Тема : У фокусі :діти - солдати

Тема : У фокусі :діти - солдати

Мета :

Дати молжливість учням зрозуміти, як вербування дітей у солдати порушує звичайний перебіг життя ;

розвивати вміння працювати і групах з джерелами, логічно мислити, знаходити додатковий матеріал, працювати з фотоколажем;

виховувати прагнення здійснювати гуманні вчинки.

Форми і методи роботи:

Метод КМД (робота в групах), індивідуальна робота:

Аналіз фотоілюстрацій, випереджувальне завдання, мозкова атака.

Обладнання:

Завдання для груп, папір, маркери, відеоматеріал, книги для учнів., мультимедійний проектор, фотоколаж.

Етапи дослідження питання.

І. Організаційний етап;

Представлення теми та завдань уроку.

II. Вступ

1)Постановкапроблеми - вступний екскурс.

2) Поняття «дитина»,підліток.

З)Діти та їх потреби

а) мозкова атака «Потреби дітей»

Ш. Порядок дослідження питання

І. Який мінімальний вік для комбатантів

І. фотоколаж (робота в парах, групах, «два-чотири-всі разом»)

Б. результати опитування «Люди про війну»

Яким має бути мінімальний вік для комбатантів?

Г. Міжнародні правила, щоб обмежувати вік для вербування

2. Діти - учасники бойових дій

Робота в групах

Оповідання «Шестеро дітей - солдат»

Робота з картою

«Країни в яких на 2001 рік були діти - солдати»

Презентація

ІV. Рефлексія

V Релаксація

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний етап.

ІІ Вступ

Учитель

Ми продовжуємо дослідження другого модуля «Обмеження під час збройного конфлікту»,тема нашого сьогоднішнього заняття «У фокусі :діти - солдати » Ми повинні зясувати яким чином міжнародна спільнота зможе захистити права дітей, щоб зменшити їх страждання, і допомогти їм.

Діти є найвищою цінністюкожного народу

Епіграфом до уроку я взяла слова

«Діти...священні для всіх, незважаючи на їх статус і віросповідання.

Захист дітей - це свяшенний обовязок кожного»

Хто така дитина?

Учень

(Конвенція ООН ст. 1 говорить, що дитина - це людська істота до досягнення нею 18 річного віку)

Учитель

Хто такий підліток

Кожна людина для того, щоб повноцінно існувати має якісь потреби.

Які ж основні потреби дітей?

Завдання учням

Обєднайтесь в пари і складітьсписок того, в чому на вашу думку мають потребу діти.

Робота в парах

Прогнозована відповідь

(зростання, піклування, розвиток, навчання, щасливе дитинство, любов і піклування, медичне обслуговування, взуття, вітаміни, одяг, повноцінне харчування, спорт)

(Вчитель записує відповідь на дошку.)

Вчитель

Подумайте, що може статися, якщо ці потреби не задовольняються?

Учень

Діти є дуже вразливою категорією.,тому що вони потребуютьдоглядуі захисту від держави. Діти, яким не приділяється достатньо уваги, діти які не маютьнормальних умов для проживання, не мають достатнього захисту, виростають невпевненими в собі, зневіреними у своїх правах, їм важко стати повноцінними членами суспільства. Хоча людство все більше уваги приділяє проблемі захисту прав дитини, події, що відбуваються в світі, вимагають особливої уваги до цього питання. Число дітей, які зростають за межею бідності зростає. Мільйони дітей у світі змушені працювати у небезпечних і жахливих умовах. У багатьох країнах діти жебракують, А в деяких країнах єдиний спосіб дитині вижити - йти на війну. Роблять вони це через необхідність або переслідування, страх за власну безпеку.

Випереджувальне завдання «Що було зроблено в світі, щоб зупинити використання дітей - солдат.»

Повідомлення групи

«Діти у збройних конфліктах»

Жахи війни найбільше завдають шкоди саме дітям. Протягом остан­ніх 10 років у збройних конфліктах загинуло понад 1,5 млн дітей, 6 млн — стали каліками. Близько І 5 млн дітей живуть у таборах для бі­женців, чекаючи на закінчення вій­ни, ще 12 млн. позбавлені даху над головою. Значна кількість дітей за­знали психічних травм.

