Інтегрований урок з використанням біоадекватних технологій. «Теорія ймовірності»

Образотворче мистецтво та алгебра у «6» класі

урок був проведений 08.р.

вчителями: обр. м-во І.

та математики

6 клас. Інтегрований урок з використанням

біоадекватних технологій.

«Теорія ймовірності»

Не наділяйте дітей готовими формулами,

формула – порожнеча,

збагатіть їх образами й картинками,

не обтяжуйте дітей мертвим вантажем фактів,

навчіть їх прийомам, способам, які допоможуть їм

розуміти світ.

Антуан де Сент-Екзюпері.

Тема. «Теорія ймовірності»

Випадкові, вірогідні та неможливі події.

Мета: сформувати уявлення учнів про зміст таких понять, як теорія ймовірностей, випадкова, вірогідна та неможлива подія; навчитись наводити приклади випадкових подій, класифікувати події за ступенем ймовірності того, що вони відбудуться; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу; виховувати наполегливість, працелюбність; розвивати вміння аналізувати інформацію.
Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.

ХІД УРОКУ.

І. Розминка.

Слово вчителя:«Сьогодні на уроці ми працюватимемо разом і кожному з вас я хочу побажати, щоб на уроці ви були:

У –усміхненими,
С- сміливими,
П – прогресивними,
І – ініціативними,
Х – хоробрими.
Іншими словами, я бажаю вам УСПІХУ!

Які ж складові успіху?»

Діти висувають пропозиції: «співпраця», «увага», «самоконтроль». Вчитель підводить учнів до розуміння того, що ці рецепти можна використати на уроці для досягнення успіху.

ІІ. Обгрунтування навчання.

Для досягнення успіху нам потрібно сформулювати мету. Вона полягає в тому, щоб познайомитись із змістом таких понять, як теорія ймовірностей, випадкова, вірогідна та неможлива подія, та навчитись їх розрізняти.

Мотивація навчання.

Вступна бесіда за планом:

вчитель образотворчого м-ва; зачитує текст, демонструє малюнки;

Коли мав я шість років, у книжці під назвою «Билиці» — там про тропічні ліси розповідалося — побачив якось химерний малюнок. На малюнку здоровезний удав ковтав якогось хижака. Ось копія того малюнка.

У книжці було написано: «Удав ковтає свою жертву цілою, не прожовуючи. Після цього він не може й ворухнутися, спить собі півроку, аж поки перетравить їжу».

Я чимало думав про сповнене пригод життя в джунглях та й собі намалював кольоровим олівцем мій перший малюнок. Малюнок № 1. Ось що я зобразив.

Я показав цей твір дорослим і спитав, чи не лякає він їх.

А мені на те:

— Чого б то капелюх нас лякав?

Але ж то був не капелюх. То був удав, що проковтнув слона. Тоді я зобразив удава в розрізі, аби дорослим було зрозуміліше. Їм завжди треба все тлумачити. Ось мій малюнок № 2.

Дорослі порадили мені не малювати більше гаддя ні в натурі, ні в розрізі, а краще цікавитися географією, історією, математикою та граматикою. Отак і сталося, що я в шість років зрікся блискучої малярської кар'єри. Зазнавши провалу з малюнками № 1 і №2, я геть зневірився в собі. Дорослі такі нетямовиті, а діти просто не в змозі розжовувати їм усе.

Вч. Обр. М-ва. Для того, щоб виконати наступний етап уроку нам потрібно створити фарби. З допомогою цих фарб вам необхідно буде створити творчу роботу технікою кляксографії. Беремо наступні інгредієнти:

Беремо муку ( мука це хліб, а хліб всьому голова);

Додаємо сіль ( всім відомо, що навчаючись скоштуємо не один пуд солі);

Щоб все в нас в роботі клеїлось добавляємо клей ПВА;

Щоб в роботі було все як по маслу потрібно додати олії;

І на кінець, щоб втамувати спрагу доливаємо води.

