Семінар – практикум з педпрацівниками Стоп насильству

Семінар – практикум з педпрацівниками СТОП НАСИЛЬСТВУ.

Мета: поглибити знання вихователів з питань запобігання насильству, надати інформацію про види насилля, розглянути небезпечні для дітей ситуації та засоби їх уникнення.

Вступ

На цій зустрічі ми поговоримо про речі, які стосуються підростаючого покоління. Мова піде про насилля і те, як діти можуть його уникнути.

1. Знайомство

– Назвіть, будь ласка, своє ім’я і скажіть, коли ви найбільше хвилюєтесь за свою дитину?

Правила

Які умови роботи потрібні, щоб вам було комфортно працювати?

Очікування

Сформулюйте, будь ласка, очікування щодо теми нашої зустрічі. Чого ви чекаєте від себе, від інших у ході семінару?

Інформаційне повідомлення

- Всесвітня Організація Охорони Здоров’я (ВООЗ) визначає насилля як глобальну загрозу здоров’ю. За даними статистики, у світі кожна четверта жінка та кожен десятий чоловік зазнає насилля.

Насилля – це дії, що принижують людську гідність, завдають шкоди здоров’ю, а іноді й життю людини.

Існують такі види насилля:

Ø фізичне – побиття, штовхання та нанесення інших тілесних ушкоджень;

Ø психічне та емоційне глузування, приниження, пліткарство і все, що спричиняє негативний вплив на емоційний і поведінковий розвиток людини;

Ø моральне – залякування та погрози;

Ø релігійне – примушення до участі у релігійних обрядах;

Ø духовне – позбавлення людини можливості вчитися і розвиватися;

Ø сексуальне – ймовірна або фактична сексуальна експлуатація людини.

Дуже важливо знати таку інформацію, щоб не допустити випадків насильства стосовно себе та дітей.

Характерною ознакою всіх типів неблагополучної родини є той чи інший вид насилля щодо дітей. Насилля, здійснюване стосовно дитини в неблагополучної родині, за своїми наслідками належить до найтяжчих психологічних травм, що їх зазнає зростаюча особистість. У більшості випадків дорослі, які вчиняли насильницькі дії стосовно власних дітей, самі мали невирішений відповідний досвід насилля в дитинстві.

Причини насилля щодо дітей:

- психопатологія батьків;

- соціальна ізольованість родини;

- зруйнована модель між батьками та дітьми.

Фактори, які провокують насилля стосовно дитини:

– низькі статки та постійний брак грошей, що спричиняє емоційне напруження у взаєминих членів родини;

– безробіття, низький соціальний статус батьків, підвищена тривожність, нервовість, напруженість у внутрішньосімейних стосунках;

– багатодітність;

– погані житлові умови, напруження родиної атмосфери;

– відсутність одного з батьків, підвищене фізичне, емоційне та матеріальне навантаження на того з батьків, хто самостійно виховує дітей.

Останнім часом в українському суспільстві склалися певні соціокультурні й психолого – педагогічні фактори, які «підготовують» прояви сімейного насилля. До них належать:

- частота застосування фізичних покарань у неблагополучної родини: для когось з батьків – це крайній захід, для інших – повсякденна практика.

- Демонстрування насилля в ЗМІ, що закріплює думку дитини щодо насилля як цінності та способу засвоєння прийнятої поведінки. Дитина переносить побачену агресію у своє повсякденне життя без морального коригування та обмеження. В її особистісному розвитку зростає толерантність до насилля і ступінь його сприйняття;

- Низька правова обізнаність як дорослих, так і дітей, коли дорослі не знають про закони і конвенції, в яких дитина розглядається як повноправна особистість;

- Дія закону перетворення позитиву на негатив, коли права громадян на недоторканість приватного життя, особистої та сімейної таємниці, закріплені в Конституції України, не дозволяють педагогам, своєчасно встановлювати факти насилля і коригувати приватне життя неблагополучної родини.

Суспільство вважає, що виховання дітей в родині – справа батьків і ніхто не має права втручатися в цей процес. Таким вичом, дитина із неблагополучної родини опиняється сам на сам з батьками, а суспільство не хоче визнати сімейне насилля щодо дитини актуальною соціально–культурною, психолого–педагогічною проблемою на державному рівні.

Мозковий штурм «Хто може здійснювати насилля»

Мета: зробити висновки про насильство, дати можливість зрозуміти, як воно шкодить здоров, ю.

- Ми з’ясували, що таке насильницькі дії, назвали випадки насилля, а тепер поміркуймо: хто може здійснювати насилля?

Висновок.

Отже, будь–яке насильство– це завжди психічна травма, яка деформує особистість, перешкоджає нормальному психічному розвиткові дитини, руйнує її психічне здоровя.