Ще більша кількість дітей стає не­прямими жертвами війни: закриття чи зруйнування шкіл та медичних закладів, перебої у виробництві продуктів харчування та відсутність таких послуг, як імунізація, ставлять під загрозу їх нормальний розвиток. Мільйони тих, хто зміг врятуватися від бомб та куль, гинуть від епідемій поліомієліту та кору. За відсутності антибіотиків інфекційні захворю­вання очей та вух призводять до слі­поти чи глухоти. Діти навіть у де­яких країнах зараз вмирають від звичайної застуди.

У багатьох країнах діти стають «бойо­вими машинами». їх призивають до армії, викрадають чи силою приму­шують носити зброю та навіть вою­вати на передовій. Останнім часом до армії було призвано близько200 тис. дітей молодше 15 років, хо­ча Женевські конвенції 1949 р. за­бороняють участь у збройних конф­ліктах дітей молодше 15 років. Це ж положення підтвердила Конвенція про права дитини 1989 р.

У цих документах також міститься вимога вживати усіх можливих за­ходів для забезпечення захисту ді­тей, які потерпають від збройних конфліктів. Згідно зі ст. 39 Конвен­ції 1989 р., необхідно максимально сприяти фізичному, психологічному відновленню та соціальній регене­рації дітей, що є жертвами збройних конфліктів. За станом на серпень 1996 р., Конвенцію 1989 р. ратифі­кувало 166 країн світу, проте прак­тична діяльність із забезпечення прав дітей у воюючих країнах ще й досі не відповідає її положенням.

2002 р. — Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) надав гуманітарну до­помогу дітям та жінкам в 50 країнах світу, що були охоплені війною. ЮНІСЕФ та інші міжнародні ор­ганізації дуже часто спостерігали, що перешкодою для надання допо­моги, яку вони могли організувати, є відсутність політичної волі у влади конкретної держави та елементар­ної поваги до прав людини. Удеяких випадках затягування переговорів із зацікавленими особами призводили до затримки постачання гуманітар­ної допомоги, що ще більше погір­шувало стан дітей, збільшувало кількість жертв війни.

Великомасштабна та небезпечна акція була проведена ЮНІСЕФ у Сомалі, де, за оцінками організа­ції, тільки у 1992 р. могли загинути 250 тис. дітей. Протягом 100 діб бу­ли проведені різні заходи, щоб до кінця 1993 р. подолати там голод і покласти край цій трагедії. Але, на жаль, навіть допомога з боку США не дозволила втілити в життя біль­шість із запланованого, і ще й зараз в цій країні триває кривава війна, де гинуть сотні і тисячі невинних дітей.

У листопаді 1991 р. ЮНІСЕФ роз­горнув діяльність у республіках ко­лишньої Югославії: Хорватії, Боснії та Герцеговині, Сербії, Косово. У наш час там перебувають понад 2000 міжнародних службовців-спеціалістів у галузі охорони здоров'я, дитячої психології, освіти, соціального забезпечення та матеріально-технічного обслуговування.

Ще одна ініціатива, з якою ЮНІ­СЕФ виступила ще в кінці 60-х рр., це концепція «діти як зони миру». Під час громадянської війни у Ні­герії у 1969 р. ЮНІСЕФ зумів домо­витись про постачання вантажів з продовольством та медикаментами у рамках допомоги дітям обох сторін конфлікту. На початку 80-х рр. з воюючими сторонами у Ливані, Сальвадорі та Судані були досягнуті угоди про короткочасне припинен­ня вогню з метою доставки продо­вольства та медпрепаратів для імуні­зації дітей. У Сальвадорі протягом останніх 7 років три дні на рік про­голошувались «днями затишшя», для того, щоб навчені ЮНІСЕФ добровольці та солдати могли про­вести вакцинацію дітей проти ос­новних небезпечних для життя хво­роб. У кожному випадку лідери обох конфліктуючих сторін визнавали: якщо в результаті недоїдання та хво­роб розвиток основних людських ресурсів нації — її дітей — припи­ниться, то переможців у цьому кон­флікті, що триває в цій країні вже понад 20 років, не буде.

Дитячий фонд ООН бере участь у реалізації програм, які об'єднують дітей, що належать до різних релігій­них, етнічних та інших груп, та до­помагає їм зрозуміти та поважати існуючі між ними розбіжності. Ще є надія, що завдяки вихованню в дусі миру майбутнє покоління зможе навчитись терпимості як основи мирного співжиття.

