ПОДОРОЖ У ЧУДОВУ КРАЇНУ ЛЕГЕНД – КВІТІВ
Завідуюча бібліотекою,
с. Лозки
Володимирецький район
Рівненська обл.
Авторська робота.
(Приміщення бібліотеки прикрашене квітами. Звучить чарівна музика пісень про квіти)
Оформлена виставка малюнків дітей про квіти: «Пори року мають свої квіти»
1-й ведучий. Рослини і квіти дуже дорогі кожній людині. Навесні пробуджується земля і покриваються узлісся, поле і гори чудовими казково - чарівними килимами.
Серед цього розмаїття і є квіти, які особливо дорогі серцю українця, бо мають і лікувальну силу. Про деякі з них ми сьогодні згадаємо.
2-й ведучий. До нас на свято прийшли квіткові гноми, чарівні ельфи квітів.
Рано - рано, на світанні
Коли дітки сплять
Дзвіночки ельфи чарівні
Казки творять у квітах.
І дивна фея чарівниця
Лиш паличкою щось торкне
Чарівний лебідь по водиці
Вже щось нове для нас несе.
3-й ведучий.
Я, блакитний погляд маю
Літом і зимою колір не міняю
Вічно зелене листя - це безсмертя
Звуть мене люди - символ життя.
Яка назва рослини? ( Барвінок )
Легенда розповідає, що барвінок вічно зелений тому, що Бог нагородив хлопця за вірну любов до коханої синьоокої дівчини, яка загинула від злого чаклуна. Барвінок проріс зеленим безсмертним листям на могилі своєї коханої, щоб навіки бути разом. Барвінок став символом нашої країни, він допомагає людям від багатьох хвороб.
4-й ведучий. Чарівний ельф цієї квітки хоче познайомити вас з своєю квіткою.
Я, безсмертну душу маю
І мене в вінок вплітають
Я дарую всім здоров’я
І лікую всі хвороби.
Що за лікарська рослина?
( Безсмертник )
Ця рослина стала знаком міцного здоров’я. Її властивості дуже лікувальні, вона допомагає від багатьох хвороб, особливо лікує внутрішні хвороби живота.
1-й ведучий. Ці квітки ростуть на полях та пагорбах. Кожна квітка цвіте подвійними кольорами: фіолетовим з жовтим або синім і жовтим.
Прислів’я: Розсіялись по траві, синім - жовтим цвітом, коли люди їх рвуть, завжди згадують …
( Брат – сестра )
Ось, яку розповідають легенду квіткові ельфи про «братчики).
Наслідили кривавими розправами турки з яничарами. Взяли в полон дівчат – красунь з нашого краю. Серед полонянок була чорноброва дівчина з довгою косою, яничар полюбив цю дівчину і допоміг разом втекти з полону. До ранку втікали, а потім сховалися в густих заростях. Яничар повідомив, як малим схопили його турки, пригадав як виглядає їхнє село. Вислухавши дівчина зрозуміла, що перед нею її старший брат і закричала не своїм голосом.
І залишився на світі
Синій цвіт по братику
А жовтий сонячний
То сестра рідненька
2-й ведучий.
Квітковий гном мій польовий
І я живу в житах
Духм’яні квіти чарівні
І погляд синій у хлібах.
Ви вже здогадалися як звуть цю лікарську рослину?
( Волошка )
Чарівні ельфи – Дюймовочки розповідають про волошку про волошку. Існує багато легенд про їхнє походження. За однією з них хлопчика Василька на Зелені свята заманили в поле русалки, і одній з них дуже сподобався юнак. Там серед хлібів вона залоскотала його і перетворила на квітку.
Волошка має лікувальну силу. Вона лікує людям очі, їх клали у купіль новонародженим, також клали в домовину, зберігали на покуті за іконами .
3 –й ведучий.
Дівчина красуня по саду ходила.
Чар зілля шукала хлопців зчарувала.
Про яке чародійне зілля іде мова?
Існує повір’я, що їм можна причарувати когось.
І звуть його …любисток.
Це символ здорової краси. Про красну дівчину говорять:
«Вона така красна, наче в любистку купана. Дівчата мили в ньому волосся, щоб було пахуче, пишне, щоб хлопці любили. Любисток вплітали у вінок і він мав почесне місце у ньому. В народній медицині їм лікували від хвороб серця, вигонили глисти зібраними сіменами.
4-й ведучий.
А ось спішить до нас на свято «біла зірочка, духмяний ельф чарівної квіточки.
- Любить - не любить! Любить - не любить!
Пелюстки летять на землю
А квітка все мовчить.
А легенда розповідає: «Хтось із людей підслухав ті слова сина Ночі і теж почав запитувати у квітки, чи любить вона!
- Хіба про це питають?