До приготованої суміші добавляємо барвників. Ось і готові наші чарівні фарби для того, щоб створити роботи нетрадиційною технікою – кляксографією. Абсолютно вільно, безглуздо водячи рукою фарбами по аркушу паперу, використовуючи різні кольори, малюємо складний малюнок із клякс, пробуємо «розгледіти» в «каляки-маляки» якийсь образ і усвідомлено розвиваємо його - використовуючи певні фарби виділяємо контури, замальовує ділянки, пишемо короткий коментар або розповідь. Коли все буде готово, спробуйте описати свої творіння, давши кожному малюнку назву і невелику характеристику.

Учні виконують завдання, а вчитель зачитує наступний уривок.

II

.Уявіть собі мій подив, коли на зорі мене збудив якийсь чудний голосочок.

Він сказав:

— Прошу... намалюй мені баранця.

— Га?

— Намалюй мені баранця...

Я скочив, наче мене громом ударило. Старанно протер очі. Пильно роззирнувся навкруг. I побачив дивовижного хлопчика, що поважно мене розглядав. Ось його найкращий портрет, якого мені пощастило згодом намалювати.

Та, звісно, на моєму малюнку він далеко не такий гарний, як був насправді. Не я тут виною. Коли я мав шість років, дорослі відбили у мене охоту до того, щоб стати художником, і я тільки й навчився, що малювати удавів — у натурі та в розрізі.

Отож я виряченими від подиву очима дивився на цю прояву. Не забувайте, що я був за тридев'ять земель, на безлюдді. А проте зовсім не здавалося, щоб це хлоп'я заблукало або вкрай зморилося чи вмирає з голоду, спраги або зі страху. На око годі було сказати, що це дитина, яка загубилася серед пустелі, запропастилася край світу. Нарешті до мене вернулася мова, і я сказав:

— А... що ти тут робиш?

Та він знову попросив тихо й вельми поважно:

— Прошу... намалюй мені баранця...

Таємнича поява так вразила мене, що я не посмів одмовитися. I хоч яким безглуздям це могло здатися тут, за тридев'ять земель від людей, коли на мене чигала смерть, я добув із кишені аркуш паперу та самописку. Але одразу ж згадав, що вчився передусім географії, історії, математики та граматики, і сказав хлопцеві (трохи навіть сердито), що не вмію малювати. Він одмовив:

— Байдуже. Намалюй мені баранця.

Я зроду не малював баранів і тому відтворив для нього один із двох малюнків, що тільки й умів малювати: удава в натурі. I здивувався непомалу, коли хлоп'я одмовило:

— Та ні! Я не хочу слона в удаві. Удав дуже небезпечний, а слон надто здоровенний. У мене все маленьке. Мені треба баранця. Намалюй баранця.

I я намалював.

Він глянув пильно та й каже:

— Ні! Цей баранець зовсім хирявий. Намалюй іншого.

Я намалював.

Мій приятель усміхнувся лагідно й поблажливо:

— Ти ж добре бачиш — це не баранець, а баранисько. Ще й рогатий...

Тоді я зобразив ще одного.

Та він забракував і цей малюнок:

— Це надто старий. Я хочу такого баранця, щоб жив довго.

I тут мені терпець урвався — адже треба було якнайхутчій розбирати й лагодити двигун, — і я награмузляв такий малюнок.

I заявив:

- Ось тобі ящик. А в ньому той баранець, який тобі до вподоби.

Я був неабияк вражений, побачивши, як заяснів мій юний суддя:

— Саме такого я й хотів! Як ти гадаєш, багато паші треба для цього баранця?

— А хіба що?

— Таж у мене вдома все маленьке.

— Йому, певне, вистачить. Я дав тобі зовсім маленького баранчика.

Хлопчик схилив голову над малюнком.

— Не такий він і маленький! Гляньно, він заснув...

Так я познайомився з маленьким принцом.

По завершенню роботи учні демонструють свої витвори, розглядають, діляться враженням від побаченого.

Далі вч. математики продовжує розглядати з учнями події теорія ймовірності.
Випадкові досліди в повсякденному житті. Приклади таких дослідів.
Розділ математики, що вивчає випадкові досліди – теорія ймовірностей.
Історична довідка.
ІІІ. Актуалізація.

Нагадати учням, що на запитання про події, які відбуваються в нашому житті, не завжди можна дати коротку відповідь «так» чи «ні». Частіше відповіді можна сформулювати так: «можливо, так», «мабуть, ні».Наприклад, як ви відповідатимете на запитання:

1.Чи викличуть вас завтра на уроці математики?