Робота з фотоколажем (Додаток 1)

Учитель

Розгляньте фотоколаж діти - солдати з різних куточків землі. Виберіть одну фотографію і поясніть яке ви вибрали фото.

Яка виникає у вас реакція?

Скільки років дітям на фото?

Чому ви обрали саме це фото?

Як ви думаєте, яке фото обрала я?

Чи мають ці діти можливостідля задоволення своїх потреб?

Відповідь учнів.

Учитель

У рр. у 16 країнах світу МКЧХ провів опитування «Люди про війну»

Зверніть увагу на діаграму, яка відображає думку опитуваних.(Додаток 2)

Ви отримали завдання провести опитування з цього питання. Які є результати?

Розповідь.

Яким має бути мінімальний вік для комбатантів?

Чи мають бути міжнародні правила, які обмежують вік для вербування

Щопро це говорить закон?

Відповідь учнів

Найважливіший міжнародний документ у галузі прав дитини - це Конвенція ООН про права дитини від 1989 р. Головним завданням Кон­венції є забезпечення дітям особливого піклування, допомоги та надан­ня їм необхідного захисту. Відповідно до ст.1 Конвенції, дитиною є кожна людська істота, яка не досягла 18-річного віку, якщо за зако­ном, застосованим до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.

Однак у ст. 38 Конвенції на держави-сторони покладається зо­бов'язання щодо утримання від призову на службу до збройних сил та безпосередньої участі у воєнних діях осіб, які не досягли 15-річного віку. Аналогічний мінімальний вік встановлено і МГП (І і II додаткові протоколи до Женевських конвенцій). Так у ст. 771 додаткового про­токолу від 1977 р. до Женевської конвенції 1949 р. записано: «Сторо­ни, що перебувають у конфлікті, вживають практично всі можливі за­ходи для того, щоб діти, які не досягли п'ятнадцятирічного віку, не брали особистої участі у бойових діях, і, зокрема, сторони утримують­ся від вербування їх у свої збройні угруповання».

З 1989 року, згідно зі статутом Міжнародного кримінального суду, вербування дітей віком до 15 років і використання їх у бойових діях розцінюється як воєнний злочин.

12 лютого 2002 року набрав сили факультативний протокол до Кон­венції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах. Цим документом мінімальним віком для обов'язкового залучення осіб до служби у збройних силах визнано 18 років, а для добровільно­го найму - 16 років. Протокол зобов'язує держави вживати усіх мож­ливих заходів для забезпечення того, щоб учасники їхніх збройних сил, молодші 18 років, не брали безпосередньої участі в бойових діях. Окрім того, збройні угруповання, які не є збройними силами держа­ви, не повинні ні за яких обставин наймати чи використовувати у бойових діях осіб, молодших 18 років. Виконання зобов'язань за цим протоколом передбачає надання державою відповідної допомоги дітям-комбатантам, зокрема допомоги щодо реабілітації здоров'я та соціальної реінтеграції.

Однак, незважаючи на положення вказаних міжнародних доку­ментів, вербування у збройні угруповання дітей до 15 років продов­жується в багатьох країнах світу.

Учитель

Незважаючи на положення, вказаних міжнародних документів, вербування у збройні сили дітей до 15 років продовжується в багатьох країнах.

Чому ж все таки діти стають комбатантами незважаючи на те, що міжнародне право забороняє вербування дітей у збройні угрупування?

Наступний етап дослідження присвячений історії дітей- солдатів, і кожна група дасть Відповідь на запитання?

Робота в групах

Група а

Чому деякі збройні угрупування хочуть використовувати дітей як комбатантів

Група в

Чому молодь приєднується до військових угрупувань?

Робота з політичною картою

Карта «Країни в яких були діти солдати.

Вчитель

Які ключові ідеї виникли у вас під час уроку.

І) Діти повинні знаходитись під захистом під час збройного конфлікту..

Одна з форм захисту - це встановлення мінімального віку для вербування у збройні сили.

2) Мінімальний вік - що визнаний на міжнародному рівні - 15 років,

3) Міжнародна громадкість пропонує підняти вік до 18років.

Мультимедійна презентація «Діти - солдати»

Рефлексія

Отже, яке питання ми з вами досліджували? (Відповіді учнів)

Вчитель

Давайте проведемо рефлексію і відповімо на запитання

-Чи необхідні для вас ті знання, які ви здобули на занятті

А тепер утворимо круг для релаксації

Релаксація