Кажуть люди, що настане пора, коли ця квітка знову перетвориться в Білу Зірочку.
- Коли?
Це станеться тоді, коли ще раз народиться той самий незвичайний хлопчик, убитий сином Цариці Ночі.
Про яку квітку іде мова, ви вже здогадалися … ( Ромашка )
Білі сестрички у полі стояли
Пелюсточки за вітром хитались
Вибіг з хатини веселий хлопчина
Вирвав букетик для Лесі.
У народі ромашку називають «рум’янок», який має лікувальні властивості. Його люди п’ють, як чай, заспокійливий, протизапальний.
1-й ведучий.
У чудесній зеленій нашій країні жили - були чарівні квіткові гномики - царства квітів. Всі мешканці квіткові мають свої легенди. Вони напрочуд усі гарні і добрі, пахучі.
В одному селі росли і розцвітали красиві вродою ставні, чорноокі працьовиті красуні. Ніжні, як білий цвіт.
Одного разу напали на село татари. Дівчата від розлуки, щоб не йти у неволю, втопилися у бистрій і глибокій річці. І в тому місці, де темна вода сховала від ворогів красунь на світанку з’явилися білі пуп’янки невідомих квітів.
Яка назва цієї квітки?
( Лілія )
Білі ніжні лілії на воді ростуть.
Пелюстки тягнуться до сонця
Корінці до дна піска води.
Лиш сонечко
Із днем вони прочаються
Сховаються в собі.
Люблять рвати хлопці
Для дівчат своїх
Білих, ніжних квітів
Що ростуть в воді.
2-й ведучий.
На сонце я похожий
І в полі я росту
Жовтий бриль я повертаю
За сонцем наяву.
Хто за сонцем повертається, спати з ним ховається,
Його ім’ям називається?
( Соняшник)
Ось, як розповідає легенда.
Безліч квітів покрили, безмежні простори, ніби різнобарвна ріка розлилася по землі, одухотворила природу, відкриваючи людям світ краси й творчості. А побачивши плоди своєї праці, щасливо засміявся принц. Махнувши полум’яними крилами, принц хотів повернутися на небо до батька, але втративши силу на творіння квітів він віддав усю свою снагу землі. Так і навічно поселилася ця цар – квітка. І звемо її Золотоволосий Син Сонця - соняшник.
3-й ведучий.
Нічна роса - пахуча краса
Цвіт даруєш уночі
Далеким зорям і місяцю ясному
В дарунок несеш свою красу.
Про яку квітку іде мова?
( Матіола )
Бузковий ельф цієї квітки хоче ознайомити вас з цією квіткою, яка зацвітає лиш уночі і розказати про неї легенду.
Спочатку Матіола розквітала вдень, розкривала ніжні пелюстки назустріч Сонцю, славила його появу дивними пахощами.
Якось прокинулася Матіола, глянувши вгору вона побачила вогняне серце, що сіяло в синьому небі - кругле, сліпуче. Матіола закохалася у нього.
- Люблю тебе, прекрасне небо!
Та не вмістило серце Матіоли такої любові. Затріпотіла вона пелюстками під палаючими променями і в’янучи схилилася на землю.
Врятувала закохану квітку нічна прохолода.
- Ти більше не зможеш жити вдень,- зітхнув вечір. Та заспокойся, поглянь угору : довкола сяють зорі – полум’яні квіти в нічному саду неба.
«Нічна роса»,- кажуть люди. А Матіола плаче, згадуючи сою любов до полум’яного серця неба.
З того часу закохані увечері ідуть туди де пахне Матіола.
Дуже багато згадують квітку матіолу письменники, які прославляють її в віршах, піснях, баладах.
4 –й ведучий.
А тепер ми поговоримо про дерево, яке дарує для нас свято, напередодні святого яєчка.
Загадка : «Я росту та на могилах,
Я схиляюсь над водою,
Гірко плачу над собою.
( Плакуча верба )
І настали страшні дні
Привели Господа Іуди – фарисеї
На страшний Суд до Пілата
Під натиском фарисеїв
Звеліли мучити Христа
Верба здригнулася від болю
Її гілки обтинали
І Ісуса ним хлистали.
Сумно верба заплакала
І схилилась над водою.
Сором глянути на небо
Гілки плачуть над водою.
Я, Весняний Вістунець навесні всіх прийшов звістити, щоб увесь хрещений люд готувався до найкращого свята весни, до Великодня, до перших весняних квітів, до моїх вербових котиків, які будять усіх до роботи. І хлопчик Вістунець – гномик легенько вдаряє усіх діток світу, щоб росли здоровими і щасливими.
Всі разом. .
Неможливо прожити в природі
Без веселих дерев і квітів.
Ми хочемо друзі, побажати.
Щоб з природою були ви нерозлучні. .
Зі святом вас!
