УДК 37.378.14.014
РОЛЬ СПЕЦРИСУНКА У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ ШВЕЙНОГО ПРОФІЛЮ
Анотація
У статті підіймається проблема первинної ролі спецрисунка у професійній підготовці майбутніх інженерів-педагогів, що є початковим етапом у підготовці майбутніх фахівців швейного профілю. Показано поетапність освоєння основних положень образотворчої грамоти необхідних у їхній професійній діяльності.
Ключові слова: образотворча грамота, художня графіка, рисунок, спец рисунок, інженери-педагоги швейного профілю.
Уміння бачити і розуміти прекрасне в житті та мистецтві, творчо мислити, є дуже важливим для фахівців, які причетні до створення костюму й, водночас, пов’язані з педагогічною діяльністю. Такими фахівцями є інженери-педагоги швейного профілю. Слід зауважити, що для спеціалістів усіх рівнів, задіяних у виробництві виробів легкої промисловості, велике значення сьогодні має володіння знаннями образотворчої грамоти, художньої графіки, композиції, для досягнення належного художнього рівня швейних виробів.
Тож однією з дисциплін, у змісті загальнопрофесійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю, покликану вирішувати ці завдання, є «Спецрисунок», що відноситься до циклу професійної та практичної підготовки. Мета даної дисципліни – набуття студентами необхідних графічних навичок для виконання технічних (робочих) ескізів моделей одягу, креслень, виконання технологічних схем, художніх проектів тощо. Ескізи, виконані ними мають передавати не тільки особливості моделей одягу, але й бути художньо виразними та графічно грамотними.
Аналізуючи навчальні плани і програми різних навчальних закладів, що мають у змісті професійної освіти таку дисципліну, ми звернули увагу на те, що у її назві є розбіжності, а саме: в окремих випадках назва курсу звучить як «Спецрисунок», в інших – «Спецмалюнок».
Під час дослідження ми виявили, що словники української мови, обидва слова і «рисунок», і «малюнок» трактують як синоніми. Згідно з одинадцятитомним академічним «Словником української мови», перше значення слова «малюнок» – це зображення будь-якого об’єкту на площині, зроблене олівцем, пером, фарбами тощо; слово «рисунок» має й додаткові значення: те саме, що креслення; а також обрис, контур чого-небудь [1].
Оскільки завданням означеної дисципліни передбачено оволодіння графічними прийомами, де головними є штрихи, риски, лінії та, перш за все, їх використання у передачі костюмної форми та фактурних якостей тканин, в ескізах моделей одягу (ескіз – це переважно контурне (лініарне) або силуетне (контурно-плямове) зображення), то цілком доречно називати такі види зображень саме рисунком.
Слово «рисунок» співзвучне з такими словами і фразеологізмами, як «риса», «риска», «обриси», «риси» обличчя (лиця), «риси» характеру, у загальних (головних) «рисах», «загальними рисами», «доходити до риски», «провести рису» (риску), «підвести риску». З цього витікає логічний висновок, що слово «рисунок» в українській мові – не є русизмом. Воно, насамперед, асоціюється зі штриховим зображенням (на відміну від живописних малюнків). Тож вилучати його з української термінології немає підстав. Ця норма відображена у словнику О. Ізюмова 1926 року, зокрема: «кресляр креслить, а художник пише – рисувальник рисує, а маляр малює», «креслити олівцем – рисувати олівцем» [2]. У сучасному авторитетному «Російсько-Українському словнику (сфера ділового Спілкування)» авторів О. Тараненка та В. Брицина : «рисун | | ок (те, що намальовано); - зазвичай рисунок, - нка (сукупність лінійних елементів у зображенні); спецрисунок, - нка (у пр. знач.) рисунок, рідше малюнок...» [3].
Таким чином, назва дисципліни «Спецрисунок», на нашу думку, має бути саме такою тому, що у її змісті найбільша увага приділяється графічній передачі зображень.
Оволодіння майстерністю рисунка, тобто передачею зображення лінією, штрихом, крапкою, плямою – основними графічними засобами, застосування різних ліній (прямих, ламаних, коротких, рваних, плавних, хвилястих, опуклих, з нажимом різної інтенсивності тощо) та виявлення їх образного характеру, є початковим етапом у підготовці майбутніх фахівців.
У змісті дисципліни «Спецрисунок» розглядаються основні положення образотворчої грамоти, що передбачають знання законів і правил її «мови» і формують у студентів навички користування ними. На освоєння цих положень дається 34 аудиторні години. Тому перед викладачем стоїть завдання за цей короткий строк дати найнеобхідніші для подальшої професійної діяльності знання і навички не академічного, а спеціально адаптованого графічного рисунку – спец рисунку.
Процес навчання побудований за принципом «від простого до складного»: від аналізу та зображення простих геометричних форм, до вивчення і передачі фігури людини, яка є складною формою.
Костюм безпосередньо пов'язаний з фігурою людини, тому майбутні інженери-педагоги швейного профілю повинні добре знати і її конструктивні пояси, і пропорції, і анатомію, а також уміти грамотно зображати фігуру на площині, розуміти і передавати пластику рухів людини і пластику тканин, що огортають тіло. Ці знання необхідні усім фахівцям-швейникам у їхній практичній діяльності.
За відведений час для спец рисування, студенти спочатку оволодівають зображенням геометричних фігур (куб, циліндр, піраміда, конус, куля ), виявленням і передачею їх форми за рахунок конструктивної побудови та світло-тіньових відношень; вивчають їх перспективні і пропорційні скорочення. Розкриття будови геометричної фігури в структурно-конструктивному рисунку може проходити різними шляхами і носити різноманітний характер. В одному випадку зображуються не тільки видимі частини форми, але й не видимі. Рисунок з «наскрізним промальовуванням» представляє собою певний метод зображення натури, що дозволяє передати її внутрішню будову. Такий рисунок відноситься до виду структурного малюнка. В іншому випадку – таж сама фігура може бути зображена кілька разів з різних точок сприйняття: вид спереду, збоку, три чверті, зверху – на одному аркуші.
