як вимуштрувані діти дуже швидко перетворюються з відмінників на трієчників. Це трапляється саме тому, що вони вміють зубрити, але не вміють навчатися.

Вміння вчитися передбачає готовність мозку до сприйняття нових знань. А мозок теж визріває в певний час. До речі, смішний, на перший погляд, тест з пошуками власного вуха теж нерозривно пов’язаний зі зрілістю мозку. Згадаймо один цікавий нюанс: маленькому герою історії, яку ми розповіли в матеріалі «Як розправитися з психологом» ледве виповнилося шість рочків. А за статистикою, хлопчики взагалі відстають у розвитку від дівчаток на рік — два. І не лише фізично, а й розумово. І про це також треба пам’ятати.

Психологічний практикум

Чи справді ваша дитина готова до школи?

Цей нескладний тест допоможе не лише «альфа-мамам», а й звичайним батькам, і вчителям перевірити, чи справді готовий малюк до школи. За кожну ствердну відповідь нараховуйте один бал. Отже, поїхали!

• Чи хоче ваша дитина до школи?

• Чи приваблює дитину те, що вона може багато дізнатися і в школі буде цікаво навчатися?

• Чи може ваша дитина займатися самостійно будь-якою справою, що потребує зосередженості протягом 30 хвилин (наприклад, збирати конструктор)?

• Чи правда, що в присутності незнайомих людей дитина зовсім не соромиться?

• Чи може ваша дитина за картинкою складати оповідання мінімум з п’яти речень?

• Чи може ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?

• Чи може ваша дитина змінювати іменники за числами?

• Чи вміє дитина читати по складах або навіть цілими словами?

• Чи вміє ваша дитина лічити до 10 і назад?

• Чи може вона розв’язувати прості задачі на додавання та віднімання одиниці?

• Чи любить вона малювати або розмальовувати картинки?

• Чи може ваша дитина використовувати ножиці і клей (наприклад, робити аплікації)?

• Чи може вона зібрати розрізну картинку з п’яти частин за одну хвилину?

• Чи знає дитина назви диких і домашніх тварин?

• Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом «овочі» помідори, моркву та цибулю)?

• Чи любить ваша дитина займатися чимось самостійно — скажімо, малювати чи збирати мозаїку?

• Чи розуміє вона і точно виконує словесні інструкції?

Результати:

14 – 17 балів — можна вважати, що дитина готова до школи. Якщо і виникнуть якісь складнощі, подолати їх буде досить просто.

9 – 13 балів — усе добре. Ви на правильному шляху. А зміст запитань, на які ви відповіли «ні», допоможуть визначитися з подальшими напрямами роботи.

8 і менше — дитина потребує консультацій лікаря невролога.