Виховний захід. Тема: Що таке ліс?

Партнерка на США и Канаду по недвижимости, выплаты в крипто

30% recurring commission
Выплаты в USDT
Вывод каждую неделю
Комиссия до 5 лет за каждого referral

Комунальна установа Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №27,

м. Суми, Сумської області

Виховний захід

Тема: Що таке ліс?

Клас: 3 – 4

ПІБ вчителя:Азарова Надія Михайлівна

Посада: вчитель початкових класів

Категорія: перша

ПІБ вчителя:ївна

Посада: вчитель початкових класів

Категорія: вища

Звання: старший вчитель

ПІБ вчителя:Луговська Ірина Олександрівна

Посада: вчитель початкових класів

Категорія: вища

Звання: старший вчитель

Тема: Що таке ліс?

Мета:поглиблювати знання учнів про природну зону «ліс», рослинний і тваринний світ лісів; розвивати спостережливість, кмітливість, пам'ять; виховувати бережливе ставлення до лісу, його мешканців.

Обладнання: костюми тварин, лісовичка, художника, маски грибів, звірів, предметні малюнки рослин лісу, грибів.

Дівчинка.

Шумить верхами буйний ліс –

Дуби, берези, буки.

Співає сойка, свище дрізд

І воркотять голубки.

Стрибає білка по верхах,

Дітей зозуля кличе.

Вітрець шепоче в галузках,

В яру потік мужиче.

Цілує сонечко листки

У ніжній теплій ласці,

Гриби наділи шапочки

Так само, як у казці.( М. Підгірянка)

Хлопчик.

Ліс — це казка, ліс — це диво.

Все для всіх у ньому є.

Йди і ти у ліс щасливо —

Людям радість він дає.

В кожну пору ліс чарівний.

Придивляйся, пізнавай.

Він веселий, тихий, дивний —

Вчися і спостерігай.

Дівчинка.

Ліс у гості запрошує

Слухняних, розумних

Дівчат і хлоп’ят.

Хлопчик.

Сьогодні незвичайну казку

Прошепоче він,

Розкриті таємниці

Чекають вже на нас.

Ведуча.Одного разу один художник вирішив намалювати ліс. «Що таке ліс?» — думав художник. Художник думав, що ліс, це, звичайно, дерева. І став він малювати дерева — берези і ялини, дуби і сосни. (Виставляю дерева: березу, дуб, ялину, сосну). Гарні вийшли у нього дерева, і здавалось ось-ось пробіжить вітерець і затріпотять листочки осики, загойдаються лапи ялин і гілки беріз. Лісовичок. Який же це ліс? Це не ліс, а одні тільки дерева. Хіба може бути ліс без кущів, трави і квітів.

Художник.Не може. Я намалюю красиві кущі, а на землі — серед зеленої трави багато яскравих квітів.(Виставляю траву, кущі, квіти. )

Ось тепер добре. Ось тепер у мене вийшов гарний ліс.

Ведуча.Помилувався нею і кудись поїхав.

— Поки художник подорожує, діти загадають вам загадки.

1. Із зеленої сорочки, що зіткав весною гай,

Білі дивляться дзвіночки. Як зовуть їх — угадай.(Конвалії)

2. Червона кожушинка всередині вітамінка. (Шипшина)

3. І не дівчинка, а червоні стрічки носить. (Калина).

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

4. Маю плаття зелененьке,

Гнучкі, ніжні віти,

Білу кору, стан тоненький…

Як я звуся, діти? (Береза)

5. Зимою і літом одним цвітом (Ялинка)

6. Живе один батько і тисячі синів має.

Всім шапки справляє, а собі немає. (Дуб і жолуді).

7. На стрункій високій ніжці

Біля річки, на лужку,

У хустинці - білосніжці

Стрів я квіточку таку.

Ясним оком жовтуватим

Усміхнулася мені.

Я хотів її зірвати,

А бджола сказала: — Ні!

( Ромашка.)

8. Не вогонь, а пече. (Кропива)

9.Викупана в сонечку,

Стоїть собі донечка,

Бджоли сонячний медок

Дістають з її квіток. (Липа)

10. Ніхто її не лякає,

А вся тремтить. (Осика)

11. Росла—росла, виросла, через смачні горішки дітям полюбилася.