2. Чи піде до вечора дощ?

3.Чи виграє у черговому футбольному матчі команда «Шахтар»?

4. На столі лежать жовті і червоні яблука. Чи можна навмання, не дивлячись,

взяти червоне яблуко?

Очевидно, що на більшість запитань ви дали відповідь: «може бути», або

«мабуть, ні». Тобто події, про які йде мова, можуть відбутися, або не відбутися.

ІV. Усвідомлення змісту.

Фронтальна бесіда:

1. Теорія ймовірностей як наука. Що вивчає теорія ймовірностей?

2. Основні поняття теорії ймовірностей: подія, випробування.

3. Приклади випробувань і подій.

4. Враховуючи тему уроку, визначте, як називаються події, які можуть відбутися за певних умов, або не відбутися?

5. Як, на вашу думку, називаються події, які ніколи не відбуваються?

6. Як називаються події, які завжди відбуваються?

Отже, в теорії ймовірності ми маємо справу з трьома видами подій:

а) вірогідні;

б) неможливі;

в) випадкові.

Наше завдання –навчитися їх розрізняти.

V. Осмислення нового матеріалу.

1. Розв’язування задач.

Усно (кожне завдання оцінюється в 1 бал)

У скриньці лежать 2 білих, 2 чорних і 2 червоних кулики. Чи можна вийняти кулі всіх трьох кольорів, якщо:

а) вийняти одну чи дві кульки?

б) вийняти 5 чи 6 кульок?

в) вийняти 3 чи 4 кулі?

Дайте відповідь, використовуючи слова «так точно», «ні потім», «можливо, так», або «ні».

Які види подій відтворені в питаннях а), б), в)?

Письмові вправи:

1.Які з наступних подій є випадковими, вірогідними, неможливими?

а) песик говорить людським голосом;

б) потяг на станцію прибув за розкладом;

в) у Харкові опівночі світить сонце;

г) у Донецьку опівдні світло;

д) вода при 1000 С кипить;

е) після літа настає весна.

2. Із 17 троянд, 8 волошок і 9 ромашок складено букет. Чи є в цьому букеті троянди, якщо букет містить:

а) 7 квіток;

б) 20 квіток?

в) 17 квіток?

3. Вказати випадкові, вірогідні і неможливі події, які можуть відбуватись під час випробувань, записаних у таблиці:

Випробування	Випадкова подія	Вірогідна подія	Неможлива подія
Підкидання грального кубика
Підкидання монети
Два постріли по мішені

VІ. Рефлексія. Метод «Сюрприз».
В яскраву « чарівну скриньку» поміщають картки із завданнями, які в стислій формі ілюструють матеріал уроку. Учень витягає картку і наводить потрібний коментар.

1. Вказати події і випробування:

а) тягнемо екзаменаційний білет, випадає білет № 13;

б) відкриваємо поштову скриньку і знаходимо лист;

в) стріляємо і влучаємо в ціль.

2. Чи є випадковою подія: «У результаті підкидання грального кубика випало число 3 »?

3. Чи є вірогідною подія: «Число, що закінчується цифрою 5, ділиться на 5 без остачі»?

4. Чи є неможливою подія: «Після ранку настане ніч»?

VІІ. Оцінювання роботи класу.

VІІІ. Домашнє завдання. Вивчити с. 122 – 123 (підручник)

Навести по 3 приклади:

а) вірогідних подій;

б) неможливих подій;

в) випадкових подій.

2. Чи можна стверджувати, що в класі напевно знайдеться хоча б два учні, прізвища яких починаються з однієї і тієї самої літери, якщо в класі:

а) 23 учні;

б) 36 учнів?

3. У ящику 7 червоних яблук і 10 зелених. Щоб серед вийнятих яблук обов’язково було принаймні одне зелене, досить узяти…

а) 5 яблук;

б) 6 яблук;

в) 7 яблук;

г) 8 яблук.

4. Чи буде нинішній рік у Донецькій області врожайним? Яку з наведених

відповідей ви вважаєте правильною?

а) напевно так;

б) ні;

в) можливо, так – можливо ні.