Далі – передача драпірувань з різною пластикою тканин (цупкої, м’якої), з різним декоративним оформленням (клітинка, смуги, орнамент, рослини тощо). Також студенти вчаться передавати фактури і рисунки тканин різними способами (графіка, акварель, туш, гуаш, пастель тощо) і засобами зображення (олівець, ручка, перо, набризг, трафарет тощо).
Наступним етапом в оволодінні художньої грамоти і найскладнішим, для студентів без навичок малювання, є вивчення основних правил і принципів побудови фігури людини на площині і набуття відповідних навичок. Це потрібно для подальшої художньо-проектної і проектно-конструкторської діяльності. Основою проектної діяльності є ескізування – графічне зображення майбутнього виробу на аркуші паперу. Рівень володіння навиками передачі ескізного рисунка визначатиме професійну компетентність майбутнього фахівця.
Ескіз майбутнього швейного виробу має «читатися», тобто бути зрозумілим для іншого фахівця цієї галузі. В ескізі передається перш за все форма виробу, а форму, у свою чергу, визначає матеріал. Для костюмної форми це, зазвичай, тканина або трикотаж. Прямі форми створюються жорсткими тканинами і зображаються прямими лініями, чітким обрисами. Пластичні легкі тканини передаються плавними хвилястими лініями, що м’яко обтікають фігуру. Як музикант відчуває ноти, так рисувальник має відчувати лінію і користуватися її безмежними можливостями.
Кожна тканина володіє фактурою, яку також потрібно показати в ескізі. Це можуть бути ворсові, букльовані, рельєфні, зжаті, глянцеві чи матові фактури. Для них існують різні прийоми передачі.
Образний стрій костюма, його пропорційні відношення найкращим чином «читаються» на фігурі. Тому, під час ескізування, для розкриття особливостей проектованих моделей одягу, використовують різну постановку фігур. Костюм на моделі має виглядати природно, органічно, як єдине ціле. Хоча інколи, окремі роботи не викликають такого враження.
Малюючи костюм, слід повсякчас відчувати фігуру, на якій він «сидить», тоді їх зв’язок буде природним, а не відокремленим один від одного. Приступаючи до зображення, його потрібно чітко бачити в уяві.
Робота з натурою – малювання геометричних тіл, допомагає розвинути конструктивну уяву. Зображення на аркуші є вже зматеріалізованим еквівалентом уяви і внутрішнього бачення. Ескізне зображення, у будь-якому вираженні – це мова пристосована до передачі проектних ідей [4, с.344]. Уміння грамотно і виразно відобразити на папері придуману модель надають навчальні вправи з рисунку. Педагогічний досвід багаторічного викладання блоку художніх дисциплін доводить, що фундаментом цієї мови є рисунок.
Курс включає в себе теоретичні та практичні заняття. Навчання рисунку виховує естетичний смак, розвиває візуальне і проектне мислення, просторову уяву, навики передачі на площині тривимірних форм. Використовуючи просторову уяву майбутній інженер-педагог швейного профілю буде чітко уявляти конструктивну побудову майбутнього виробу, що позитивно впливатиме на кінцевий результат виконання моделі в матеріалі.
Список використаних джерел
1. Словник української мови в 11 томах. Словарь украинского языка в 11 томах енциклопедичний формат. НАН України; Інститут мовознавства ім. і Т.-4 / за ред. Білодід І. К., та ін. – К.: Наукова думка, 1970-80.
2. Гоголєва О. О. Спецрисунок у професійній підготовці художника-модельєра одягу / О. О. Гоголєва // Вісн. Луган. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Пед. науки . – 2012. – № 11, – С. 91– 96. Електронний ресурс. Режим доступу: http://archive. nbuv. /portal/Soc_Gum/Vlush/Ped/2012_11_2/14.pdf
3. Русско-украинский словарь для деловых людей / , . – К.: Український письменник, 1992. – 214 с.
4. А. Дизайн костюма / Л. А. Сафина, Л. М. Тухбатуллина, В. В. Хамматова. – Ростов на / Д: «Феникс», 2006. – 390, (Высшее образование).
5. Бірюков навчальна програма «Рисунок» для спеціальності «Дизайн» форма навчання: денна / М. Ю. Бірюков. – Луганськ, 2010. – 15 с.
6. Ростовцев методов обучения рисованию / . – М., 1982. – 238 с.
РОЛЬ СПЕЦРИСУНКА В ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКЕ БУДУЩИХ ИНЖЕНЕРОВ-ПЕДАГОГОВ ШВЕЙНОГО ПРОФИЛЯ
Аннотация
В статье поднимается проблема первичной роли спецрисунка в профессиональной подготовке будущих инженеров-педагогов, является начальным этапом в подготовке будущих специалистов швейного профиля. Показано поэтапность освоения основных положений изобразительной грамоты необходимой в их профессиональной деятельности.
Ключевые слова: изобразительная грамота, художественная графика, рисунок, спец рисунок, инженеры-педагоги швейного профиля.
Kornyts’ka L. A.
ROLE SPETSRISUNKA in training future engineers-teachers sewing profile
Resume: The article raises the problem of spetsrisunka primary role in the training of future engineers and educators, is the first step in preparing future professionals sewing profile. Displaying phased development of the main provisions of graphic reading and writing required in their professional activities.
Keywords: graphic reading and writing, graphic arts, design, special design, engineers teachers sewing profile.-