(Ліщина).

Ведуча.А коли приїхав художник, то побачив на своїй картині замість зелених ялиночок і кучерявих берізок одні лиш сухі стовбури.

Художник:Що трапилось? Чому засох мій ліс?

Лісовик. Ти забув намалювати гриби.

Художник.Але хіба в лісі обов'язково повинні бути гриби? Я багато разів бував у лісі, але гриби знаходив не часто.

Лісовичок. Це нічого не означає. Гриби повинні бути обов'язково. Без них не буде лісу.

Ведуча. І художник намалював гриби.Виступи дітей про гриби

Їстівні гриби:

Ми лисички, сироїжки

І стрункі боровики,

Підберезники, опеньки,

Печериці й маслюки.

Отож, візьмем гарний настрій

І по вранішній росі

Вирушимо в лісну казку

Й заспіваєм дружно всі.

Українська народна пісня «Грибки»

Отруйні гриби:

1. Твердять всі, що ми отруйні.

І усі гидкі на смак.

Але ми чудові хлопці,

В лісі знають. Що це так.

І струнка Бліда Поганка,

І кокетник Мухомор,

Ми без запаху і смаку.

Чортів Гриб – наш командор.

2.Ми - отруйні, ми – смертельні,

Якщо нам хтось попадеться –

То скуштую страху й горя,

Тому – згинути прийдеться

Лісовичок.Хочу сказати вам, дорогі друзі, що їстівні гриби треба зрізати ножем, щоб не пошкодити грибниці. А отруйні гриби – не чіпайте, не топчіть: комусь може, вони дуже потрібні. Деякими видами грибів лікуються хворі звірята, зрештою, просто ласують ними; є гриби, що «дружать» з деревами, допомагають їм рости.

Гра "Так - ні".

Як йдете гриби збирати,

Не беріть усі підряд.

Пам'ятайте разом з нами

Добре правило моє,

Що між добрими грибами

І отруйні також є.

Хто гриби їстівні знає

І збирати їх мастак,

Хай мені відповідає

Закінчи вірш.

Словом простим — "Так".

І отруйні теж бувають —

Вам відомо, знають всі.

Діти, що гриби ці знають,

Хай говорять чітко — "Ні".

Підберезником назвався,

І засмаг — дивіться як!

У червону шапку вбрався.

Його можна брати? (Так.)

На його червоній шляпці

Біті цяточки ясні.

Він красивий, мов у казці.

Будем брати його? (Ні.)

Це коричневі маслята —

Шляпки в них блищать, мов лак.

Йдіть мерщій сюди, малята.

їх візьмете в кошик? (Так.)

Вона родилась на світанку,

Доки трави росяні.

Звуть її бліда поганка.

Вам подобається? (Ні.)

Ці жовтесенькі сестрички

Любить кожен їсти всмак.

Бо грибочки ті — лисички.

Ви збираєте їх? (Так.)

Ми бліді, ми неяскраві,

Ми поганочки ясні:

Білі, жовті, зеленаві.

В кошик пустите нас? (Ні.)

Білий гриб міцний і дужий,

Як справжнісінький козак.

І всі хвалять його дуже.

Він найкращий? Справді? (Так.)

Ведуча.Але ліс продовжував чахнути.

Художник: А чому?

Лісовичок. Це тому, що в твоєму лісі немає комах.

Ведуча.Художник взяв пензлик, фарбу і на листочках, квітах з'явились яскраві метелики і різнокольорові жуки. (Виставляю метеликів і жуків).

Художник. Ну, тепер все в порядку!

Ведуча. Ще раз помилувавшись картиною, поїхав кудись.

Сценка « На лісовій галявині»

Ведуча.Сонячна лісова галявина. Комахи, весело співаючи свої пісні, перелітають з квітки на квітку.Шершень прокинувся, летить гуде, вітер підіймає. Запах меду шершень чує та комах лякає. («Комахи» заховалися під макети квітів).

Шершень.

На галявину лечу,

Зараз все там закручу.

Всі комахи заховались,

Тільки бджілонька зосталась.

Враз її я підхоплю,

Закручу і погублю.