«Людина формується все життя: змінює погляди, звички, принципи, і тільки дитинство залишається незмінною константою на весь наш шлях, і кожен несе в собі власну долю як хрест або яскравий, веселий ліхтарик».

Вправа «Вчинки дітей»

Мета: ознайомити з діями, які можуть призвести до насилля, навчити запобігати насильство.

- Бувають ситуації, які можуть спровокувати насилля. Часто людина своєю поведінкою, діями створює умови для виникнення таких ситуацій. Що це за дії? Які дії дитини можуть призвести до насилля над нею?

Пропонується об’єднатися у три групи та написати усі можливі варіанти дій дитини. Після роботи у підгрупах відбувається дискусія у загальній групі.

Питання для обговоренн

- Які висновки ми можемо зробити?

- Які думки виникли у вас у результаті виконання цієї роботи?

Висновок Поведінку, яка може спровокувати насилля, називають віктимною (від лат. жертва), тобто людина поводиться як потенційна жертва, створюючи передумови до насилля. Поведінка може бути провокуючою та необережною. Провокуючою вважається поведінка, коли потенційна жертва спілкується з незнайомими чи малознайомими людьми, відвідує їх квартири, залишається наодинці з цими людьми, вживає з ними спиртні напої. Необережна поведінка не є провокуючою, але створює відповідні умови для цього. Це можуть бути необережні вчинки, наприклад, грати у темному безлюдному місці, довіра незнайомим людям. Знання про безпечну поведінку допоможуть дітям уникнути насилля.

Вправа «Створення памятки»

Учасникам пропонується об’єднатися у групи і розробити пам’ятку, як дитина може уникнути насилля і захистити себе.

Питання для обговорення:

- Які почуття викликала робота?

- Які труднощі виникли під час її виконання?

Мозковий штурм « Куди звернутися? »

Мета: обговорити важливі запитання і виходи з складних ситуацій.

– Скажіть будь ласка, до кого дитина може звернутися, якщо вона зазнала насилля або їй погрожують?

– Як захистити дитину від морального насильства?

– Що ви можете зробити, щоб діти почували себе щасливими?

Вправа «Мудра порада»

Мета: створити приємну атмосферу у групі, дати можливість розслабитись, почути свій внутрішній голос.

- Це завдання допоможе вам усвідомити свої наміри. Уявіть, що всередині вас звучить мудрий голос, який хотів би допомогти збагатити ваше життя. Цей голос може дати вам пораду на найближче майбутнє. Що ж говорить це послання?

У вас є 10хв, щоб вислухати свій внутрішній голос і записати почуте.

Питання для обговорення.

- Що говорить ваш внутрішній голос?

- Які почуття викликало це завдання?

Релаксація

Сидячи спокійно на стільчику, уявіть, що в самому центрі вашого єства є маленька частинка, дуже–дуже спокійна і щаслива.

Не зачеплена всіма страхами і турботами про майбутнє, перебуває вона там в силі і щасті. До неї не можна дістатись, до неї не можна доторкнутись. Якщо ви забажаєте, її можна уявити як певний образ– вогник, коштовний камінь, або потаємне озеро, спокійне, з гладенькою, без найменьшого коливання, поверхневе.

Вона сповнена глибоким умиротворенням і радістю, спокоєм і силою, вона у повній безпеці. Вона там– глибоко у вас. Уявіть тепер, що це полум’я, цей коштовний камінь або озеро, яке лежить глибоко, в самому ценрі, в самому ядрі вас,– ви самі.

Уявіть, що цей потаємний центр завжди перебуває у вас, залишаючись там таким же спокійним і тихим, через які б труднощі, проблеми і неспокій вам не довелось би пройти, і, якщо ви захочете, ви можете в будь– яку мить пригадати, що ця частинка там.

І багато разів на день, ви можете згадати про це маленьке ядерце внутрішнього умиротворення. Знаючи, що воно тут, зовсім поруч, ви будете відчувати більше спокою і розслабленості і одночасно більше впевненості і сили у майбутніх стосунках з вашою дитиною.

Підсумки

- Які ваші враження від семінару?

- Що було корисним?

- Що викликало труднощі?

Література:

1. Родине виховання: Школа і сім’я – виховуємо разом.– К.: Шк. Світ, 2007.– 104с.

2. Бех І. Виховання особистості: У 2 кн.– К., 2003.

3. Неблагополучна сім’я: Своєрідність, проблеми, педагогічна підтримка.– Одеса, 2004.

4. Сучасна сім’я та її педагогіка.– К., 2001.

5. Батьківська педагогіка– К., 1978.

6. Трубавіна І. Соціально–педагогічна робота з неблагополучною сім’єю.– К., 2002.

7. Вчимося виховувати.– К., 1996.

8. Психолог ( травень 19(3– Сім’я– простір без насильства.

9. Общаться с ребёнком. Как?– М., 1998.

10. Школа и семья: Педагогический альянс.– М., 2004.