(Тільки «бджілка» зосталась, а подітись їй вже нікуди. Вона вся тремтить, підбігає до кожної «комахи» і кличе на допомогу).

Бджілка. Комарику, братику, допоможи! Пусти до себе в квітку.

Комарик.Ні, з ним битись не візьмуся,

Шершня дуже я боюся!

Бджілка.Жучок-старичок, допоможи!

В свою квіточку впусти!

Жук. Вже старий я сперечатись з дужим шершнем. Я посплю.

Бджілка. Метелику, друже, допоможи!

Пусти до себе в квіточку!

Метелик.Що ти, бджілко, я не можу,

Крильця я свої пошкоджу!

Бджілка.Муха, муха-цокотуха, допоможи,

Пусти до себе в квіточку!

Муха.Бджілко, бджілко, не пушу,

Бо сама я тут живу.

Ведуча. Пропадає бджілка. Шершень зовсім, зовсім близько. Це почув сміливий джміль. Відкрив свою квітку і кличе:

Джміль.

Бджілко, красуне,

До мене лети,

Я заховаю тебе від біди.

Ведуча. І заховав бджілку у своїй квітці. Політав, політав злючий шершень, та ні з чим полетів геть. А комахи всі повилітали зі своїх квіточок та сміливому джмелеві дякували.

Всі.Дуже дякуєм тобі, джмелику сміливий.

День сьогодні у нас всіх дуже особливий. (Танок комах).

Ведуча. І ось художник знову повернувся! А коли побачив свою картину, не повірив очам: замість пишного килима трав і квітів на картині була лише гола земля.(Знімаю все; траву, кущі, квіти).І дерева стояли голі, як зимою. Навіть гірше. Художник підійшов до картини і відсахнувся. Все на ній: і земля, і стовбури, і гілки дерев — все було покрите жуками і гусеницями.(Виставляю жуків, гусениць).Навіть лісовичок був сумний-пресумний.

Художник.Це ти винуватий! Ти звелів намалювати комах! А вони з'їли весь ліс.

Лісовичок. Звичайно, з'їли весь ліс. Вони ледь мене не з'їли.

Художник. Що ж робити? Невже я ніколи не намалюю справжнього лісу?

Лісовичок. Ніколи, якщо не намалюєш пташок. Тому, що справжній ліс не може бути без пташок!

Ведуча.Художник не став сперечатись. Взяв фарби і пензлик. Він намалював дерева і кущі, постелив на землю пишний килим із трав і квітів. Під деревами він хитро заховав гриби, на листя і квіти посадив метеликів і жуків, а на гілках дерев посадив пташок.(Виставляю все це).

— Подивіться, яких красивих пташок посадив художник на гілки дерев. А що ви про них знаєте?

Загадки:

1.Біла латка, чорна латка по дереву скаче. (Сорока)

2.Каркає, літає, всіх малят лякає. (Ворона)

3. У якого птаха такий міцний хвіст,

що він ним підтримує тіло на дереві. (Дятел)

4. Всі в блакитнім кожушку,

В рожевій сорочці,

В нас зимують, у ліску

Гуляють як гості. (Снігурі)

5.Це ж чиї малюки

У лісовій глушині,

У холод лютий

Роздягнуті, розуті. (Шишкар)

6. Ростом він маленький,

Сірий, чепурненький,

Справжній молодець!

Хто він? (Горобець)

7. Хто гнізда свого не має,

Яйця іншим підкидає

Та у лісі в холодку

Все кує: ку-ку? (Зозуля)

Лісовичок. Мені подобається цей ліс. І я не хочу, щоб він загинув.

Художник.Але чому ж зараз він може загинути? Адже тут все є!

Лісовичок. Не все. Намалюй тварин.

Ведуча.І художник намалював тварин.

Лісовичок. Ось тепер це — справжній ліс. Тепер він буде жити. Тому що тут є все: і дерева, і трави, і гриби, і квіти, і тварини. Це — ліс.

Інтерв’ю з мешканцями лісу

Запитайлик. Дуже хотілося б дізнатися, що можуть розповісти про себе заєць, лисичка, білочка та ведмідь. Адже про них напевно всі все знають, одних тільки казок складено стільки, що й не перерахувати.

Лісовичок. Чарівна паличка, допоможи!

На галявинці з 'являється заєць.

Заєць. День добрий! Я — заєць-русак. У мене ще є братик, його звуть заєць-біляк. Я трішечки більший за біляка: довжина мого тіла 0,5 м, а в нього — трішки менша, моя маса — 4—7 кг, а його — 2—6 кг. Вуха та хвіст у мене довші, взимку та влітку я сірого кольору, а хвіст завжди чорний. Щоправда, коли вже повертає на зиму, обидва боки мої світлішають, а спинка залишається русявою. У зайця-біляка влітку колір хутра на спині рудувато-сірий з чорними брижами, боки більш світлі, а черевце біле. На зиму біляк одягає білосніжну теплу шубку, тільки кінчики вух залишаються чорними.

Запитайлик. А чому тебе називають косим боягузом?

Заєць. Косим, тобто косооким, мене називають дарма. Очі у мене витрішкуваті, великі й темні. А боягузом звуть тому, що я боязкий і в поспіху можу налетіти на пеньок або мисливця.

Лісовичок. Розкажи нам, зайчику, про маленьких зайченят.

Заєць. Зайчиха приносить малюків тричі на рік. Зайченят першого виводу називають "настовиками", тому що вони з'являються, коли на снігу утворюється нас. Зайченят, що народилися влітку, називають "колосовиками" і "травниками", а останній приплід — "листопадниками".

Запитайлик. А якої пори року з'являються "листопадники"?

Лісовичок. А ти не здогадався? У листопаді, восени!

Ведмідь. Ану, зайчику, відступись. Я поспішаю, а потім, не дарма ж мене називають "господарем лісу".

Лісовичок. Михайле Потаповичу, а чому це всі говорять, що ти незграбний, неповороткий?

Ведмідь. Та дурниці все це! Бігаю я досить швидко (зі швидкістю 40—50 км на годину), можу легко наздогнати коня, добре плаваю.

Запитайлик. А ведмежатка, які вони?

Ведмідь. Взимку в барлозі народжуються 2—3 ведмежат. Вага новонародженого "господаря лісу" не більше п'ятсот грамів, і він такий маленький, що може досить вільно поміститися на долоні дорослої людини! Це здається незвичайним. А пояснюється просто: новонароджені ведмежата харчуються молоком матері. А молока небагато — адже ведмедиця взимку нічого не їсть і живе за рахунок жиру, накопиченого влітку і особливо восени.

Лісовичок. А чому ведмежатка народжуються взимку?

Ведмідь. Тому що лише цієї пори у ведмедя є своя хата — барліг. Адже влітку він ходить лісом і ночує де прийдеться. Щось я зголоднів, піду травички та корінців пошукаю.

Лисиця. Мене всі знають. Живу я в норі. Основна їжа — мишовидні гризуни. Взимку ловлю зайців, тетеруків, рябчиків, галок, сорок, ворон. Лисенят у нас буває багато (від 4 до 13), сліпих і глухих, вкритих темно-бурим пухом. Вони дуже схожі на вовченят, проте у лисенят кінчик хвоста білий, а у вовченят хвіст увесь чорний. Тільки через два тижні лисенята починають бачити, чути, у них прорізуються перші зуби.

Білка. Я живу на деревах. Маю чіпкі гострі кігті, за допомогою яких лажу по стовбурах і гілках, перестрибую з однієї на іншу за допомогою довгого пухнастого хвоста. Живлюся жолудями, горіхами, грибами, ягодами, бруньками, комахами. Оселяюся у дуплах старих дерев або з тонких гілочок, моху і лишайників роблю кулястої форми кубло. Я — хутровий звір. Знаходжусь під охороною.

Ведуча. Ось і закінчилась наша подорож до лісу.

— Що нового ви дізнались про ліс, хто в ньому живе?

— Чому ліс висихав до тих пір, поки художник не намалював всіх його мешканців?

— Як ми повинні ставитись до лісу і природи взагалі?

1 учень.

Спасибі людям, що зростили ліс:

За всі дуби, ялини в пишнім гіллі,

І за красу отих зелених кіс,

В яких стоять гнучкі берізки білі.

2 учень

Від суховіїв сохнула б земля,

Була б вона подібна до пустелі,